14. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.

К-ція Укр.-єдиний, наділений юр.силою НПА, через який укр..народ і укр..Д виражають свою суверенну волю, утверджують основні принципи устрою суспільства і Д, основи правового статусу особи і громадянина, визначають с-му і фії орг.держ.вл. й орг.місц. самовряд, механізм реалізації державно-владних повноважень і територ.устрій Д.

К-ція- є парламентським, формалізованим кодифікованим, загальнодержавним, єдиним НПА найвищої юр.сили, який є Основним Законом суспільства і Д, має постійний характер, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування, відіграє важливу роль щодо розвитку і вдосконалення вітчизняної науки та освіти у сфері КП. Прийнята 28червня96р.;

Історію розробки, прийняття, реалізації К-ції та внесення до неї змін можна подільти на 3 періоди: перший(1991-1996), другий(1996-2004), третій(2004-донині).

К-ція вносить системність у П, є ефективним системоутворюючим фактором правов.с-ми, закріплює вихідні засади формування і дії нац.П, наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами і ідеями. Норми К-ції “вливаються” в норми інших галузей П, є їхнім джерел. Роль К-ції полягає в тому, що вона забезпечує збалансованість публічних і приватних засад у П насамперед тим, що закріплює багатоманітність власності, її статус і співвідношення між її видами, соц.спрямованість (фію) Д тощо. Цим самим К-ція закладає основи цивільного П. Іншими словами: нормуючи відносини між суб’єктами вл. і підпорядкованими цій вл, К-ція утверджує себе як головне дж. публічного П, а КП є його основною галуззю.

Структура К-ції Укр.-внутрішня взаємоузгоджена побудова Осн.Зак як НПА найвищ.юр.сили. Вона склад.із 3х частин: Преамбули, основної частини, прикінцевих і перехідних положень. У свою чергу, основна частина та прикінц.та перехідн.положен.К-ції склад із ХV розділів, що включають 161ст

15. Поняття, види і роль закону в системі джерел конституційного права України.

Зак.Укр-НПА вищої юр.сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом визначення юр.статусу і встановлення загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів цих відносин та юр.відповідальності за порушення цих правил.

Види Зак: 1.Основний З-К-ція; 2.Закони поділ. на констц-ні та звичайні; 3.Зак.прийнятий всеукр. референдумом; 4.На території АРК діють К-ція Укр., ЗУ, К-ція АРК, що затверджується ЗУ. ЗУ має вищу юр.силу стосовно інших НПА.

Виділяють закони: конституційні (-законодавчі акти, що вносять зміни і доповнення до К-ції, їх прийняття прямо передбачено нормами К-ції, ухвалюються 2/3голосів від к-ного складу ВР), органічні(-К-ція не передбачає необхідності їх прийняття, а зак-ство Укр.. не містить положень про них) та звичайні(-регулюють поточні к-п питання, що є предметом КП і приймаються за тією ж законодавч. процедурою, ухвалюються більшістю);

Значення: 1.Забезпечують інформованість населення щодо змісту правов.приписів; 2.Визначають правомірність чи протиправність поведінки суб’єктів; 3.Видаються для тлумачення К-ції.