- •71. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •72. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелбрейт .
- •73. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •74. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •75. Концепції футурології Серед багатьох проблем сучасності однією із це-нтральних є проблема майбутнього.
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •76. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •77. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •78.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •51. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •79. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •80. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
75. Концепції футурології Серед багатьох проблем сучасності однією із це-нтральних є проблема майбутнього.
Марксистсько-ленінською концепцією сус-ого розв-ку, в основі якої лежить зміна сус-но-ек-них формацій, передбачається побудова комунізму як майбутнього людства. Цій концепції протисто-ять концепції футурології (науки про майбутнє) західних ек-стів. О. Флехтхейм у праці «Історія і футурологія» (1966) визначає футурологію як за-сіб переборення «старих ідеологій». 1-им із найбільш яскравих представників футуро-логії є амер. соціолог Д. Тоффлер, який конста-тує наявність кризових явищ в індустріальній сис-мі.
Прогнози майбутнього розробляв і французький ек-ст Жан Фурастьє. НТР знімає проблему кла-сової боротьби і забезпечує автоматичне виріше-ння всіх соц-них проблем завдяки утворенню «сус-ва спож-ня», так званої третинної цивіліза-ції, де переважатиме сфера послуг. Критикує ор-тодоксальну ПЕ за її статичність і наголошує на необхідності опрацьовування прогнозів, орієнта-ції на майбутнє. Це майбутнє він зв'язує з техніч-ним прогресом, ек-ним зростанням. У книжці «Цивілізація 1995 року» (1970) пише, що життя нації не можна поліпшити за рахунок революцій-ного переділу нац-ого багатства. Цю мету здат-ний забезпечити тільки ек-ний прогрес, який створить «цивілізацію дозвілля». Виділяє в розв-ку сус-ва кілька стадій і наголошує, що в «сус-ві дозвілля» станеться перехід до «четвертинної цивілізації», де основною метою стане отриман-ня знань. Але він змушений визнати, що творча праця й там буде привілеєм еліти, а не мас.
Соціолог К. Келлі заявляв про зміну хар-ру власності, зміну мети В заради прибутку і настання «гуманістичного соціалізму», щоправ-да, в далекому майбутньому Шведський дослід-ник І. Гальтунг писав, що і США і СРСР розвива-ються у «післяреволюційне комуністичне сус-во». Дж. Гелбрейт у праці «Ек-ка і сус-на мета» роз-робив концепцію «нового соціалізму», який у ньо-го виступає як реформована в «єврокомуністич-ному дусі» амер. ек-ка.
Американський ек-ст П. Дракер проголошував «пенсійно-фондовий соціалізм». При цьому він посилався на К. Маркса, який зв'язував соціалізм із власністю робітників на засоби В. А в США во-на становить понад 35% — це пенсійні фонди. Отже, США, заявляє Дракер, — «1-а справді со-ціалістична країна».
1.Предмет курсу і зав-ня курсу
Ек-на думка пройшла довгий шлях від появи уяв-лень про госп-ке життя, поглядів ек-ого хар-ру до формування ек-них теорій. Процес розв-ку ек-них теорій, їх виникнення, зміна іншими і –пред-метісторії ек-них вчень. Історія ек-них учень є складовою частиною історії ек-ної думки, тобто історія ек-них учень є сис-мою ек-них поглядів, які об'єднувались у певну сис-му. Таким чином, історія ек-них учень є поняттям вужчим, ніж істо-рія ек-ної думки.
Сис-ма ек-них поглядів – сукупність ек-них ідей, які роз’яснюють сутність певного кола явищ, вза-ємопов’язані між собою та виникають як наслідок відображення у свідомості ек-них відносин. Прос-лідкувавши історичний розв-к ек-них ідей, з’ясу-вавши як і в яких умовах розвивалась ек-на наука можна повніше зрозуміти та засвоїти положення ПЕ, осягнути еволюцію погядів на категорії та з-ни, зробити аналіз їх тлумачень.
Мета – поглиблення вивчення та осмислення ос-новних етапів і напрямків розв-ку ек-них вчень. Історія ек-них вчень розкриває передумови та з-номірності еволюції світової ек-ної науки, систе-матизує ек-ні знання і дає аналіз, висвітлює ек-ні концепції основних шкіл і напрямків ек-ної думки, знайомлять з досягненнями видатних ек-тів.
Зав-ня:
Поглиблення знань з економтеорії
Формування уявлень про з-номірності, тен-денції розв-ку економтеорії.
Аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків економтеорії
Розгорнута хар-ристика сучасих економтеорій.
Знання історії ек-ної думки важливе для оволо-діння культурою ек-ого мислення, для творчого сприйняття й використання ек-ної теорії, для да-льшого розв-ку ек-ної науки.