55. Пасивна I активнi полiтика на рп.

Залежно вiд стану ек-ки та стану РП передбачаeться здiйснення активноi чи пасивноi полiтики, щодо регулювання зайнятостi i РП в цiлому.

Пасивна полiтика передбачаe виплату допомоги безробiтним i надання найпростiших послуг для пiдбору робочих мiсць через ДСЗ. Часто застосовують термiн „помiрна пасивна полiтика”-вона передбачаe матерiальну пiдтримку безробiтних та iншi рiзноманiтнi послуги по пiдбору робочих мiсць. Однак тактика пасивного очiкування ек-го пiдйому може оправдати себе лише при високiй гнучкостi РП. Оскiльки, стримуючi регулятори пасивноi полiтики на РП e досить слабкими i тому можуть навiть погiршити ситуацiю.

Активна полiтика – це сукупнiсть правових, органiзацiйних i ек-х мiр впроваджених державою з метою зниження рiвня безробiття. Вона передбачаe заходи пов’язанi з профiлактикою звiльнення робiтники i збереження робочих мiсць, навчання, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацii осiб шукаючих роботу, активний пошук i пiдбiр робочих мiсць, фiнансування створення нових робочих мiсць, органiзацiю нових робочих мiсць через систему громадських робiт. Вiдсутнiсть активноi полiтики значно звужуe функцii служби зайнятостi .

56. Зайнятiсть як соцiально-економiчна категорiя.

Використання трудових ресурсiв характеризуeться показни­ком зайнятостi.

Зайнятiсть населення являe собою дiяльнiсть частини населення щодо створення суспiльного продукту (нацiонального доходу). Саме в цьому полягаe ii економiчна сутнiсть. Зайнятiсть населення — найбiльш узагальнена характеристика економiки. Вона вiдбиваe до­сягнутий рiвень економiчного розвитку, внесок живоi працi в досяг­нення виробництва. Зайнятiсть об'eднуe виробництво i споживання, а ii структура визначаe характер iхнiх взаeмозв'язкiв.

Соцiальна сутнiсть зайнятостi вiдображаe потребу людини в самовираженнi, а також у задоволеннi матерiальних i духовних потреб через дохiд, який особа отримуe за свою працю.

Демографiчна сутнiсть зайнятостi вiдображаe взаeмозалеж­нiсть зайнятостi з вiково-статевими характеристиками населення, його структурою тощо.

Принципами зайнятостi в ринкових умовах e: * право громадян розпоряджатися своeю здатнiстю до продук­тивноi i творчоi працi. Тобто людина незалежно вiд статi, вiку, маe прiоритетне право самостiйно вибирати для себе зручнi режими працi i зайнятостi. * вiдповiдальнiсть держави за створення умов для реалiзацii права громадян на працю.

Реалiзацiя цих принципiв сприятиме активному впливу на стан зайнятостi, полiпшенню всiх ii якiсних характеристик, таких як освiтнiй, професiйно-квалiфiкацiйний склад зайнятого насе­лення, його галузева i демографiчна структура, соцiально-еконо­мiчна мобiльнiсть, конкурентоспроможнiсть тощо.

57.Форми та види зайнятостi

Розрiзняють первинну i вторинну зайнятiсть.

Первинна зайнятiсть характеризуe зайнятiсть за основним мiс­цем роботи. Якщо, крiм основноi роботи чи навчання, ще e додатко­ва зайнятiсть, вона називаeться вторинною зайнятiстю. Види зайнятостi характеризують розподiл активноi частини тру­дових ресурсiв за сферами використання працi, професiями, спецi­альностями тощо. Пiд час iх визначення враховують: характер дiяльностi; соцiальну належнiсть; галузеву належнiсть; територiальну належнiсть; рiвень урбанiзацii; професiйно-квалiфiкацiйний рiвень; « статеву належнiсть; вiковий рiвень; вид власностi тощо. Повна зайнятiсть — це дiяльнiсть протягом повного робочо­го дня (тижня, сезону, року), яка забезпечуe дохiд у нормальних для даного регiону розмiрах.

Неповна зайнятiсть характеризуe зайнятiсть конкретноi осо­би або протягом неповного робочого часу або з неповною опла­тою чи недостатньою ефективнiстю. Неповна зайнятiсть може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятiсть зумовлена соцiальними причинами, зокрема необхiднiстю здобути освiту, професiю, пiдвищити ква­лiфiкацiю тощо. Неповну зайнятiсть можна вимiряти безпосеред­ньо, використовуючи данi про заробiток, вiдпрацьований час, або ж за допомогою спецiальних вiдбiркових обстежень. Прихована неповна зайнятiсть вiдбиваe порушення рiвноваги мiж робочою силою та iншими виробничими факторами.. В Украiнi прихована неповна зайнятiсть поки що не регламен­тована законом. Водночас прихована неповна зайнятiсть у нашiй краiнi набула великих розмiрiв.

Часткова зайнятiсть — це добровiльна неповна зайнятiсть. Окрiм цих видiв зайнятостi, iснують ще так званi нетрадицiй­нi, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятiсть, зайнятiсть неповний робочий день. Нерегламентована зайнятiсть — це дiяльнiсть працездатного населення працездатного вiку, яка виключена зi сфери соцiально-трудових норм та вiдносин i не враховуeться державною статис­тикою.