33. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності

Розвиток сучасної світової економічної системи відбувається в напрямі глобалізації, основним проявом якої є інтернаціоналізація торговельно-економічної діяльності в умовах різкого зростання рівня її інтелектуалізації.

Основною рушійною силою економічного та соціального розвитку у світі і, зокрема, – України нині стає саме інтелектуальний потенціал нації. В сучасній економіці України інтелектуальний потенціал недооцінюється і тому незатребуваність накопиченого інтелектуального багатства вже призвела до розпаду багатьох наукових і виробничих колективів, масового відтоку талановитих фахівців за кордон, до технологічної деградації виробництва. Економічний розвиток України всупереч наявному могутньому інтелектуальному потенціалу приймає все більш виражений сировинний, трудомісткий і енергоємний характер.

Аналіз винахідницької активності національних заявників свідчить, що понад 60% загальної кількості національних заявок на винаходи і корисні моделі щорічно подається працівниками підприємств і організацій України, тобто заявниками – юридичними особами. Серед заявок, які подаються до відомства, переважають заявки з електроніки, машинобудування, харчової промисловості, легкої промисловості, органічної хімії, фармацевтики, медицини тощо. Спостерігається прорив у сфері високих технологій. Україна, яка входила до тридцятки країн світової інтелектуальної еліти, успадкувала від СРСР значний науково-технічний потенціал. За даними досліджень, ООН на початку XXI ст., Україна посідала одне з перших місць у світі за кількістю наукових співробітників. У 2010 році Україна піднялася на 16 позиці за індексом розвитку людського потенціалу і зараз посідає 69 місце з 169 країн. При цьому рівень освіченості українців перевищував середній індекс країн Східної Європи та СНД.

34. Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України

Одній з найважливіших функціонально-організаційних структур, що визначає активне залучення національних економік до світового господарства, у тому числі в загальносвітові науково-технічні зв'язки, в кінці XX століття стає така специфічна форма інтеграції науки, промисловості і капіталу, як технополіси і технопарки. Ці структури є основою інноваційного механізму, що поєднує в єдиний потік генерування наукових ідей, прикладні розробки і реалізацію наукових результатів у

виробництво.

Технополіси і технопарки, сприяючи утворенню наукоємного сектора у сфері високотехнологічної промисловості, є його своєрідним каталізатором, формують науково-технічне ядро світового господарства. Для країн із економікою перехідного типу розвиток технополісів і технопарків може стати найважливішим важелем стратегічного розвитку держави у різних сферах, а також створення програм стійкого розвитку, що враховують інтереси нинішніх і майбутніх поколінь з точки зору соціальних, економічних і екологічних вимог.

Основною ідеєю технопарків є комерціалізація наукових досліджень університетських, академічних та інших дослідних центрів, наукова продукція яких з допомогою інноваційних процедур доводиться до промислових та комерційних структур.

Технопарки  потенційно  можуть  відігравати  роль своєрідних каталізаторів розвитку економіки на окремих ділянках, передусім на вирішальних напрямах НТП. Вони відіграють, фактично, роль локомотивів в економіці,  засобу активізації  експорту,  оскільки серед результатів  підтримки,  прискореного  технологічного розвитку окремих територій  та  галузей є  створення якісно нової системи  вимірів господарської ефектив­ності, поява  додаткових стимулів та орієнтирів  у конкурентній боротьбі  на національному та міжнародному рівнях.

Технопарки  є  засобом  радикального  поліпшення кадрової підготовки, оскільки в них можливе послідовне та глибоке поєднання навчального процесу з передовою  наукою і  безпосередньою  виробничою практикою.  Технопарки  можуть  розглядатися  як безпосередній інструмент поліпшення умов міжнародної економічної діяльності по усіх її основних напрямах, а також ключових показників відкритої економіки  України. Адже технопарки є важливим засобом піднесення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародній арені, джерелом валютних надходжень, поглиблення технологічних  циклів виробництва на власній території, оптимізації структури міжнародної торгівлі і передусім — експорту.