Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Київський Національний Економічний Університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра маркетингу

Наукова студентська робота

з маркетингу

Для Всеукраїнської наукової студентської конференції «Молодь опановує маркетинг»

на тему: «Маркетингове дослідження дошкільних навчальних закладів з програмами поглибленого вивчення англійської мови на ринку освітніх послуг».

Виконали:

Студенти 4-го курсу, 2-ї групи

Паламарчук Інна Сергіївна

Глуховська Ірина Вікторівна

Факультету Управління персоналом та Маркетингу

Спеціальності 6507

Київ КНЕУ – 2013

План

Вступ

1. Опитування як метод збору первинної інформації.

2. Проведення маркетингового дослідження методом опитування за телефоном.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Складні й суперечливі процеси, які відбуваються в Україні в останні роки, вимагають підвищення рівня професіоналізму освітян, зокрема, фахівців навчальних закладів, що передбачає високий рівень психолого-педагогічних знань, умінь, досвіду; здатність особистості виконувати професійні функції відповідно до сучасних освітніх ідеалів, самостійно розв’язувати різноманітні завдання в нестандартних умовах, ефективно взаємодіяти з іншими людьми, готовність до самозмінювання й саморозвитку.

Формування ринку освітніх послуг призводить до появи конкуренції між навчальними закладами. В системі освіти конкуренція, хоча вона і має специфічний характер, стимулює навчальні заклади знаходити нові підходи до удосконалення своєї роботи, вивчати споживача своїх послуг і не задовольнятися певною часткою бюджетного фінансування, як це було раніше.

Маркетингові дослідження закладів освіти в умовах ринкових відносин постають невід’ємною умовою аналізу функціонування ринку освітніх послуг. Сучасний ринок характеризується різноманітністю навчальних закладів, які мають різні умови, форми та специфіку функціонування. Тому необхідним є вивчення та аналіз роботи лідируючих освітніх закладів, визначення особливостей прийому та навчального процесу учнів.

Серед численних методів маркетингового дослідження було вибрано опитування телефоном, яке передбачає телефонний зв'язок інтерв'юера із респондентом.

Об’єктом нашого дослідження було вибрано п’ять навчальних закладів із програмами поглибленного вивчення англійської мови у місті Києві.

Метою нашого дослідження є отримання достовірної інформації та аналіз специфіки функціонування та особливостей організації навчання учнів в навчальних закладах.

Завдання нашого дослідження: по-перше, визначення лідируючих закладів освіти; по-друге, опитування за телефоном – організація зв’язку інтерв’юера із респодентами (адміністративний персонал закладів); по-третє, створення ситуацій для перевірки якості сервісу; по-п’яте, збір та аналіз отриманної інформації; по-шосте, формування висновків.

1. Опитування як метод збору первинної інформації.

На етапі розроблення дослідницького проекту неодмінно постає питання вибору конкретного методу збирання первинної інформації, адже від цього залежатиме планування всіх необхідних складових алгоритму збирання й інтерпретації первинної маркетингової інформації. До того ж, як свідчить практика, збирання первинної інформації є найбільш трудомістким і відповідальним. Помилки, що їх припущено на цьому етапі, неможливо виправити на жодному із наступних етапів.

Нині маркетологи озброєні вагомим арсеналом різних методів, що дає їм змогу обгрунтовано підходити до розв'язання складних маркетингових завдань. При цьому досліднику слід постійно пам'ятати, що кожен метод збирання первинної інформації має певні вади та переваги, врахування яких є необхідним для вибору саме такого з них, та повною мірою забезпечуватиме отримання цінної інформації, потрібної для прийняття обгрунтованих і своєчасних управлінських рішень.

Саме тому питання вибору методів часто є предметом гострих суперечок. Але загалом найпоширенішим серед цих методів залишається опитування. Опитування - це інтерв'ю з респондентами особисто, телефоном, поштою або через Інтернет за допомогою опитувального листка, який використовується з метою отримання необхідної інформації. Опитування – основний метод збирання первинної інформації, хоча останніми роками він дещо втрачає свій імідж. Перспективи розвитку опитування вбачають у тривалій співпраці зі споживачами (панельні дослідження, консультування, конференції тощо), стимулюванні їхньої участі в таких акціях.

Основною перевагою опитування, що й визначає міру його використання в маркетингових дослідженнях, є можливість отримання значних обсягів цінної інформації безпосередньо від її носія у порівняно стислий проміжок часу. Крім цього, опитування є надзвичайно гнучким, що полегшує пристосування його під час збирання інформації до абсолютно різних респондентів: чоловіків, жінок, студентів, пенсіонерів, дорослих, підлітків та ін.

До недоліків опитування передусім слід віднести можливість виникнення значної кількості помилок, які зрештою можуть зменшити цінність отриманої інформації. Такі помилки можуть виникати як безпосередньо у процесі комунікації між інтерв'юером та респондентом, причому з вини обох сторін, так і поза процессом комунікацій. Причини помилок, що виникають у перебігу опитувань:

1. У процесі опитувань:

1) з вини інтерв’юера:

- неправильна постановка питань;

- тиск на респондента;

- помилки у записах;

- відсутність гнучкості в комунікаціях.

2) з вини респондента:

- відмова від співпраці;

- упередженість відповідей;

- обмеженість знань про предмет опитування.

2. Поза процесом опитувань:

- неправильний розрахунок вибірки;

- некоректна форма анкети;

- відсутність попереднього тестування анкети;

- непідготовленість інтерв'юерів;

- недостатнє фінансування;

- неправильне визначення форми, місця і часу опитування;

- відсутність системи стимулювання респондента;

- відсутність системи контролю за проведенням опитувань.

Опитування охоплює такі елементи:

1. визначення предмета (предметів) опитування – демографічних, соціально-економічних, психографічних та інших ознак, знань, мотивів поведінки, орієнтації, намірів, попиту тощо;

2. визначення об'єкта опитування: споживачі, покупці, посередники, експерти тощо;

3. обчислення кількості респондентів (вибірки) та визначення методики відбору їх із генеральної сукупності;

4. встановлення кількості опитуваних одночасно (персональне чи групове інтерв'ю);

5. встановлення частоти опитування (одноразове, періодичне, регулярне);

6. визначення способу опитування (особисто, телефоном, поштою, за допомогою електронної пошти);

7. визначення міри структуризації інтерв'ю (структуризоване, напівструктуризоване, довільне);

8. розроблення опитувального листка (анкети);

9. відбір інтерв'юерів та підготовка їх;

10. опитування респондентів;

11. систематизація й інтерпретація даних;

12. формування та презентація звіту.

Власне, наведені елементи у сукупності та послідовності становлять загальний алгоритм проведення опитування.

Залежно від засобів зв'язку інтерв'юера і респондента опитування можна проводити безпосередньо (особисто), телефоном, поштою (зокрема електронною) та через Інтернет.

У даному досліджені нас цікавить саме опитування телефоном. Опитування телефоном передбачає телефонний зв'язок інтерв'юера із респондентом. У процесі опитування інтерв'юер ставить запитання і сам заповнює анкету зі слів респондента. Серед загальних переваг методів опитування телефоном можна вирізнити значне скорочення часу на проведення інтерв'ю та формування масиву отриманих даних (особливо в разі використання САТІ) і, як наслідок, загальне зниження вартості дослідницького проекту. Таке зниження часом істотно перевищує виграти, наприклад на формування матеріальної бази для проведення телефонних інтерв'ю із використанням комп’ютера. До того ж відчутно зменшуються час і витрати на пошук респондентів.

Перевагами опитування телефоном є також швидкість їх проведення, анонімність респондентів, низька вартість, можливість контролю за перебігом опитування.

До недоліків методів опитування телефоном слід, по-перше, віднести неможливість використання візуальних матеріалів і складних запитань, адже респондент отримуватиме інформацію винятково на слух.

По-друге, практика маркетингових досліджень свідчить, що в разі проведення опитування телефоном дослідникові варто розраховувати на обмежену кількість запитань респонденту до того моменту, коли він втратить інтерес до теми розмови. Отже, тривалість інтерв'ю телефоном значно менша порівняно з особистим інтерв'ю і становить 5—10, максимум — 15 хвилин.

По-третє, за використання телефонних інтерв'ю значним є викривлення процедури вибірки респондентів, адже інтерв'юер позбавлений можливості візуального контролю вибірки. Як наслідок, відповідати на запитання телефоном можуть не потрібні дослідникові респонденти. Це також ускладнює контроль перебігу інтерв'ю з боку інтерв'юера та врахування «невербальних» реакцій респондента [1, с.73].