- •Навчальний посібник для студентів з курсу „Оцінка бізнесу”
- •Розділ 1 Основні поняття про бізнес, як об’єкт оцінки
- •1.2. Особливості бізнесу як об'єкту оцінки
- •1.3.Необхідність і цілі оцінки бізнесу
- •1.4. Види вартості, які визначаються при оцінці
- •Взаємозв'язок між ціллю оцінки і видами вартості, використовуваними для оцінки
- •1.5. Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу
- •1.6. Підходи і методи, які використовуються для оцінки бізнесу
- •Мал. 1.1. Методи доходного підходу
- •Мал. 1.2. Методи витратного підходу
- •1.8. Тести
- •Розділ 2. Теорія вартості грошей у часі
- •2.2. Складний відсоток (майбутня вартість одиниці)
- •2.3. Поточна вартість одиниці (дисконтування)
- •2.4. Поточна вартість одиничного аннуітету
- •2.5. Внесок на амортизацію грошової одиниці (періодичний внесок на погашення кредиту)
- •2.6. Майбутня вартість аннуітету (накопичення одиниці за період)
- •2.7. Періодичний внесок до фонду накопичення (фактор фонду відшкодування)
- •2.8. Висновки
- •2.9. Задачі
- •Розділ 3 Доходний підхід
- •3.1.2. Метод дисконтованих грошових потоків.
- •3.1.3. Вибір моделі грошового потоку.
- •3.1.4. Визначення тривалості прогнозного періоду.
- •3.1.5. Аналіз і прогнозування витрат.
- •3.1.6.Ретроспективний аналіз і прогноз валової виручки від реалізації.
- •3.1.7. Визначення ставки дисконту.
- •3.1.8. Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період.
- •3.1.9. Внесення підсумкових поправок.
- •3.2.1. Метод капіталізації доходу
- •3.2.2. Економічний зміст методу
- •3.2.3. Основні етапи застосування методу
- •3.2.4. Аналіз фінансової звітності
- •3.2.5. Вибір величини доходу, який буде капіталізований
- •3.2.6. Розрахунок ставки капіталізації
- •3.2.7. Висновки
- •3.2.8. Контрольні запитання
- •3.2.9. Задачі
- •Розділ 4 Порівняльний підхід
- •4.2. Основні принципи відбору підприємств - аналогів
- •4.3. Характеристика цінових мультиплікаторів
- •4.4. Формування підсумкової величини вартості
- •Зважування попередньої величини вартості
- •4.5. Висновки
- •4.6. Контрольні запитання
- •4.7. Задачі
- •Розділ 5 Витратнийпідхід
- •5.2. Метод вартості чистих активів.
- •5.2.1. Визначення ринкової вартості нерухомого майна підприємства
- •5.2.2. Застосування витратного підходу для визначення ринкової вартості нерухомого майна підприємства
- •5.2.3. Застосування доходного підходу для визначення ринкової вартості нерухомого майна підприємства
- •5.2.4.Застосування порівняльного (ринкового) підходу для оцінки нерухомості
- •5.3. Оцінка ринкової вартості машин і устаткування
- •5.3.1. Витратний підхід в оцінці машин і устаткування.
- •Оцінна шкала для визначення фізичного зносу
- •5.4. Оцінка нематеріальних активів.
- •5.5. Оцінка фінансових вкладень
- •5.5.1.Оцінка вартості облігацій
- •5.5.2. Оцінка вартості звичайних акцій підприємства
- •5.5.3. Оцінка вартості привілейованих акцій підприємства
- •5.6. Оцінка дебіторської заборгованості
- •Склад дебіторської заборгованості.
- •Коефіцієнт дисконтування залежно від терміну неплатежу.
- •5.7. Оцінка кредиторської заборгованості
- •5.8. Оцінка виробничих запасів
- •5.9. Оцінка витрат майбутніх періодів
- •5.10. Метод ліквідаційної вартості.
- •5.11.Контрольні запитання
- •5.12.Тести
- •5.13. Задачі
- •3. Оцінюється підприємство з наступними даними по балансу.
- •8. Необхідно визначити поточну вартість облігації з строком до погашення 6 років, з номінальною вартістю 100000 грн.., як априносить 6%-ий купонний доход при необхідному рівні прибутковості 10%.
- •25. Комплексна задача. Оцінити вартість підприємства, яке ліквідується, якщо відоме наступне:
- •Закон україни
- •Стаття 4. Професійна оціночна діяльність
- •Стаття 5. Суб'єкти оціночної діяльності
- •Стаття 6. Оцінювач
- •Розділ II. Засади проведення оцінки майна Стаття 7. Випадки проведення оцінки майна
- •Стаття 8. Обмеження щодо проведення оцінки майна
- •Стаття 9. Методичне регулювання оцінки майна
- •Стаття 10. Підстави проведення оцінки майна
- •Стаття 11. Договір на проведення оцінки майна
- •Стаття 12. Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна)
- •Стаття 13. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)
- •Розділ III. Набуття права на заняття оціночною діяльністю Стаття 14. Професійна підготовка оцінювачів
- •Стаття 15. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача
- •Стаття 16. Порядок прийняття рішення про видачу, позбавлення, зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва
- •Стаття 17. Державний реєстр оцінювачів
- •Стаття 18. Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності
- •Стаття 19. Порядок видачі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності
- •Стаття 20. Анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності
- •Стаття 21. Наглядова рада з питань оціночної діяльності
- •Стаття 22. Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності
- •Розділ IV. Державне регулювання оціночної діяльності Стаття 23. Зміст і напрями державного регулювання оціночної діяльності
- •Стаття 24. Орган державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності
- •Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність
- •Розділ V. Саморегулівні організації оцінювачів Стаття 26. Поняття саморегулівної організації оцінювачів
- •Стаття 27. Порядок визнання статусу саморегулівної організації оцінювачів
- •Стаття 28. Повноваження саморегулівних організацій оцінювачів
- •Розділ VI. Права, обов'язки та відповідальність оцінювачів і суб'єктів оціночної діяльності Стаття 29. Права оцінювачів
- •Стаття 30. Права суб'єктів оціночної діяльності
- •Стаття 31. Обов'язки оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності
- •Стаття 32. Відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності
- •Стаття 33. Вирішення спорів
- •Розділ VII. Прикінцеві положення
- •Список використаної літератури
4.4. Формування підсумкової величини вартості
Процес формування підсумкової величини вартості складається з трьох основних етапів:
вибору величини мультиплікатора;
зважування проміжних результатів;
внесення підсумкових коректувань.
Вибір величини мультиплікатора є найскладнішим етапом, що вимагає особливо ретельного обґрунтовування, зафіксованого згодом в звіті. Оскільки однакових компаній не існує, діапазон величини одного і того ж мультиплікатора по компаніях-аналогах достатній широкий. Аналітик відсікає екстремальні величини і розраховує середнє значення мультиплікатора по групі аналогів. Потім проводить фінансовий аналіз, причому для вибору величини конкретного мультиплікатора використовує фінансові коефіцієнти і показники, найбільш тісно пов'язані з даним мультиплікатором. По величині фінансового коефіцієнта визначає положення (ранг) оцінюваної компанії в загальному списку. Отримані результати накладаються на ряд мультиплікаторів, і достатньо точно визначається величина, яка може бути використана для розрахунку вартості оцінюваної компанії.
Приклад. Діапазон мультиплікатора ціна/балансова вартість активів по 15 компаніях, узятих як аналог, рівний 0,92-5,67. Середнє значення мультиплікатора - 2,15. Центр діапазону рівний 3,3[(5,67-0,92):2+0,92]. Отже, більшість компаній мають величину мультиплікатора трохи нижче середньою. Практика показує, що даний мультиплікатор добре корелює з фінансовим коефіцієнтом прибутком на власний капітал. Проаналізуємо цей коефіцієнт по компаніях-аналогах . Діапазон представлений таким чином: 4,1%-15,6%; середня величина - 8,32, що декілька менше центру діапазону [(15,6 - 4,1) : 2+4,1] = 9,85. Доход на власний капітал в оцінюваній компанії складає 12,5%. Величина мультиплікатора для оцінюваної компанії може бути отримана або методом трендовою прямою, або аналізом співвідношення трьох величин:
середньовзваженної величини мультиплікатора;
середньовзваженної величини фінансового коефіцієнта;
фактичної величини фінансового коефіцієнта оцінюваної компанії.
Аналіз показує, що мультиплікатор ціна/балансова вартість активу оцінюваної компанії може бути дещо вище за середній аналог.
Розрахунок дає величину 3,3.
Порівняльний підхід дозволяє використовувати аналітику максимальне число всіх можливих варіантів мультиплікаторів, отже, в процесі розрахунку буде отримано стільки ж варіантів вартості. Якщо аналітик як підсумкову величину запропонує просту середню всіх отриманих величин, то це буде означати, що він однаково довіряє всім мультиплікаторам. Найправильнішим прийомом визначення підсумкової величини є метод зважування. Оцінювач залежно від конкретних умов, цілей і об’єкту оцінки, ступеня довір'я до тієї або іншої інформації додає кожному мультиплікатору свою вагу. На основі зважування виходить підсумкова величина вартості, яка може бути узята за основу для проведення подальших коректувань
Зважування попередньої величини вартості
Таблиця 4.1.
Мультиплікатор
|
Вартість однієї акції
|
Питома вага мультиплікатора
|
Разом
|
Ціна/чистий доход
|
10 16
|
0,5 0,3
|
5 4,8
|
Ціна/грошовий потік Ціна/балансова вартість
|
14
|
0,2
|
2,8
|
Підсумкова величина вартості
|
|
|
12,6
|
Підсумкова величина вартості, отримана в результаті застосування мультиплікаторів, повинна бути відкоректована залежно від конкретних обставин, найтиповішими є наступні поправки. Портфельна знижка надається за наявності не привабливого для покупця характеру диверсифікації виробництва. Аналітик при визначенні остаточного варіанту вартості повинен врахувати наявні активи невиробничого призначення. Якщо в процесі фінансового аналізу виявлена або недостатність власного оборотного капіталу, або екстрена потреба в капітальних вкладеннях, отриману величину необхідно відняти. Можливе застосування знижки на ліквідність. В деяких випадках вноситься поправка у вигляді премії за елементи контролю, що надаються, інвестору.
Таким чином, порівняльний підхід, не дивлячись на достатню складність розрахунків і аналізу, є невід'ємним прийомом визначення обґрунтованої ринкової вартості. Результати, отримані у такий спосіб, мають добру об'єктивну основу, рівень якої залежить від можливості залучення широкого круга компаній-аналогів . Отже, розвиток оцінних послуг буде сприяти розширенню сфери використання порівняльного підходу.