- •41. Первинний та аналітичний облік операцій з податку на додану вартість.
- •42. Податкові періоди та особливості їх застосування.
- •43, Облік податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, дата їх виникнення та порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку.
- •44. Алгоритм визначення і обліку частки оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.
- •45. Документальне оформлення операцій з податку на додану вартість.
- •46. Податкова накладна, інші первинні документи та вимоги до їх складання.
- •48. Вантажна митна декларація в обліку податку на додану вартість..
- •50. Касовий метод як альтернативний загальному порядку обліку податку на додану вартість.
- •51. Особливості обліку податку на додану вартість за окремими видами економічної діяльності та господарськими операціями.
- •53. Визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до або відшкодуванню з бюджету.
- •54. Порядок бюджетного (автоматичного) відшкодування податку на додану вартість.
- •55. Податкова декларація з податку на додану вартість: її форми, структура і зміст, порядок складання та подання.
- •56. Терміни сплати податку на додану вартість до бюджету.
- •57. Порядок виправлення платником податку на додану вартість самостійно виявлених помилок в обліку та декларуванні податку на додану вартість.
- •58. Платники і види ставок податку на доходи фізичних осіб, податкові агенти.
- •59. Об’єкт і база оподаткування, загальний оподатковуваний дохід та доходи, які до нього не включаються.
- •60. Податкові соціальні пільги та податкові знижки, порядок їх застосування.
- •62. Методика проведення перерахунків сум податку на доходи фізичних осіб.
- •64. Порядок складання та подання платником податку податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб.
- •65. Платники, об’єкт та ставки плати за землю. Порядок обчислення, обліку плати, пільги щодо сплати плати за землю за видами земельних ділянок.
- •67. Платники, податкові агенти, об’єкти, база оподаткування та ставки екологічного податку, порядок його обчислення, обліку і сплати.
- •68. Порядок складання і подання податкової декларації екологічного податку.
- •69. Платники, об’єкт оподаткування, ставки збору, порядок обчислення і обліку збору за спеціальне використання води.
- •78. Платники, об’єкти, база оподаткування акцизним податком. Підакцизні товари та ставки.
- •71. Платники, об’єкт, ставки, порядок обчислення, обліку і перерахування збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •77. Платники, порядок обчислення, звітності і сплати збору за користування радіочастотним ресурсом України.
- •74. Платники, об’єкти та ставки оподаткування рентною платою
- •75. Порядок обчислення, сплати і податкова звітність за рентною платою.
- •76. Платники та об’єкти обчислення зборів у вигляді цільової надбавки до тарифів, порядок їх сплати, складання і подання податкової звітності.
- •79. Порядок обчислення, дата виникнення і облік податкових зобов’язань з акцизного податку.
- •2,Законодавчо-нормативна база з оподаткування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.
- •3,Податковий кодекс України, його структурна характеристика, сфера дії, сутність і значення.
- •7,Напрямки вдосконалення обліку і звітності в оподаткуванні суб’єктів підприємництва в Україні.
- •8,Законодавче регулювання економічних відносин платника податків з податковими органами.
- •9, Джерела сплати податків та зборів до бюджетів юридичними особами та порядок погашення податкових зобов’язань.
- •10, Основні елементи податку та збору.
- •11, Облік і податкова звітність як підсистема в управлінні суб’єкта підприємницької діяльності, її призначення та характеристика.
- •12. Облік в оподаткуванні, його взаємоз’язок із системою бухгалтерського фінансового обліку та організація на підприємстві.
- •13 ,Недоліки в оподаткуванні суб’єктів підприємництва та видів економічної діяльності.
- •14. Необхідність та шляхи вдосконалення обліку і звітності в системі оподаткування суб’єктів підприємництва в Україні.
- •18. Бухгалтерський та податковий прибуток підприємства.
- •19. Основні відмінності методик визначення прибутку в бухгалтерському обліку та прибутку до оподаткування в податковому обліку.
- •20. Порядок визначення та визнання доходів, їх склад і характеристика.
- •22. Склад витрат та порядок їх визнання за правилами пку.
- •21.Методика обліку доходів, використання інформації з фінансового обліку та ведення регістрів обліку доходів.
- •23. Податкова та бухгалтерська собівартість, їх відмінності.
- •Порівняння переліку видів витрат за пку та п(с)бо 16 «Витрати»
- •24.Особливості обліку витрат платника податку на прибуток та їх документальне забезпечення.
- •25. Облік витрат подвійного призначення
- •26.Характеристика витрат, які підлягають амортизації в податковому обліку.
- •27.Характеристика витрат, які не підлягають амортизації в податковому обліку.
- •28.Методи нарахування амортизації і порядок визначення сум амортизаційних відрахувань для включення до собівартості.
- •29. Методика податкового розрахунку амортизаційних відрахувань
- •31.Постійні та тимчасові податкові різниці. (см. 32 вопр)
- •32.Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці».
- •33.Облік відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань.
- •35.Терміни сплати податку на прибуток та фінансові санкції за їх порушення.
- •37. Порядок виправлення платником самостійно виявлених помилок, допущених при визначені об’єкта оподаткування та суми податку на прибуток.
- •38. Суть і об’єкти оподаткування податком на додану вартість
- •39. Платники податку на додану вартість
- •40. База та ставки оподаткування податком на додану вартість.
- •81.Порядок складання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та декларації з акцизного податку.
- •84.Види і платники мита (в т.Ч. Державного) та об’єкти оподаткування митом (державним) митом, порядок їх сплати.
- •85.Платники, ставки та порядок сплати єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
- •86.Види місцевих податків, платники, об’єкти, облік і особливості податкової звітності за ними
- •87. Види місцевих зборів: збір за місця паркування транспортних засобів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристичний збір
- •88. Платники місцевих зборів, об’єкти, ставки, облік, строки сплати та подання податкової звітності
- •89. Збір за місця паркування транспортних засобів: платники, об’єкти, ставки, облік, строки сплати та подання податкової звітності
- •90. Види підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, термін дії торгового патенту та порядок його використання. Особливості обліку і оплати.
- •91. Особливості оподаткування аграрних підприємств в Україні
- •92. Фіксований сільськогосподарський податок як альтернативний метод оподаткування, платники та об’єкт
- •93. Порядок обчислення, звітності і сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
- •94. Особливості оподаткування податком на прибуток виробників сільськогосподарської продукції, які обрали загальну систему оподаткуванн
- •95. Порядок обліку доходів і витрат виробників сільськогосподарської продукції та порядок їх індексації.
- •96. Особливості складання і порядок подання декларації з податку на прибуток виробників сільськогосподарської продукції та порядок сплати податку на прибуток.
- •97. Спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських підприємств податком на додану вартість, їх сутність
- •98. Скорочена податкова декларація з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, порядок її складання і подання.
- •3. Розділ II "Податковий кредит"
- •4. Розділ III "Розрахунки за звітний період"
- •99.Особливості оподаткування податком на додану вартість у сфері житлово-комунальних послуг.
- •100.Касовий метод в обліку податку на додану вартість, визначення, суть, механізм застосування.
29. Методика податкового розрахунку амортизаційних відрахувань
Амортизаційні відрахування — відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу, тобто для їх відтворення, шляхом віднесення (списання) на собівартість продукції згідно з існуючими нормами.
З набранням чинності розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ з 01.04.2011 р. наближені правила амортизаційних відрахувань у податковому обліку до національних ПСБО.
Статтею 145 ПКУ розширена класифікація ОЗ у податковому обліку, яка передбачає 16 груп основних засобів замість 4-х, визначених законом України від 28.12.94 № 335/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
З 01.04.2011 облік балансової вартості ОЗ кожної з груп ведеться за кожним з об'єктів, що входять до складу окремої групи, включаючи вартість покращення ОЗ, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду) і в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.
Нарахування амортизації з метою оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеному наказом про облікову політику для нарахування амортизації для цілей складання фінансової звітності і може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Облік ведеться по кожному об'єкту, який входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого п.145.1 ст.145 ПКУ, помісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.
Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу по кожному об'єкту основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.
Також передбачено здійснення переоцінки ОЗ.
Враховуючи ці та інші нововведення, передбачені НКП і з метою правильності нарахування амортизації вимогами п.6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних і нематеріальних активів по групах необхідно застосовувати дані інвентаризації, яку платникам слід провести за станом на 1 квітня 2011.
У податковому обліку існують такі методи нарахування амортизації
1. Прямолінійний метод (або лінійний) – найбільш поширений метод, який використовується при обліку активів. Суть методу така: 1. вартість активу ділиться на термін його служби; 2. отримана сума вираховується із залишкової вартості; 3. по досягненні терміну служби, він списується з балансу.
2. Метод зменшення залишкової вартості. Сума амортизаційних відрахувань поточного року розраховується шляхом застосування ставки амортизації до залишкової вартості активу на початок року. Це приводить до таких важливих відмінностей від лінійного методу: амортизаційні відрахування спочатку мають більше значення, а потім зменшуються; актив ніколи не може бути замортизованим до нуля.
Для розрахунку ставки амортизації по залишковій вартості використовується формула: С=1-(корінь n ступеня(ЛВ/ПВ)) , де С – ставка амортизації, ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту, ПВ – його первісна вартість, n – кількість років корисного використання об’єкту.
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного списання або дигресивна амортизація). Використовується наступний алгоритм: 1. на основі терміну амортизації розраховуються річна ставка амортизації як для лінійного метода; 2. ставка амортизації подвоюється; 3. ця ставка використовується для розрахунку по методу залишкової вартості. 4. в останньому році сума амортизації розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкту була не менше, ніж ліквідаційна вартість.
Дигресивна система використовується, як правило, для обладнання. Вона застосовується до більшості машин і обладнання, період використання яких перебільшує три роки за виключенням силових автомобілів, меблі
4. суть комулятивного методу така: 1. визначається сума номерів всіх років. Наприклад, для об’єкта який буде служити 5 років, – 1+2+3+4+5=15, або за формулою N(N+1):2, де N – термін служби активу (термін амортизації). 2. всі роки нумеруються у зворотному порядку за формулою N-n+1, де n – номер року. 3. ставка амортизації кожного року розраховується як номер року поділений на суму всіх номерів: (N-n+1)/(N(N+1):2).
5. Виробничий метод. При амортизації по об’єму виробництва сума амортизаційних відрахувань залежить від об’єму виробництва та собівартості продукції. Спочатку розраховується сумарна собівартість продукції, на яку списується актив. Сума амортизаційних відрахувань визначається як відношення собівартості виробленої продукції в звітний період до загальної суми.
Сума амортизаційних відрахувань за звітний період об’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин розраховується за формулою: С(а) = Б(а) х О(а) : О(з)
С(а) - сума амортизаційних відрахувань за звітний період
Б(а) - балансова вартість об'єкта необоротних активів О(а) - обсяг корисних копалин, видобутих за звітний період О(з) - загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин