Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Reklamnyy.docx
Скачиваний:
66
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
704.06 Кб
Скачать

133. Психологічний процес сприйняття реклами.

Сприйняття — це процес, який складається з елементів, потоків і сил, які сприяють або перешкоджають повідомленням, що адресуються покупцеві. Є своєрідним бар'єром для сприйняття, що його багато рекламних звернень не можуть подолати. Процес сприйняття складається з двох стадій уваги та тлумачення (інтерпретації) інформації. Перша стадія — зосередження уваги. Людина свідомо чи несвідомо фільтрує нескінченний потік інформації. Вона читає тільки певні публікації, дивиться тільки вибрані нею телепрограми й ніколи не звертає уваги на всі афіші поспіль. Більшість стимулів, які показують людині, вона просто не помічає, тобто вважає їх нецікавими або недоречними. Друга стадія — процес тлумачення (інтерпретації). Людина вкладає зміст стимулу у свої власні моделі реальності, моделі, які можуть дуже відрізнятися від моделей інших людей або тих, хто надіслав цей стимул. Схематично це можна зобразити так: стимул (рекламне звернення) —> увага (активний пошук, пасивний пошук, пасивна увага)—> інтерпретація (спрощення, перекручування, створ. нового стимулу) —> пізнання У потенційного покупця можуть бути чотири основні причини звернути увагу на інформаційні повідомлення: І. Отримання інформації, яка буде корисною (вважають, що інформація про торгову марку допомагає прийняти більш обґрунтоване рішення щодо купівлі товару з цією маркою). 2. Отримання інформації, яка підтверджує їхню власну думку. 3. Отримання стимулювальної інформації. 4. Отримання інформації, що цікавить.

134,137,138. Теорія а. Маслоу про ієрархію потреб і реклама.

Ієрархію потреб запропонував психолог А. Маслоу. Він на­магався пояснити, чому в різні часи людиною керують різні потреби. Чому одна людина використовує багато часу й енергії на самозбереження, а інша — на здобування поваги оточення. Учений уважає, що значущість людських потреб відповідає та­кому порядку: фізіологічні потреби, потреби самозбереження, соціальні потреби, потреби в повазі і потреби в самостверд­женні. За А. Маслоу, людина намагається задовол. передовсім найважливіші потреби. Як тільки якусь важливу потребу буде за-доволено, вона на певний час перестає бути спонукальним моти­вом. Водночас з'являється потреба в задоволенні наступної. У застосуванні до реклами це означає таке: коли людина, на яку спрямовано мотив (чи яка має цей мотив), готова до дії, характер дії залежатиме від характеру сприйняття ситуації. На сприйняття впливають різного роду подразники. Головне в рекламі — це з’ясувати, які подразники будуть помічені людиною і як людина на них відреагує.

( ПРО РЕФОРМ СУСПІЛЬ, якщо є в запит.) Необхідно написати, що реформування суспісльтва можливе за умови переходу від потреб нижчого рівня до вищого, а це можливо лише коли потреби нижчого рівня повністю задоволені. Після розпаду СРСР люди піклувалися про базові потреби, але з часом вои почали турбуватися й про вищі рівні

135., 139 Теорія думок і уявлень людей про рекламу.

Теорію думок і уявлень людей про рекламу часто називають теорією соціального конформізму. Її характерна прикмета в тім, що до речей не ставляться як до, сказати б, звичайних споживних цінностей. Ними маніпулюють як знаками, що характеризують людину, виявляють її належність до певної соціальної групи (річ виступає як соціальний орієнтир) або виокремлюють людину з цієї групи, відсилаючи її в групу з вищим соціальним статусом.

Результати психологічних досліджень таких покупців свідчать, що для них, по-перше, предмети — це символи, відторгнення чи сприйняття яких людиною з певної групи визначає можливість купівлі чи відмови від неї; по-друге, для них зробити покупку — це означає ототожнити себе й придбану річ (завжди існує відповідність між тим, якою людина хоче видаватися, і тим, що вона купує), а тим самим розповісти про себе іншим, дати їм можливість оцінити себе.

Але не тільки в цій, а й в інших групах покупців якась коштовна покупка може породжувати почуття тривоги і навіть (на думку зарубіжних спеціалістів) нечистої совісті, оскільки людина повинна відмовитися від чогось на користь іншого, і це породжує в неї почуття жалю, сумнів у зробленому виборі, а іноді навіть (щоб мати гроші на щось дуже дороге) потребу знехтувати

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]