ництва. Він виражається у передачі виробленої готової продукції шля- хомкупівлі-продажу. Результатомреалізаціїєотриманняпідприємством прибутку, якийнабуваєгрошовоїформиірозраховуєтьсяякрізницяміж виручкою і собівартістю реалізованої продукції.

Об’єктами бухгалтерського обліку в процесі реалізації виступають: обсяг реалізованої продукції (в натуральних і грошових вимірниках), витрати, пов’язані з відвантаженням і збутом продукції, розрахунки з покупцями, визначення фінансового результату від реалізації (прибутку або збитку).

Виходячи із цього, можна зазначити, що у бухгалтерському обліку відображаються не лише господарські процеси, але і їх результати.

2.2. Метод бухгалтерського обліку

Для вивчення стану і використання наявних на підприємстві господарських засобів, джерел їх формування та господарських процесів у бухгалтерському обліку застосовуються різні способи.

Сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується суцільне, взаємопов’язане і об’єктивне відображення об’єктів обліку в системі бухгалтерського обліку, являє собою метод бухгалтерського обліку, який складається з чотирьох пар елементів, зокрема таких як:

1)документація та інвентаризація;

2)оцінка і калькуляція;

3)рахунки і подвійний запис;

4)баланс і звітність.

Документація являє собою спосіб суцільного і безперервного відображення об’єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, джерел утворення господарських засобів, а також господарських процесів) шляхом використання бухгалтерських документів. Треба зазначити, що бухгалтерський документ є письмовим свідченням факту здійснення господарської операції, що в свою чергу надає юридичної сили отриманим обліковим даним. Носії бухгалтерської інформації можуть бути як паперові, так і магнітні (магнітні стрічки, дискети і т.ін.).

Інвентаризація (від латинського inventarium — тобто опис майна) являє собою опис фактичної наявності господарських засобів шляхом обміру, зважування і кількісного підрахунку. Резуль-

18

тати проведених інвентаризацій обов’язково оформляють документально, що надає юридичної сили отриманим даним, та в подальшому співставляють із даними бухгалтерського обліку. Метою проведення інвентаризацій є встановлення відхилень облікових даних від фактичної наявності господарських засобів, що може бути спричинено помилками в обліку, природними втратами або псуванням матеріальних цінностей, зловживанням матеріально відповідальних осіб тощо.

В результаті діяльності підприємства відбуваються зрушення в структурі господарських засобів, що спричиняються різними господарськими процесами. Робота суб’єкта господарювання знаходить відображення як в натуральних, так і трудових вимірниках. Одним із головних способів методу бухгалтерського обліку є оцінка, яка використовується для узагальненого відображення наявних господарських засобів і здійснюваних господарських процесів в єдиному грошовому вимірнику, який є універсальним для здійснення різного роду порівнянь і проведення аналізу.

Треба зазначити, що фінансова звітність підприємств і організацій показується лише у грошовому вимірнику, навіть наявна іноземна валюта теж знаходить оцінку в балансі у національній грошовій одиниці, яка визначається за курсом Національного банку України.

Kалькуляція являє собою спосіб накопичення витрат з метою визначення собівартості продукції, робіт та послуг як в цілому по підприємству, так і по його підрозділах зокрема. Kалькуляція є базою для визначення цін на продукцію, роботи або послуги суб’єкта господарювання.

Для відображення наявності і змін, які відбуваються в структурі господарських засобів та джерел їх утворення, відображення господарських процесів і результатів їх здійснення в бухгалтерському обліку використовують бухгалтерські рахунки.

Отже, рахунки бухгалтерського обліку є способом поточного групування і узагальнення в процесі роботи підприємства економічно однорідних об’єктів обліку, які оформлені відповідними документами.

Документи є підставою для записів по рахунках, які відкриваються на кожен об’єкт бухгалтерського обліку зокрема. Як підсумок, інформація, яка збирається на рахунках, детально характеризує зміни, які відбулися із окремими об’єктами бухгалтерського обліку.

19

Діяльність кожного підприємства супроводжується змінами, які відбуваються в структурі господарських засобів і джерел їх утворення. Особливістю є те, що такі зміни знаходять відображення: на двох видах господарських засобів; на двох видах джерел господарських засобів; на одному виді засобів і одному виді джерел одночасно. Таке відображення має назву подвійний запис. Подвійний запис — це принцип відображення господарських операцій на двох бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі, що зумовлює рівність змін, які на них відбуваються.

Прикладом подвійного запису може стати купівля основних засобів за рахунок грошових коштів. Як наслідок на рахунку основних засобів відбудеться збільшення, а на рахунку грошових коштів зменшення одночасно на одну і ту ж суму. Також прикладом подвійного запису може стати збільшення статутного капіталу підприємства за рахунок отриманого прибутку. В цій ситуації так само відбудеться збільшення по рахунку статутного капіталу і зменшення по рахунку прибутків одночасно на одну і ту ж суму.

Балансявляєсобоюспосібузагальненогогрупуванняівідображення господарських засобів і джерел їх утворення у грошовій оцінці на певну визначену дату. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність між загальною вартістю господарських засобів і джерелами їх утворення. Треба відмітити, що така рівність фактично зберігається після здійснення будь-якої господарської операції.

Для контролю виконання затвердження планів і завдань, досягнення певних економічних параметрів діяльності підприємства, після закінчення певного облікового періоду (місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців або рік) окрім балансів використовують також й інші форми звітності: “Звіт про фінансові результати” (форма №2), “Звіт про рух грошових коштів” (форма №3), “Звіт про власний капітал” (форма №4).

Звітність — це певна система затверджених Міністерством фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України звітних форм, в яких знаходять відображення сукупність взаємопов’язаних показників, які відображають результати роботи суб’єктів господарської діяльності за визначений період і являють собою завершальний етап бухгалтерського обліку.

Треба зауважити, що складові методу бухгалтерського обліку тісно пов’язані між собою і взаємодоповнюють один одного і лише у комплексній взаємодії дозволяють у повному обсязі відобразити всі елементи предмету бухгалтерського обліку.

20

Розділ 3.

Бухгалтерський баланс

Врозділі розглядаються наступні питання:

3.1.Призначення та побудова бухгалтерського балансу

3.2.Зміни в балансі, спричинені господарськими операціями

3.1. Призначення та побудова бухгалтерського балансу

Основоюбезперервної діяльності кожного підприємства є наявні виробничий потенціал і позитивні результати його роботи, які виражаються в ефективності використання всіх його засобів, а конкретніше у розмірі отриманого прибутку після закінчення звітного періоду. Універсальною формою звітності, яка показує здобутки підприємства за певний проміжок часу, є бухгалтерський баланс.

Бухгалтерський баланс являє собою спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовому вимірнику наявних господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність між загальною вартістю господарських засобів і джерел їх утворення.

Інформація, яка знаходить своє відображення у бухгалтерському балансі підприємства, є дуже важливою як для внутрішніх її споживачів (засновників, партнерів по бізнесу) для прийняття певних управлінських рішень, так і для зовнішніх споживачів (податкових органів, банків, акціонерів, інвесторів, інших кредиторів та ін.) для оцінки платоспроможності підприємства, ризику здійснення фінансових інвестицій або купівлі на фондовому ринку тих чи інших цінних паперів.

Форму бухгалтерського балансу, а також інструкцію щодо його складення розробляє і затверджує Міністерство фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України. Бухгалтерські баланси, як правило, бувають місячні, квартальні, піврічні, дев’ятимісячні та річні.

21

Для окремого відображення у балансі господарських засобів і джерел їх утворення баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. Ліва частина балансу, в якій відображаються господарські засоби, — називається актив, а права частина, в якій відображаються джерела утворення господарських засобів, — називається пасив. За умов, коли ліва частина балансу є активом, а права пасивом — форма балансу називається горизонтальною. Є країни, зокрема Японія та ін., де актив і пасив розміщуються в колонці один за одним. Така форма балансу називається вертикальною.

Як господарські засоби, так і джерела їх утворення у балансі показуються у розрізі статей. Отже, стаття балансу — це складова частина активу або пасиву балансу, яка являє собою відображення у грошовому вимірнику сукупності однорідних видів господарських засобів або джерел їх утворення. Так, в активі балансу є такі статті, як “Основні засоби”, “Виробничі запаси”, “Готова продукція”, “Грошові кошти в національній валюті” та ін., а в пасиві — статті “Статутний капітал”, “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”, “Kороткострокові кредити банків” та ін.

У спрощеному вигляді бухгалтерський баланс можна показа-

ти за допомогою таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

БАЛАНС підприємства “Росток” на 01.01.2009 року

22

Як видно із представленого балансу, підсумки по активу і пасиву рівні між собою. Це зумовлене тим, що господарські засоби, які показано у активі, відповідають усумі джереламїхутворення, якіпоказано у пасиві. На цьому і грунтується назва самого балансу, що означає безпосередньо рівновагу.

Розділ балансу — це сукупність статей активу або пасиву бухгалтерського балансу, які об’єднано в економічно однорідні групи господарських засобів та джерел їх утворення. За основу для групування статей балансу у розділі взято економічну класифікацію господарських засобів та джерел їх утворення.

Особливістю бухгалтерського балансу, поряд з іншим, є вміст інформації про господарські засоби і джерела їх утворення як на початок звітного періоду (на початок року), так і на кінець звітного періоду (кварталу, півріччя, дев’яти місяців, року). Співставляючи за кожною статтею дані на початок року і на кінець звітного періоду, визначають зміни, які сталися на протязі нього.

Нормативним документом, який визначає зміст і форму Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, який був затверджений Міністерством фінансів України 31 березня 1999 року № 87.

Стандартом визначено, щонормицьогоПоложення(стандарту) застосовуютьсядобалансівпідприємств, організаційтаіншихюридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Актив Балансу вміщує чотири розділи:

I. Необоротні активи.

II. Оборотні активи. III.Витрати майбутніх періодів.

IV. Необоротні активи та групи вибуття.

Пасив Балансу складається з п’яти розділів: I. Власний капітал.

II. Забезпечення наступних витрат і платежів. III.Довгострокові зобов’язання.

IV. Поточні зобов’язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Отже, розглянемо статті Активу і Пасиву Балансу.

23

Актив Балансу

І розділ Активу Балансу “Необоротні активи”.

У статті “Нематеріальні активи” відображається вартість об’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті наводиться окремо первинна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первинною вартістю і сумою зносу, яка наводиться у дужках.

Устатті “Незавершене будівництво” показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Устатті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними Положеннями «державні (казенні) та комунальні підприємства – вартість майна, отриманого на праві господарськоговіданнячиправі оперативногоуправління. Уційстатті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.

Уцій статті наводиться окремо первинна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первинною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

Устатті “Довгострокові біологічні активи” відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи". У цій статті наводяться справедлива (первісна, переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (у дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів. До підсумку балансу включається справедлива або залишкова вартість, яка дорівнює різниці між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченої амортизації”.

Увписуваних рядках055-057 відображаєтьсявартість об'єктів, що віднесені до інвестиційної нерухомості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 “Інвестиційна нерухомість”:

24

урядку 055 “справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості” наводяться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за справедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної нерухомості, якаобліковується запервісноювартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістю (рядок 056) і сумою зносу (рядок 057). Показник рядка 055 включається до підсумку балансу;

урядку 056 “первісна вартість інвестиційної нерухомості” наводиться первісна вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю;

урядку 057 “знос інвестиційної нерухомості” наводиться у дужках знос інвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю.

У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відобража-

ються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Уцій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідним Положенням (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” по-

казується заборгованість фізичних та юридичних осів, яка не виникає в ході матеріального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу.

Устатті “Відстроченіподаткові активи” відображаєтьсясу-

ма податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базою оцінки.

У статті “Інші необоротні активи” наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу“Необоротніактиви”, крімгудвілуякийнаводитьсяурядку065.

ІІ розділ Активу Балансу “Оборотні активи”.

У статті “Виробничі запаси” показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

25

У статті «Поточні біологічні активи» відображається вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванніівідгодівлі) воцінцізасправедливоюабопервісноювартістю, а також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури) в оцінці за справедливою вартістю, облік яких ведеться за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи"

Устатті “Незавершене виробництво” показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

Устатті “Готова продукція” показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, прий-

мання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним вимогам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

Устатті “Товари” показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

Устатті “Векселі одержані” показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (то-

вари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи,

послуги” відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок Балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Устатті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Устатті “Дебіторська заборгованість за виданими аван-

сами” показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

Устатті “Дебіторська заборгованість з нарахованих до-

ходів” показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

Устатті “Дебіторська заборгованість із внутрішніх розра-

хунків” показується заборгованість пов’язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

26

Устатті “Інша поточна дебіторська заборгованість” пока-

зується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

Устатті “Поточні фінансові інвестиції” відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Устатті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображають-

ся кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Kошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати Балансу або протягом опе-

раційного циклу внаслідок обмежень, треба виключити зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. У вписуваному рядку 231 «у т. ч. в касі» наводять суму наявної в касах підприємства готівки (як у тому числі з рядка 230).

У статті “Інші оборотні активи” відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу “Обороні активи”. У цій статті наводиться, зокрема, сальдо субрахунків 331 “Грошові документи в національній валюті”,

332“Грошові документи в іноземній валюті”.

ІІІрозділ Активу Балансу “Витрати майбутніх періодів”

(статті відсутні).

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У вписуваному рядку 275 "IV. Необоротні активи та групи вибуття" відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”.

27

Пасив Балансу

І розділ Пасиву Балансу “Власний капітал”.

Устатті “Статутний капітал” наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Устатті “Пайовий капітал” наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Устатті “Додатковий вкладений капітал” акціонерні това-

риства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал.

Устатті “Інший додатковий капітал” відображається сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних та фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Устатті “Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Устатті “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”

відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Устатті “Неоплаченийкапітал” відображаєтьсясумазаборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Устатті “Вилучений капітал” господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників державні (казенні) та комунальні підприємства – передачу майнавідповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної і комунальної власності. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

28

ІІ розділ Пасиву Балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів”.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаютьсянараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

Підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками, у вписуваному рядку 415 наводять суму страхових резервів, у вписуваному рядку 416 наводять у дужках суму часток перестраховиків у страхових резервах, різниця між якими включається до підсумку розділу балансу.

Підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, у вписуваному рядку 417 наводять залишок сформованого призового фонду, що підлягає виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення, у вписуваному рядку 418 наводять залишок сформованого резерву на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

ІІІ розділ Пасиву Балансу “Довгострокові зобов’язання”.

Устатті “Довгострокові кредити банків” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням.

Устатті “Інші довгострокові фінансові зобов’язання” на-

водиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

Устатті “Відстрочені податкові зобов’язання” показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

Устатті “Інші довгострокові зобов’язання” показується су-

ма довгострокових зобов’язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу “Довгострокові зобов’язання”.

29

IV розділ Пасиву Балансу “Поточні зобов’язання”.

Устатті “Kороткострокові кредитибанків” відображається сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

Устатті “Поточна заборгованість за довгостроковими зо-

бов’язаннями” показується сума довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Устатті “Векселі видані” показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

Устатті “Kредиторська заборгованість за товари, роботи,

послуги” показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

Устатті “Поточні зобов’язання за одержаними авансами”

відображається сумаавансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

Устатті “Поточнізобов’язанняізрозрахунків збюджетом”

показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Устатті “Поточні зобов’язання з позабюджетних пла-

тежів” показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

Устатті “Поточні зобов’язання зі страхування” відобра-

жається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

Устатті “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці” відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

Устатті “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасни-

ками”відображається заборгованість підприємства його учасниками (засновниками), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формування статутного капіталу.

Устатті “Поточні зобов’язання із внутрішніхрозрахунків”

відображається заборгованість підприємства пов’язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

30

31

Продовження табл. 3.2.

32

Продовження табл. 3.2.

33

Продовження табл. 3.2.

У статті “Інші поточні зобов’язання” відображаються суми зобов’язань, якінеможуть бутивключені до інших статей, наведених у розділі “Поточні зобов’язання”.

V розділ Пасиву Балансу “Доходи майбутніх періодів”

(статті відсутні).

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отриманні протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Форму Балансу, затвердженого Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 наведено у таблиці 3.2.

Підсумок активу Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу. До валюти Балансу включається лише залишкова вартість основних засобів (різниця між первинною вартістю і зносом основних засобів) та залишкова вартість нематеріальних активів (різниця між первинною вартістю і зносом нематеріальних активів). Оцінка та подальше розкриття окремих статей Балансу в примітках до фінансової звітності здійснюється згідно з відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

34

3.2. Зміни в балансі, спричинені господарськими операціями

В процесі діяльності кожного підприємства як господарські засоби, так і джерела їх утворення постійно змінюються. Такі зміни відбуваються, зокрема, під впливом здійснюваних господарських операцій.

Господарська операція являє собою дію, яка призводить до змін в структурі господарських засобів і джерел їх утворення. В свою чергу господарські операції можуть бути як позитивними (відпущено виробничі запаси із складу у виробництво), так і негативними (частина готовоїпродукції невідповідалатехнічними вимогам і булаостаточно забракована).

Є чотири типи господарських операцій, які призводять до змінаболишевструктурі господарськихзасобів, або лишеу структурі джерел утворення господарських засобів, або у структурі господарських засобів і джерел їх утворення одночасно. Якщо взяти до уваги, що господарські засоби і джерела їх утворення знаходять своє відображення відповідно в активі і пасиві балансу, то можна зробити висновок, що вказані типи господарських операцій призводять до змін або в активі, або в пасиві, або в активі і пасиві балансу одночасно.

Отже, дамо характеристикутаких операцій ітих змін, до яких вони призводять у бухгалтерському балансі.

Перший тип господарських операцій передбачає, що зміни відбуваються лише в структурі господарських засобів, тобто активі балансу (одна стаття збільшується, а інша зменшуєтьсяна одну і ту ж суму), але підсумок по активу в цілому залишається незмінним.

Другий тип господарських операцій передбачає, що зміни відбуваються лише в структурі джерел господарських засобів, тобто пасиві балансу (одна стаття збільшується, а інша зменшується на одну і ту ж суму), але підсумок по пасиву в цілому залишається незмінним.

Третій тип господарських операцій передбачає, що відбу-

вається одночасне збільшення як господарських засобів (збільшення окремих статей активу балансу), так і джерел господарських засобів (збільшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж саму суму. В цілому підсумок і по активу, і по пасиву балансу зростає, але в рівних частинах, що дозволяє зберегти баланс.

35

Четвертий тип господарських операцій передбачає, що відбуваєтьсяодночаснезменшенняякгосподарськихзасобів(зменшенняокремих статейактиву балансу), так іджерел утвореннягосподарських засобів (зменшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж суму. В цілому підсумок і по активу, і по пасиву зменшується, але в рівних частинах, що дозволяє зберегти баланс.

Для більшої наглядності змін, які відбуваються в структурі активу і пасиву, складемо початковий баланс на прикладі умовного підприємства (табл. 3.3.) з невеликою кількістю статей і розглянемо декілька господарських операцій.

Таблиця 3.3.

Баланс підприємства “Росток” (початковий)

Операція першого типу. Відпущено зі складу виробничі запаси у виробництво для виготовлення продукції на суму 4000 грн.

Результатом здійснення цієї операції стало зменшення в структурі активу балансу вартості виробничих запасів (6000-4000) = 2000 грн. та збільшення вартості незавершеного виробництва (2500+4000) = 6500 грн. Поруч з тим підсумок по активу балансу в цілому залишився незмінним, а рівність між активом і пасивом не порушилася.

Результатом здійснення операції першого типу стали відповідні зміни у балансі (табл. 3.4).

До господарських операцій першого типу відносяться також: оприбуткування готової продукції із виробництва на склад, отримання грошей із розрахункового рахунку у касу, видача грошових коштів із каси під звіт працівникам підприємства та ін.

36

Таблиця 3.4.

Баланс підприємства “Росток” (після операції першого типу)

Операція другого типу. Частину прибутку спрямовано на збільшення статутного капіталу підприємства на суму 8000 грн.

Результатом цієї операції стало зменшення в структурі пасиву балансу прибутку підприємства (11500 – 8000) = 3500 грн. та збільшення розміру статутного капіталу (20000 + 8000) = 28000 грн. Поряд з тим підсумок по пасиву балансу в цілому залишився незмінним, а рівність між активом і пасивом балансу не порушилася.

Результатом здійснення операції другого типу стали відповідні зміни у балансі (табл. 3.5.).

Таблиця 3.5.

Баланс підприємства “Росток” (після операції другого типу)

37

До господарських операцій другого типу відносяться також: утримання із заробітної плати працівників суми прибуткового податку, утримання із заробітної плати працівників до фондів соціального спрямування, погашеннязаборгованості перед постачальником зарахунок довгострокового або короткострокового кредиту банку та ін.

Операція третього типу. Отримано на розрахунковий рахунок підприємства кредит банку у розмірі 5000 грн.

Результатом здійснення цієї операції стало одночасне збільшення як по активу балансу, зокрема грошових коштів в національній валюті (5000+5000) = 10000 грн., так і по пасиву балансу, зокрема заборгованості перед банком за кредитами (4000+5000) = 9000 грн. Треба зазначити, що підсумок як по активу, так і по пасиву зріс на одну і ту ж суму, що забезпечило рівність між активом і пасивом балансу.

Результатом здійснення операції третього типу стали відповідні зміни у балансі (табл. 3.6).

Таблиця 3.6.

Баланс підприємства “Росток” (після операції третього типу)

До господарських операцій третього типу відносяться також: нараховано заробітну плату працівникам основного виробництва, надійшли від постачальника виробничі запаси, оплата за які не була проведена, проведено нарахування на заробітну плату працівників до фондів соціального спрямування і включено у витрати виробництва та ін.

38

Операція четвертого типу. Виплачено із каси підприємства заборгованість перед працівниками по оплаті праці у розмірі

2200 грн.

Результатом здійснення цієї операції стало одночасне зменшення як по активу балансу, зокрема грошових коштів в національній валюті (10000-2200) = 7800 грн., так і по пасиву балансу, зокрема заборгованості по оплаті праці перед працівниками підприємства(3000-2200) = 800 грн. Требазазначити, що підсумок як по активу балансу, так і по пасиву зменшився на одну і ту ж суму, що забезпечило рівність між активом і пасивом балансу.

Результатом здійснення операції четвертого типу стали відповідні зміни у балансі (табл. 3.7).

Таблиця 3.7.

Баланс підприємства “Росток” (після операції четвертого типу)

До господарських операцій четвертого типу відносяться також: оплата постачальникам за раніше поставлені виробничі запаси, повернення банку раніше отриманого кредиту, перерахування до бюджету податків та ін.

Розглянуті типи операцій охоплюють всі варіанти змін у балансі. Вони мають велике значення для розуміння сутності господарських операцій та правильного їх відображення в системі бухгалтерських рахунків.

39

Розділ 4.

Система рахунків бухгалтерського обліку і подвійний запис

Врозділі розглядаються наступні питання:

4.1.Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та побудова

4.2.План рахунків бухгалтерського обліку

4.3.Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

4.4.Подвійне відображення операцій на рахунках та його обгрунтованість

4.5.Взаємозв’язок між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками

4.6.Оборотні відомості по синтетичних і аналітичних рахунках

4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та побудова

Предметом бухгалтерського обліку, як зазначалося раніше, виступають господарські засоби, джерела утворення господарських засобів та господарські процеси. Предмет обліку знаходить своє відображенняв бухгалтерських документах у хронологічній послідовності.

Для управління господарською діяльністю підприємства інформація, яка міститься безпосередньо у великій кількості в первинних облікових документах, не може бути використана без відповідної систематизації і комплексного підрахунку. Тому для за-

40

безпечення системного обліку і контролю за господарськими засобами і джерелами їх утворення, а також за здійснюваними на підприємствах господарськими операціями використовують бухгалтерські рахунки. При цьому інформація із первинних облікових документів попередньо систематизується, узагальнюється, а потім переноситься на відповідний рахунок.

Отже, бухгалтерський рахунок виступає засобом групування (узагальнення) господарських засобів, джерел їх утворення, а також господарських процесів, які підтверджені документально і згруповані за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за змінами в процесі діяльності підприємства.

Бухгалтерський рахунок являє собою форму двосторонньої таблиці: ліва сторона називається Дебет (від латинської — він винен), а права — Kредит (від латинської — він вірить).

Спрощену схему бухгалтерського рахунку показано на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Спрощена схема бухгалтерського рахунку.

Сукупність всіх рахунків, на яких знайшливідображення господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси складає систему бухгалтерських рахунків, яка практично знайшла своє відображення у Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Треба зазначити, що для кожної групи господарських засобів, джерел утворення господарських засобів та процесів у Плані рахунків передбачені окремі бухгалтерські рахунки.

В свою чергу класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом дає можливість згрупувати рахунки в залежності від того, що безпосередньо на них обліковується.

41

Взалежності від поділу бухгалтерського балансу на актив

іпасив, рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів, а пасивні рахунки — для обліку джерел утворення гос-

подарських засобів. За зовнішнім виглядом активні і пасивні рахунки не відрізняються один від одного.

Бухгалтерські рахунки відкриваються на певний період (місяць). Для відкриття рахунків в них записують (вносять) початковий залишок (сальдо), використовуючи дані балансу на початок звітного періоду. Після того, як рахунки відкриті, в них записують відповідні суми по дебету і по кредиту згідно здійснюваних господарських операцій.

На активних рахунках початковий залишок (сальдо) показують по дебету. В свою чергу збільшення (+) господарських засобів показують по дебету, а зменшення (–) господарських засобів — по кредиту.

Загальна сума записів по рахунках на протязі місяця по дебету або по кредиту називається оборотом. Треба зауважити, що до обороту не включається початковий залишок (сальдо) по рахунку.

Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по активному рахунку необхідно до початкового дебетового залишку (сальдо) додати дебетовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти кредитовий оборот (зменшення). Kінцеве сальдо по активному рахунку знайде своє відображення по дебету.

Схему активного рахунку і порядок здійснення за ним записів показано на рис. 4.2.

Активний рахунок

42

Порядок здійснення записів по активному рахунку розглянемо на прикладі рахунку “Kаса” (рис. 4.3). Початковий залишок (сальдо) по рахунку “Kаса” склав 3000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції: 1) отримано гроші у касу із розрахункового рахунку — 4000 грн., 2) виплачено із каси заробітну плату працівникам — 2500 грн., 3) повернуто у касу заборгованість підзвітних осіб — 300 грн. Як наслідок, оборот по дебету склав (4000+300) = 4300 грн., оборот по кредиту — 2500 грн., а сальдо кінцеве (3000+4300-2500) =

4800 грн.

Рис. 4.3. Схема господарських операцій по рахунку “Kаса”

На пасивних рахунках початковий залишок (сальдо) зазначається по кредиту. В свою чергу збільшення (+) джерел господарських засобів показують по кредиту, а зменшення (–) джерел господарських засобів — по дебету.

Длявизначеннякінцевого залишку (сальдо) на кінець місяцяпо пасивному рахунку необхідно до початкового кредитового залишку (сальдо) додати кредитовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти дебетовий оборот (зменшення). Kінцеве сальдо по пасивному рахунку знайде своє відображення по кредиту.

Схема пасивного рахунку і поряд здійснення по ньому записів показано на рис. 4.4.

Пасивний рахунок

43

Порядок здійснення записів по пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку “Kороткострокові позики” (рис. 4.5). Початковий залишок (сальдо) по рахунку “Kороткострокові позики” склав 10000 грн. На протязі періоду відбулисянаступні операції: 1) отримано короткострокову позику у банку на суму 5000 грн., 2) погашено банку заборгованість за позикою на суму 12000 грн., 3) погашено заборгованість перед постачальником за рахунок позики банку на суму 4000 грн. Як наслідок, оборот по дебету склав — 12000 грн., оборот по кредиту (5000 + 4000) = 9000 грн., а сальдо кінцеве (10000 + 9000

– 12000) = 7000 грн.

Короткострокові позики

Рис. 4.5. Схема господарських операцій по рахунку “Kороткострокові позики”

Окрім активних і пасивних рахунків в бухгалтерському обліку є рахунки, яким притаманні властивості і активних, і пасивних рахунків одночасно. Такі рахунки називаються активно-пасив- ними, які в свою чергу поділяються: 1) рахунки з одностороннім сальдо, 2) рахунки з двостороннім сальдо (по дебету і кредиту одночасно). До таких рахунків, як правило, відносятьсярахунки, черезякі здійснюються розрахунки підприємства із різними дебіторами і кредиторами, зокрема такі як: “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, “Розрахунки за податками й платежами”, “Розрахунки з різними дебіторами” та ін.

Треба зауважити, що на активно-пасивних рахунках сальдо початкове може бути на одній стороні рахунку, а сальдо кінцеве може бути виведене на іншій стороні. Як наслідок, на початку місяця рахунок може бути активним, а наприкінці — стати пасивним.

Що стосується кредиторської заборгованості, то на активнопасивному рахунку вона заростає по кредиту, а зменшується по дебе-

44

ту; дебіторська заборгованість навпаки — по дебету зростає, а по кредиту зменшується.

Для того, щоб вивести кінцевий залишок (сальдо) по актив- но-пасивному рахунку зодностороннімсальдонеобхідно до початкового залишку додати суму обороту з тієї сторони рахунку, де було зазначено початкове сальдо і відняти оборот з іншої сторони рахунку. Якщо отримана сумабільше нуля (іззнаком плюс), — то кінцевий залишок (сальдо) буде знаходитись на тій стороні, де було початкове сальдо, а якщо отриманасумаменшенуля (іззнаком мінус), то кінцевий залишок(сальдо) будезнаходитисянаіншійстороні у порівнянні із початковим сальдо.

Схему активно-пасивного рахунку і порядок здійснення за ним записів показано на рис. 4.6.

Активно-пасивний рахунок

Рис. 4.6. Схема активно-пасивного рахунку

Порядок здійснення записів по активно-пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку “Рахунки з постачальниками та підрядниками” (рис. 4.7). Початковий кредитовий залишок (сальдо) по рахунку“Рахункизпостачальникамитапідрядниками” (заборгованість постачальнику запоставлені виробничізапаси) склав 8000 грн. Напротязі періоду відбулися наступні операції: 1) надійшли від постачальникавиробничізапаси(оплатанепроведена) насуму2000 грн. (збільшеннякредиторської заборгованості), 2) оплаченопостачальнику зараніше поставлені виробничі запаси у розмірі 10000 грн. (зменшення кредиторської заборгованості), 3)проведена передоплата постачальнику у розмірі 4000 грн. за поставку виробничих запасів у майбутньому (збільшення дебіторської заборгованості).

45