Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам

Якщо фізична особа не має в даному банку рахунків, то відкриття поточного рахунка здійснюється в такому порядку:

• фізична особа пред’являє уповноваженому працівникові банку паспорт або документ, що його замінює. Фізичні особи-резиденти додатково повинні пред’явити документ, виданий органом держав­ної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікацій­ного номера платника податків;

• уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням зазначених документів;

• фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунка та картку зі зразками підписів, які засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку;

• між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунка.

Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі плану рахунків банку «Операції з клієнтами». Для обліку поточних рахун­ків у Плані рахунків бухгалтерського обліку в банках призначені розділи 25 «Кошти бюджету та позабюджетних фондів України» та 26 «Кошти клієнтів банку». Кожному суб’єктові господарської діяльності в межах рахунка четвертого порядку 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» (поточний рахунок) відкрива­ється аналітичний поточний рахунок. До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Аналітичний рахунок клієнта може мати від 5 до 14 знаків та будуватись у такий спосіб:

2600 ВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де В — ключовий розряд (1 знак) — код уведення оператором в автоматизовану мережу банку визначеного рахунка;

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — аналітичний сегмент, що формується банком самостійно і може нести таку інформацію:

Е — резидентність (резидент, нерезидент) — 1 цифра;

ЕЕ-ЕЕЕЕЕЕ — код контрагента (порядковий номер клієнта в кни­зі реєстрації відкритих рахунків не регламентується — 2—6 цифр);

ЕЕЕ — код валюти (3 цифри);

ЕЕ — порядковий номер відкриття поточного рахунка (2 цифри, наприклад поточний рахунок №1 — 01);

ЕЕ — характеристика аналітичного рахунка (2 цифри — вказує на належність рахунка до класу балансу).

Для організації аналітичного обліку, а також для формування фінансової та статистичної звітності банки мають використовувати параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів (клієнтів). Параметри аналітичного обліку залежно від сфери застосування поді­ляються не тільки на параметри безпосередньо аналітичних рахунків, а й на параметри клієнтів, документів і договорів. Формування параметрів аналітичного обліку описано в Порядку ведення аналітичного обліку в банках України, затвердженому ПП НБУ від 16.06.2005 за № 221. Параметри аналітичного обліку поділяються на дві групи — обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові, своєю чергою, поділяються на загальні й спеціальні.

Окрім поточних рахунків підприємств і організацій нині в бан­ках відкриваються такі рахунки: 2601 П «Поточні рахунки банку-управителя з довірчого управління», 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», 2603 П «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання». Для небанківських фінансових установ аналітичні рахунки відкриваються в межах рахунка 2650 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ».

Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунка 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб», а також до рахунка 2622 П «Кошти в розрахунках фізичних осіб». Серед бюджетних рахунків виділяють групи 251 «Кошти Державного бюджету України», 252 «Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України», 254 «Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів», 255 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя», 256 «Кошти позабюджетних фондів».

У строки, визначені угодами на розрахунково-касове обслуговування або розпорядженнями на відкриття рахунка, банк надає підприємству виписку з поточного рахунка. До виписки додаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.

У банківській практиці використовуються такі умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особо­вому рахунку підприємства:

Умовні цифрові позначення виду операції	Документи, що є підставою для проведення операцій за особовим рахунком
1	Платіжне доручення
2	Платіжна вимога-доручення
4	Акредитиви
5	Вексель
6	Меморіальний ордер
7	Платіжна вимога
12	Чеки, видані фізичним особам
13	Розрахунковий чек
14	Платіжна картка

У разі закриття рахунка згідно із законодавчими актами Украї­ни та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунка перераховується на рахунок 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунка­ми». З цього рахунка погашається кредиторська заборгованість клієнтам або сума перераховується за напрямами, визначеними чинним законодавством.