аграрне право

Правове становище сільськогосподарського кооперативу

нараховані на наявні паї. Пайовий фонд кооперативу і пай конкретного члена кооперативу не є незмінними сталими величинами, вони змінюються залежно від різних чинників, а тому паї потребують обліку.

Облік паїв членів кооперативу здійснюється в пайових книжках, пайових посвідченнях, картках пайовиків, інших документах, які засвідчують рух паїв, а також у реєстрах аналітичного та синтетичного обліку1.

Пайовийінеподільнийфондикооперативуіснуютьпротягомусього часу функціонування цього об’єднання, регламентуються статутом підприємства, а також положеннями про відповідні фонди.

Крім того, майно кооперативів поділяється на основні та обігові фонди, виробничі запаси та незавершене виробництво, сировину, матеріали у виробництві, готову продукцію, гроші; щодо спрямування коштів підприємства — на фонд накопичення і фонд споживання; з урахуванням цільового призначення фондів — на статутний фонд, резервний фонд, резерв сумнівних боргів тощо. Це не виключає іс- нуванняспеціальнихнатуральнихфондів—оплатипраці,насіннєвих, фуражних та ін.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність (ст. 22 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»). Вона є особливим природним об’єктом (природним тілом), посідає домінуюче місце у складі єдиного природного комплексу.

Сільськогосподарський кооператив як власник несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном, а члени кооперативувідповідаютьзазобов’язаннямикооперативутількивме­ жах свого пайового внеску.

§ 4. Створення, реорганізація та ліквідація сільськогосподарських кооперативів (об’єднань)

ЗаконУкраїни«Просільськогосподарськукооперацію»передбачає порядок створення і державної реєстрації сільськогосподарського кооперативу (розд. 2). Громадяни України та юридичні особи, зареєст­

1 Аграрне законодавство України: проблеми ефективності [Текст]. – С. 34.

141

Розділ 10

ровані в Україні, на добровільних засадах можуть створювати кооперативи. Іноземні громадяни, особи без громадянства, зважаючи на приписиземельногозаконодавстващостосуютьсязаборонибутиуних на праві власності земель сільськогосподарського призначення, не можуть бути засновниками такого роду об’єднань. Число засновників (членів) кооперативу не може бути меншим ніж три особи.

Рішення про створення кооперативу, його найменування, формування органів управління приймається його установчими зборами. Статуткооперативузатверджуєтьсяустановчимизборамиієосновним правовимдокументом,щорегулюєйогодіяльність.Устатутісільськогосподарського кооперативу відповідно до ст. 7 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» визначаються: найменування кооперативутайогомісцезнаходження;предметіметадіяльності;порядок вступу до кооперативу і виходу із нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов’язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу та форми господарської участі членів обслуговуючого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідаціїкооперативу.Достатутуможутьвключатисяйіншіположення,пов’язанізособливостямидіяльностікооперативу,щонесуперечать законодавству України.

Післяствореннякооперативуізатвердженняйогостатутуздійснюється державна реєстрація кооперативу в порядку, передбаченому для державноїреєстраціїіншихсуб’єктівгосподарювання,встановленому Законом України від 15 травня 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»1. Сільськогосподарський кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Відносини між сільськогосподарським кооперативом та його засновниками є членськими, порядок їх виникнення і припинення регулюється локальними нормативними актами самого кооперативу.

Для ведення справ кооперативу створюються органи управління кооперативу. Їх види і компетенція визначаються статутом коопе­ ративу.

1 Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31–32. – Ст. 263.

142

Правове становище сільськогосподарського кооперативу

Діяльність сільськогосподарських кооперативів (об’єднань) припиняється шляхом їх реорганізації або ліквідації. Питанням реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативі та їх об’єднань присвячено положення розд. ХІ Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію».

Кооператив (об’єднання) може реорганізуватися (шляхом злиття, приєднання,виділення,розподілу,перетворення)впідприємстваінших форм господарювання за рішенням загальних зборів його членів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив (об’єднання) припиняє свою діяльність. Всі його права і обов’язки переходять до правонаступника.

Кооператив (об’єднання) ліквідуються:

–кооператив — за рішенням загальних зборів членів кооперативу;

–об’єднання—зарішеннямзборівуповноваженихпредставників кооперативів;

–за рішенням суду (господарського суду).

Кооператив (об’єднання) ліквідується комісією з припинення кооперативу чи їх об’єднання (ліквідаційною комісією), призначеною органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом (об’єднанням). Ліквідація вважається завершеною, а кооператив (об’єднання) — таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення до державного реєстру запису про його припинення.

143

Розділ 11

Правове становище сільськогосподарських товариств

§1. Поняття та основні ознаки сільськогосподарських товариств. Порядок їх створення та принципи діяльності

Сільськогосподарські товариства створюються та функціонують на основі приписів ЦК України, ГК України, Закону України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства»1, а акціонерні товариства — також Закону України від 17 вересня 2008 р. «Про акціонерні товариства»2.

Згідно ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.Засновникамиіучасникамигосподарськихтовариствможуть бути суб’єкти господарювання3, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання.

Господарські товариства класифікуються за способами їх формування,функціонуваннястатутногокапіталуіобсягамивідповідальності учасників зазобов’язаннями товариства. Наосновіпершоїпідстави законодавство розрізняє акціонерні і неакціонерні товариства. За другимкритеріємрозрізняютьтовариствазобмеженоювідповідальністю, товаристваздодатковоювідповідальністю,повніікомандитнітовариства. Слід погодитися із тим, що у сільському господарстві завдяки

1Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 49 – Ст. 682.

2Офіц. вісн. України. – 2008. – № 81. – Ст. 2727.

3 Зазначимо,щозгіднозч.1ст.55ГКУкраїнисуб’єктамигосподарюваннявизнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючигосподарськукомпетенцію(сукупністьгосподарськихправтаобов’язків), маютьвідокремленемайноінесутьвідповідальністьзасвоїмизобов’язаннямивмежах­ цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

144

Правове становище сільськогосподарських товариств

здійсненню аграрної реформи значну частину всіх сільськогосподарських підприємств становлять акціонерні товариства відкритого і закритого типів1, а також товариства з обмеженою відповідальністю. Це зумовлено двома основними причинами: по-перше, специфікою реформуваннядержавнихтаколективнихсільськогосподарськихпідприємств; по-друге, особливостями здійснення господарської діяльності в аграрному секторі економіки України2.

За офіційними даними станом на 1 липня 2008 р. в Україні загальнакількістьсуб’єктівгосподарюванняусферісільськогогосподарства становила 88 435, з них 18 551 аграрних господарських товариств, серед яких найбільш поширені аграрні акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.

Сільськогосподарське акціонерне товариство визначається як господарське товариство, котре здійснює діяльність у сфері виробництвасільськогосподарськоїпродукції,їїпереробленнятареалізації, виконання робіт та надання послуг, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями акціонерного товариства і несуть ризик збитків,пов’язанихздіяльністютовариства,тількиумежахналежних їм акцій.

За загальним правилом акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Проте особливістю заснування аграрних акціонерних товариств є те, що більшість з них створювалися шляхом реорганізації колгоспів і радгоспів і у теперішній час утворюються у зв’язку з реструктуризацією недержавних сільськогосподарських підприємств. Такі сільськогосподарські акціонерні товариства сформували власні статутні капітали за рахунок об’єднання майнових

іземельних часток (паїв) своїх засновників — колишніх працівників

1У главі 8 ЦК України не міститься розмежування акціонерних товариств на товариства закритого і відкритого типів, але в практиці господарювання такі типи акціонерних товариств мають місце. До того ж, відкриті та закриті акціонерні товариства передбачені ст. 81 ГК України.

2Аграрне право України [Текст] : підручник / за ред. О. О. Погрібного. – С. 248.

145

Розділ 11

і пенсіонерів реорганізованих господарств, які вони одержали внаслідок реорганізації останніх1.

Засновниками сільськогосподарського акціонерного товариства можуть бути держава в особі органу, уповноваженого управляти державниммайном,територіальнагромадавособіоргану,уповноваженого­ управляти комунальним майном, а також фізичні та (або) юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Між засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.Такийдоговірнеєустановчимдокументомакціонерноготовариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Законодавство України, зокрема Закон України «Про акціонерні товариства»(ст.9)виділяєтакіетапиствореннясільськогосподарського акціонерного товариства:1) прийняттязборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій; 2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видання тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційногономераціннихпаперів;5)укладенняздепозитарієм ціннихпаперівдоговорупрообслуговуванняемісіїакційабозреєстратороміменнихціннихпаперівдоговорупроведенняреєструвласників іменнихціннихпаперів;6)закрите(приватне)розміщенняакційсеред засновників товариства; 7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій; 8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства,затвердженнястатутутовариства,атакожприйняттяінших рішень, передбачених законом; 9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації; 10) подання Державній комісії

1 Аграрне право України [Текст] : підручник / за ред. О. О. Погрібного. – С. 249.

146

Правове становище сільськогосподарських товариств

зцінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 11) реєстрація Державною комісією

зцінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 12) одержання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій; 13) видання засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Відповідно до ст. 81 ГК України загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного (складеного) капіталу (фонду) аграрного акціонерного товариства, який не може бутименшимсумиеквівалентної1250мінімальнимзаробітнимплатам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення такого товариства.

Установчим документом, на підставі якого функціонують аграрні акціонерні товариства, є їх статут. Статут таких товариств повинен містити відомості про: повне та скорочене найменування товариства українськоюмовою;типтовариства;розмірстатутногокапіталу;розмір резервного капіталу; номінальну вартість і загальну кількість акцій; кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількістькожногокласу привілейованихакцій,а такожнаслідкиневиконання зобов’язань з викупу акцій; умови та порядок конвертації привілейованихакційпевногокласувпростіакціїтовариствачиупривілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачено випуск привілейованих акцій; права акціонерів — власників привілейованих акцій кожного класу; наявність переважного права акціонерівприватноготоваристванапридбанняакційцьоготовариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації; порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; порядокскликання тапроведення загальних зборів; компетенцію загальних зборів; спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів; склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняттянимирішень,а такожпорядокзмінискладуорганівтовариства та їх компетенції; порядок внесення змін до статуту; порядок припиненнятовариства.Статутможеміститийіншіположення,щонесупе­ речать законодавству.

Слід погодитися з тим, що сільськогосподарські акціонерні товариствамаютьпевнуспецифіку,їмпритаманніпевніспецифічніознаки,

147

Розділ 11

асаме:а)вгосподарствіможебутиякзбільшеннястатутногокапіталу

івідповідновнескукожногозасновникаабоучасникаприсистематичному розширеному відтворюванні господарства, так і зменшення статутногокапіталуічасткимайновихвнесківзанаявностіоб’єктивних чинників зниження урожаїв і виходу продукції тваринництва та відсутності резервних фондів. До цих об’єктивних чинників належать нестабільність сільськогосподарського виробництва, коливання прибутковостіпідприємств,щовикликаєнеобхідністьу створеннірезерв- нихфондів,якізалежатьвідспеціалізаціїіприродно-кліматичнихумов кожногоконкретногогосподарства;б)у складісільськогосподарських акціонерних товариств серед їх засновників є багато пенсіонерів, а у зв’язку з впровадженням нової техніки і технологій кількісний склад працівників зменшується, що зобов’язує товариство повертати засновникам і учасникам, які виходять з його складу, вартість їх внесків; в) оскільки сільськогосподарські акціонерні товариства є переважно об’єднанням фізичних осіб, які зайняті в трудовому процесі та утворюють прибуток, їх засновники більше зацікавлені устворенні моделі акціонерних товариств закритого типу, за якої не відбувається вилучення частини прибутку на користь сторонніх інвесторів; г) працівники сільськогосподарських акціонерних товариств, як правило, мають подвійний правовий статус: вони — акціонери, вони — особи, трудові відносини яких з товариством засновані на трудовому договорі

ірегулюються трудовим законодавством1.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю можна визначити як господарське товариство, що здійснює діяльність

усфері виробництва сільськогосподарської продукції, її перероблення та реалізації, виконання робіт та надання послуг та має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки власним майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства,

умежах своїх внесків. І навпаки, ті учасники товариства, які не повністю внесли внески, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини внеску кожного з учасників.

1Аграрноеправо[Текст]:учеб.длявузов/подред.Г.Е.БыстроваиМ.И.Козыря.

– 2-е изд., испр. и доп. – М. : Юристъ, 1998. – С. 164–165.

148

Правове становище сільськогосподарських товариств

Засновниками та учасниками сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. При цьому максимальна кількість учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю може сягати 10 осіб.

Значну кількість сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністюствореновходіреформуваннясільськогосподарських підприємств, наслідком чого стало те, що статутний фонд таких товариствбувутворенийшляхомоб’єднаннямайновихіземельнихвнесків (паїв)громадян,колишніхчленівколгоспівтаіншихсільськогосподарських підприємств.

Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю створюється та функціонує на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядокутвореннястатутного(складеного)капіталу,відомостіпророзмірчастоккожногозучасників,розмір,складтапорядоквнесенняними внесків, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді, порядок розподілу прибутків та збитків, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняттянимирішень,включаючиперелікпитань,заякиминеобхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Утовариствізобмеженоювідповідальністюстворюєтьсястатутний (складений)капітал(фонд),розмірякогоповиненстановитинеменше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому до моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків зазначеного в установчих документах внеску, а іншу частину — протягом першого року діяльності товариства.

Порядок створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю передбачає прийняття зборами засновників рішення про створення товариства, затвердження установчими зборами статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом, формування статутного (складеного) капіталу (його частини) товариства, реєстрацію товариства органами державної реєстрації.

149

Розділ 11

Державнареєстраціясільськогосподарськихтовариствпровадитьсяувиконавчомукомітетіміської,районноїумістірадиабоврайонній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання засновника (засновників) даного товариства. Правила та порядок проведеннядержавноїреєстраціїназванихсуб’єктіваграрногогосподарюваннявизначеноЗакономУкраїнивід15травня2003р.«Продержавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»1.

§2. Характеристика системи органів управління сільськогосподарських товариств, їх компетенція.

Господарська діяльність сільськогосподарських товариств

Різноманітнадіяльністьсільськогосподарськихтовариствпотребує функціонуваннясистемиорганівїхуправління,дохарактеристикиякої ми й переходимо.

Вищим органом управління аграрного акціонерного товариства є загальні збори, які зобов’язані скликатися щороку не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів належать: визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства; внесення змін до статуту товариства; прийняття рішення проанулюваннявикупленихакцій;прийняттярішенняпрозмінутипу товариства; прийняття рішення про розміщення акцій; прийняття рішення про збільшення та зменшення статутного капіталу товариства; затвердженняположеньпрозагальнізбори,наглядовураду,виконавчий органтаревізійнукомісію(ревізора)товариства,атакожвнесеннязмін до них; затвердження інших внутрішніх документів товариства; затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акційтаформуіснуванняакцій;затвердженнярозмірурічнихдивідендів; прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів; обраннячленівнаглядовоїради;затвердженняумовцивільно-правових аботрудовихдоговорів,щоукладатимутьсязними;встановленняроз-

1 Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31–32. – Ст. 263.

150