60.Глобалiзацiя економiки та II вплив на зайнятiсть

У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeть­ся глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iн­формацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку. Розвиток глобалiзацii i технологiчний прогрес створюють новi загальнi для всiх краiн проблеми.

Глобалiзацiя економiчноi iнтеграцii i технологiчного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцiю, яка може призвести до «стабiльностi виробництва, а вiдповiдно й зайнятостi у великих сигментах нацiональноi робочоi сили, з iншого боку, забезпечу­ються новi можливостi для економiчного зростання i розширення зайнятостi. За бiльш вiдкритоi економiки рiвень i якiсть квалiфiкацii ро­бочоi сили в державi можуть стати важливими факторами для отримання вигоди зi створених можливостей i мiнiмiзацii соцiальних втрат. Таким чином, потрiбна виважена соцiально-економiчна полiтика держави, спрямована на використання глобальних тенденцiй у прискореному розвитку передових галузей економiки i захист тих галузей, якi задовольняють потреби внут­рiшнього ринку

61. Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi.

Розширення нерегламентованоi зайнятостi супроводжуeться подальшим знецiнюванням робочоi сили, зниженням мотивацii до працi, насамперед у державному секторi, зростанням iнфляцii та цiн. Доходи вiд такоi дiяльностi не оподатковуються, тому держава зазнаe певних збиткiв. Водночас через вищi заробiтки та зовнiшню привабливiсть нерегламентованоi дiяльностi у людей формуeться ставлення до неi як до престижноi.

В Украiнi спостерiгаeться скорочення працюючих. За 2001 р. чисельнiсть населення, зайнятого в усiх сферах економiчноi дiя­льностi, скоротилася майже на 3 % порiвняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з рiзних причин залишили постiйнi робочi мiсця 20,6% працiвникiв. Двi третини звiльнених були прийнятi в рiзнi секто­ри економiки, а одна третина знайшла самостiйне заняття або по­повнила лави безробiтних. Висока мобiльнiсть кадрiв спостерiга­eться переважно у виробничих галузях.

У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeть­ся глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iн­формацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку.

62. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. Наслiдки.

Безробiття — складне економiчне, соцiальне i психологiчне явище. Водночас безробiття — це економiчна категорiя, яка вiдбиваe економiчнi вiдносини щодо вимушеноi незайнятостi працездатного населення.Розрiзняють вiдкрите i приховане безробiття: Вiдкрите безробiття означаe існування явно незайнятого на­селення, приховане - наявнiсть формально зайнятого населення.Можна видiлити такi види безробiття: фрикцiйне, структурне, циклiчне, сезонне, iнституцiйне. Фрикцiйне безробiття пов'язане з перемiщенням людей з од­нiei роботи на iншу, а також iз однiei мiсцевостi в iншу. Фрикцiй­не безробiття означаe, що iснують постiйний зв'язок мiж звiль­ненням з однiei органiзацii i найманням працiвникiв iншими ор­ганiзацiями, замiщення одних професiй iншими, рух працiвникiв з одних галузей в iншi тощо. Виникнення структурного безробiття пов'язане зi структурними зрушеннями в економiцi, закриттям застарiлих пiдприeмств i виробництв, скороченням випуску продукцii у разi переорieнта­цii виробництва, закриття шкiдливих пiдприeмств. Причиною структурного безробiття e територiальна i квалiфi­кацiйна невiдповiднiсть мiж вiльними робочими мiсцями i безро­бiтними. Сезонне безробiття стосуeться тих видiв виробництва, якi мають сезонний характер i в яких протягом року вiдбуваються рiзкi коли­вання попиту на працю (сiльське господарство, будiвництво тощо). Циклiчне безробiття — це вид безробiття, при якому розмiри ринку працi коли­ваються разом з коливаннями циклу дiловоi кон'юнктури. Iнституцiональне безробiття це безробiття, яке породжу­eться правовими нормами, що впливають на попит i пропозицiю працi.