Ролі та функції учасників тренінгу

Учасниками комплексного міжпредметного тренінгу є студенти магістерського рівня підготовки за магістерською програмою «Правове регулювання економіки».

Під час організаційного етапу учасники тренінгу розподіляються на міні-команди та самостійно визначають їх назви. При цьому чисельність учасників усіх команд має бути приблизно однаковою. На завершення організаційного етапу, після підбиття підсумків дискусій, команди повинні обрати координаторів за окремими проблемами тренінгу.

До функцій координаторів належить здійснення загального керівництва командою під час обговорення та виконання завдань на відповідних етапах тренінгу. Координатор окремого напрямку чи питання здійснює його презентацію на змістовному етапі тренінгу.

Запропонований розподіл ролей дозволяє максимально задіяти всіх учасників команди та підвищити відповідальність кожного за виконання завдань відповідного етапу тренінгу.

Тренери — це викладачі випускової кафедри за магістерською програмою «Правове регулювання економіки». До основних функцій викладача належить виконання чотирьох поведінкових ролей:

• експерта;

• диригента;

• каталізатора спілкування;

• взірця поведінки.

Роль експерта є найбільш знайомою для викладача, оскільки коментування, інформування й оцінювання органічно властиві діяльності педагога. Під час тренінгу викладачеві необхідно виконувати роль експерта з компетентної комунiкацiї: як відбувається спілкування у групі, прагнути проводити експертизу ситуації завжди з групою, більше спрямовувати роботу студентів, ніж інформувати чи навчати; гармонійно поєднувати виконання функ­цій експерта з іншими функціями викладача, уникаючи зайвого й надмірного акценту на цій функції.

Виконуючи роль диригента, викладач організовує й регулює роботу студентів, пропонує питання для обговорення, залучає до участі й обговорення результатів вправ. Якщо деякі студенти демонструють байдужість або нерозуміння мети тренінгу, першочерговою для викладача стає функція каталізатора спілкування. Для досягнення мети тренінгу викладач повинен створити щиру атмосферу спілкування та довіри, встановити позитивний зворотний зв’язок, зняти в студентській аудиторії напруження. Ця роль викладача близька до ролі взірця поведінки. Демонструючи здатність бути відкритим, турботливим i ефективним, викладач одночасно підвищує результативність i підкреслює значення комунікативних умінь. Чим більший авторитет викладача в очах студентів, тим сильніше виявляється наслідування його поведінки учасниками тренiнгової групи.

Інформаційне забезпечення проведення тренінгу

На першому та другому етапах тренінгу викладачі-тренери проводять вступні міні-лекції, які супроводжуються наочним поданням ключових моментів та основних аспектів матеріалу, що викладається.

Зміст тренінгу (приклад)

Акціонерне товариство «Троє» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом, в якому просило суд зобов’язати відповідача — Стрийське підприємство технічної інвен­таризації та експертиз «Інвентаризатор» — зареєструвати за АТ «Троє» право власності на нерухоме майно — нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Олексичі, а саме контору площею 297 кв. м, автогараж площею 98,2 кв. м, огорожу.

В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач відмовив йому в реєстрації права власності на зазначені об’єкти, присуджені йому за рішенням третейського суду, неправомірно.

Відповідач — Стрийське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» — у відзиві на позов відхиляв заявлені позовні вимоги з тих підстав, що позивачеві правомірно відмовлено в реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно, оскільки ним не надано відповідного виконавчого документа, що мав видаватися на виконання рішення третейського суду, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та припинити провадження.

Протягом судового розгляду в судовому засіданні суддя господарського суду в одному з представників відповідача впізнав завуча школи, яку він закінчив понад одинадцять років тому, тому суддя заявив самовідвід.

Один із засновників АТ «Троє» — фізична особа Бабусин В. К. — подав заяву про вступ у справу як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, оскільки вважав, що відмова в реєстрації права власності АТ тягне зменшення його доходів.

1. Як має бути вирішена справа?

2. Чи підвідомчий даний спір господарському суду?

3. Які справи можуть бути передані на вирішення третейського суду?

4. Яким чином виконується рішення третейського суду?

5. Чи правомірно суддя заявив про самовідвід?

6. Чи може фізична особа брати участь у господарському процесі?

Обґрунтуйте в позовній формі (а відтак у формі дебатів) позицію кожної зі сторін.

Система поточного і підсумкового контролю знань

Оцінювання якості знань студентів за результатами комплексного міжпредметного тренінгу проходить у формі поточного модульного контролю під час його проведення за 100-бальною системою оцінювання (з подальшим переведенням у національну та систему ECTS).

Кількість балів, яку студент набрав за результатами поточного контролю (від 0 до 100 балів), вноситься до залікової відомості і є підставою для визначення загальної успішності студента з комплексного міжпредметного тренінгу та вирішення питання про одержання ним диференційованого заліку.

Академічні успіхи студента за результатами комплексного міжпредметного тренінгу визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у КНЕУ, з обов’язковим переведенням оцінок за національною шкалою та шкалою ЕСТS у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	В
70-79		С
66-69	задовільно	D
60-65		Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю визначається під час проведення завершального етапу міжпредметного тренінгу.

Критерії оцінювання практичних навичок студентів

Поточний контроль практичних навичок студентів здійснюється наступним чином:

1. Оцінювання рівня підготовки студентів до проведення практич­них занять з комплексного міжпредметного тренінгу — контроль за якістю та своєчасністю виконання індивідуального завдання з підготовки необхідних для проведення комплексного міжпредметного тренінгу проектів документів (максимальна кількість балів — 50):

1.1. — своєчасність виконання завдання (максимальна кількість балів — 10):

● індивідуальне завдання подано своєчасно — 10 балів;

● індивідуальне завдання подано із незначним порушенням встановлених термінів — 8 балів;

● індивідуальне завдання подано із суттєвим порушенням встановлених термінів — 6 балів;

● індивідуальне завдання подано після встановленого терміну або не подано взагалі — 0 балів;

1.2. — якість (змістовність) представленого індивідуального завдання (максимальна кількість балів — 20):

● виконане індивідуальне завдання розкриває зміст поставленого завдання повністю, є цікавим та потрібним — 20 балів;

● виконане індивідуальне завдання в цілому розкриває зміст поставленого завдання — 16 балів;

● виконане індивідуальне завдання посередньо розкриває зміст поставленого завдання — 12 балів;

● виконане індивідуальне завдання не розкриває змісту постав­леного завдання — 0 балів;

1.3. — оформлення індивідуального завдання (максимальна кіль­кість балів — 10):

● індивідуальне завдання виконано із дотриманням встановлених вимог — 10 балів;

● індивідуальне завчання виконано з незначним порушенням встановлених вимог — 8 балів;

● індивідуальне завчання виконано з суттєвим порушенням встановлених вимог — 6 балів;

● індивідуальне завчання виконано з грубим порушенням встановлених вимог — 0 балів;

1.4. — самостійність та оригінальність виконаного завдання (максимальна кількість балів — 10):

● представлене індивідуальне завдання виконано самостійно та має авторський характер — 10 балів;

● представлене індивідуальне завдання виконано самостійно, однак не завжди відображає авторський підхід до розв’язання ситуації — 8 балів;

● представлене індивідуальне завдання виконано самостійно, однак не є авторським — 6 балів;

● виконане індивідуальне завдання є аналогічним іншим представленим роботам, не є самостійною авторською працею — 0 балів.

2. Оцінювання роботи студентів під час проведення практичних занять з комплексного міжпредметного тренінгу — контроль за систематичністю, активністю роботи студента під час комплекс­ного міжпредметного тренінгу та правильністю прийнятих ним під час тренінгу рішень (максимальна кількість балів — 50):

2.1. — контроль за систематичністю та активністю роботи студента впродовж практичних занять з комплексного міжпредметного тренінгу (максимальна кількість балів — 20):

Активність та систематичність роботи студента під час тренінгу	Кількість балів
80—100 %	20
60—79 %	16
40—59 %	12
39—19 %	0

2.2. — контроль за правильністю прийнятих студентом рішень під час захисту впродовж занять запропонованого даній академічній групі (міні-групі) завдання (максимальна кількість балів — 20):

Відсоток правильних прийнятих рішень	Кількість балів
80—100 %	20
60—79 %	16
40—59 %	12
39—19 %	0

2.3. — контроль за систематичністю, активністю роботи студента та правильністю його коментарів під час обговорення завдання, запропонованого для виконання іншій академічній групі (міні-групі) впродовж заняття (максимальна кількість балів — 10):

Активність, систематичність роботи студента та правильність його коментарів	Кількість балів
80—100 %	10
60—79 %	8
40—59 %	6
39—19 %	0