13 ,Недоліки в оподаткуванні суб’єктів підприємництва та видів економічної діяльності.

Податкова система є однією з найскладніших в правовій системі України. При цьому спостерігається тенденція щодо її нестабільності. За ринкових умов господарювання роль податків як основного джерела поповнення доходів державного бюджету, а також знаряддя регулювання соціально-економічних процесів у суспільстві зростає. Водночас податки мають велике значення не тільки на макрорівні, але й є важливим інструментом впливу на господарську діяльність підприємств та організацій на макрорівні.

Проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш актуальних в Україні. Її вирішення повинно здійснюватися шляхом вивчення і аналізу як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду у сфері оподаткування.

Чинна система оподаткування в Україні формувалась протягом багатьох років. На жаль, поки що вона не є досконалою i не повністю відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують неузгодженість i протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті податків. Все це доводить, що й податковий тиск на платників податків необхідно знижувати.

Реформування податкової системи необхідно проводити виходячи із стратегічних цілей України – побудови соціально орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство. Основними завданнями реформування податкової системи України є зниження податкового навантаження на економіку.

Основні недоліки:

• регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання.

• Нормативно-правова база оподаткування є складною, неоднорідною та нестабільно.

• Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння.

• Система митно-тарифного регулювання не дає змоги оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку, а також торговельних режимів в інших державах та структури економіки в Україні.

• Недостатньо врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що призвело до втрати надходжень податку з доходів фізичних осіб.

14. Необхідність та шляхи вдосконалення обліку і звітності в системі оподаткування суб’єктів підприємництва в Україні.

Для вирішення проблем та визначення перспектив розвитку існуючої системи оподаткування необхідно вирішити наступні завдання:

• Удосконалити середовище оподаткування. Необхідно створити середовище, сприятливе для активізації підприємницької діяльності. Забезпечити рівність усіх платників перед законом та поступово сформувати відповідальне ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань.

• Поетапне зниження податкового навантаження на національну економіку з урахуванням збалансованості бюджетної системи.

• Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва (праці й капіталу) на споживання, екологічні та ресурсні платежі.

• Зменшення майнової нерівності через запровадження податку на нерухоме майно.

• Спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості податків та зборів.

• Підвищення фіскальної ефективності обов’язкових платежів за рахунок удосконалення системи адміністрування, оптимізації податкових пільг та розширення податкової бази за рахунок зменшення масштабів ухилення від оподаткування.

• зближення податкового та бухгалтерського обліку;

• гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства;

• зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);

• забезпечення проведення заходів щодо легалізації доходів та майна, отриманих з порушенням податкового законодавства.

15. Сутність та значення податку на прибуток підприємства, його законодавче регулювання. ПКУ Розділ 3

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій. Платники податку:

- з числа резидентів є:

1) суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність

як на території України, так і за її межами;

2) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності

залізничного транспорту;

3) підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи,

які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

4) неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від

неосновної діяльності та/або доходів;

5) відокремлені підрозділи платників податку.

- з числа нерезидентів є:

1) юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі,

та отримують доходи з джерелом походження з України;

2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом

походження з України.

• НБУ

• Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства .

Об’єкт оподаткування:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду

• дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України

Податковою базою податку на прибуток підприємств визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування: прибуток із джерелом походження з України та за її межами та дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України.

Ставки:

• основна 16% з 2014 року;

• перехідні 23% у 2011 році, 21% у 2012 році, 19% у 2013 році

• Додаткові ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 % для страхової діяльності та нерезидентів.

Використовуються такі податкові періоди: календарні квартали, півріччя, три квартали, рік. Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний, святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем

Порядок обчислення податку на прибуток Ставка податку помножено на податкову базу (грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування)

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності;

- інших доходів.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності;

- інших витрат.

Регулюється ПКУ розділ 3.

15. Податковий кодекс України та основні правила ведення обліку господарської діяльності з метою оподаткування прибутку підприємства.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, які пов'язані, насамперед, із необхідністю усунення багатьох розбіжностей між правилами податкового обліку та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів та витрат. У цій консультації розглянемо основні його положення щодо оподаткування прибутку підприємств, зокрема особливості розрахунку доходів та витрат для визначення об'єкта оподаткування, порядок нарахування цього податку, застовування пільг тощо.

Порядок визнання доходів установлено у ст. 137 ПК. Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, класифікуються за такими групами:

• дохід від операційної діяльності, що включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та дохід банківських установ;

• інші доходи, що включають, як і за чинним законодавством, зокрема, доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, доходи за операціями в іноземній валюті, доходи від торгівлі цінними паперами та деривативами, суми штрафів, неустойки чи пені, суми безповоротної фінансової допомоги, безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено у ст. 138 ПК. Як і при визначенні доходів, при визначенні витрат тепер не будуть враховуватися попередні (авансові) платежі. З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (робіт, послуг), до складу якої включатиметься вартість запасів. Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, поділяються на;

• витрати операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, витрати банківських установ);

• інші витрати.

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, з урахуванням, окремих особливостей. Так, наприклад, нараховані податки і збори включаються до витрат того звітного періоду, за який проводиться таке нарахування.

Новацією ПК є окрема норма про те, що платник податку має право на врахування в податковому обліку витрат, підтверджених документами, складеними нерезидентами відповідно до правил інших країн.

15. Платники податку, об’єкт, база оподаткування податком на прибутком.

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Платники податку:

- з числа резидентів є:

1) суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність

як на території України, так і за її межами;

2) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності

залізничного транспорту;

3) підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи,

які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

4) неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від

неосновної діяльності та/або доходів;

5) відокремлені підрозділи платників податку.

- з числа нерезидентів є:

1) юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі,

та отримують доходи з джерелом походження з України;

2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом

походження з України.НБУ- Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства .

Об’єкт оподаткування:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду

• дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України

Податковою базою податку на прибуток підприємств визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування: прибуток із джерелом походження з України та за її межами та дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України.

Ставки:

• основна 16% з 2014 року;

• перехідні 23% у 2011 році, 21% у 2012 році, 19% у 2013 році

• Додаткові ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 % для страхової діяльності та нерезидентів.