Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

algebra10_нелін_дворівн

.pdf
Скачиваний:
59
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
5.24 Mб
Скачать

§ 2. Радіанна міра кутів

Враховуючи, що радіанними мірами розглянутих кутів доводиться корис туватися досить часто, запишемо одержані результати у вигляді довідкової таблиці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т а б л и ц я 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

π

 

π

π

π

 

 

6

4

3

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З а у в а ж е н н я. Найчастіше при запису радіанної міри кутів назву оди ниці виміру «радіан» (або скорочено рад) не пишуть. Наприклад, замість

рівності 90° = π

радіан пишуть 90° = π .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразіть у градусній мірі величини кутів:

π

; ;

 

Приклад 2

 

; 5.

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

3

 

 

 

 

 

π

 

1

 

 

 

 

 

X Оскільки

— це

 

частина кута π, то з рівності π = 180° одержуємо, що

 

 

10

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

= 18° . Аналогічно можна обчислити і величини кутів

і

.

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

4

 

 

У загальному випадку враховуємо, що 1 радіан =

180° , тоді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

= 2π 180° = 120°; = 3π 180

= 135°; 5 = 5 180° =

900° ≈ 286°. Y

 

 

3

3 π

4

4 π

π

π

 

 

 

 

Запитання для контролю

1.Поясніть, як можна означити кут за допомогою повороту променя. Як при такому означенні вимірюються кути?

2.Як ви розумієте такі твердження: «Величина кута дорівнює 450°», «Вели чина кута дорівнює (–225°)»? Зобразіть ці кути.

3.Як можна означити кут в 1°?

4.Дайте означення кута в 1 радіан.

5.Чому дорівнює градусна міра кута в π радіан ?

6.Поясніть на прикладах, як за радіанною мірою кута знайти його градусну міру і навпаки — за градусною мірою кута знайти його радіанну міру.

41

РОЗДІЛ 1. Тригонометричні функції

Вправи

1°. Зобразіть кут, що утворений поворотом променя OA навколо точки O на:

 

1) 270°;

2)

–270°;

3) 720°;

4) –90°;

 

5) 225°;

6) –45°;

7) 540°;

8) –180°;

 

9) 360°;

10) –60°.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2°. Чому дорівнюють кути повороту, що показані на рисунку 32?

3.

Виразіть у радіанній мірі величини кутів:

 

 

 

 

1°) 225°;

2°) 36°;

3) 100°;

4) –240°;

 

5) –22,5°;

6)

–150°.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Виразіть у градусній мірі величини кутів:

 

 

 

 

1) 3π;

2)

 

;

3)

;

4)

;

 

 

 

 

 

4

 

 

 

5

 

6

 

 

5) −

π

;

6)

 

11π

;

7)

π

;

8) 3.

 

 

 

6

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

5.

За допомогою калькулятора (або таблиць) знайдіть радіанні міри кутів:

 

1) 27°;

 

2) 132°;

3) 43°;

 

4) 114°.

6.

За допомогою калькулятора (або таблиць) знайдіть градусні міри кутів:

 

1) 0,5585;

2) 0,8098;

3) 3,1416;

4) 4,4454.

1)

2)

3)

4)

 

 

Рис. 32

 

42

§3

 

ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ КУТА

 

 

І ЧИСЛОВОГО АРГУМЕНТУ

 

 

 

 

 

Т а б л и ц я 7

 

 

 

 

 

1. Означення тригонометричних функцій

 

 

 

 

через одиничне коло

через довільне коло

через прямокутний

 

(R = 1)

(R — радіус кола)

трикутник

 

 

 

 

(для гострих кутів)

 

 

sin α = y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sinα=

 

y

 

 

 

sinα= a

 

ордината точки P

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

α

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos α = x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosα=

x

 

 

cosα=

b

 

абсциса точки Pα

 

 

 

R

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tg α=

y

 

= sin α

 

 

tg α=

y

 

 

 

tg α= a

 

 

 

 

x

cos α

 

 

 

x

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

cos α

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

ctg α =

=

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

ctg α= y

 

 

ctg α=

 

y

sin α

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Тригонометричні функції числового аргументу

sin (числа α ) = sin (кута в α радіан ) cos (числа α ) = cos (кута в α радіан ) tg (числа α ) = tg (кута в α радіан ) ctg (числа α ) = ctg (кута в α радіан )

43

РОЗДІЛ 1. Тригонометричні функції

П р о д о в ж. т а б л. 7

3. Лінії тангенсів і котангенсів

AP0 — лінія тангенсів (AP0 Оy )

tg α = yA — ордината відповідної точки

лінії тангенсів

CB — лінія котангенсів (CB Оx )

ctg α = xB — абсциса відповідної точки

лінії котангенсів

Пояснення та обґрунтування

1. Означення тригонометричних функцій. З курсу геометрії вам відомо озна чення тригонометричних функцій гострого кута в прямокутному трикутни ку. Нагадаємо їх.

Синусом гострого кута α в прямокутному трикутнику називається відно

шення протилежного катета до гіпотенузи: sinα = a (рис. 33). c

Косинусом гострого кута α в прямокутному трикутнику називається відно

шення прилеглого катета до гіпотенузи: cosα = b .

c

Тангенсом гострого кута α в прямокутному трикутнику називається відно

шення протилежного катета до прилеглого: tg α = a . b

Котангенсом гострого кута α в прямокутному трикутнику називається

відношення прилеглого катета до протилежного: ctg α = b . a

У курсі геометрії було обґрунтовано, що синус і косинус гострого кута за лежать тільки від величини кута і не залежать від довжин сторін трикутника і його розташування, тобто синус і косинус (а отже, і тангенс, і котангенс) є функціями кута, які називаються тригонометричними функціями.

Також у курсі геометрії з використанням кола з центром у початку коорди нат було введено означення тригонометричних функцій для кутів від 0° до 180°. Але ці означення можна використати для знаходження тригонометрич них функцій довільних кутів. Нагадаємо їх (але тепер будемо розглядати довільні кути α від – до + ).

44

§ 3. Тригонометричні функції кута та числового аргументу

Рис. 33

Рис. 34

Рис. 35

 

Візьмемо коло радіуса R з центром у початку координат. Позначимо точку кола на додатній півосі абсцис через P0 (рис. 34). Потрібні нам кути будемо утворювати поворотом радіуса OP0 навколо точки O. Нехай у результаті по вороту на кут α навколо точки O радіус OP0 займе положення OPα (кажуть, що при повороті на кут α радіус OP0 переходить у радіус OPα, а точка P0 пере ходить у точку Pα). Нагадаємо, що при α > 0 радіус OP0 повертається проти годинникової стрілки, а при α < 0 — за нею.

Нехай точка Pα має координати (x; y). Тоді:

синусом кута α називається відношення ординати точки Pα (x; y) кола до

його радіуса: sinα = Ry ;

косинусом кута α називається відношення абсциси точки Pα (x; y) кола до його радіуса: cosα = Rx ;

тангенсом кута α називається відношення ординати точки Pα (x; y) кола до її абсциси: tg α = xy (звичайно, при x ≠ 0);

котангенсом кута α називається відношення абсциси точки Pα (x; y) кола до її ординати: ctgα = xy (при y ≠ 0).

Як і для тригонометричних функцій гострих кутів, значення sin α, cos α, tg α, ctg α залежать тільки від міри кута α і не залежать від R *. Зручно вибрати R = 1, що дозволить дещо спростити наведені означення тригонометричних функцій.

Коло радіуса 1 з центром у початку координат будемо називати одиничним колом.

Нехай при повороті на кут α точка P0 (1; 0) переходить у точку Pα (x; y) (тобто при повороті на кут α радіус OP0 переходить у радіус OPα) (рис. 35).

* Це випливає з того, що два концентричні кола гомотетичні (центр гомотетії — точка О, а коефіцієнт k — відношення радіусів цих кіл), тоді і точки Pα на цих колах теж будуть гомотетичні. Отже, при переході від одного кола до іншого в означеннях тригонометричних функцій чисельник і знаменник відповідного дробу помножаться на k, а значення дробу не зміниться.

45

РОЗДІЛ 1. Тригонометричні функції

Синусом кута α називається ордината точки Pα (x; y) одиничного кола: sin α = y.

Косинусом кута α називається абсциса точки Pα (x; y) одиничного кола: cos α = x.

Тангенсом кута α називається відношення ординати точки Pα (x; y) оди! ничного кола до її абсциси, тобто відношення cossin αα .

Отже,

tg α = cossinαα (де cos α ≠ 0) .

Котангенсом кута α називається відношення абсциси точки Pα (x; y) оди!

cos α

ничного кола до її ординати, тобто відношення sin α .

Отже,

ctg α = cosα (де sin α ≠ 0) . sinα

Приклад Користуючись цими означеннями, знайдемо синус, косинус, тан

 

 

генс і котангенс кута

радіан.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X Розглянемо одиничне коло (рис. 36). При повороті на кут

радіус OP

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

0

переходить у радіус OP

(а точка P0 переходить у точку P). Координати

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точки Pможна знайти, використовуючи властивості прямокутного трикут

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ника OAP

(з кутами 60° і 30° та гіпотенузою 1): x

= − OA = −

1

; y

= AP

=

3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

= y =

3

; cos

= x = −

1

; tg

=

sin

 

 

 

= −

3; ctg

= −

 

1

. Y

 

 

 

 

Тоді: sin

3

 

 

 

 

 

3

2

3

2

3

cos

3

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно знаходяться значення синуса, косинуса, тангенса і котанген са кутів, указаних у верхньому рядку наступної таблиці 8.

Зазначимо, що таким чином можна знайти тригонометричні функції тіль кидеякихкутів.Тригонометричніфунк ції довільного кута звичайно знахо дять за допомогою калькулятора або таблиць.

 

2. Тригонометричні функції числово!

 

го аргументу. Введені означення доз

 

воляють розглядати не тільки триго

Рис. 36

нометричні функції кутів, а й тригоно

 

46

§3. Тригонометричні функції кута та числового аргументу

Та б л и ц я 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

π

 

 

π

 

π

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

4

 

3

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

метричні функції числових аргументів, якщо розглядати тригонометричні функції числа α як відповідні тригонометричні функції кута в α радіан. Тобто:

 

синус числа α — це синус кута в α радіан;

 

 

косинус числа α — це косинус кута в α радіан.

Наприклад: sin

π

= sin(

π

радіан)= sin30° =

1

(див. також пункт 2 табл. 7).

 

 

 

6

6

2

3. Лінії тангенсів і котангенсів. Для розв’язування деяких задач корисно мати уявлення про лінії тангенсів та котангенсів.

(Проведемо через точку P0 одиничного кола пряму AP0, паралельну осі Oy (рис. 37). Ця пряма називається лінією тангенсів.

Нехай α — довільне число (чи кут), для якого cosα ≠ 0. Тоді точка Pα не ле жить на осі Oy і пряма OPα перетинає лінію тангенсів у точці A.

Оскільки пряма OPα проходить через початок координат, то її рівняння y = kx. Але ця пряма проходить через точку Pα з координатами (cos α; sin α), отже, координати точки Pα задовольняють рівнянню прямої y = kx, тобто

sin α = k cos α. Звідси k = sin α

= tg α.

 

cos α

 

 

 

Таким чином, пряма OPα має рівнян

 

 

 

ня y = (tg α)x.

 

 

 

Пряма AP0 має рівняння x = 1. Щоб

 

 

знайти ординату точки A, досить

 

 

у рівняння прямої OPα підставити

 

 

x = 1. Одержуємо yA = tg α. Отже,

 

 

 

тангенс кута (числа) α — це

 

 

 

 

 

 

ордината відповідної точки на

 

 

 

 

лінії тангенсів. )

Рис. 37

47

РОЗДІЛ 1. Тригонометричні функції

 

 

 

Аналогічно вводиться і поняття лінії

 

 

 

 

 

 

котангенсів: пряма CB (рис. 38), яка

 

 

 

проходить через точку C (0; 1) одинич

 

 

 

ного кола паралельно осі Ox.

 

 

 

Якщо α — довільне число (чи кут),

 

 

 

для якого sinα ≠ 0 (тобто точка Pα не

 

 

 

лежить на осі Ox), то пряма OPα пере

 

 

 

тинає лінію котангенсів у деякій точ

 

 

 

ці B (xB; 1).

 

 

 

Рис. 38

Аналогічно попередньому обґрунто

 

 

 

вується, що xB = ctg α, отже,

котангенс кута (числа) α — це абсциса відповідної точки на лінії котангенсів.

Запитання для контролю

1.Сформулюйте означення тригонометричних функцій гострого кута в пря мокутному трикутнику.

2.Сформулюйте означення тригонометричних функцій довільного кута: а) використовуючи коло радіуса R з центром у початку координат;

б) використовуючи одиничне коло.

3.Що мають на увазі, коли говорять про синус, косинус, тангенс і котангенс числа α?

Вправи

1°. Побудуйте на одиничному колі точку Pα, у яку переходить точка P0 (1; 0) одиничного кола при повороті на кут α. У якій координатній чверті знахо диться точка Pα в завданнях 3–6?

1) α = 3π;

 

2) α = –4π;

3)

α =

;

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

4)

α = −

;

5)

α = ;

6)

α =

.

 

 

4

 

 

3

 

4

 

 

2. Знайдіть значення sin α, cos α, tg α, ctg α (якщо вони існують) при:

1) α = 3π;

2) α = –4π;

3)

α = − π ;

 

 

 

 

2

4)

α = ;

5*) α = − ;

6*) α = .

 

2

6

 

4

3°. Користуючись означенням синуса і косинуса, за допомогою одиничного кола вкажіть знаки sin α і cos α, якщо:

1)

α = ;

2)

α = − π ;

3)

α = ;

 

5

 

6

 

6

4)

α = − ;

5)

α =

π

.

 

 

 

 

 

 

3

 

10

 

 

 

48

 

 

 

§ 4. Властивості тригонометричних функцій

4*. Користуючись лінією тангенсів, укажіть знак tg α, якщо:

1)

α = ;

 

2)

α = − ;

3) α = 11π ;

 

3

 

 

4

6

4)

α = − ;

5)

α = .

 

 

6

 

 

4

 

5*. Користуючись лінією котангенсів, укажіть знак сtg α, якщо:

1)

α = − ;

2)

α = ;

3) α = − 11π ;

 

3

 

 

4

6

4)

α = ;

 

5)

α = − .

 

 

6

 

 

4

 

§4

ВЛАСТИВОСТІ ТРИГОНОМЕТРИЧНИХ ФУНКЦІЙ

 

 

 

 

 

Т а б л и ц я 9

 

 

 

1. Знаки тригонометричних функцій

 

sin α

 

 

cos α

tg α, ctg α

 

 

 

2. Парність і непарність

 

Косинус — парна функція

Синус, тангенс і котангенс —

 

 

 

 

 

непарні функції

 

 

 

 

 

sin (–α) = –sin α

 

cos (–α) = cos α

 

tg (–α) = –tg α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ctg (–α) = –ctg α

 

 

 

 

49

 

 

РОЗДІЛ 1. Тригонометричні функції

 

 

 

П р о д о в ж. т а б л. 9

 

3. Періодичність

 

Функція f (x) називається періодичною з періодом T ≠ 0, якщо для

будь!якого x із області визначення функції числа (x + T) і (x – T) також

належать області визначення і виконується рівність

 

f (x + T) = f (x T) = f (x).

y = {x} — дробова частина числа x

Через проміжки довжиною T

T = 1

 

(на осі Ох) вид графіка періодичної

 

 

функції повторюється

 

 

 

 

 

Якщо T — період функції,

 

 

то ä T, ä 2T, ä 3T,..., ä kT

 

 

також періоди цієї функції (k N)

sin (x + 2π) = sin x

Функції sin x і cos x

T = 2π —

cos (x + 2π) = cos x

мають період T = 2π

спільний період для всіх

 

 

 

tg (x + π) = tg x

Функції tg x і ctg x

функцій:

ctg (x + π) = ctg x

мають період T = π

sin x, сos x, tg x, ctg x

Пояснення й обґрунтування

 

 

1. Знаки тригонометричних функцій легко визначити, виходячи з означен ня цих функцій.

(Наприклад, sin α — це ордината відповідної точки Pα одиничного кола. Тоді значення sin α буде додатним, якщо точка Pα має додатну ординату,

a це буде тоді, коли точка Pα знаходиться в I або II чверті (рис. 39). Якщо точка Pα знаходиться в III або IV чверті, то її ордината від’ємна, і тому sin α теж від’ємний.

Аналогічно, враховуючи, що cos α — це абсциса відповідної точки Pα, одер жуємо, що cos α > 0 в I і IV чвертях (абсциса точки Pα додатна) і cos α < 0 в II і III чвертях (абсциса точки Pα від’ємна) (рис. 40).

 

 

 

 

sin α

 

 

 

cos α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 39

Рис. 40

tg α, ctg α

Рис. 41

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]