Порядок оцінювання знань студентів перевіряється

• ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

• уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

• напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

• здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

• уміння публічно чи письмово подати програмний навчальний матеріал;

• участь і результативність в обговоренні тем дисципліни під час індивідуально-консультативної роботи;

• виконання практичних завдань (вирішення задач) та їх результативність;

• виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

• участь у студентських науково-навчальних публічних представництвах.

• контроль навчання здійснюється за результатами оцінювання практичної та теоретичної складової.

Загальні результати поточного контролю знань за підсумком його складових форм оцінюються в діапазоні

• для денної форми навчання від 0 до 100 балів;

• для вечірньої – від 0 до 50 балів;

• для заочної – від 0 до 20 балів.

Перше завдання передбачає необхідність виконання студентами всіх форм навчання одного із запропонованих на самостійний вибір студента тем практичних завдань, виконаних у письмовій формі на фактичних матеріалах організації, що є об’єктом дипломного дослідження і оцінюється:

— за 40-баловою шкалою, для студентів денної форми навчання;

— за 20-баловою шкалою для студентів вечірньої ф.н.

— за 10-баловою шкалою для студентів заочної ф.н

Практичні завдання

1. Дослідження головних ринкових характеристик товарів та послуг підприємства

Дати розгорнутий опис номенклатури та асортименту продукції (послуг), що виробляються (надаються) підприємством, проаналізувати визначальні показники призначення головних товарів (послуг). Зробити власну оцінку іміджу виробника та популярності його найрозповсюдженіших виробів.

2. Дослідження змісту асортиментної концепції та етапів планування товарного асортименту підприємства

Проаналізувати широту, глибину, насиченість і гармонійність товарної номенклатури та асортименту продукції (послуг) підприємства. Докладно описати зміст асортиментної концепції та етапи планування товарного асортименту, порядок вилучення з виробництва застарілих товарів. Дати письмову оцінку відповідності товарної політики підприємства ринковим вимогам.

3. Дослідження нормативно-технічного забезпечення системного управління якістю товарів і послуг підприємства

Вивчити та описати діючу на підприємстві систему управління якістю продукції (послуг), її відповідність міжнародним вимогам. Дати письмову оцінку нормативно-технічному забезпеченню вимог щодо якості: маркетингу; проектування та випробування нової продукції; матеріально-технічного постачання; підготовки виробництва і процесу виготовлення продукції.

4. Дослідження методичних прийомів визначення комерційних перспектив інноваційного продукту

Письмово проаналізувати головні напрямки та зміст інноваційної діяльності підприємства, участь в її інформаційному та організаційному забезпеченні служби маркетингу. Зробити оцінку діючих на підприємстві методичних підходів щодо відбору перспективних ідей та розробки концепції нових товарів (послуг). Здійснити ситуаційний маркетинговий аналіз інноваційного продукту

5. Дослідження маркетингового забезпечення та підтримки продуктової інновації

На прикладі нового виробу детально вивчити і описати основні етапи планування нового продукту на підприємстві. Проаналізувати зміст взаємодії між маркетинговою службою та функціональними підрозділами підприємства на окремих етапах створення продуктової інновації.

6. Дослідження методів генерування та оцінки перспективності ідей продуктових інновацій

Вивчити та описати, які сучасні методи генерування ідей інноваційних товарів застосовуються на підприємстві. Оцінити можливості та внести письмові пропозиції про застосування на підприємстві сучасних методів пошуку ідей нових товарів.

7. Дослідження напрямків функціонально-вартісної оцінки товарів і послуг підприємства

На прикладі конкретних виробів, що виробляються на підприємстві, письмово обгрунтувати можливість застосування коректуючої або інверсної форми функціонально-вартісного аналізу (ФВА). Дати рекомендації щодо участі фахівців служби маркетингу в різних етапах ФВА. Внести пропозиції відносно можливостей застосування принципів ФВА для раціоналізації побудови служби маркетингу підприємства.

8. Дослідження ергономічних рішень та естетичних властивостей товарної продукції

Дати письмову оцінку художньої виразності, раціональності форми, цілісності композиції, досконалості виробничого виконання та зручності у використанні двох виробів підприємства. Описати види та зміст художньо-конструкторських документів, що визначають дизайн.

Для практичного виконання студент вибирає одне завдання, що найбільш відповідає специфіці його бази практики. Робота має містити три розділи:

1. аналіз проблем в діяльності підприємства (3—4 стор.);

2. дослідження інноваційного потенціалу підприємства та визначення резервів вдосконалення його роботи (5—6 стор.);

3. розробка рекомендацій щодо вдосконалення інноваційної діяльності підприємства (5-6 стор.).

Критерії оцінювання письмових завдань:

— для студентів денної форми навчання

“0 балів” — завдання не виконано або не відповідає нормативному варіанту тем;

“5 балів” —- при виконанні завдання допущено принципові помилки у викладені передбаченого програмою учбового матеріалу;

“10 балів” — рівень виконання завдання засвідчує достатнє знання основного навчально-програмного матеріалу та опанування основної літератури;

“15 балів” — повне знання навчально-програмного матеріалу, використання основної, додаткової та допоміжної літератури при виконанні роботи;

“20 балів” — робота відбиває повні, різнобічні та глибокі знання навчально програмного матеріалу, вивчення основної, додаткової та допоміжної літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності;

— для студентів вечірньої та заочної форм навчання

“0 балів” отримує завдання, що не відповідає нормативному варіанту тем;

“3 балів” отримує завдання, що має принципові помилки у викладені передбаченого програмою учбового матеріалу;

“5 балів” отримує завдання, що свідчить про достатнє знання основного навчально-програмного матеріалу, та вивчення основної літератури;.

“8 балів” отримує завдання, яке виказує повне знання навчально-програмного матеріалу, свідчить про вивчення основної літератури;

“10 балів” отримує завдання , зміст якого свідчить про повні, різнобічні та глибокі знання навчально програмного матеріалу, вивчення основної, додаткової та допоміжної літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності.

Друге завдання передбачає перевірку знань з теоретичної частини за допомогою тестування з питань визначених програмою дисципліни.

Для студентів денної форми навчання, під час тестування необхідно виконати 40 тестових завдань, відповідно. Виконання завдання студентом оцінюється за шкалою від 0 до 40 балів.

Студенти заочної форм навчання під час одного тестування виконують 20 тестових завдань 1—8 тем. Виконання завдань студентом оцінюється за шкалою від 0 до 5 балів.

Студенти вечірньої форм навчання під час одного тестування виконують 24 тестових завдань 1—8 тем. Виконання завдань студентом оцінюється за шкалою від 0 до 12 балів.

Вибіркові завдання самостійної роботи студентів

Студентам запропоновано на вибір ряд практичних завдань:

1. Дослідити історію модифікації товару

2. Вивчити практику впровадження інноваційних систем управління підприємством

3. Дослідити досвід застосування методів генерування ідей

4. Ознайомитися з історією розробки дизайну товару

5. Запропонувати приклади інноваційних продуктів за обраним критерієм класифікації

6. Дотримання екологічних стандартів при розробці товарів та послуг

За кожне завдання студент отримує 5 балів (студенти денної форми 10 б.).

Підсумковий (семестровий) контроль з дисципліни“ Товарна інноваційна політика” має форму письмового іспиту і передбачений виключно для студентів вечірньої та заочної форм навчання.

Екзаменаційний білет складається із 6 теоретичних питань для вечірньої форми навчання та з 10 для заочної форми навчання. Відповідь на кожне завдання оцінюється за шка­лою: 10; 8; 6; 0 балів. Максимально можлива сума балів за питаннями білету — 60 для вечірньої ф.н. та 100 балів для заочної, мінімальна залікова, що приймається для підсумкової оцінки знань -30.

У разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище). До заліково-екзаменаційної відомості результати поточного контролю, іспиту і загальна підсумкова оцінка заносяться за 100-бальною системою.

Критерії оцінювання відповідей на теоретичні запитання

Оцінка «10 балів» ставиться за умови, коли відповідь має логічну структуру, є правильною та вичерпною. Відповідаючи на питання, студент показує високі знання понятійного апарату, чинних нормативно-правових актів, спеціальної літератури, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей, явищ тощо; доповнив свою відповідь прикладами з господарської практики та статистичними даними; представив власну думку стосовно розглянутої проблеми.

Оцінка «8 балів»ставиться за умови, що студент відповів на поставлене запитання але структура відповіді є непослідовною і містить деякі неточності. Відповідаючи на питання, студент показує високі знання понятійного апарату, чинних нормативно-правових актів, спеціальної літератури, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей, явищ тощо; доповнив свою відповідь прикладами з господарської практики та статистичними даними.

Оцінка «6 балів»ставиться за умови, що студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату і нормативно-правових актів, показав незадовільні знання літературних джерел, господарської практики, статистичної інформації.

Оцінка «0 балів» ставиться за умови, що студент дав неповну відповідь на поставлене запитання в загальних виразах, показав незадовільні, знання понятійного апарату, нормативно-правових актів, спеціальної літератури, господарської практики та статистичної інформації або взагалі нічого не відповів на поставлене запитання.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	Відмінний
8	Добрий
6	Задовільний
0	незадовільний

Примітка. У разі використання заборонених джерел та підказок студент видаляється з аудиторії та одержує загальну нульову оцінку.

Загальна підсумкова оцінка вноситься до відомості обліку поточної і підсумкової успішності (в балах поточного контролю та іспиту).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	Відмінно	Зараховано	А
80 – 89	Добре	Зараховано	В
70 - 79			С
66 – 69	Задовільно	Зараховано	D
60 - 65			E
21 - 59	Незадовільно з можливістю повторного складання	Не зараховано з можливістю повторного складання заліку	FX
0 – 20	Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Оцінка за 4-х-баловою шкалою оцінювання та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-баловою шкалою.