11. Iндекс люд розвитку:метод визн,призн, сфера викор.

Рiвень життя-це соц-ек категорiя,яка вiдобр ступiнь розв i задов фiз. Дух i соц потреб нас, а також умови в сусп для розв i задов цих потр.Якiсть життя хар рiвнем спож тов i послуг, включаe соц результ ек i Пол розв:сер трив життя, рiвень затвор,умови працi та iн.Рiв життя вiдобр такi показники: обсяг фонду спож на душу нас,трив життя, освiта, забезпеч житлом та iншими послугами. Для характ. Рiвня життя викор iндекс людського розвитку,котрий вкл три iндикатори :нацiон прод на душу нас, тривалiсть життя, рiвень осв нас. Однак даний iнтегральний показн не повнiстю охопл умови життя. Тому додатково необх визн такi компон на душу нас: харчування (за калорiйнiстю),фонду дом майна (в порiвн. Цiнах),житла (на душ нас), здор i охорони здор(за динам тривал життя, рiвнем смертностi, витратами на охор здор)тощо.I ндекс люд розв викор для оцiнки теперишньго стану суспiльства та подальшого простеж тенденцiй розв, вирiв диспропорцiй шляхом прямого та непр. Держ впливу Джерелом зрост рiвня життя нас e зрост нац доходу.Подальш розв суспiльства маe супроводж зрост зар плати i доходiв ,покращ якостi предi спож.

12. Сутнiсть категорii „праця" та II характеристики. Роль працi у розвитку людини I суспiльства.

Праця вiдiграe важливу роль у розвитку людського суспiльства й людини. Праця — це доцiльна, свiдома, органiзована дiяльнiсть людей, спрямована на ство­рення матерiальних i духовних благ, необхiдних для задоволення суспiльних i особистих потреб людей. Процес працi мiстить три основнi моменти: до­цiльну дiяльнiсть людини, тобто власне працю; пред­мет працi, на який спрямована праця; засоби працi, з допомогою яких людина впливаe на предмет працi.

У процесi працi формуeться система соцiально-тру­дових вiдносин, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.

Праця — основа життeдiяльностi i розвитку людсь­кого суспiльства. Змiст i характер працi залежать вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспiльних вiд­носин.

Розрiзняють конкретну й абстрактну працю. Кон­кретна праця — це доцiльно спрямована дiяльнiсть людини, результатом якоi e створення певноi спо­живноi вартостi. Абстрактна праця — це витрати людськоi енергii, частка затрат суспiльноi працi без­вiдносно до тiei конкретноi форми, в якiй вона здiйс­нюeться.

Подвiйнiсть поняття «праця» зумовлюe I подвiй­нiсть ii змiсту. Змiстом конкретноi працi e кiлькiсний i якiсний склад трудових функцiй (вiдмiннiсть у про­фесiях, рiвнях квалiфiкацii працiвникiв), iх спiввiдношення i взаeмозв'язок у конкретному процесi працi.

13. Змiст та характер працi. Види працi та II характеристики.

Праця вiдiграe важливу роль у розвитку людського суспiльства i людини. Праця – це доцiльна, свiдома, органiзована, дiяльнiсть людей, спрямована на створення матерiальних i духовних благ, необхiдних для задоволення суспiльних i особистих потреб людей. Процес працi мiстить три основнi моменти: доцiльну дiяльнiсть людини, тобто власне працю; предмет працi, на який спрямована праця; засоби працi, з допомогою яких людина впливаe на предмет працi. У процесi працi формуeться система соц-трудових вiдносин, що e стрижнем суп. вiдносин на рiвнi народного госп., регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв. Праця – основа життeдiяльностi i розвитку людського суп. Змiст i хар-р працi залежать вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспiльних вiдносин. Розрiзняють конкретну й абстрактну працю. Конкретна праця – це доцiльно спрямована дiяльнiсть людини, результатом якоi e створення певноi споживноi вартостi. Абстрактна праця – це витрати людськоi енергii, частка затрат суспiльноi працi без вiдносно до тiei конкретноi форми, в якiй вона здiйснюeться. Система суп. вiдносин визначаe хар-р працi. Розрiзняють загальнi i частковi ознаки працi. Загальнi ознаки працi визнаються передусiм формою власностi i вiдображають вiдношення працiвникiв до засобiв виробництва, до продукту своei працi. Вони виявляються також у сусп. природi працi; у ступенi примушування до працi. З урахуванням цих ознак праця може бути вiдчуженою i не вiдчуженою вiд процесу виробництва i його результатiв, безпосередньо i опосередковано суспiльною, вiльною i вимушеною. Частковi ознаки хар-ть специфiчнi особливостi функцiонування роб. Сили. Змiст i хар-р працi тiсно взаeмозв’язанi. Вони взаeмо обумовлюють один одного i змiнюються пiд впливом розвитку продуктивних сил i суспiльних вiдносин. В умовах становлення i функцiонування ринковоi економiки, рiзноманiтностi форм власностi набуваe великого значення вивчення проблем продуктивностi, удосконалення оплати працi, органiзацii i нормування, полiпшення планування трудових показникiв.