Текст лекцій з дисципліни “Галузеве редагування”

Підготувала к. ф. н., доц.. О.Л. Кравченко

Тема 1. Особливості редагування радіопередач План

1. Загальні норми редагування радіопрограм.

2. Жанри радіожурналістики.

3. Текст і фактура новинарного радіоповідомлення.

4. Радіоповідомлення.

5. Ведучий на радіо.

6. Засоби творення та редагування звукової метафори в сучасному радіо дискурсі.

7. Завдання та обов’язки редактора на радіо

1. Розглядаючи норми редагування, будемо виходити з того, що радіопередачі підготовані в цифровій формі й для їх виправлення використовують звукові редактори. Порівняно з письмовими повідомленнями редагування радіопередач має свої особливості.

1. Ураховувати особливості усної мови, а отже, при потребі використовувати належні фонетичні знаки.

2. Контролювати тривалість повідомлень.

3. Ураховувати тембри голосів дикторів чи інших мовців.

4. Мати справу з шумами (випадковими чи спеціально утвореними) та шумовими ефектами.

5. Оцифровувати звук і використовувати для редагування звукові редактори.

6. Мати справу з генеруванням повідомлень мовцями безпосередньо в прямому ефірі, у процесі якого вони можуть допускати помилки, які виправити в прямому ефірі вже нема змоги.

Технічні норми редагування радіоповідомлень

1. Сила звуку під час запису передачі, виміряна в децибелах, повинна бути достатньою для якісного запису передачі та можливого майбутнього її опрацювання за допомогою типових звукових ефектів, що їх мають звукові редактори.

Винятки. 1. Окремі розважальні передачі. 2. Надзвичайні оголошення, наприклад Міністерства надзвичайних ситуацій.

2. У радіоповідомленнях співвідношення «шум» – «голос» (диктора або учасника передачі) повинно бути таким, аби розуміння тексту не викликало ні затримок, ні сумнівів у варіантах розуміння.

Винятки. 1. Передача записів голосів, зафіксованих технічними пристроями на початку ХХ ст. і реконструйованих сучасними засобами (передача фонограм з архівних фонотек). 2. Створення спеціальних звукових ефектів (наприклад, коли голос на фоні шумів поволі стихає, створюючи враження віддалення; при цьому самі шуми можуть, навпаки, зростати).

3. При надто великій зашумленості радіопередачі редактор повинен вимагати в автора (журналіста): а) повторного запису радіопередачі, але вже зі значно нижчим рівнем шумів, якщо це в принципі можливо; б) за допомогою спеціальних функцій звукового редактора очистити запис від шумів.

Розмічування сценаріїв та складання програм радіопередач

Під час редагування сценаріїв редактор повинен:

- дати перелік дикторів чи акторів, які братимуть участь у передачі;

- закріпити за дикторами чи акторами ролі або дійових осіб.

Якщо передача передбачає можливість підроблення голосу дикторів чи акторів під певних дійових осіб, тоді редактор повинен зазначити це на початку сценарію для кожної дійової особи окремо, вказавши особливості кожного голосу.

Під час складання програм радіопередач редактор повинен контролювати, щоби постійні передачі вели одні й ті ж диктори. Необхідність цього полягає, звичайно ж, у тому, що реципієнти звикають до голосу ведучого своєї передачі й реагують часто саме на нього. Це підвищує ефективність повідомлень, що є, як відомо, основною метою функціонування засобів масової інформації.