3.2. Рівень оксидативного стресу та ендотоксикозу у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику з анемією

Стан показників окиснювального гомеостазу у хворих наХЗЗК НВК наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Показники системи ПОЛ-АОЗ у хворих на НВК

Показник, од. виміру	Характеристика стану	Контроль (n=20)	НВК (n=15)		НВКа (n=75)
		М±m	М±m	%	М±m	%
МДА, нмоль/л 1,64-2,42	зниження	2,03±0,13	1,62±0,00	6,67	1,43±0,03**	37,33
	норма		2,07±0,08	33,33	2,00±0,04	46,67
	підвищення		3,23±0,23***	60,00	3,26±0,29**	16,00
АОА, % 35,5-58,1	зниження	43,7±1,8	26,46±2,08***	54,14	23,83±0,90***	60,00
	норма		46,96±3,80	42,86	45,43±1,06	40,00
	підвищення		-	-	-	-
ЦП, мг/л 281,7-334,5	зниження	308,1±8,79	157,5±0,00	7,14	220,77±17,01***	17,33
	норма		325,21±3,86	21,43	312,98±3,25	17,34
	підвищення		437,33±24,02**	71,43	428,91±8,91**	65,33
СОД, у.о. 24,54-36,06	зниження	32,75±1,06	13,60±2,74***	35,71	14,43±1,91***	5,56
	норма		28,53±2,34	28,57	30,52±1,04	18,06
	підвищення		54,90±6,78**	35,72	56,71±1,98***	76,38
К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50	зниження	1149±49,3	903,90±29,81	46,67	867,92±19,11	25,33
	норма		1146,24±43,72	46,67	1162,42±14,91	41,33
	підвищення		1333,30±0,00	6,66	1548,80±43,59	33,34

Примітки:

1. ** – р<0,01; *** – р<0,001 – вірогідність змін між показниками у порівнянні з групою контролю;

Як свідчать представлені дані, вміст вторинного продукту ПОЛ – МДА у хворих на НВК при наявності анемічного синдрому мав певні особливості: якщо за відсутністю анемії більше ніж у половини хворих він був підвищеним у 1,6 рази (р<0,001), то при НВКа майже у половини пацієнтів надлишкової продукції МДА не виявлено, а у 37,33 % хворих, концентрація його знижувалась в 1,4 рази (р<0,001) (табл.3.6). Це можна розглядати як виснаження оксидантного статусу при значному та довготривалому посиленні процесів ПОЛ на фоні хронічного перебігу хвороби, особливо у пацієнтів з ІІІ ступенем анемії (табл.2.6).

Таблиця 3.6. Особливості показників окислювального гомеостазу у хворих на НВКа з різним ступенем анемії

Показник, од. Виміру	Контроль (n=20)	НВКа (n=75)	Ступінь анемії у хворих на НВК
			І (n=45)	ІІ (n=21)	ІІІ (n=9)
	М±m
МДА, нмоль/л 1,64-2,42	2,03±0,13	2,02±0,11	2,01±0,10	1,99±0,23		1,61±0,07**°
АОА, % 35,5-58,1	43,7±1,8	32,34±1,82***	31,92±1,82***	34,63±2,75**		30,17±3,86**
ЦП, мг/л 281,7-334,5	308,1±8,79	381,29±14,26***	373,14±15,6***	382,21±20,2***		348,64±31,08
СОД, у.о. 24,54-36,06	32,75±1,06	47,66±2,38***	49,69±2,67***	49,94±5,23***		48,72±3,9***
К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50	1149,6±49,3	1253,7±47,89	1185,26±46,27	1324,03±63,90*		1122,67±65,8

Примітки:

1. *– р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 – вірогідність змін між показниками у порівнянні з групою контролю;

2. ° – р<0,01– вірогідність змін між показниками у порівнянні з групою без анемії.

Причому кількість хворих із зниженим рівнем МДА зростала зі ступенем анемічного синдрому (рис. 2.1).

%

Рис. 3.1. Динаміка зниження МДА у хворих на НВКа з урахуванням ступеня анемії

Це підтверджується зниженням сумарного потенціалу АОС більше, ніж у половини хворих на НВК, в 1,6 рази (р<0,001) та НВКа в 1,4 рази (р<0,001) та відсутністю у жодного пацієнта зростання АОА (табл. 3.5-3.6).

Аналіз стану антиоксидантних ферментів проводився з урахуванням їх ензиматичної активності відносно еритропоезу.

Активність ЦП була в 1,4 рази підвищеною більше ніж у половини хворих на НВК як при наявності анемії (р<0,001), так і за її відсутністю (р<0,001), (табл. 3.5-3.6). Поряд з цим майже у чверті хворих на НВКа активність цього ферменту була зниженою на 13,0 % (р<0,001), що частіше спостерігалося при ІІІ ступені анемії, для якого гіперактивність ЦП не була характерною (табл. 3.6). Враховуючи активність ЦП, що реалізується через стимуляцію еритропоезу посиленням проліферації та диференціювання еритроїдних елементів у кістковому мозку, даний факт може свідчити про поступове виснаження резерву цього ферменту в умовах гіпоксії.

Зміни активності ферменту внутрішньоклітинної ланки системи АОЗ – СОД у хворих на НВК мали різноспрямований характер. Якщо при НВК без анемічного синдрому в спектрі змін майже однаково часто спостерігались зниження активності СОД у 2,4 рази (р<0,001), то НВКа супроводжувався переважно гіперактивністю цього ферменту в 1,7 рази (р<0,001), (табл. 3.5), рівень якої суттєво не залежав від ступеня анемії (табл. 3.6).

Відомо, що СОД, яка у великій кількості експресується в еритроцитах людини і в нормі приймає участь у захисті тканин від токсичної дії реактивних форм кисню, пригнічує клітинний цикл бурст-утворюючої еритроїдної одиниці, тобто є інгібітором еритропоезу. Існує припущення, що у фізіологічних умовах ефект СОД, яка пригнічує еритропоез, врівноважується стимуляторами останнього. Порушення даної рівноваги у бік збільшення концентрації СОД може сприяти розвитку анемії.

Активність К була змінена більше, ніж у половини хворих на НВК, однак при відсутності анемічного синдрому у спектрі змін переважала її недостатність на 21,4 % (р<0,001), тоді як при НВКа рівень її активності зростав на 26,5 % (р<0,001) (табл. 3.6). Таке зростання слід вважати компенсаторним, оскільки воно зберігалося лише при І та ІІ ступенях анемії, а з прогресуванням недостатності заліза активність К знижувалась (табл. 3.7).

Одержані дані свідчать про фазні зміни ферментативної ланки АОС, які обумовлюють вираженість анемічного синдрому у хворих на НВК.

Таблиця 3.7 – Показники системи ПОЛ-АОЗ у хворих на ХК

Показник, од. виміру	Характеристика стану	Контроль (n=20)	ХК		Хка
		М±m	М±m	%	М±m	%
МДА, нмоль/л 1,64-2,42	зниження	2,03±0,13	1,44±0,00	9,10	1,53±0,05	12,50
	норма		2,05±0,10	45,45	2,00±0,06	66,67
	підвищення		3,37±0,31*	45,45	2,83±0,22	20,83
АОА, % 35,5-58,1	зниження	43,7±1,8	26,60±2,78*	60,00	27,63±1,42*	66,67
	норма		44,71±2,11	40,00	45,28±2,49	33,33
	підвищення		-	-	-	-
ЦП, мг/л 281,7-334,5	зниження	308,1±8,79	223,57±9,19	20,00	257,24±2,64	8,33
	норма		-	-	308,00±7,78	12,50
	підвищення		416,72±20,76	80,00	478,68±16,05*	66,67
СОД, у.о. 24,54-36,06	зниження	32,75±1,06	14,60±3,82	44,44	15,13±2,91	17,39
	норма		29,74±1,95	55,56	31,03±1,75	17,39
	підвищення		-	-	54,08±4,33*	65,22
К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50	зниження	1149,6±49,	901,87±21,43	63,64	899,61±59,10*	25,00
	норма		1126,37±43,68	27,27	1130,03±17,25	62,50
	підвищення		1300,00±0,00	9,09	1484,57±97,39	12,50

Примітки:

1. *– р<0,05;– вірогідність змін між показниками хворих у порівнянні з групою контролю;

Як видно з представлених даних, якщо вміст МДА у 62,5 % хворих на ХК без анемії був підвищеним у 1,7 рази (р<0,001), то при ХКа він був значно меньше, але підвищеним в порівнянні з нормою.

При цьому тенденція до більш виражених змін спостерігалась при ІІІ ступені анемії, де вміст МДА був знижений у 1,3 рази в порівнянні з ХК без анемії (табл. 3.8.).

Таблиця 3.8. – Характеристика показники системи ПОЛ-АОЗ у хворих на ХК

Показник, од. Виміру	Контроль (n=20)	ХКа (n=24)	Ступінь анемії у хворих на ХК
			І (n=21)	ІІ (n=2)		ІІІ (n=1)
	М±m
МДА, нмоль/л 1,64-2,42	2,03±0,13	2,13±0,14	2,14±0,11	2,11±0,04	1,53±0,00
АОА, % 35,5-58,1	43,7±1,8	33,17±2,81**	32,94±2,36***	40,47±4,98	31,58±0,00
ЦП, мг/л 281,7-334,5	308,1±8,79	432,04±25,00***	421,13±25,45***	365,32±68,69	403,38±0,00
СОД, у.о. 24,54-36,06	32,75±1,06	42,62±5,01	44,14±4,97*	37,10±6,90	38,9±0,00
К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50	1149,6±49,3	1136,64±50,89	1099,36±49,5	1188,95±29,8	1133,3±0,00

Примітки:1. *– р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 – вірогідність змін між показниками хворих у порівнянні з групою контролю;

Загальна АОА була зниженою у половини хворих обох груп, як з анемією, та і без, з тенденцією до виснаження АОЗ по мірі зростання ступеня анемії. Відсутність хворих зі збільшенням АОА підтверджувала недостатню потужність АОС у цих пацієнтів.

Рівень ЦП був підвищений у більшості хворих на ХК та ХКа у 1,4 та 1,3 рази, відповідно, в порівнянні з контролем (р<0,001).

ЦП оцінюється як головний циркулюючий фермент АОЗ плазми. Підвищення його активності при запальних процесах трактується як інтерлейкін-6-залежний прояв “гострофазової” відповіді .

Зміни активності СОД у хворих на ХК мали різноспрямований характер. При ХКа активність СОД була підвищена у 62,22 % 1,3 рази порівняно з контролем, тоді як у хворих без анемії активації ферменту не спостерігалось (табл. 3.11.). Висока активність СОД при ХКа не залежала від ступеня анемічного синдрому.

Отже, отримані дані свідчать про дисбаланс в системі ПОЛ-АОЗ при ХК, вираженість якого зростає у хворих з анемічним синдромом.

У порушеннях фізико-хімічних властивостей мембран еритроцитів значну роль відіграють МСМ, які не тільки є маркерами ендотоксикозу, а й впливають і на процеси синтезу гемоглобіну.

Визначення МСМ у хворих на ХЗЗК без анемії показало їх зростання на 46,3 % (р<0,05) при НВК та на 29,0 % – при ХК (табл.3.9.).

Наявність анемічного синдрому посилювала ендотоксикоз, що підтверджується зростанням рівня МСМ при НВКа на 21,3 %, при ХКа – на 40,0 % (р<0,001) в порівнянні з хворими без анемії.

Причому зростання тяжкості анемії при НВК супроводжувалось посиленням ендотоксикозу: рівень МСМ при ІІ ступені анемії зроств на 9,6 % в порівнянні з І ступенем (р<0,05), а при 3ступені – на 12,6 % (р<0,05) (табл. 3.10).

Таблиця 3.9. – Характеристика показників ендотоксикозу у обстежених хворих

Показник, од. Виміру	Контроль (n=20)	НВК (n=15)	НВКа (n=76)	ХК (n=11)	ХКа (n=23)
	М±m
МСМ, мг/л 312,50-550,00	445,6±18,2	679,17±81,38**	862,81±76,71***	638,75±55,73**	1049,18±54,56***°°
МСМ210, у.о 0,076-0,37	0,22±0,05	0,37±0,03*	0,45±0,04***	0,34±0,03*	0,46±0,02***°

Примітки:

1. *– р<0,05; ** - р<0,01; *** – р<0,001 – статистично значуща відмінність між показниками хворих та осіб контрольної групи

2. ° – р<0,01; °° – р<0,001 – вірогідність змін між показниками хворих у порівнянні з групою без анемії.

Таблиця 3.10 – Особливості показників ендотоксикозу у хворих на НВК з різним ступенем анемії

Показник, од. виміру	Контроль (n=20)	НВКа (n=76)	Ступінь анемії у хворих на НВК
			І (n=46)	ІІ (n=21)	ІІІ (n=9)
	М±m
МСМ, мг/л	445,6±18,2	679,17±81,38**	852,21±36,35***	910,13±58,86***	920,83±53,36***°
МСМ210, у.о	0,22±0,05	0,37±0,03*	0,44±0,02***	0,47±0,03***	0,47±0,02***°

Примітки:

1. *– р<0,05; ** – р<0,01 *** – р<0,001 – статистично значуща відмінність між показниками хворих та осіб контрольної групи;

2. °– р<0,05– статистично значуща відмінність між показниками хворих з анемічним синдромом та без нього.

Аналогічна закономірність мала місце і у хворих на ХКа: якщо у хворих з І ступенем анемії вміст МСМ був у 1,6 рази вищим, ніж при ХК без анемії (р<0,001), то при ІІ-ІІІ ступенях він зростав в 1,5 рази (р<0,001), (табл.2.11).

Таблиця 3.11 – Особливості показників ендотоксикозу у хворих на ХК з різним ступенем анемії

Показник, од. Виміру	Контроль (n=20)	ХКа (n=23)	Ступінь анемії у хворих на ХК
			І (n=20)	ІІ (n=2)	ІІІ (n=1)
	М±m
МСМ, мг/л 312,50-550,00	445,6±18,2	638,75±55,73**	1006,42±43,56***	1068,75±18,75***	750±0,00
МСМ210, у.о 0,076-0,37	0,22±0,05	0,34±0,03*	0,47±0,02***	0,48±0,05***	0,43±0,00

Примітки: 1. *– р<0,05; ** – р<0,01 *** – р<0,001 – статистично значуща відмінність між показниками хворих та осіб контрольної групи;

Серед МСМ важлива роль у метаболізмі еритроциту належить амінокислоті гістидин, максимум поглинання світла яким припадає на довжину хвилі, що складає 210 нм, тобто вміст МСМ₂₁₀ вказує на кількість вивільненого або невикористаного гістидину у крові.

Визначення концентрації МСМ₂₁₀ дозволило встановити, що кількість вивільненого гістидину підвищується в 1,6 рази при НВК (р<0,05) та в 1,5 рази – при ХК (р<0,001), (табл. 2.12). При наявності анемії цей показник зростав вдвічі як у хворих на НВК (р<0,001), так і ХК (р<0,001). Слід підкреслити, що з посиленням тяжкості анемії кількість хворих з високим рівнем МСМ₂₁₀ збільшується (рис. 2.2). Отже вміст МСМ₂₁₀ дозволяє характеризувати ступінь анемічного синдрому, обумовленого порушенням метаболізму гістидину.

Рис. 3.2 – Динаміка частоти зростання МСМ₂₁₀ (%) у хворих на ХЗЗК з урахуванням ступеня анемії

Високий рівень ендотоксемії (вірогідне підвищення МСМ у 92,6 % при НВК та 100,0 % при ХК) на фоні дисбалансу в системі ПОЛ-АОЗ підтримував замкнуте порочне коло «запалення – анемія – гіпоксія – запалення» та сприяв хронічному перебігу захворювання.

Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ