Дидактичні ігри

Ігри з предметами. Розбирати й складати призначені для цього різноманітні дидактичні й народні іграшки. Пускати дзиґи, застібувати й розстібувати ґудзики, блискавки, кнопки, гачки, липучку на клаптиках тканини, одязі ляльок та власному. Нанизувати на шнури кільця, котушки тощо. Використовувати за призначенням і для здійснення ігрових задумів візки, кулі, м'ячі, обручі, велосипеди тощо.

Споруджувати потрібні для гри будови. Використовувати будівельний матеріал та різноманітні предмети для створення

ігрового середовища, яке допомагає реалізувати ігрові задуми.

Уміло діяти з предметами-знаряддями: вкладати й забивати втулки в отвори різної форми (круглі, трикутні, чотирикутні), загвинчувати великі пластмасові гвинти на збірних іграшках, ловити іграшковою вудочкою різні цікаві предмети, які можна зачепити паличкою, гачком, кільцем.

Закріплювати знання про предмети, їх призначення, класифікацію, узагальнення предметів за істотними ознаками, встановлювати взаємозв'язки між предметами, складати ціле з частин.

Настільні друковані ігри. Створювати цілісний образ чи сюжет з розрізних картинок, кубиків; поєднувати картинки за певними ознаками зображених на них предметів; добирати кілька предметних картинок за змістом сюжетно); складати картинки в певній послідовності з метою динамічного розвитку взаємопов'язаних дій.

Словесні ігри. Формувати уважність, уміння вслухатися у звуки мови, наслідувати звукосполучення й слова. За силою та характерним звучанням впізнавати й наслідувати деякі звуки, крики відомих дітям тварин та їхніх дітей.

Активно, виразно та емоційно спілкуватися в іграх-забавах, під час виконання потішок, колисанок, дитячих пісеньок (відповідно до зображених образів). Застосовувати окремі виразні дії в самостійній грі.

Розв'язувати ігрове завдання, орієнтуючись на звукові, словесні сигнали.

Народні ігри

Продовжувати заохочувати малюків до слухання й емоційного відгуку на такі фольклорні твори: «Ой пасу я бички, бички»; «Кицю, кицю — няв! Тобі кашки дам...»; «Ой ходила Марусинонька»; «Вийди, вийди, сонечко»; «Іди, іди дощику»; «Гайку, гайку»; «Ой баю, мій, бай»; «Ой ти, котик, коточок»; «Качка»; «Квочка»: Розвивати дитячу пам'ять. Підтримувати прагнення малюків до самостійних ігрових дій та діалогічної мови з дорослими та іншими дітьми.

Стимулювати пізнавальну активність дошкільнят під час експериментування із знайомими предметами (іграшки) та новими. Забезпечувати індивідуальний добір іграшок (у достатній кількості на кожну дитину) з метою запобігання

конфлікту та полегшення адаптації дітей при переході з групи раннього віку в молодшу (з сім'ї в дошкільний заклад).

Заохочувати дітей висловлювати свої враження під час ігор з різноманітними предметами-замінниками, іграшками, що відображають хліборобські знаряддя, реальними предметами та уявними (плужки, борони, граблі, лопатки, човник).

Використовувати музичні народні інструменти: скрипки, дудочки, сопілки, вуркала (гудок із дерева), деркачі, іграшки-пищики, глиняні свищики у вигляді пташечок (голуб, зозулька), коників, баранців тощо для задоволення зростаючих ігрових запитів малюків та для розвитку їхньої загальної соціальної активності.

Розвивати сприймання, наочно-дійове і наочно-образне мислення під час індивідуальних дій з кубиками, цеглинками, дерев'яними молоточками, іграшковим посудом тощо.

Заохочувати до групових та колективних форм ігор, використовуючи одночасно кілька іграшок: хлопчик, дівчинка, жінка, няня з дитиною. (Іграшки можуть бути без облич, виготовлені з клаптиків тканини, але з виразними постатями й у правдивому українському вбранні). Розвивати самоусвідомлення, саморегуляцію, стимулювати дітей коментувати ігрові дії простими реченнями: «Я граюсь, я мама»; «У ляльки—намисто»; «Я заколисую (колишу, колихаю) ляльку». Ігри: «Хованки», «Гуси», забави: відшукування предметів, збирання картоплі, біг з перепонами та до вихователя.

Друга молодша група (Четвертий рік життя)

Активно виражати й задовольняти ігрові інтереси, самостійно обирати гру, приєднуватись до задумів однолітків чи зацікавлювати їх власними, за особистим бажанням включатися в організовані вихователем ігри. Ставити певну мету, намагатися досягти її в грі, не відволікатися, не поспішати змінювати поставлені цілі під впливом випадкових обставин. Придумувати гру в умовах різних ігрових ситуацій, а також добирати іграшки, потрібні для самостійно створеного задуму. На основі формування доброзичливих взаємин привчати малят гратися невеликими групами (дві-три, три-п'ять осіб), погоджувати свої дії, виявляти радість з приводу спільних результатів.

Додержуватись елементарних правил спільної гри.

Виявляти співчуття, співпереживання, самостійно пропонувати ровесникам допомогу у скрутних ситуаціях.

Об'єднуватись на основі ігрового задуму, рольової взаємодії, тематичних динамічних добірок іграшок та особистих уподобань.

Сюжетно-відображувальна гра — передумова сюжетно-рольової гри

Швидко орієнтуватися в сенсорних характеристиках предметів, добирати й поєднувати їх не тільки за зовнішньою ознакою, а й за призначенням. Активно досліджувати предмет, задовольняючи свою допитливість та потреби гри. Виражати виявлені ознаки предметів словом.

Користуватися предметними способами відтворення дійсності: добре володіти діями із сюжетно-образними іграшками, віль­но застосовувати в грі предмети-замінники, адаптуватися до уявних предметних ситуацій, переходити на позначення й заміну предметних дій словом. Вільно відтворювати знайомі ігрові дії й творчо застосовувати їх у різноманітних ігрових ситуаціях.

Самостійно планувати й ставити ігрові завдання, що відтворюють нові уявлення про навколишнє. Для їх розв'язання використовувати знайомий набір ігрових дій, опановувати нові дії, узагальнені та ускладнені способами розв'язання ігрових завдань.

На основі розширення кола знайомих предметів, знання їх особливостей і призначення, уявлення про діяльність оточуючих людей виявляти інтерес до їхніх стосунків. Сприймати настрій (веселий, сумний, гарний тощо), відносини між людьми (доброзичливі, байдужі та ін.), наслідувати їх зовнішнє вираження у словах, інтонаціях. Задовольняти свою допитливість, цілеспрямовано шукати відповіді на запитання в спілкуванні з дорослими.

Захоплюватися іграми, відображаючи як повсякденний побут, так і людини, віддаленої від безпосереднього досвіду дітей сфери діяльності, які зацікавили їх під впливом цілеспрямованого чи випадкового ознайомлення.

Виразно зображати персонажі, які сподобались, характерно відображати окремі способи їхньої поведінки. Опанувати способи ігрового зображення дійсності.

У рольовому спілкуванні з вихователем розігрувати обрану роль, стежачи за рольовими діями дорослого й відповідно до них виразно відтворюючи рухи, жести, інтонацію мови.

Вдало підігрувати партнерові в рольовому спілкуванні: заміняти його в разі відсутності іграшковим персонажем, грати і за цей персонаж, подаючи репліки й оживляючи образ, здійснюючи самостійно дворольове спілкування.

У рольовому спілкуванні та взаємодії з партнерами (вихователем, однолітками) брати активну участь у розв'язанні, ігрових проблемних ситуацій, пошукові виходу зі складного становища. Добирати іграшки, щоб виконувати знайомі ігрові дії; атрибутами підкреслювати образи, зображувати їх рольовою поведінкою.

У рольових взаєминах оволодівати різними способами взаємодії: виконання однотипних чи різних ігрових завдань для здійснення спільного задуму, спрямовувати ігрові дії партнера, підпорядковувати свої дії та вчинки його пропозиціям. Здійснювати різні рольові зв'язки з кількома партнерами залежно від виконуваних ними ролей — з одним співробітничати на рівних, іншому підкорятися чи керувати ним тощо.

В імітаційних іграх передавати особливості поведінки людей і різних тварин, пригоди, які трапляються з предметами в казкових, вигаданих ситуаціях (подушка втікає, стрибає). Засвоювати імітаційні рухи як складові рольових форм поведінки.

Спільно з дорослим розігрувати різні сюжети знайомих казок, використовуючи елементи костюмів, шапочки із силуетами персонажів.

Активно діяти в потішках, приспівках, невеликих сценках казок, народних ігор, зображаючи характерне в образі, підкреслюючи ритмічність і музичність малих форм народної творчості.

Повторювати короткі репліки вихователя, самостійно наслідувати звуки окремих персонажів чи подій.

Рухатися в ритмі вимови тексту, музичного супроводу.

Мімікою виражати настрій персонажів, переживати їхні радощі та прикрощі, брати участь у їхніх пригодах.