- •1. Предмет і завдання курсу “Історія економічних учень”.
- •2. Метод аналізу “Історії економічних учень”.
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу.
- •4. Економ. Думка античного світу. Стародавня Греція- Ксенофонт, Платон,Аристотель.
- •6. Економічна думка середньовіччя.
- •7. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •12 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •13 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П.Буагільбер.
- •17. Економічне вчення Давида Рікардо
- •20. Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Д.Мілль, н.Сеніор.
- •23. Економічна теорія у Франції в і-й пол. Хіх ст. Фредерік Бастіа.
- •25. Критичний напрям в політичній економії.
- •26. Критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди Сісмонді.
- •27. Економічна концепція і програма п.Прудона.
- •28. Економічні погляди к. Родбертуса
- •29. Економічна програма ф. Лассаля
- •30. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А.Сен-Сімон, ш.Фур’є.
- •31. Економічна концепція та практична діяльність р. Оуена.
- •32 Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •33. Теоретичні проблеми і-го тому “Капіталу “ к.Маркса.
- •35. Теоретичні проблеми ііі-го тому “Капіталу”.М.
- •36 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •38. Марксизм і сучасність.
- •40. Історична школа в Німеччині в і пол. Хіх ст. Рошер, Кніс, Гільдебранд.
- •41. Нова історична школа. Г. Шмоллер, л.Брентано, к. Бюхер, в.Зомбарт.
- •42. Соціальний напрям у політичній економії р.Штаммлер, р.Штольцман.
- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •44. Формування неокласичної традиції в економічній теорії . Австрійська, кембріджська, американська школи.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •46.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •47. Економічна теорія Маршалла.
- •48. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •49.Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу,
- •50 Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •51. Eкoнoмiчнi погляди дeкaбpиcтiв, о. Герцена, м. Огарьова.
- •52.Економічні погляди Чернишевського. Був проти кріпацтва як примусової(а значить невигідної) форми праці.
- •53. Соціально-економічні ідеї революційного та ліберального народництва в Росії
- •54. Політична економія в Росії в другій половині 19- початку 20 ст.
- •55. Ліберально- буржуазна економічна думка в Україні в пореформений період. Громади.
- •57.Революційно-демократична економічна думка в Україні.
- •58. Економічні погляди Подолинського.
- •59. Революційно- демократична суспільна думка на західноукраїнських землях. В.Навроцький, о.Терлецький, м.Павлик, і.Франко.
- •60. Ліберальне народництво в Укр. П. Червінський т.Осадчий м.Левицький.
- •61. Політична економія в Україні в іі пол. 19 – поч. 20 ст. Та її еволюція.
- •64. Загальні хорактеристики розвитку економічної теорії в 20ст та її основні напрямки.
- •65. Основні напрямки розвитку кономічної теорії в 20ст і її еволюції.
- •66. Економічні умови винекненя і суть кейнсіанства.
- •67.Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •68. Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •69 Поширення кейнсіанства і його особливості в різних країнах.
- •70 Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Р.Хзррод. Є.Домар.
- •71 Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •72 Кейнсіанська теорія та економічна політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у XX ст.
- •74 Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •75 Неокласичні теорії економічного зростання. Р.Солоу, Дж.Мід.
- •76 Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Школи неолібералізму.
- •77 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •78 Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •79 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •80 В.Ойкен та його концепція "ідеальних типів господарських, систем.
- •81 Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена
- •82 Неокласичннй синтез. П.Самуельсон. Дж.Хікс.
- •83 Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •84 Теорія "економіки пропозиції". А.Лаффер, к.Мандель.
- •85 Теорія "раціональних очікувань". Р.Лукас, т.Сзрдженте.
- •86 Досвід застосування рекомендацій неокласичної теорії'в економіці різних країн.
- •87 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •89 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
- •90. Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності р.Коуза.
- •91 Теорії трансформації капіталізму: "народного капіталізму", "колективного капіталізму", «соціального партнерства»
- •92 Теорії індустріального суспільства.
- •93.Сучасні концепції футурології.
- •94 Виникнення та суть реформізму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.ГІльфердінга
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму
- •97. Етапи становлення та еволюція радянської економічної думки.
- •98. Радянська економiчна думка перехiдного перiоду. Методологiчнi дискусiї 20-30-х рр.
- •99 Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті рр.
- •100 Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.
20. Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Д.Мілль, н.Сеніор.
Джеймс Мілль(1773-1836) поділяв погляд Юма та Бентома, які ставили інтереси окремої особи. Праця “Історія Британської Індії” Мілль суворо дотримувався доктрини Рікардо. Мілль намагається вирішити проблему вартості тієї частини товару, що належить робітникові. Він вказує на те, що заробітна плата не є еквівалентом частини вартості, а під дією співвідношення попиту і пропозиції лише наближається до неї.Мілль прихильник теорії фонду заробітної плати. Він вважав, що низький рівень заробітної плати зумовлений швидким зростанням робочого населення та сталістю фонду. Важливим доповненням доктрини було положення Мілля про природу ренти. Вважав, що рента знах. в антогонізмі з прибутком, оскільки формується за його рахунок.Прибуток та зар. плата у нього виконують різні функції: прибуток викор. для відтворення уречевленої, а зар. плата-живої праці.
Уїль’ям Сеніор(1790-1864) займався проблемами законодавства. Він не ставить перед собою завдання побудови повної соц. філософії, а обмежував предмет політ.економії як науки вивченням природи в-ва та розподілу багатства, і в цьому наслідує Рікардо і Мальтуса. Теорія політ.економії викладена у його книзі “Політ.економія”. Об’єкт досл-ня – багатство, що виступає у вигляді речей які можуть обмінюватись або мають вартість.Він розрізняє три власт-ті речей: вартість, корисність, обсяг пропозиції. Формулюючи теорію вартості він великого значення надає корисності-перший чинник вартості. Другим чинником є рівень доступності блага. Витрати в-ва включають два елементи- працю та капітал. Капітал у нього- це поєднання землі, праці, утримання. Основним напрямом політекон-го досл-ня була проблема розп-лу сусп-го багатства. Зростання прибутку і зар.плати залежить від розмірів утримання капиталіста. Сеніора можна вважати одним з перших засновників теорій відносної та гран. корисності, попиту і пропоз-ції, суб’єкт-ної вартості.
21. Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Завершення класичної традиції в працях Дж.С.Мілля.
Джон Стюарт Мілль(1806-1873). Основна праця- “Принципи політичної економії”(1848). Ця книга протягом 2-ї пол. 19ст. була основним вивчальним посібником для економімтів. Книга склад-ся з 5 розділів: 1-й- виробництво, 2-й- розподіл, 3-й- обмін, 4-й- вплив сусп-го прогресу на ви-во та розподіл, 5-й- вплив уряду.Основні положення праці: політ.ек. визнавав як науку, що досліджує закони тих сусп-х, що є результатом сумісних і людства по створенню багатства. Під “капіталом” він розумів “раніше накопичений матеріалізований продукт праці”. Капітал інвестується на придбання засобів в-ва і робочої сили.Гроші він не вважає капіталом. Вони є лише відображ-м реально існуючого каіталу.
Мілль розглядає капітал як утримання від продуктивного спожив-я, а прибуток капіталіста- як виногороду від утримання за споживання. Аналізує вплив ек-го прогресу сус-ва на в-ва і розподіл.
Застосовані М. підходи при аналізі факторів ек-го роз-ку сус-ва дають підстави вважати його одним із засновників теорії “ек-го розвитку”. Він розглядає державу як фактор, який впливає на прогрес сус-ва. При цьому, виділяє обов’язкові і необов’язкові фун-ї держави, показує межі втручання держави в економіку.
22. Економічна теорія у Франції в І-й пол. ХІХ ст. Економічне вчення Жан Батіста Сея.
Липнева революція 1830 р., вирішальну роль в якій відіграла боротьба народних мас і насамперед паризьких робітників, привела до утворення буржуазної монархії на чолі з Луї Філіппом.
Розвиток капіталізмув 30-х роках привів до дальшого погіршення становища роб. класу Франції. Робітники ведуть боротьбу за поліпшення свого становища. У 1831 і 1834 рр. Відбувається повстання ткачів у Ліоні, які були жорстоко придушені буржуазним урядом.
Розквіт ПЕ в Англії співпав із занепадом її старої школи у Франції. Вихід у світ роботи А.Сміта “Багатство народів” прискорили і остаточно завершили розпад меркантилізму та фізіократії. Батьком нового напряму ПЕ у Ф. був Жан Батіст Сей (1767- 1832). Себе називав коментатором теорії Сміта. Його коментарі зводились до ревізії основних наукових положень класичної школи. Сей виражав інтереси фр. буржуазії, виступав за вільну торгівлю і був проти втручання держави в економічне життя. Основна праця – “Трактат ПЕ” (1803). Сей поділяв ПЕ на три самостійні частини: виробництво, розподіл, споживання. Вважав, що економічні закони мають вічний характер. Звів вартість до споживної вартості. Величину вартості він визначив витратами виробництва. Сею належить відома теорія трьох факторів виробництва (у створенні вартості беруть участь три фактори: праця, капітал, земля. Праця створює зрплату, капітал – прибуток, а земля – ренту. В сумі ці доходи і складають вартість. Таким чином, доходи виступають як винагорода, жодних суперечностей в суспільстві немає).
Ідеалізуючи систему вільної конкуренції, Сей заперечував неминучість криз надвиробництва. Сформулював закон ринку, згідно з яким обмін продуктів на продукти автоматично веде до рівноваги між купівлею і продажем. Методологія Сея, особливо його теорія трьох факторів виробництва, широко використовується і в сучасній ПЕ.