Порядок складання і затвердження плану дипломної роботи та індивідуального завдання на її виконання

Після затвердження теми в установлений згідно з регламентом виконання магістерських дипломних робіт (див. дод. 1) строки студент має погодити з науковим керівником план магістерської дипломної роботи та скласти разом з ним індивідуальне завдання на її виконання (див. дод. 3).

Студент зобов'язаний першим ініціювати зустріч з науковим керівником та узгодити з ним індивідуальний графік подальшої роботи. За загальним правилом студент подає на розгляд наукового керівника проект плану роботи протягом десяти робочих днів з дня затвердження теми дипломної роботи. Науковий керівник протягом п’яти робочих днів з моменту подання студентом плану розглядає поданий план, у разі потреби коригує та затверджує його, надає студентові перші консультації щодо порядку проведення наукового дослідження, підбору літератури тощо. Після затвердження науковим керівником плану роботи студент заповнює першу сторінку бланка індивідуального завдання (відповідний бланк, з якого необхідно зробити копію, студент може взяти на випусковій кафедрі). Другу сторінку індивідуального завдання, на якій безпосередньо розміщуються завдання до кожного розділу роботи, заповнює науковий керівник. Індивідуальне завдання скріплюється підписами наукового керівника, який одержав завдання, і студента, який одержав завдання. Оригінал індивідуального завдання залишається у студента; копію студент здає на випускову кафедру. Надалі індивідуальне завдання буде додаватись до завершеної та відповідно оформленої магістерської роботи.

Порушення термінів погодження з керівником плану дипломної роботи та індивідуального завдання може бути підставою для недопуску до виконання та захисту дипломної роботи у передбачені для даної форми навчання строки і, відповідно, відрахування студента з університету.

Вимоги щодо структури, змісту та обсягу магістерської дипломної роботи

Відмітними ознаками магістерської дипломної роботи має бути дослідний характер, самостійність, практична спрямованість (цінність). Робота має ґрунтуватись на логічних, аргументованих та обґрунтованих концепціях.

 Дослідний характер. Робота не має бути скомпільованою або бути переказом нормативного матеріалу чи коментарем до нього, а повинна обов'язково містити власний аналіз автора, відображати його погляди на досліджувану проблему. Цьому значною мірою має сприяти наявність у роботі аналітичних матеріалів, оптимальне поєднання теорії і фактичних матеріалів. Конкретні приклади (матеріали правозастосовчої практики) мають доводити правильність теоретичних положень.

Обов'язковою вимогою до роботи є її практична спрямованість. Сутність цієї вимоги в тому, що теоретичні положення роботи мають бути пов'язані з реальними практичними завданнями і проблемами, що потребують розв’язання у сфері правового регулювання економіки. Результати проведеного дослідження обов'язково мають становити практичну цінність і відповідати на питання «де і як вони можуть бути використані на практиці?».

Самостійність наукового дослідження є надзвичайно важливою вимогою. Магістерська дипломна робота виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника. У дипломній роботі слід обов'язково зазначати джерела походження використаної інформації (законодавча база, наукова юридична література, узагальнення юридичної практики, архів державного органу, іншої установи, організації, бази практики тощо). Щодо даних (думок), запозичених з наукових, статистичних та інших джерел, слід обов’язково (!) наводити посилання. Використання будь-якого запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело є неприпустимим і може бути підставою для недопуску до захисту або мати наслідком безпосереднє відсторонення від захисту та зняття роботи з розгляду.

Загалом зміст магістерської роботи повинен відповідати таким вимогам:

1. висвітлювати сучасні досягнення в юридичній науці, вітчизняному та міжнародному праві;

2. відбивати сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання функціонування банківської системи в Україні та інших країнах світу (конкретного предмета дослідження);

3. містити аналіз нормативно-правової бази, наукових концепцій, теорій тощо, узагальнення та аналіз юридичної практики;

4. мати дані, здобуті магістрантом у процесі наукового дослідження із застосуванням різних методів наукового пізнання, а також узагальнення та обґрунтування висновків;

5. містити конкретні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняної правової системи та її окремих елементів;

6. мати комплексний характер, складатися з теоретичної, методологічної, практичної частин, котрі перебувають у взаємозв’язку.

Зміст роботи визначається її темою і відображається у структурі (плані), що розробляється магістрантом за допомогою наукового керівника.

Структура магістерської роботи має бути складною й обов'язково включати: вступ, три розділи (кожен з яких складається з не менш як двох підрозділів), висновки, список використаних джерел. До роботи можуть додаватися додатки.

Магістерська дипломна робота має містити:

1. титульний аркуш;

2. зміст (що відтворює план, затверджений науковим керівником);

3. вступ;

4. основну частину (яка складається з 3 розділів);

5. висновки;

6. список використаних джерел;

7. додатки (не є обов'язковими).

У змісті (плані) роботи, що подається в розгорнутому вигляді, вказуються назви всіх частин роботи із зазначенням початкової сторінки кожного: усіх розділів і підрозділів, вступу, висновків, списку використаних джерел та, за наявності, додатків (див. дод. 4). Зміст (структура) дипломної роботи розміщується безпосередньо за титульним аркушем і не має перевищувати за обсягом 1–2 стандартні машинописні сторінки. Назви розділів і підрозділів у змісті роботи мають бути тотожними до тих, що наведені в тексті роботи.

Структура роботи має відображати суть проблеми, логічність і послідовність її дослідження, змістовний зв’язок її елементів між собою. Назви розділів і підрозділів мають бути лаконічними й зрозумілими, грамотно та теоретично правильно сформульованими, відображати зміст теми, але не повторювати її назву, відповідати предмету дослідження та змісту роботи.

Дипломна робота включає три розділи. Як правило, перший розділ присвячений більш загальним питанням, він вводить у наукову проблему та визначає цілі і засоби її розв’язання, містить огляд наукової літератури, у другому розділі докладно аналізується суть проблеми, у третьому – визначаються способи її врегулювання та вирішуються інші питання, пов’язані з предметом дослідження.

У вступі (за обсягом – 3-5 сторінок): обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, розкривається її сутність та важливість для практичної діяльності; визначаються мета, основні завдання, які ставить перед собою автор магістерської роботи, об’єкт та предмет дослідження, а також методи дослідження. Текст вступу повинен мати теоретико-реферативний характер.

Об’єктом дослідження, як правило, є певний вид суспільних відносин.

Предмет дослідження більш конкретний, є складовою частиною об’єкта і вирізняється від нього зазвичай певним аспектом, що підлягає докладному вивченню. Предметом дослідження може бути деякий правовий інститут чи його окремі елементи, проблеми практичного застосування, тенденції розвитку тощо; предметом також є джерела. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться як загальне і часткове.

Формулювання мети. Чітке усвідомлення студентом мети і завдань роботи має надзвичайно важливе значення для досягнення належних результатів дослідження. Наскільки зрозуміло буде сформульовано мету роботи, настільки  вдалою буде структура, зміст і, головне, висновки в роботі. Визначеність мети дозволяє студентові побачити в роботі основний напрямок, впорядкувати пошук і аналіз матеріалів. Невдале визначення мети досить часто призводить до зниження якості роботи: викладений матеріал переважно характеризується описовістю, аналіз відсутній або він поверховий, а сама робота взагалі не має практичної значущості.

Завдання роботи мають відповідати поставленій меті і логічно простежуватись за структурою роботи.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів та підрозділів. У виняткових випадках у тексті роботи виділяються пункти, назви яких не включаються до структури (плану) роботи. Зміст основної частини повинен підпорядковуватись одній провідній ідеї та відповідати меті дипломної роботи.

Перший розділ (за обсягом рекомендується – 20-25 сторінок) структурно може складатися з 2-4 підрозділів. Як правило, цей розділ має теоретичний характер. У ньому викладаються засадничі положення досліджуваної теми, основні підходи до її розробки, визначаються питання, які потребують подальшої наукової розробки та правового врегулювання.

Тут рекомендується охарактеризувати об’єкт дослідження, розкрити наукову сутність вибраної для дослідження проблеми, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел; розглянути питання, пов’язані з історичним розвитком тих чи інших правових інститутів або галузей права, навести загальну характеристику сучасного стану певного виду правовідносин, аналіз основних категорій, понять, їхніх ознак тощо, поставити проблемні питання, які стосуються теми дослідження.

У другому розділі (30-35 сторінок), який також має складатися з кількох підрозділів, необхідно навести докладну характеристику предмета дослідження, ґрунтовний аналіз конкретних питань, які розкривають його сутність. Слід детально проаналізувати відповідні норми законодавства, провести порівняльний аналіз різноманітних наукових теорій, концепцій, поглядів провідних науковців щодо предмета дослідження. Розділ має бути максимально насичений змістовною інформацією: аналізом правових норм, юридичної літератури, порівняльним аналізом законодавства і практики зарубіжних країн, прикладами та узагальненнями судової практики, статистичними даними, результатами соціологічних досліджень та діяльності загальних, господарських, третейських судів, правоохоронних та інших правозастосовчих органів.

Третій розділ (20-25 сторінок) має бути безпосередньо пов’язаний з попереднім (основним) і може містити аналіз проектів нового законодавства, перспектив розвитку того чи іншого правового інституту, певної сфери (виду) правовідносин. У ньому також висвітлюються питання, які доповнюють розглянуті в основному розділі, а також пропозиції студента щодо способів розв’язання конкретної правової проблеми, удосконалення законодавства та юридичної практики, які ґрунтуються на результатах аналізу, проведеного в попередніх розділах дипломної роботи чи безпосередньо з ними пов’язані.

Кожна частина магістерської роботи повинна бути закінченою, аргументованою, її слід завершувати стислим викладом результатів дослідження та короткими висновками, котрі мають бути чіткими, логічними та обґрунтованими.

У загальних висновках магістерської роботи (5-7 сторінок) викладаються основні результати, констатується загальний сучасний стан предмета дослідження, його оцінка, основні проблеми, формулюються практичні рекомендації стосовно підвищення якості й ефективності правового забезпечення певного виду економічної, господарської, іншої діяльності; пропозиції щодо вдосконалення структури, функцій та практики діяльності органів державного управління, удосконалення правових норм, що регулюють відповідну групу суспільних відносин, заповнення прогалин у законодавстві, усунення колізій, удосконалення правозастосовчої практики і т. ін. Необхідно пам'ятати, що ця частина роботи не має містити постановки питань або аналізу проблем, тут слід обґрунтувати достовірність результатів та викладати рекомендації щодо їх використання. У даному структурному елементі дослідження відображається ступінь досягнення поставленої мети роботи через «інвентаризацію» та систематизацію проміжних висновків та результатів роботи.

Завдання студента при підготовці висновків – у відносно стислому вигляді віддзеркалити сутність і значення власних досліджень, дати їм оцінку з урахуванням сучасних тенденцій і підходів щодо вирішення поставленої проблеми, показати наукову, практичну і соціально-економічну цінність роботи.

У магістерській дипломній роботі повинні розглядатися питання по суті наукової проблеми, у межах об’єкта дослідження та безпосередньо пов’язані з ним, у чіткій відповідності зі структурою. Слід проаналізувати чинне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин, які розглядаються в роботі, проекти нового законодавства України, наукову юридичну літературу; виділити основні думки, течії, концепції, теорії, що існують в юридичній науці щодо предмета дослідження та пов’язаних з ним питань. Рекомендується проводити порівняльний аналіз законодавства та юридичної практики України та зарубіжних країн.

При виконанні аналітичної частини роботи визначаються цілі та завдання аналізу суспільних відносин, котрі досліджуються; розглядаються організаційно-правові питання досліджуваної теми; виділяються фактори, які впливають на досліджувані явища, проводиться їх оцінка; розглядаються проблеми управління відповідними відносинами, аналізуються матеріали, одержані під час проходження переддипломної практики (за місцем роботи); формулюються висновки та пропозиції щодо оптимізації правового регулювання певних відносин, розробляються рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства та механізму його реалізації.

Необхідний емпіричний матеріал студенти денної форми навчання одержують в установах, де вони проходять практику; студенти інших форм навчання – за місцем роботи. Слід використовувати також дані з опублікованих джерел: узагальнення практики судів України, рішення Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, а також з архівів місцевих судів, інших правозастосовчих органів та організацій.

Робота має бути виконана літературною українською мовою, викладена у науковому стилі з використанням усталених термінів та терміносполучень. Не допускаються спрощений або публіцистичний стиль чи надто складні словесні конструкції, відступи від загальноприйнятої термінології.

Матеріал має викладатись у логічній послідовності; думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Проблему треба розглядати з теоретичних позицій, разом з тим слід уникати надмірної описовості, перевантаження змісту зайвою інформацією, не пов’язаною з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, не допускати повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, юридичної практики та наукових джерел.

Завершуючи роботу, студент зобов‘язаний уважно перечитати її, звернувши особливу увагу на взаємозв’язок між частинами, літературну редакцію, повтори, помилки тощо, та в разі потреби внести відповідні виправлення та корективи.

Загалом магістерська дипломна робота має бути завершеною самостійною науковою працею студента та за змістом відповідати спеціальності «Правознавство».

Магістерська робота за обсягом не має перевищувати 100 сторінок друкованого тексту (без урахуванням списку використаних джерел та додатків).