93. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового банку.

Група Світового банку — це міжнародна організація розвитку, мета якої — надавати допомогу країнам — членам Групи на шляху до економічного та соціального прогресу. Вона фінансує свої кредитні операції, здійснювані в Україні, та інших членів Групи з середнім рівнем доходу, шляхом запозичення ко-штів на світових ринках капіталу. Членами Групи є 181 держава, а керівництво діяльністю Групи здійснює Рада виконавчих дире-кторів, які є представниками держав-учасниць. Україна як учас-ник-акціонер Банку має 0,77 % акцій. Упродовж останніх десяти років Група Світового банку розширила масштаби своєї діяльності, насамперед у країнах Співдружності незалежних держав (СНД).

До складу Групи Світового банку входять п’ять міжнародних організацій :

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — найперша створена в Групі організація, що відкрила свої двері у 1946 р. Сьогодні це найбільша установа, яка на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються і є головним ініціатором аналогічного фінансування з інших джерел. МБРР надає позики урядам або державним чи приватним юридичним особам при га-рантії уряду. Кошти для цього отримуються здебільшого шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталу. Світовий банк співпрацює з українськими урядовими структу-рами, неурядовими організаціями, багатосторонніми інституція-ми і донорами. Він пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з Урядом проектів. Участь донорів і неурядових організацій у проектах України та Світового банку є важливим чинником для досягнення успіху. Крім того, для підготовки проектів в Україні, Цей банк залучає грантові ресурсі на безоплатній основі.

Інші члени Групи Світового банку також упроваджують прое-кти в Україні. Міжнародна фінансова корпорація впроваджує проекти з приватизації, розвитку підприємництва та земельної реформи. Інститут Світового банку здійснює проекти з Урядом і неурядовими організаціями та організовує навчальні програми.

Головне завданням Групи Світового банку — надати всебічну допомогу Уряду України в забезпеченні економічного зростання, підвищенні рівня життя людей, та у створенні сприятливих умов для підприємництва

94. Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку

Складна ситуація у валютно-фінансовій сфері, в якій нині опинилась Україна, пов'язана передусім з невиваженою політикою у зовнішньоекономічній сфері, недосконалістю законодавства та нормативних актів щодо валютного контролю і повернення валютної виручки. Гнучкішою має бути політика держави щодо протекціонізму та лібералізму у валютному регулюванні. До протекціоністських заходів можна віднести таку форму прямого втручання держави у валютну сферу, як валютні обмеження. Останні пов'язані з забороною національним експортерам продавати виручену іноземну валюту на ринку (вони зобов'язані здавати її в обмін на національну за офіційним курсом), можуть бути обмежені перекази валюти за кордон і її вивіз.

Застосовувані державою методи та обсяги валютних обмежень безпосередньо пов'язані з конвертованістю валюти. Для України це має надзвичайно велике значення з точки зору ефективності включення національної економіки у світову, можливості використання переваг міжнародного поділу праці, міграції капіталів. Оскільки Україна нині у своєму русі орієнтується на формування цивілізованої ринкової економіки, забезпечення конвертованості гривні стає неминучим.