Подт кодекс / податкова система
.doc95. Доходи від реалізації майна, що перейшло у власність держави.
Доходи від реалізації конфіскованого майна є різновидом доходів від реалізації майна, що перейшло у власність держави. Крім цього, в перелік останніх входять: майно, визнане в установленому порядку безхазяйним; майно, що перейшло у власність держави за правом спадкоємства; скарби, передані Державним податковим адміністраціям; незатребуване від органів зв'язку майно, відправлене посилками, бандеролями, листами й грошовими переказами; бездокументні, незатребувані, реалізовані в дорозі вантажі та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному та автомобільному транспорті; інше майно. Роботу з обліку, оцінки й реалізації майна, що перейшло у власність держави, ведуть податкові органи. Оцінка конфіскованого, безхазяйного або спадкового майна проводиться комісією у складі представників Державної податкової інспекції й організації, якій передається це майно для реалізації або використання, у 5-денний термін від дня прийняття його на облік Державною податковою інспекцією. Розрахунки з Державними податковими адміністраціями за майно, прийняте для реалізації, торговельні організації проводять протягом обумовленого договором строку, але не пізніше як протягом 10 днів від дня реалізації, шляхом перерахування належних сум у доход бюджету. Одночасно перераховуються до бюджету акцизний збір і податок на додану вартість.
96.Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлений Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” у 1997 році. Платниками такого збору є: -суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні громадські установи й організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників; -філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників зборку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи та розміщені на іншому терені; -фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси; -фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами. Є певні особливості визначення об’єкта оподаткування для обчислення суми збору щодо окремих суб’єктів підприємницької діяльності. Як правило, об’єктом оподаткування є нарахований фонд оплати праці персоналу, який перебуває у трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності. Суб’єкти підприємницької діяльності-платники збору зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Ставки збору диференційовані за категоріями платників. Для суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, ставка відрахувань становить 32% від об’єкта оподаткування. Для підприємств, де працюють інваліди, ставку збору диференційовано. На заробітну плату інвалідів збір нараховується у розмірі 4%. Щодо інших працівників – використовується ставка 32%. Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, що не користуються найманою працею, зобов’язані нараховувати 32% збору від суми оподатковуваного доходу (прибутку). Із суми сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють за трудовими договорами (контрактами), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування нараховується у розмірі 1% при заробітку до 150 грн. і 2% - при перевищенні його. Цей збір утримується за рахунок нарахованого доходу (заробітної плати). Відповідальними за утримання цього збору (податку) є суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи), що використовують працю найманих працівників. Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.
97.Збір на обов’язкове соціальне страхування.
У даному випадку мається на увазі збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Порядок відрахувань збору встановлений Законом України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 1997 року. 11 січня 2001 року був прийнятий Закон “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”, який встановив нові ставки збору. Склад платників збору на обов’язкове соціальне страхування та об’єкт оподаткування такі самі, які і щодо обов’язкового державного пенсійного страхування. Тобто платниками збору на обов’язкове соціальне страхування є: -суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні громадські установи й організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників; -філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників зборку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи та розміщені на іншому терені; -фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси; -фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами (згідно з Законом від 11.01.2001 року). Є певні особливості визначення об’єкта оподаткування для обчислення суми збору щодо окремих суб’єктів підприємницької діяльності. Як правило, об’єктом оподаткування є нарахований фонд оплати праці персоналу, який перебуває у трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності. Для суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, ставку збору передбачено в розмірі 4% від об’єкта оподаткування (згідно з Законом від 11.01.2001 року - 2,5%). Згідно з Законом від 11.01.2001 року, наймані працівники теж сплачують збір на соціальне страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 0,25% суми оплати праці, якщо зарплата нижче 150 грн., або 0,5% суми оплати праці, якщо зарплата більше 150 грн. Збір на обов’язкове соціальне страхування перераховується до Державного бюджету платниками збору одночасно з отриманням грошей в банку на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки Державного бюджету і мають цільове призначення обов’язкового соціального страхування.
98.Внески до Державного інноваційного фонду.
Внески до Державного інноваційного фонду визначено згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 1992 року “Про утворення Державного інноваційного фонду”. Слід зазначити, що на сьогоднішній день відрахування до Інноваційного фонду не здійснюються: перераховуються лише суми заборгованості до Інноваційного фонду, які виникли до 1 грудня 2000 року. Для формування вказаного фонду підприємства, об’єднання, організації здійснювали спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ і акцизного збору. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації, банки ці відрахування здійснювали від обсягу валового доходу. Вказані відрахування включалися в собівартість продукції (робіт, послуг). Перерахування обов’язкових платежів до Державного інноваційного фонду та галузевих фондів позабюджетних засобів підприємство повинно було робити не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне перерахування внесків до Державного інноваційного фонду стягувалася пеня у розмірі 0,3% за кожен день затримки, включаючи день сплати.
99.Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства визначає Закон “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” від 1999 року. Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива. Ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця до 15 числа, що настає за звітним місяцем. За несвоєчасне перерахування збору сплачується штраф у розмірі 0,5 відсотка за кожний день прострочення платежу. Тридцять відсотків нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Сімдесят відсотків нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору, які надходять на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розподіляються та використовуються таким чином: сімдесят відсотків - на розвиток виноградарства, тридцять відсотків - на розвиток садівництва та хмелярства. Забороняється нецільове використання зазначених коштів.
100.Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Порядок нарахування та сплати збору встановлювався Законом України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 1997 року. 11 січня 2001 року був прийнятий Закон “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”, який встановив нові ставки збору. Порядок формування та використання коштів Фонду зайнятості наведено на схемі: 1.Внески громадян та внески підприємств надходять на рахунок Фонду зайнятості в Держказначействі. 2.З рахунку Фонду зайнятості в Держказначействі кошти надходять на рахунки фондів зайнятості в обласних казначействах. 3.З рахунків в обласних казначействах кошти надходять на рахунки фондів зайнятості в місцевих казначействах. 4.З рахунків в місцевих казначействах кошти надходять на рахунки фондів зайнятості в районних казначействах. 5.З рахунків в районних казначействах кошти надходять в Ощадбанк, де направляють або на допомогу безробітним, або на допомогу навчальним закладам. Склад платників збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та об’єкт оподаткування такі самі, які і щодо обов’язкового державного пенсійного страхування. Тобто платниками збору в Фонд зайнятості є: -суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні громадські установи й організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників; -філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників зборку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи та розміщені на іншому терені; -фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси; -фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами. Є певні особливості визначення об’єкта оподаткування для обчислення суми збору щодо окремих суб’єктів підприємницької діяльності. Як правило, об’єктом оподаткування є нарахований фонд оплати праці персоналу, який перебуває у трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності. Для суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, ставку збору передбачено в розмірі 1,5% від об’єкта оподаткування (згідно з новим Законом від 11.01.2001 року 2% - з 1 січня 2001 року та 2,5% - з 1 липня 2001 року). Із суми сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють за трудовим договором (контрактом), що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-трудовими договорами, збір в Фонд зайнятості нараховується у розмірі 0,5% (0,5% - згідно з Законом від 11.01.2001 року). Для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, збір в Фонд зайнятості визначено у розмірі 0,5% від об’єкта оподаткування (згідно з новим Законом 2,5% - з 1 січня 2001 року та 3% - з 1 липня 2001 року). Збір в Фонд зайнятості перераховується до Державного бюджету платниками збору одночасно з отриманням грошей в банку на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки Державного бюджету і мають цільове призначення.