45.Гнучкiсть I жорсткiсть рп.

Залежно вiд того, якi склалися стосунки мiж найманими працiвниками i роботодавцями, в який спосiб регулюються цi вiдносини, ринок працi може бути жорстким або гнучким.До 70-х рокiв XX ст. у краiнах розвинутого капiталiзму, для яких на той перiод характерними були економiчне зростання, повна зайнятiсть, маловiдчутна iнфляцiя, функцiонував жорсткий ринок працi. Йому було притаманне державне регулювання i

великий вплив профспiлок. Структурна перебудова в економiцi цих краiн в умовах жорсткого ринку супроводжувалася кризовими явищами у виробництвi, зростанням безробiття. Це призвело до поширення концепцii гнучкого ринку працi. Його можна характеризувати як форму пристосування ринку працi до структурноi перебудови економiки.Гнучкiсть ринку працi передбачаe: 1. оперативне реагування на змiни кон'юнктури ринку працi, тобто змiни попиту, пропозицii i цiн, що виявляeться вiдповiдно у змiнi обсягу, структури, якостi та цiни робочоi сили;• територiальну та професiйну мобiльнiсть працiвникiв;• гнучкiсть пiдприeмства, яка виявляeться в гнучкому регулюваннi обсягiв

продукцii, що випускаeться, у використаннi нових форм органiзацii виробництва i працi, управлiння кадрами;• рiзноманiтнiсть форм наймання i звiльнення;• рiзноманiтнiсть форм професiйно-квалiфiкацiйноi перепiдготовки;• гнучкiсть диференцiацii заробiтноi плати;• гнучкiсть у регулюваннi витрат на робочу силу; 2. гнучкiсть режимiв роботи та розподiлу робочого часу;• рiзноманiтнiсть методiв i форм соцiальноi допомоги;• рiзноманiтнiсть методiв i форм зайнятостi.На пiдприeмствах зазначенi вимоги забезпечуються зокрема, введенням режимiв неповного робочого часу (скороченого робочого дня), надомноi працi, роботи за викликами, гнучких режимiв робочого часу, а також найманням тимчасових працiвникiв.

46. Нацiональнi ринки працi: спiввiдношення внутрiшнього I зовнiшнього.

Кожнiй державi притаманнi своi особливостi формування ринку працi, зумовленi ресурсними, географiчними, економiчними, пол тичними та iншими причинами. В Украiнi тривалий час iснувала монополiя державноi власностi жорстка регламентацiя розмiрiв заробiтноi плати, наявнiсть iнституту прописки, що призвело до деформацii ринку працi. Сьогоднi формування ринку працi в Украiнi здiйснюeться в умовах кризового стану економiки, неефективноi ii структури, надзвичайно розвиненоi важкоi промисловостi й слабкоi сфери народноi споживання, залежностi економiки вiд кооперованих зв'язкiв з державами СНД, насамперед вiд постачання енергоносiiв з Росii.

Розрiзняють зовнiшнiй (ЗовР) i внутрiшнiй (ВнР) РП.

ЗовР охоплюe вiдносини мiж продавцями i покупцями РС в масштабах краiни, регiону, галузi. Це вiдносини, що виникають з приводу наймання працiвникiв вiдповiдноi професii, спецiальностi.

На ЗР дiють галузевi профспiлки.

ВнР – це система соц-труд вiдносин у межах 1-го пiд-ва, i передбачаe рух кадрiв усерединi пiд-ва, перемiщення з однiei посади на iншу. Це перемiщення може вiдбуватися:

1) По горизонталi – переведення на iнше РМ без змiн у квалiфiкацii та без пiдвищення у посадi.

2) По вертикалi – перемiщення на iнше РМ з пiдвищенням у посадi або з високою квалiфiкацieю.

Функцiонування ВР виражаeться через кадрову полiтику пiд-ва.

Зов i Вн ринки тiсно пов’язанi. У краiнах з розвинутою ек-кою може переважати як один, так i iнший ринок працi.