4.5. Пожежна безбека

Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей.

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від характеристик речовин, які використовують чи отримують під час виробництва та їх кількості, поділяють на 5 категорій: А, Б, В, Г та Д.

Категорія А (пожежовибухонебезпечні приміщення) - виробництва, пов'язані з використанням паливних газів та легкозаймистих рідин із температурою спалаху to,, до 28 °С у кількостях, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, у разі спалахування яких розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа, а також речовини й матеріали, здатні вибухати та горіти у разі взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним, в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б (пожежовибухонебезпечні приміщення) - виробництва, пов'язані з використанням горючого пилу або волокон легкозаймистих рідин із температурою спалаху tc > 28 °С з тією ж межею надлишкового тиску, що й у категорії А.

Категорія В (пожежонебезпечні) - виробництва, де використовують рідини, що горять та важко горять, пил і тверді матеріали й речовини, здатні горіти тільки у разі взаємодії з водою, киснем повітря або між собою за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б.

Категорія Г - виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин та матеріалів у гарячому, розжареному або розплавленому стані, спалимих рідин, твердих речовин, які спалюють або утилізують як паливо.

Категорія Д - виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин у холодному стані.

Лабораторія, у якій виконувалася експериментальна частина дипломної роботи, відноситься до категорії Д, за наявності горючих матеріалів площею менше 10 кв.м, питома пожежна навантага складала менше 180 МДж/м².

4.6. Освітлення

Організація освітлення робочих місць має велике значення. Недостатнє чи нераціональне освітлення призводить до стомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниження розумової та фізичної працездатності, а в ряді випадків може бути причиною травматизму (близько 5% травм приходиться виникають внаслідок нераціонального чи недостатнього освітлення).

Виробниче освітлення може бути: природним, штучним та суміщеним. Державних будівельних норм (ДБН) В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» у приміщеннях із постійним перебуванням людей повинно бути передбачене природне освітлення. Основною нормованою величиною природного освітлення є КПО, (є) – коефіцієнт природної освітленості. Одиниця виміру освітленості - люкс (лк) - освітленість поверхні площею 5 = 1 м² за умов світлового потоку Ф = 1 лм, який падає на неї.

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» для роботи в біохімічній лабораторії норми освітлення повинні бути 100-300лк при штучному освітленні, а при природному – 0,5-1,0% (бокове освітлення). Щоб забезпечити оптимальне освітлення стабілізують напругу живлення, жорстко кріплять світильники, застосовують спеціальні пристрої для включення світильників.

Таблиця 4.3.

Нормативні значення мінімально допустимих рівнів освітленості

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Тривалість зорової роботи,%	Штучне освітлення		Природне освітлення
				Освітлення робочої поверхні, лк	Кп, %	КПО, % при бічному
Дуже високої точності	0,15- 0,3	ІІ	70	500/ 400	10	1,5 1,2
Високої точності	0,3-0,5	ІІІ	70	300/ 200	15-20	1,0 0,7
Середньої точності	більше 0,5	ІV	70	150/ 100	20	0,5 0.5

У лабораторії, в якій здійснювалася експериментальна частина дипломної роботи, було природне та штучне освітлення. Природне освітлення було обумовлене прямими сонячними променями через вікна, а штучне забезпечувалося лампами розжарювання. Ефакт = 150 лк, КПО = 1%.