61. Антимонопольна регулююча політика України

Монополія — це домінуюче становище суб'єкта господарювання, що дає йому можливість самостійно або з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку повного товару.

З огляду на негативні наслідки монополізму для розвитку економіки, країни з ринковими відносинами стали застосовувати правові засоби обмеження цього явища. Цю функцію взяла на себе держава, що є єдиним суб'єктом у системі ринкових відносин, що може реалізувати антимонопольні функції.

Специфіка економіки України полягає в тому, що ще в період її входження в народногосподарську систему СРСР вона відрізнялася одним з найвищих рівнів концентрації та централізації виробництва, його монополізації. Сьогодні надмірний рівень монополізації не тільки зберігся, але у деякій мірі навіть збільшився, оскільки держава протягом останніх років, послабивши контроль над виробником, своєчасно не впровадила механізм його обмеження шляхом створення і підтримки конкуренції.

Про масштабимонополізму в нашійкраїніпокищо доводиться говорити, оперуючинаближеними цифрами. За твердженнямголови Антимонопольного комітетуУкраїни в 1993 році в Українібулоблизько 540 підприємств-монополістів, доля яких на загальнодержавних ринках відповіднихтоварівперевищує 35%, а в подальші роки значнихзмін не відбулося.

Українаявляєтьсямонополістом в СНД з видобутку та збагаченнятитановоїсировини, а також монопольно виробляєтакірідкісноземельні метали, як цирконій, гафній, ніобій, понад 80% трихлорсилану- сировини для виробництванапівпровідниковогокремнію, близько 70% монокристалічногокремнію. Найбільшзмонополізованими в Україніявляються ринки машинобудування — 97,7%, медичноїпромисловості — 75,7%, хімічної та нафтохімічноїпромисловості — 68,9%, металургії — 44,9%. На початок 1995 року нараховувалосьпонад 400 підприємств, котрізаймалимонопольне становище на 460 регіональних ринках. Занадтомонополізованітакожпосередницькіструктури в агропромисловомукомплексі.

Антимонопольнезаконодавство в Українівизначаєправовіосновиобмеженнямонополізму, недопущеннянедобросовісноїконкуренції у підприємницькійдіяльності та здійснення державного контролю за йогодотриманням. Законом України “Про обмеженнямонополізму та недопущеннянедобросовісноїконкуренції у підприємницькійдіяльності”, прийнятим у березні 1992 р., змінами до нього та прийнятим у червні 1996 р. на йогорозвиток Законом України “Про захиствіднедобросовісноїконкуренції” караютьсявсідіїпідприємця, якіспрямовані на створенняперешкод доступу на ринокіншим та на встановленнядискримінаційнихцін на своїтовари. Закониспрямовані на здійснення “демонополізаціїекономіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншоїпідтримкипідприємців, якісприяютьрозвиткуконкуренції”

Отже, як бачимо, світовімонопольніпроцесизмусили державу посилитирегулюючі засади в економіці. Спеціальнаантимонопольнаполітика та антимонопольнезаконодавство дали змогупоставитипід контроль процесимонополізації, зберегти і посилитиконкуренцію.