113. Мiжнародна класифiкацiя витрат на рабочу силу

До складу вартостi робочоi сили входять:

- безпосередньо заробiтна плата;

-натуральнi виплати,якi надаються працiвникам пiдприeмцями;

- витрати роботодавцiв на соцiальне страхування. Установленi законом внески на соцiальне забезпечення. Добровiльнi чи договiрнi внескив системi соцiального забезпечення i приватне страхування.Безпосереднi виплати трудiвникам у зв'язку з вiдсутнiстю на роботi через хворобу, нещасний випадок тощо. Вартiсть медичного й санiтарного обслуговування. Вихiдна допомога;

- витрати на професiйну пiдготовку та пiдвищення квалiфiкацii персоналу, професiйну орieнтацiю та пiдбiр кадрiв;

- витрати на соцiально-побутове обслуговування;

податки, якi розглядаються як витрати на робочу силу.

На доходи i витрати сiмей впливають фактори , обумовленi типом сiм’i, який у свою чергу , залежить вiд чисельного i соцiально – демографiчного складу .

114. Еволюцiя полiтика доходiв у свiтовiй практиці

Державне регулювання являe собою систему заходiв i норм законодавчого, виконавчого i контролюючого характеру i спрямоване на створення умов, якi сприяють нормальному вiдтворенню робочоi сили i ii розвитку, послабленню соцiальноi напруженостi.

Полiтика доходiв грунтуeться на певних принципах, що закрiпленi в Конституцii та в iнших законодавчих актах. Такими принципами e: соцiальна справедливiсть; соцiальне партнерство i солiдарнiсть усiх верств населення; iндивiдуальна вiдповiдальнiсть за своe матерiальне становище; право на працю i достойна винагорода; право на професiональнi об'eднання; економiчна доцiльнiсть тощо.

Прожитковий мiнiмум являe собою показник обсягу i структури споживання основних матерiальних благ та послуг на мiнiмально допустимому рiвнi, що забезпечуe пiдтримування активного фiзичного стану рiзних соцiально-демографiчних груп населення. Проте цей показник призначаeться для певного перiоду подолання кризового стану економiки.

В Украiнi у квiтнi 1997 р. було ухвалено закон, який передбачаe iндексацiю доходiв населення за iнфляцii бiльше 5 % .

115. Функцii зп

Як важлива соцiально-економiчна категорiя заробiтна плата в ринковiй економiцi маe виконувати такi функцii: вiдтворювальну; стимулюючу; регулюючу; соцiальну.

Проте в сучасних умовах становлення ринку в Украiнi заробiтна плата не може виконати цих функцiй, ii рiвень забезпечуe не бiльш як 21 % вiдтворення робочоi сили, що не вiдшкодовуe навiть прямих затрат працi i не викликаe заiнтересованостi в переорieнтацii робочоi сили на прiоритетнi сфери дiяльностi.

Сьогоднi заробiтна плата виконуe iншi функцii, а саме:

збереження зайнятостi, запобiгання безробiттю цiною заниження заробiтноi плати;

забезпечення соцiальних гарантiй;

збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднiмробочим мiсцем;

стримування iнфляцii;

перерозподiл зайнятих по галузях i сферах економiки;

поширення нелегальноi дiяльностi та вторинноi зайнятостi;

посилення мобiльностi робочоi сил

116. Чинники що впливають на рiвень I динамiку зп

Розрiзняють номiнальну i реальну заробiтну плату. Номiнальна заробiтна плата - це сума коштiв, яку одержують працiвники за виконання обсягу робiт вiдповiдно до кiлькостi i якостi затраченоi ними працi, результатiв працi. Точнiшою характеристикою доходiв працiвникiв e реальна заробiтна плата. Вона вiдображаe сукупнiсть матерiальних i культурних благ, а також послуг, якi може придбати трудiвник на номiнальну заробiтну плату. Розмiр реальноi заробiтноi плати залежить вiд величини номiнальноi заробiтноi плати i рiвня цiн на предмети споживання i послуги. Якщо цiни на товари зростають швидше, нiж номiнальна заробiтна плата, то реальна заробiтна плата знижуeться. » Пiдвищення рiвня реальноi заробiтноi плати та забезпечення стабiльних темпiв ii зростання, а отже i пiдвищення купiвельноi спроможностi населення, може бути досягнуто лише двома способами: суттeвим пiдвищенням номiнальноi заробiтноi плати; стримуванням зростання цiн на споживчi товари та послуги, запровадженням ефективного механiзму iндексацii заробiтноi плати з метою пiдтримання ii купiвельноi спроможностi, а також грошових доходiв i збережень громадян. Залежно вiд часу проведення розрiзняють iндексацiю попереджувальну i ретроспективну. Попереджувальна iндексацiя маe на метi випередити iнфляцiю i передбачаe пiдвищення заробiтноi плати з урахуванням прогнозованого зростання споживчих цiн. При ретроспективнiй iндексацii заробiтна плата пiдвищуeться вiдповiдно до зростання споживчих цiн за минулий перiод.