142.Поняття і види податків.

Податок - це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості ВВП на загально суспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій полі­тиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками.

За економічним змістом: податки па доходи, податки на споживання, пода­тки на майно.

Залежно від рівня державних структур:загальнодержавні і місцеві,

За способом стягнення: роз­кладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розклада­ють (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі по­датки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо плат­ників, їх розмір прямо залежить від масштабів об'єкта оподатку­вання. Прямі податки поділяються на дві групи: особисті та реальні. Видами особистих податків є прибутковий, майновий, на спадщину та дарування, подуш­ний. Реальні податки передбачають оподаткування майна за зов­нішніми ознаками. До них належать земельний, домовий, про­мисловий, на грошовий капітал.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.Існують три види непрямих податків: ак­цизи, фіскальна монополія і мито. Нині в Україні стягуються акцизи, які в свою чергу складаються з універсального та спе­цифічних акцизів і мита. У податковій практиці існують три форми універсальних акци­зів: податок з продажів (купівель) у сфері оптової або роздріб­ної торгівлі, податок з обороту і податок на додану вартість. Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів.

Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціно­утворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію.

Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспорту­ванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стяг­нення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної" структури експорту і імпорту.

142.1.Функції, ознаки та види податків і зборів (обов'язкових платежів).

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (ЗУ "Про систему оподаткування").

За своєю правовою формою та економічним змістом ці платежі не є тотожними.

Податок – являє собою узаконену форму відчуження власності ЮО та ФО до бюджету відповідного рівня (у розмірах і у строки, передбачені в законі) на принципах обов`язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності.

Збори – це платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об`єкти. Необхідність поділу обов`язкових платежів на податки і збори має переважно теоретичний характер. Вони мають багато спільного у їх правовому регулюванні (ознаки), тому, для платників таких обов`язкових платежів принципової різниці між податками і зборами взагалі немає - будь-які вилучення коштів для фінансування публічних видатків є елементами податкової системи. В широкому розумінні податком є і власне податок і збір.

Як правова категорія податок встановлюється і скасовується ВРУ, ВО АРК і місцевими радами відповідно до ЗУ "Про систему оподаткування" та інших ЗУ з питань податків. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов. платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими ЗУ, крім ЗУ про оподаткування.

Ознаки податку і збору:

1) односторонній характер установлення — податок установлюється державою в особі ВРУ, а отже, погоджується з усім народом, представником якого є ВРУ, проте не з кожним конкретним громадянином; ст. 74 Конституції України забороняє проведення референдуму з питань податків;

2) адресність: податок - лише до бюджету, тоді як збори – до позабюджетних цільових централізованих грошових фондів;

3) цільове призначення: податок – відсутнє, для зборів – в конкретно визначене (пенсійне, соціальне страхування тощо);

4) індивідуальна безвідплатність: податок сплачується незалежно від отримання якихось послуг чи благ із боку держави, збори сплачуються з метою отримання певних переваг, порівняно з особами, що їх не сплачували;

5) безповоротність стягнення - законно сплачений до бюджету податок (збір) не підлягає поверненню ні за яких умов; повернення суми у разі переплати не суперечить цьому, оскільки всі ці випадки визначаються державою в односторонньому порядку й не впливають на характер платежу в цілому;

6) обов’язковість (примусовий характер стягнення) - за порушення встановлених правил справляння, зокрема строків сплати, розміру платежу, за ухилення від сплати тощо законодавством передбачена юридична відповідальність платника, та мож­ливість примусового стягнення платежу в разі несплати у добровільному порядку;

7) перехід права власності випливає з економічної суті податку як форми перерозподілу національного доходу - при сплаті податку відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність держави; такого переходу права власності немає при внесенні до бюджету обов’язко­вих платежів державними підприємствами: ці платежі є податками лише за формою, а не за змістом;

8) регулярність (постійність, стабільність) – податок вноситься періодично, у чітко встановлені законодавством строки, на відміну від деяких інших обов’язкових платежів, адже держава може існувати лише в умовах стабільних надходжень до бюджету і, відповідно, забезпечувати стабільні видатки;

9) конкретний розмір суми: податку - сплачується лише за наявності у платника самостійного джерела доходу: нема доходу — нема податку, збір – незалежно від результату діяльності, а, в основному у встановленому розмірі.

Функції податків:

1) розподільча – відбувається розподіл акумульованих коштів у дохідній частині бюджету;

2) фіскальна – податки є основним джерелом наповнення Державного і місцевих бюджетів та позабюджетних цільових централізованих грошових фондів;

3) регулююча – є регулятором і виробництва і споживання;

4) контрольна – здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності, визначається раціональність і збалансованість податків;

5) стимулююча – пільги залучають інвестиції, зацікавлюють у здійсненні діяльності, у якій зацікавлене суспільство;

6) накопичувальна – позабюджетних цільових централізованих грошових фондів і коштів ЮО і ФО.

Види податків класифікують залежно від:

1) компетенції органа, що вводить відповідний платіж на відповідній території:

А) загальнодержавні;

Б) місцеві;

2) каналу надходження:

А) закріплені (до конкретно бюджету чи позабюджетного фонду);

Б) регулюючі (різнорівневі) – одночасно до бюджетів різних рівнів (в бюджеті кожного року): акцизи сплачуються у місцевий бюджет за місцем виробництва та у Державний бюджет пропорційно;

3) платника:

А) податки з ЮО;

Б) податки з ФО;

В) змішані – платники і ЮО і ФО – є:

а) такі, які визначаються наявністю певних матеріальних благ (авто, земля ..), або

б) за наявністю діяльності (ПДВ, акциз ..);

4) форми оподаткування:

А) прямі (прибутково-майнові) :

а) особисті – (податок на прибуток, податок з доходів ФО);

б) реальні – податок з власників транспортних засобів, податок на землю;

Б) непрямі – ПДВ, акциз, ввізне-вивізне мито;

5) цільової спрямованості:

А) загальні – використовуються на загальні цілі;

Б) цільові – обов`язкові платежі, що зараховуються до цільових позабюджетних фондів коштів;

6) регулярності внесення:

А) регулярні (систематичні, поточні);

Б) разові (податок з власників транспортних засобів);

7) форми стягнення:

А) грошові;

Б) натуральні (в Україні практично відсутні, хоча ст. 32 Кодексу України про надра плата за користування надрами може вноситись як у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається КМУ).