Методичні рекомендації по виконанню науково-дослідних та курсових робіт з історії мистецтва.

Науково-дослідницька робота студентів є обов’язковою складовою навчального процесу у вищій школі. Вона створює можливість узагальнення та поглиблення науково-теоретичних та практичних знань, творчих здібностей студентів. Вимоги, що ставляться до науково-дослідницьких проектів, активізують творчий пошук і зобов’язують до самостійного опрацювання проблеми. Розпочинаючи науково-дослідницьку діяльність з молодших курсів, студенти мають змогу поетапно удосконалювати методику дослідницької діяльності і наукової стилістики.

Курсова робота з історії мистецтва є важливою формою науково-дослідницької діяльності студентів спеціальності «Образотворче мистецтво» і завершальною фазою вивчення історії зарубіжного та українського мистецтва як базових взаємопов’язаних теоретичних дисциплін фахового блоку. Це дослідження – важливий етап підготовки до виконання дипломної чи магістерської роботи і майбутньої професійної діяльності. Виконання курсової роботи переслідує досить складну мету:

1) збагнути логіку художнього процесу,

2) дати оцінку певним мистецьким явищам, визначити їх художньо- історичне значення,

3) виявити навички науково-творчого мислення.

Провідним принципом виконання курсової роботи є орієнтація на вивчення вітчизняного та місцевого матеріалу у співставленні з загальними тенденціями художнього процесу у конкретний період. Такий підхід відкриває широкі можливості для ініціативи і прояву самостійності в роботі, робить більш значущими студентські дослідження. зорієнтовані на збагачення наших знань про історію та сучасний розвиток вітчизняної образотворчості. У виборі теми слід віддавати перевагу місцевим виставкам, художнім промислам (Петриківка), творчості молодих майстрів свого регіону, архітектурним пам’яткам міста і області. Для студентів заочної форми навчання об’єктом дослідження можуть стати відповідно їх місцеві художні музеї. Наприклад, експонати Дніпропетровського художнього музею тощо.

По кожному з можливих різновидів курсових досліджень пропонується низка орієнтовних тем і студенти можуть вибрати для роботи одну з них, або сформулювати за аналогією цікаву для себе тему. Обираючи тему курсової роботи, слід враховувати свої можливості по збиранню ілюстративного матеріалу (репродукції з періодики, фотографії, листівки, слайди, схеми). Необхідно мати на увазі і доступ до інформативної бази, оскільки пошук самостійного рішення, формування власної думки щодо певних мистецьких явищ поєднуються у дослідженні з необхідністю вивчення і оперування якомога більшою кількістю фахової літератури з обраного питання.

Види курсових робіт з орієнтовною тематикою.

Реферати.

Реферати є основним видом курсових робіт на художньо-графічних факультетах. Незалежно від характеру і теми реферату, суть роботи над ним полягає в тому, щоб різнобічно вивчити те чи інше мистецьке явище, проаналізувати його висвітлення у фаховій літературі. Зробити висновки про його художнє значення.

За характером реферативні теми можна поділити на кілька груп.

Реферати узагальнюючого характеру:

1. 1.Проблема синтезу архітектури і прикладного мистецтва в спорудах українського бароко ( класицизму, модерну, народному житлі тощо).

2. Спільність та відмінності французького класицизму ХVІІ – ХVІІІ століть.

3. Натюрморти Франції і Росії к. ХІХ – поч.. ХХ століть.

4. Образи дітей в українському мистецтві ХХ століття.

5. Співвідношення вербальних та візуальних образів в ілюстраціях до літературних творів.

6. Стилі та напрямки доби в палацових спорудах Криму ХІХ – початку ХХ століття.

Історико - художні реферати:

1. Київ (Львів, Одеса, Харків, Сімферополь. Ялта, Феодосія тощо) в образотворчому мистецтві ХІХ – ХХ століть.

2. Формування поняття «Український стиль» в національному мистецтві початку ХХ століття.

3. Стиль модерн в різних європейських школах к. ХІХ – поч. .ХХ століть.

4. Національний стиль культових і цивільних споруд Кримських татар Нового та Новітнього часу.

5. Монументальний живопис України першої третини ХХ століття.

6. Основні напрямки в українській архітектурі (живопису) к. ХІХ – поч.. ХХ століть.

7. Формування портретного жанру в українському живописі козацької доби.

8. Побутовий жанр російського живопису першої пол.. ХІХ століття.

9. Товариство передвижників та його роль в художньому житті України.

10. Естетичні принципи «Мира искусства» та їх відображення в творчості Г.Нарбута.

11. Естетичні засади «Срібного віку» в творчості М.Волошина та митців його кола.

Історико - теоретичні реферати:

1. М.Мурашко та Г.Павлуцький як художні критики останньої чверті ХІХ століття.

2. Естетичні погляди Е.Делакруа.

3. І.Ю.Рєпін про мистецтво (І.Крамськой, О.Бенуа, Т.Г.Шевченко та інші).

4. Педагогічні погляди М.Бойчука та його учнів.

5. Академізм та реалізм як засади живопису І.Айвазовського

Монографічні роботи

Суть цього завдання полягає у поглибленому вивченні творчості одного майстра або певного колективу, історії створення відомого пам’ятника чи ансамблю. Якщо метою роботи є визначення етапів еволюції в творчості митця, то необхідно опиратись на порівняльний аналіз типових творів. Якщо ж в центрі уваги – багатогранність таланту майстра чи колективу, слід порівнювати доробки у різних жанрах. Велике значення у монографічних роботах мають біографічні матеріали, особливо – результати бесід з митцями.

1. Архітектурні пам’ятники за проектами В.Растреллі в Україні.

2. І.Ю.Рєпін і Україна.

3. Київський період творчості М.Врубеля.

4. Портрети творчої інтелігенції 1920 – 30-х років А.Петрицького.

5. Живопис Г.Синиці та його учнів.

6. Реальність і мрія картин К.Богаєвського.

7. Пейзажний живопис майстрів Криму.

8. Творчість графіків Кривого Рогу.

9. Мистецтво Петриківки1970-х років та провідні майстри.

10. Ансамбль Софії Київської.

11. Ансамбль Площі Ринок у Львові.

Дослідження з історії педагогіки

Дослідження цього напрямку передбачають узагальнення накопиченого досвіду у справі художньої освіти в Україні та за кордоном. По можливості слід виявити історію створення та функціонування художніх училищ та шкіл, проаналізувати діяльність провідних педагогів.

1. Київська малювальна школа М.Мурашка.

2. Історія Миргородської художньо-промислової школи.

3. Харківська малювальна школа М.Раєвської-Іванової та її випускники.

4. Одеська школа К.Костанді.

5. Баухауз та ВХУТЕМАС

6. Сімферопольське художнє училище.

7. Ф.Кричевський – художник-педагог.

8. Педагогічна діяльність О.Новаківського та О.Кульчицької.

Розробка лекції.

Розробка лекцій з історії мистецтва – найдоступніший вид курсових робіт, який базується на аналізі спеціальної літератури із залученням репродукцій. Характер тематики залежить від того кола слухачів, на яке розрахована лекція, тому у назві повинна бути відображена направленість роботи. Текст лекції повинен бути викладений повністю, побудований логічно згідно плану. Велике значення має добірка ілюстративного матеріалу, серед якого перевага віддається електронним носіям. Але в певних випадках доцільно використовувати таблиці, фрагменти фотовиставки тощо. Орієнтовні теми лекцій:

1. Види образотворчого мистецтва.

2. Жанри образотворчого мистецтва.

3. Різновиди окремого жанру (портрету, пейзажу тощо).

4. Загальна характеристика мистецтва певного історичного періоду.

5. Архітектура, скульптура, живопис окремого міста.

Огляд експозиції музею або виставки.

Ці теми можуть обиратись тими студентами, що проживають у містах, де є художні музеї та картинні галереї, доступні тематичні збірки (Картинна галерея І Айвазовського тощо, Будинок – музей М.Волошина тощо). Мета курсових робіт – поглиблене знайомство з конкретним зібранням творів як цілісним організмом. В залежності від обсягу слід робити аналіз всієї експозиції або ж одного з її розділів. Найбільш цінні експонати повинні бути виділені детальним аналізом.

1. Збірка рушників ХІХ – ХХ століть в експозиції етнографічного музею КДПУ.

2. Російське і українське мистецтво в Сімферопольському художньому музеї.

3. Творчість митців українського авангарду в експозиції Київського національного музею українського мистецтва.

4. Жіночі образи в полотнах Сімферопольського художнього музею.

5. Експозиція музею М.Волошина в Коктебелі.

6. Образотворча складова експозиції музею О.Гріна

Критичні статті

Як і попередній тип курсових робіт, цей напрямок можна вважати найбільш доступним і поширеним. Вони торкаються, передусім, сучасного мистецтва. Мета таких робіт – дати вмотивовану оцінку творам сучасного мистецтва на основі об’єктивного аналізу. В критичних статтях можуть ставитись дискусійні питання і висловлюватись спірні погляди. Стаття повинна супроводжуватись важливими репродукціями, каталогами, запрошеннями тощо. При критичному аналізі виставок висвітлюються зміст склад експозиції, принцип її побудови, загальний рівень майстерності та найвизначніші твори. Така робота може бути присвячена персональній виставці, або ж відвідуванні майстерні відомого митця.

1. Виставка творів молодих художників міста.

2. «Осінній вернісаж» у Кривому Розі.

3. Образи сучасників у творчості С.Головатого (за матеріалами ювілейної виставки.

4. Дизайнерські колекції І.Мірошниченко.

5. Живопис викладачів художнього училища м. Сімферополя.

6. Вироби зі шкіри та прикраси В.Горяєва.

Критико-бібліографічні огляди

Мета курсових робіт цього розділу полягає в уважному аналізі спеціальної літератури, рекомендаціях щодо необхідних для вивчення тієї чи іншої теми книг і періодичних публікацій. Огляд літератури повинен мати критичний характер, тобто, необхідно не лише ознайомитись із наявністю та змістом спеціальних видань з поставленого питання, а й виділити головне, спів ставити точки зору авторів. Завдання можуть бути різними: зробити огляд мистецтвознавчої літератури присвяченої певному періодові розвитку вітчизняного чи зарубіжного мистецтва, визначити коло проблем або тематику дискусій, що опинились в центрі уваги періодичного видання. Зважаючи на комплектацію мистецтвознавчою літературою міських бібліотек, слід віддавати перевагу періодичним виданням. Форма виконання робіт цього типу може бути різною. Якщо це – системно викладений огляд повинен бути, як і в інших видах робіт приблизно 1 друкований аркуш (24 сторінки(. Якщо ж це анотована бібліографічна картотека, то комплект анотацій них карток може супроводжуватись вступною статтею обсягом 0,5 д.а.

1. Висвітлення стилю модерн в у фаховій літературі 1980-х – 1990-х років.

2. Праці останньої чверті ХХ століття про образотворчу діяльність Т.Г.Шевченка.

3. Огляди персональних художніх виставок українських митців у часопису «Образотворче мистецтво».

4. Висвітлення питань художньої педагогіки в журналі «Мистецтво і освіта».

5. Характеристика сучасного стану художніх промислів України в часописах «Народне мистецтво» та «Народна творчість і етнографія» за 2000 – 2005 рр.

6. Публікації з питань сучасного розвитку пейзажного жанру в живописі на сторінках «Образотворчого мистецтва».

7. Питання викладання малювання з натури в журналі «Художник» у 1885 – 1995 роках.

Структура курсової роботи.

Незалежно від характеру і теми кожна курсова робота складається з наступних елементів: текст, ілюстрації, довідковий матеріал. Текст та ілюстрації взаємопов’язані, доповнюють одне одного. Додаток – довідковий матеріал – може бути різним в залежності від теми. Але основні додатки – бібліографія та список ілюстрацій – необхідні завжди. Крім цього, досить часто необхідні:

А) список творів митця, чиє мистецтво вивчається, якщо це – сучасний автор;

Б) перелік виставок. В яких брав участь митець чи колектив;

В) анотована бібліографія (бібліографічні дані з коротким змістом).

Етапи виконання курсової роботи.

Основними етапами виконання курсової роботи з історії мистецтва є наступні:

• ознайомлення з літературою та іншими джерелами інформації (Інтернет, відео матеріали тощо);

• дослідження фактичного матеріалу;

• написання тексту;

• ілюстрування;

• оформлення роботи.

Перші два етапи а також – ілюстрування часто ведуться паралельно. Робота над текстом - окрема ділянка роботи, але в цей час можуть продовжуватись пошуки додаткових матеріалів. Лише оформлення виконується тоді, коли вже все систематизовано.

Ознайомлення з літературою.

Передусім слід вивчити каталоги в доступних для роботи бібліотеках. В систематичних каталогах, де картки розташовані за певними питаннями, можна знайти початкові відомості з обраної теми. З алфавітним каталогом слід працювати тоді, коли точно відоме Прізвище автора видання.

Як джерело інформаціє можуть використовуватись довідкові видання та загальні мистецтвознавчі праці. В цих випусках слід звертатись до бібліографії, що наводиться наприкінці книги. Велику допомогу у висвітленні окремих питань може надати Інтернет.

Вихідні дані кожної книги бажано виписати на окрему картку (Прізвище та ініціали автора, повна назва статті або книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Якщо видання періодичне – вказується назва журналу або газети. Номер, рік, сторінка, з якої починається і закінчується стаття). Такі картки необхідні для складання за алфавітом бібліографії та коротких записів.

Першим етапом роботи з книгою є побіжне ознайомлення з метою з’ясування. Чи містяться в ній необхідні матеріали. У цьому випадку слід звертати увагу на передмову, анотацію, зміст, примітки та коментарі. Якщо немає змоги скористатись ксероксом, виписки необхідно робити на окремих аркушах паперу, що дає можливість потім систематизувати їх, виходячи з плану та послідовності своєї роботи. На кожному аркуші слід відмічати сторінку, з якої робиться виписка та вихідні дані.

Наприкінці роботи над темою курсової, коли остаточно систематизовано матеріал, всі використані джерела слід включити до бібліографії. Приділяючи особливу увагу розділовим знакам. Основні варіанти наступні:

а) багатотомні загальні праці:

Історія українського мистецтва: В 6 т.- К.: Вид. Укр.. Радянської Енциклоп., 1966-1970. Т.4.- кн..2.-436с.

б) монографічна книга:

Кисіль О. Український театр.- К.,1976-1980.- 178с.

в) Стаття окремого автора в книзі чи збірнику праць:

Макаров К.А. Естетика У.Морриса и судьбы декоративного искусства в России / Естетика Морриса и современность.- М., Изобразительное искусство, 1887.- С.114-140.

г) стаття в журналі:

Пуцко В Ф.І.Шміт і проблеми вивчення вітчизняної культурної спадщини // Образотворче мистецтво.- 1988.- №1.- С.20-21.

Використання Інтернет ресурсів також потребує відповідних посилань на адреси бібліотек і спеціалізованих сайтів:

http:// www .sreda.boom. ru /libr.htm

http: // www.logoorange.com/logo-design-08/php

Курсова робота повинна опиратись не менше ніж на 22 – 25 джерел.

В певних випадках крім роботи над літературою необхідно працювати з іншими джерелами інформації. Це можуть бути архівні матеріали. В місцевих архівах зберігаються цікаві матеріали з багатьох питань мистецтва рідного краю.

Велику роль в художньому житті міст відіграють художні експонати історико - краєзнавчих музеїв, їх наукова документація. Важливим джерелом інформації є бесіди з митцями-земляками, їх сучасниками. Спочатку слід визначити коло людей, які можуть бути корисні, сформулювати заздалегідь основні питання. Під час бесіди необхідно фіксувати відповіді, оповідання тощо.

Дослідження фактичного матеріалу.

Одним з найбільш відповідальних моментів в роботі над темою є визначення кола творів мистецтва, які будуть використані для розкриття обраної теми. Спочатку необхідно вивчити всі доступні матеріали (оригінали, репродукції), скласти список. В ньому слід давати такі відомості: автор, назва, час, місце створення, зберігання в наш час, розміри, матеріал, техніка виконання.

В більшості випадків дослідження пам’яток мистецтва під час виконання курсової роботи проводиться на основі порівняльного аналізу з метою визначення художніх особливостей конкретного твору: твори, що вивчаються, порівнюються зі спорідненими, але загальновизнаними. Іноді буває потрібен мистецтвознавчий чи історичний аналіз пам’ятника самого по собі. Всі спостереження фіксуються в записах, замальовках, схемах. Це допоможе у висновках.

Робота над текстом.

Обсяг курсової роботи, як і її план, значною мірою залежить від специфіки теми і наявності допоміжного матеріалу, який містить робота (графічний, таблиці тощо). Приблизний обсяг тексту – 22 – 24 сторінки набору ( Times New Roman № 14, інтервал 1,5) Робота може писатись «від руки», але у відповідному перерахунку.

Для основних видів робіт план повинен виглядати приблизно так:

1. Зміст роботи із зазначенням сторінок

2. Вступ. Обґрунтування теми.

3. Історіографія. Загальна характеристика мистецтва аналізованої доби (регіону, митця).

4. Аналіз конкретних явищ або проблеми по темі.

5. Висновки по роботі.

У вступі коротко визначається тема роботи, її суть та обґрунтування. Завдання та її значення. Суди ж слід включити інформацію про вивчення цього питання в спеціальній літературі.

Історичні відомості – характеристика доби, біографічні дані про митця – виносяться в окремий підрозділ. Тут дається також короткий огляд художнього життя того періоду країни, краю, який розглядається.

Основний розділ присвячується безпосередньо тому явищу мистецтва, яке вивчається. Ця частина містить аналіз творів мистецтва. Які конкретно стосуються теми.

Загальні висновки щодо значення того мистецького явища, яке вивчається, подаються при завершенні роботи.

Коли у тексті курсової роботи приводиться цитата або робиться посилання на думку спеціаліста. Передану своїми словами, необхідно зробити посилання на використане джерело інформації. Для цього використовується спрощений варіант: в потрібному місці тексту, в кінці фрази в дужках зазначається спочатку номер відповідної книги (журналу) з вашого бібліографічного списку, а через кому – сторінка.

Наприклад: [3, 128].

Ілюстрування роботи.

Кожна робота повинна доповнюватись ілюстративним матеріалом, який повинен бути пов’язаний з текстом. Допускаються різні види ілюстрування: репродукції за допомогою ксерокса, фотографії, схеми, креслення тощо. Кількість ілюстрацій диктується, вони повинні доповнювати його, підтверджувати основні положення і висновки.. При бажанні частина ілюстрацій може бути в тексті, а частина – в кінці роботи. При порівняльному аналізі бажано розміщувати робити таким чином, щоб їх зручно було розглядати одночасно. Кожна репродукція повинна бути підписана. Якщо всі репродукції знаходяться в кінці роботи, то вони можуть бути лише пронумеровані, а перед ними – повний список всіх ілюстрацій. Текст курсової роботи завершується Бібліографією (списком використаної літератури).

Оформлення роботи.

Важливим компонентом курсової роботи є відповідне оформлення. Перед друкуванням курсової роботи необхідно старанно перевірити, уточнити назви розділів і підрозділів, таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, чіткість формулювань, висновків та рекомендацій. До формулювань заголовківсвисуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість та синтаксична різноманітність у побудові речень з переважанням простих. Поширених та точнее відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Розділи і підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумеруються окремо в кожному розділі. Позначення розділів (глав), параграфів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому крапка в кінці не ставиться. Наприклад:

Розділ 1. Пейзажний живопис кримських митців

0. Пейзажний живопис художників обласного осередку НСХУ

1. Пейзажні краєвиди викладачів ДХШ ім. Айвазовського

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 30 мм, праве 15 мм, зверху 20 мм, знизу – 25 мм . Таблиці, малюнки, схеми, графіки та інші ілюстративні матеріали, як в тексті роботи, так і в додатках слід виконувати на стандартних аркушах формату А 4 або наклеювати на такі аркуші.

Сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, але на ньому цифра 1 не ставиться. Другою вважається сторінка, що містить «зміст». На ній цифра 2 також не ставиться, на наступній сторінці проставляяється цифра № - і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється у верхньому правому куті без крапки.

На титульному аркуші вказуються міністерство, назва ВНЗ, назва кафедри, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, курс, группа, факультет; прізвище, ініціали. Вчене званнянаукового керівника, рік і місце виконання курсової роботи.

Всі розділи, підрозділи, що є в плані (змісті), мають бути виділені в тексті заголовками і підзаголовками. Всі сторінки тексту брошуруються і переплітаються. Характер зовнішнього оформлення може бути різний (Тверді, м'які обкладинки, єврооправлення, використання графічного дизайну тощо).