- •Основи економічної науки
- •Тема 1. Економічна наука
- •1.Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика
- •2.Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •3. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій економіста
- •Тема 1. Економічна наука
- •1.1Економіка як об’єкт наукового дослідження. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •1.2 Етапи розвитку економічної науки. Політична економія
- •1.3 Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •1.4 Принципи, категорії і закони економічної науки
- •1.5 Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •1.6 Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •Тема 2. Економічні потреби та інтереси
- •2.1 Економічні потреби. Ієрархія потреб
- •2.2 Економічні інтереси. Взаємозв'язок потреб та інтересів
- •2.3 Мотиви та стимули
- •2.4 Економічна поведінка
- •2.5 Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •2.6 Національні та глобальні економічні інтереси
- •Тема 3. Економічна система
- •3.1 Сутність та структура економічної системи
- •3.2 Відносини власності
- •3.3 Суб’єкти економічної системи
- •3.4 Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •3.5 Національні та міжнародна економічні системи
- •3.6 Формування глобальної економічної системи
- •Тема 4. Економічна діяльність
- •4.1 Суспільний поділ праці
- •4.2 Сутність та види економічної діяльності
- •4.3 Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •Тема 5. Товар і ринок
- •5.1 Економічні блага. Товар і його характеристики
- •5.2 Гроші. Грошовий вимір вартості товару
- •5.3 Сутність і функції ринку. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •5.4 Попит і пропозиція. Ринкове ціноутворення
- •5.5 Конкуренція, монополія, олігополія
- •Тема 6. Підприємництво
- •6.1 Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •Таблиця 6.2
- •Інтегровані підприємницькі структури
- •6.2 Витрати та результати підприємницької діяльності. Продуктивність праці
- •Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
- •6.3 Прибуток та рентабельність
- •6.4 Економічна рента та її види
- •6.5 Регулювання підприємницької діяльності
- •Функції, інструменти (методи) та органи державного регулювання підприємництва
- •Можлива реакція підприємства на втручання держави
- •6.6 Міжнародна підприємницька діяльність
- •Забезпечення умов для активного включення країни до світо- господарських зв'язків;
- •Тема 7. Економічний розвиток
- •7.1 Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •7.2 Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •7.3 Економічне зростання, його критерії та показники
- •7.4 Ресурси економічного зростання
- •7.5 Типи та моделі економічного розвитку
- •Культура
- •7.6 Сталий економічний розвиток
- •7.7 Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •7.8 Циклічний характер економічного розвитку
- •7.9 Економічні кризи
- •Тема 8. Капітал
- •8.1 Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •8.2 Капітал і наймана праця
- •8.3 Типи і сучасні види капіталу : людський, інтелектуальний, інформаційний, виробничий, підприємницький і фінансовий
- •8.4 Кругообіг капіталу та його стадії
- •8.5 Ефективність кругообігу капіталу
- •8.6 Міжнародний рух капіталу
- •Тема 9. Праця
- •9.1 Праця і людський ресурс
- •9.2 Вартість і оплата праці. Заробітна плата
- •9.3 Інвестиції у людський ресурс. Інтелектуалізація праці
- •9.4 Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •9.5 Дискримінація праці. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •9.6 Соціалізація економіки
- •9.7 Міжнародна міграція людського ресурсу
- •Тема 10. Ринкова система та її структура
- •Лекція 1
- •10.1 Сегментація ринку
- •10.2 Ринок і держава
- •10.3 Міжнародні ринки та становлення глобального ринку
- •11.1 Суспільне відтворення, його типи і показники
- •11.2 Валовий внутрішній продукт та національний дохід
- •Таблиця 11.1 Два підходи до обчислення ввп − за витратами і за доходами
- •11.3 Споживання і заощадження
- •11.4 Національне багатство, його сутність та структура
- •11.5 Державний бюджет. Податки
- •11.6 Соціальна політика. Відтворення людського ресурсу
- •11.7Держава в системі суспільного відтворення
- •11.8 Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
1.3 Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
Особливе місце у становленні та розвитку економічної науки займають проблеми систематизації і класифікації економічних наук. Це пов’язано з тим, що важливою ознакою справді наукових знань є їх систематизація. Створення єдиної, органічної, комплексної системи знань дає підстави стверджувати про їх концептуальність, а їх науковість чи ненауковість підтверджується або спростовується самою суспільно-економічною практикою, життям. (Концепція – це система поглядів, ідей, цільових настанов, пронизаних єдиним задумом на певну проблему).
Економічна дійсність надзвичайно складна, суперечлива, мінлива й різноманітна. Головним завданням економічної науки, як зазначалось, є проникнення у суть економічних явищ і процесів. При цьому вона не може претендувати на абсолютно точне, адекватне відображення дійсних процесів і тенденцій. Наукове пізнання сягає істини лише певною мірою (і, найчастіше, - слідом за течією економічних процесів). Воно постійно уточнює, коригує свої попередні уявлення, виробляючи свої узагальнення й висновки. Так виробляється економічна теорія, під якою розуміють засноване на фактах, підкріплене аргументами наукове узагальнення процесів і явищ економічної дійсності. Економічна теорія виводиться з практики, з життя. Єдиним критерієм наукової істини є практика, життя.
На основі економічної теорії сформувалися і розвиваються самостійні економічні науки, сукупність яких утворює систему економічних наук (рис. 1). Економічна теорія, як база для різних економічних дисциплін, водночас використовує їхні здобутки. Тільки спираючись на досягнення інших наук, таких як філософія, соціологія, політологія, право, історія тощо, економічна теорія може робити висновки і розробляти рекомендації, що сприятимуть оптимальній організації економічного життя суспільства.
У основі класифікації економічних наук розташовані фундаментальні економічні дисципліни, які уособлюють найабстрактніші категорії та поняття економічної науки, вироблені людством упродовж його писаної історії. Економічна теорія (пропедевтика) історично рухалась від «Ойкономії» давніх греків, через різні форми «Політичної економії» (класичну, буржуазну, пролетарську), так звану чисту «Економікс» до теперішньої економічної теорії. Важливими гранями економічної науки у широкому розумінні слова (які не знайшли свого відображення на схемі) є чотири наукові дисципліни Макроекономіка, Мікроекономіка, Мезоекономіка, Міжнародна економіка, які утворюють, так би мовити, серцевину економічного знання.
Ця серцевина оточена численними спорідненими блоками економічних дисциплін - функціональні, галузеві, підприємства, регіональні.
Загальні або фундаментальні Економічна
теорія (політична економія, економіка) Історія
економічних учень Економічна
історія Економічна
статистика тощо
Функціональні Економіка
праці Фінанси Теорія
управління (менеджмент) Теорія
ціноутворення Теорія
вивчення ринку
Галузеві або
вертикальні Економіка
промисловості, сільського господарства,
транспорту, будівництва, торгівлі,
освіти, культури, банківської справи
тощо
Підприємства Промислового
підприємства Сільськогосподарської
фірми Торговельного
підприємства Банку
тощо
Регіональні
Економіка
окремої країни Економіка
регіону в межах країни Економіка
взаємодіючих країн (Європейський
Союз)
тощо
Рис. 1. Класифікація економічних наук
Запропонована схема сучасної системи економічних наук – умовна, як і будь-яка інша. Перелік наведених у схемі дисциплін може бути як скороченим, так і розширеним. Так, приміром не увійшли до наведеної схеми численні «споріднені» науки – такі як Економічна соціологія, а також галузі знань, викликані до життя бурхливим техніко-економічним та інформаційним розвитком суспільства.
У даному випадку зроблена спроба подати лише логіку найзагальнішої класифікації усталених напрямів економічного знання.
Вирішальною ознакою економічних знань є їх науковість. За дві тисячі років своєї писаної історії людство нагромадило певний досвід (у тому числі і в галузі економічних знань). Узагальнені економічні знання фокусуються у вигляді економічної теорії, яка тільки тоді стає науковою, коли підтверджена практикою, життям, реальною дійсністю. Справжнє наукове знання завжди об’єктивне: воно не обслуговує суб’єктивні інтереси класів, прошарків і груп і не буває ані буржуазним, ані дрібнобуржуазним, ані пролетарським. Тому єдиною справді науковою методологічною основою може бути економічна теорія, перевірена практикою, що і являє економічну науку у справжньому розумінні слова.
Говорячи про фундаментальні економічні дисципліни, не треба забувати, що слідом за ними (а частіше - паралельно) в економічних ВНЗ викладаються конкретно-економічні дисципліни (Економіка підприємства, Економічний аналіз, Маркетинг, Менеджмент тощо), а далі, залежно від спеціалізації, відбувається поглиблене вивчення фінансів, кредиту, банківської справи, грошового обігу, цілого ряду статистичних і облікових дисциплін. Тому кожна з фундаментальних економічних дисциплін повинна мати своє чітко окреслене коло категорій і понять, які згодом необхідно конкретизувати в інших нормативних дисциплінах – залежно від подальшої спеціалізації кожного фахівця.
Лекція 2