10.Основні умови та причини виникнення глобального маркетингу.

Єдина стратегія компанії для товару (послуги), яка підходить усьому світовому (глобальному) ринку та забезпечує конкуренто­спроможність та можливості економії ресурсів,— це сутність останньої стадії розвитку міжнародного маркетингу, тобто гло­бального маркетингу. Як зазначає Кііган, для маркетологів, які працюють у глобальних компаніях, у психологічному плані не існує «зарубіжних» ринків — це просто ринки в різних часинах світу, на різних стадіях розвитку, з різними характеристиками.

У наукове та практичне використання термін «глобальний мар­кетинг» було введено 1983 року професором Гарвардської школи бізнесу Теодором Левіттом. Поняття «глобальний маркетинг» — це не просто новий термін, а нова маркетингова концепція, осно­вними причинами появи якої були: зміни в характеристиках по­питу і пропозиції в усьому світі; насиченість внутрішніх ринків багатьох країн, досягнення піку пропозиції на них; посилення конкуренції між фірмами всередині індустріально розвинутих країн; динамізація міжнародного конкурентного середовища і змін лідерів у світовій економіці в останні десятиріччя; зниження торговельних бар'єрів унаслідок домовленостей у ході проведен­ня раундів ГАТТ; поглиблення та динамізація інтеграційних про­цесів у світі; розвиток міжнародного інфраструктурного середо­вища (транспорт, зв'язок, системи збирання, обробки, передачі та збереження інформації); формування однорідного ринку країн «Тріади» (Північна Америка, Західна Європа, Японія) завдяки ін­тенсивному розвитку зв'язку, транспорту, туризму; критична пи­тома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 — 80 % виробництва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на тери­торії країн «Тріади»; необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходів унаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»; економічна необхідність інтер­націоналізації діяльності внаслідок того, що вартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягти окупності можливо лише на світовому рівні; наявність товарів «глобальної природи» (високотехнічне обладнання, унікальні товари, «уні­версальні» споживчі товари, деякі послуги).

11.Правило Тріади: сутність, практичне значення, емпіричне підтвердження.

Аналіз діяльності транснаціональних корпорацій, які у своїй маркетинговій діяльності застосовують концепцію глобального маркетингу, дозволив західним фахівцям сформулювати правило «Тріади» , яке проголошує, що коли товари (послуги) мають попит на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони з великим ступенем вірогідності будуть успішні в усьому світі.

Однорідного ринок країн «Тріади» (Північна Америка, Західна Європа, Японія) сформувався завдяки ін­тенсивному розвитку зв'язку, транспорту, туризму. Критична пи­тома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 — 80 % виробництва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на тери­торії країн «Тріади».

12.Спільні риси внутрішнього та міжнародного маркетингу.

Внутрішній маркетинг — маркетингова діяльність, націлена на внутрішній (основний для фірми) ринок; при цьому фірма стикається з набором елементів одного бізнес-середовища, хоча працювати може на різних сегментах.

Міжнародний маркетинг — маркетингова діяльність фірми за ме­жами національних кордонів.

Методологічно міжнародний маркетинг ґрунтується на конце­пції внутрішнього (внутрішньонаціонального) маркетингу, а хроно­логічно з'явився значно пізніше від нього, лише на початку 60-х років XIX сторіччя. Тому спільні риси внутрішнього та міжнарод­ного маркетингу лежать у площині методологічної, концептуаль­ної їх єдності, а відмінності обумовлені переважно середовищними умовами його застосування на різних закордонних ринках.

Як у міжнародній, так і у внутрішній маркетинговій діяльності фірми досліджують попит, визначають місткість ринку, аналізують рівень та якість пропозиції (вивчають конкурентів), визна­чають, на якій стадії життєвого циклу перебуває товар чи послуга та, виходячи з цього, розробляють відповідні маркетингові про­грами. Тож наукова концепція маркетингу є універсальною як для внутрішнього ринку, так і для міжнародної діяльності.

Розробляючи маркетингову стратегію та складаючи на її ос­нові маркетингові плани, і міжнародні компанії, і національні фір­ми, орієнтовані лише на внутрішній ринок, здійснюють моніто­ринг зовнішнього середовища, вивчаючи чинники економічного, політико-правового, соціально-культурного та інфраструктурно-го характеру. Використання в дослідженні та подальшому обґрун­туванні маркетингових дій єдиного складу чинників зовнішнього середовища є також спільною рисою внутрішнього та між­народного маркетингу.

Як на внутрішньому, так і на світовому ринку успіх фірмі за­безпечує правильне використання таких маркетингових інстру­ментів, як сегментація, адаптація, адекватні ціни, дієва реклама тощо.

І, нарешті, метою як внутрішнього, так і міжнародного марке­тингу є поліпшення результатів діяльності фірми шляхом пошуку та створення довгострокових конкурентних переваг, які в сучас­них економічних умовах пов'язані передусім із задоволенням по­треб споживачів.