Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DOROFEEVA_A готовый диплом.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
656.9 Кб
Скачать

3.2. Рівень оксидативного стресу та ендотоксикозу у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику з анемією

Стан показників окиснювального гомеостазу у хворих наХЗЗК НВК наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Показники системи ПОЛ-АОЗ у хворих на НВК

Показник, од. виміру

Характеристика стану

Контроль (n=20)

НВК

(n=15)

НВКа

(n=75)

М±m

М±m

%

М±m

%

МДА,

нмоль/л 1,64-2,42

зниження

2,03±0,13

1,62±0,00

6,67

1,43±0,03**

37,33

норма

2,07±0,08

33,33

2,00±0,04

46,67

підвищення

3,23±0,23***

60,00

3,26±0,29**

16,00

АОА, % 35,5-58,1

зниження

43,7±1,8

26,46±2,08***

54,14

23,83±0,90***

60,00

норма

46,96±3,80

42,86

45,43±1,06

40,00

підвищення

-

-

-

-

ЦП, мг/л 281,7-334,5

зниження

308,1±8,79

157,5±0,00

7,14

220,77±17,01***

17,33

норма

325,21±3,86

21,43

312,98±3,25

17,34

підвищення

437,33±24,02**

71,43

428,91±8,91**

65,33

СОД, у.о. 24,54-36,06

зниження

32,75±1,06

13,60±2,74***

35,71

14,43±1,91***

5,56

норма

28,53±2,34

28,57

30,52±1,04

18,06

підвищення

54,90±6,78**

35,72

56,71±1,98***

76,38

К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50

зниження

1149±49,3

903,90±29,81

46,67

867,92±19,11

25,33

норма

1146,24±43,72

46,67

1162,42±14,91

41,33

підвищення

1333,30±0,00

6,66

1548,80±43,59

33,34

Примітки:

1. ** – р<0,01; *** – р<0,001 – вірогідність змін між показниками у порівнянні з групою контролю;

Як свідчать представлені дані, вміст вторинного продукту ПОЛ – МДА у хворих на НВК при наявності анемічного синдрому мав певні особливості: якщо за відсутністю анемії більше ніж у половини хворих він був підвищеним у 1,6 рази (р<0,001), то при НВКа майже у половини пацієнтів надлишкової продукції МДА не виявлено, а у 37,33 % хворих, концентрація його знижувалась в 1,4 рази (р<0,001) (табл.3.6). Це можна розглядати як виснаження оксидантного статусу при значному та довготривалому посиленні процесів ПОЛ на фоні хронічного перебігу хвороби, особливо у пацієнтів з ІІІ ступенем анемії (табл.2.6).

Таблиця 3.6. Особливості показників окислювального гомеостазу у хворих на НВКа з різним ступенем анемії

Показник, од. Виміру

Контроль (n=20)

НВКа

(n=75)

Ступінь анемії у хворих на НВК

І (n=45)

ІІ (n=21)

ІІІ (n=9)

М±m

МДА, нмоль/л 1,64-2,42

2,03±0,13

2,02±0,11

2,01±0,10

1,99±0,23

1,61±0,07**°

АОА, %

35,5-58,1

43,7±1,8

32,34±1,82***

31,92±1,82***

34,63±2,75**

30,17±3,86**

ЦП, мг/л

281,7-334,5

308,1±8,79

381,29±14,26***

373,14±15,6***

382,21±20,2***

348,64±31,08

СОД, у.о. 24,54-36,06

32,75±1,06

47,66±2,38***

49,69±2,67***

49,94±5,23***

48,72±3,9***

К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50

1149,6±49,3

1253,7±47,89

1185,26±46,27

1324,03±63,90*

1122,67±65,8

Примітки:

1. *– р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 – вірогідність змін між показниками у порівнянні з групою контролю;

2. ° – р<0,01– вірогідність змін між показниками у порівнянні з групою без анемії.

Причому кількість хворих із зниженим рівнем МДА зростала зі ступенем анемічного синдрому (рис. 2.1).

%

Рис. 3.1. Динаміка зниження МДА у хворих на НВКа з урахуванням ступеня анемії

Це підтверджується зниженням сумарного потенціалу АОС більше, ніж у половини хворих на НВК, в 1,6 рази (р<0,001) та НВКа в 1,4 рази (р<0,001) та відсутністю у жодного пацієнта зростання АОА (табл. 3.5-3.6).

Аналіз стану антиоксидантних ферментів проводився з урахуванням їх ензиматичної активності відносно еритропоезу.

Активність ЦП була в 1,4 рази підвищеною більше ніж у половини хворих на НВК як при наявності анемії (р<0,001), так і за її відсутністю (р<0,001), (табл. 3.5-3.6). Поряд з цим майже у чверті хворих на НВКа активність цього ферменту була зниженою на 13,0 % (р<0,001), що частіше спостерігалося при ІІІ ступені анемії, для якого гіперактивність ЦП не була характерною (табл. 3.6). Враховуючи активність ЦП, що реалізується через стимуляцію еритропоезу посиленням проліферації та диференціювання еритроїдних елементів у кістковому мозку, даний факт може свідчити про поступове виснаження резерву цього ферменту в умовах гіпоксії.

Зміни активності ферменту внутрішньоклітинної ланки системи АОЗ – СОД у хворих на НВК мали різноспрямований характер. Якщо при НВК без анемічного синдрому в спектрі змін майже однаково часто спостерігались зниження активності СОД у 2,4 рази (р<0,001), то НВКа супроводжувався переважно гіперактивністю цього ферменту в 1,7 рази (р<0,001), (табл. 3.5), рівень якої суттєво не залежав від ступеня анемії (табл. 3.6).

Відомо, що СОД, яка у великій кількості експресується в еритроцитах людини і в нормі приймає участь у захисті тканин від токсичної дії реактивних форм кисню, пригнічує клітинний цикл бурст-утворюючої еритроїдної одиниці, тобто є інгібітором еритропоезу. Існує припущення, що у фізіологічних умовах ефект СОД, яка пригнічує еритропоез, врівноважується стимуляторами останнього. Порушення даної рівноваги у бік збільшення концентрації СОД може сприяти розвитку анемії.

Активність К була змінена більше, ніж у половини хворих на НВК, однак при відсутності анемічного синдрому у спектрі змін переважала її недостатність на 21,4 % (р<0,001), тоді як при НВКа рівень її активності зростав на 26,5 % (р<0,001) (табл. 3.6). Таке зростання слід вважати компенсаторним, оскільки воно зберігалося лише при І та ІІ ступенях анемії, а з прогресуванням недостатності заліза активність К знижувалась (табл. 3.7).

Одержані дані свідчать про фазні зміни ферментативної ланки АОС, які обумовлюють вираженість анемічного синдрому у хворих на НВК.

Таблиця 3.7 – Показники системи ПОЛ-АОЗ у хворих на ХК

Показник, од. виміру

Характеристика стану

Контроль (n=20)

ХК

Хка

М±m

М±m

%

М±m

%

МДА, нмоль/л 1,64-2,42

зниження

2,03±0,13

 1,44±0,00

9,10 

 1,53±0,05

12,50 

норма

 2,05±0,10

45,45 

 2,00±0,06

66,67 

підвищення

 3,37±0,31*

45,45 

 2,83±0,22

20,83 

АОА, % 35,5-58,1

зниження

43,7±1,8

 26,60±2,78*

60,00 

 27,63±1,42*

66,67 

норма

 44,71±2,11

40,00 

 45,28±2,49

33,33 

підвищення

 -

 -

ЦП, мг/л 281,7-334,5

зниження

308,1±8,79

 223,57±9,19

20,00 

 257,24±2,64

8,33 

норма

 -

 308,00±7,78

12,50 

підвищення

 416,72±20,76

80,00 

 478,68±16,05*

66,67 

СОД, у.о. 24,54-36,06

зниження

32,75±1,06

 14,60±3,82

44,44 

 15,13±2,91

17,39 

норма

 29,74±1,95

55,56 

 31,03±1,75

17,39 

підвищення

 -

 54,08±4,33*

65,22 

К, мкМ/мин•мгНb 1001,70-1297,50

зниження

1149,6±49,

 901,87±21,43

63,64 

 899,61±59,10*

25,00 

норма

 1126,37±43,68

27,27 

 1130,03±17,25

62,50 

підвищення

 1300,00±0,00

9,09 

 1484,57±97,39

12,50 

Примітки:

1. *– р<0,05;– вірогідність змін між показниками хворих у порівнянні з групою контролю;

Як видно з представлених даних, якщо вміст МДА у 62,5 % хворих на ХК без анемії був підвищеним у 1,7 рази (р<0,001), то при ХКа він був значно меньше, але підвищеним в порівнянні з нормою.

При цьому тенденція до більш виражених змін спостерігалась при ІІІ ступені анемії, де вміст МДА був знижений у 1,3 рази в порівнянні з ХК без анемії (табл. 3.8.).

Таблиця 3.8. – Характеристика показники системи ПОЛ-АОЗ у хворих на ХК

Показник, од. Виміру

Контроль (n=20)

ХКа

(n=24)

Ступінь анемії у хворих на ХК

І (n=21)

ІІ (n=2)

ІІІ (n=1)

М±m

МДА, нмоль/л

1,64-2,42

2,03±0,13

2,13±0,14

2,14±0,11

2,11±0,04

1,53±0,00

АОА, %

35,5-58,1

43,7±1,8

33,17±2,81**

32,94±2,36***

40,47±4,98

31,58±0,00

ЦП, мг/л

281,7-334,5

308,1±8,79

432,04±25,00***

421,13±25,45***

365,32±68,69

403,38±0,00

СОД, у.о. 24,54-36,06

32,75±1,06

42,62±5,01

44,14±4,97*

37,10±6,90

38,9±0,00

К, мкМ/мин•мгНb

1001,70-1297,50

1149,6±49,3

1136,64±50,89

1099,36±49,5

1188,95±29,8

1133,3±0,00

Примітки:1. *– р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 – вірогідність змін між показниками хворих у порівнянні з групою контролю;

Загальна АОА була зниженою у половини хворих обох груп, як з анемією, та і без, з тенденцією до виснаження АОЗ по мірі зростання ступеня анемії. Відсутність хворих зі збільшенням АОА підтверджувала недостатню потужність АОС у цих пацієнтів.

Рівень ЦП був підвищений у більшості хворих на ХК та ХКа у 1,4 та 1,3 рази, відповідно, в порівнянні з контролем (р<0,001).

ЦП оцінюється як головний циркулюючий фермент АОЗ плазми. Підвищення його активності при запальних процесах трактується як інтерлейкін-6-залежний прояв “гострофазової” відповіді .

Зміни активності СОД у хворих на ХК мали різноспрямований характер. При ХКа активність СОД була підвищена у 62,22 % 1,3 рази порівняно з контролем, тоді як у хворих без анемії активації ферменту не спостерігалось (табл. 3.11.). Висока активність СОД при ХКа не залежала від ступеня анемічного синдрому.

Отже, отримані дані свідчать про дисбаланс в системі ПОЛ-АОЗ при ХК, вираженість якого зростає у хворих з анемічним синдромом.

У порушеннях фізико-хімічних властивостей мембран еритроцитів значну роль відіграють МСМ, які не тільки є маркерами ендотоксикозу, а й впливають і на процеси синтезу гемоглобіну.

Визначення МСМ у хворих на ХЗЗК без анемії показало їх зростання на 46,3 % (р<0,05) при НВК та на 29,0 % – при ХК (табл.3.9.).

Наявність анемічного синдрому посилювала ендотоксикоз, що підтверджується зростанням рівня МСМ при НВКа на 21,3 %, при ХКа – на 40,0 % (р<0,001) в порівнянні з хворими без анемії.

Причому зростання тяжкості анемії при НВК супроводжувалось посиленням ендотоксикозу: рівень МСМ при ІІ ступені анемії зроств на 9,6 % в порівнянні з І ступенем (р<0,05), а при 3ступені – на 12,6 % (р<0,05) (табл. 3.10).

Таблиця 3.9. – Характеристика показників ендотоксикозу у обстежених хворих

Показник, од. Виміру

Контроль (n=20)

НВК

(n=15)

НВКа

(n=76)

ХК

(n=11)

ХКа

(n=23)

М±m

МСМ, мг/л 312,50-550,00

445,6±18,2

679,17±81,38**

862,81±76,71***

638,75±55,73**

1049,18±54,56***°°

МСМ210, у.о

0,076-0,37

0,22±0,05

0,37±0,03*

0,45±0,04***

0,34±0,03*

0,46±0,02***°

Примітки:

1. *– р<0,05; ** - р<0,01; *** – р<0,001 – статистично значуща відмінність між показниками хворих та осіб контрольної групи

2. ° – р<0,01; °° – р<0,001 – вірогідність змін між показниками хворих у порівнянні з групою без анемії.

Таблиця 3.10 – Особливості показників ендотоксикозу у хворих на НВК з різним ступенем анемії

Показник, од. виміру

Контроль (n=20)

НВКа

(n=76)

Ступінь анемії у хворих на НВК

І (n=46)

ІІ (n=21)

ІІІ (n=9)

М±m

МСМ, мг/л

445,6±18,2

679,17±81,38**

852,21±36,35***

910,13±58,86***

920,83±53,36***°

МСМ210, у.о

0,22±0,05

0,37±0,03*

0,44±0,02***

0,47±0,03***

0,47±0,02***°

Примітки:

1. *– р<0,05; ** – р<0,01 *** – р<0,001 – статистично значуща відмінність між показниками хворих та осіб контрольної групи;

2. °– р<0,05– статистично значуща відмінність між показниками хворих з анемічним синдромом та без нього.

Аналогічна закономірність мала місце і у хворих на ХКа: якщо у хворих з І ступенем анемії вміст МСМ був у 1,6 рази вищим, ніж при ХК без анемії (р<0,001), то при ІІ-ІІІ ступенях він зростав в 1,5 рази (р<0,001), (табл.2.11).

Таблиця 3.11 – Особливості показників ендотоксикозу у хворих на ХК з різним ступенем анемії

Показник, од. Виміру

Контроль (n=20)

ХКа

(n=23)

Ступінь анемії у хворих на ХК

І (n=20)

ІІ (n=2)

ІІІ (n=1)

М±m

МСМ, мг/л 312,50-550,00

445,6±18,2

638,75±55,73**

1006,42±43,56***

1068,75±18,75***

750±0,00

МСМ210, у.о

0,076-0,37

0,22±0,05

0,34±0,03*

0,47±0,02***

0,48±0,05***

0,43±0,00

Примітки: 1. *– р<0,05; ** – р<0,01 *** – р<0,001 – статистично значуща відмінність між показниками хворих та осіб контрольної групи;

Серед МСМ важлива роль у метаболізмі еритроциту належить амінокислоті гістидин, максимум поглинання світла яким припадає на довжину хвилі, що складає 210 нм, тобто вміст МСМ210 вказує на кількість вивільненого або невикористаного гістидину у крові.

Визначення концентрації МСМ210 дозволило встановити, що кількість вивільненого гістидину підвищується в 1,6 рази при НВК (р<0,05) та в 1,5 рази – при ХК (р<0,001), (табл. 2.12). При наявності анемії цей показник зростав вдвічі як у хворих на НВК (р<0,001), так і ХК (р<0,001). Слід підкреслити, що з посиленням тяжкості анемії кількість хворих з високим рівнем МСМ210 збільшується (рис. 2.2). Отже вміст МСМ210 дозволяє характеризувати ступінь анемічного синдрому, обумовленого порушенням метаболізму гістидину.

Рис. 3.2 – Динаміка частоти зростання МСМ210 (%) у хворих на ХЗЗК з урахуванням ступеня анемії

Високий рівень ендотоксемії (вірогідне підвищення МСМ у 92,6 % при НВК та 100,0 % при ХК) на фоні дисбалансу в системі ПОЛ-АОЗ підтримував замкнуте порочне коло «запалення – анемія – гіпоксія – запалення» та сприяв хронічному перебігу захворювання.

Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]