Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kafedra_dityachoyi_stomatologiyi / 3 курс / metod / PSZ_p20-21_org_comlex_prof

.pdf
Скачиваний:
74
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
258.21 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань

Затверджено”

на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Протокол № 8 від 18.11.2011р.

Зав.кафедри________проф. Л.О.Хоменко

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна

Профілактика

 

стоматологічних

захворювань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль № 1

Профілактика

 

стоматологічних

захворювань

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційні

засади

впровадження

Змістовий модуль № 3

первинної

профілактики

основних

 

стоматологічних захворювань.

 

Організаційні

принципи

комплексної

 

системи

первинної

профілактики

Тема заняття

стоматологічних захворювань у дітей.

Підготовка,

складання

програм,

 

 

основні етапи впровадження. Оцінка

 

ефективності.

 

 

 

Курс

3 курс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Факультет

Стоматологічний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість годин

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач: доц. Біденко Н.В.

 

КИЇВ 2011

 

 

 

1

1. Актуальність теми:

Комплексна система профілактики стоматологічних захворювань - це система патогенетично обгрунтованих профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення організму і органів порожнини рота шляхом підвищення рівня резистентності та зниження інтенсивності впливу несприятливих чинників. Її запровадження до практики є складною задачею органів охорони здоров'я і просвіти.

Досвід показує, що програма профілактики не може бути стандартизованою для всіх дитячих стоматологічних закладів країни, регіону, і навіть окремого міста. У кожному конкретному випадку повинен бути розроблений конкретний варіант програми стоматологічної профілактики, що враховує дані стоматологічної і загальносоматичної захворюваності дітей у регіоні, клімато-географічні особливості тощо.

Задача первинної профілактики - підвищення рівня здоров'я населення із застосуванням усіх можливих шляхів, методів і засобів, щоб жодна здорова дитина не перейшла до групи хворих, тобто це - профілактика в групі здорових дітей.

Планування профілактичних заходів можливе на загальнодержавному, груповому та індивідуальному рівнях.

2. Навчальні цілі:

Вивчити основні елементи комплексної системи профілактики стоматологічних захворювань. Основні елементи програми.

Вивчити рівні впровадження стоматологічної профілактики: державний, груповий, індивідуальний. Характеристика основних заходів.

Оволодіти навичками складання орієнтовної програми комплексної первинної профілактики стоматологічних захворювань.

3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи:

3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Назви

попередніх

Отримані навики

дисциплін

 

 

1. Гістологія

 

Знати особливості будови зубів, пародонта і

 

 

слизової оболонки порожнини рота

 

 

Вміти зробити клінічні висновки щодо необхідності

 

 

підтримання органів і тканин порожнини рота у

 

 

здоровому стані.

2. Фармакологія

Знати препарати для місцевого і загального

 

 

застосування, здатні забезпечувати розвиток і

 

 

підтримання повноцінної структури зубів та

 

 

пародонта.

2

 

Вміти призначити певні медикаментозні засоби

 

профілактичної дії дітям різного віку.

 

3. Організація охорони

Знати основи медичної статистики. Знати загальні

здоров’я

принципи організації медичних програм серед

 

різних контингентів населення.

 

 

 

Вміти обробити і проаналізувати дані щодо

 

стоматологічної захворюваності. Вміти розробити

 

програму

стоматологічної

профілактики

з

 

розрахуванням необхідних ресурсів.

 

3.2. Зміст теми заняття:

 

 

 

Зміст профілактичної програми

Програма профілактики складається головними лікарями стоматологічних поліклінік республіканського, обласного (крайового) підпорядкування і затверджується міністерством охорони здоров'я, обласними (крайовими) відділами охорони здоров'я.

До виконання програми залучаються у встановленому порядку такі підрозділи обласних відділів охорони здоров'я та їх установи:

-сектор лікувально-профілактичної допомоги;

-сектор лікувально-профілактичної допомоги матерям та дітям;

-республіканська (обласна, крайова) стоматологічна поліклініка;

-стоматологічна поліклініка міста і ЦРЛ;

-санітарно-епідеміологічна станція;

-обласний будинок санітарної просвіти;

-міські і районні будинки санітарної просвіти.

Програма реалізується серед вагітних жінок, дітей та підлітків, на базі жіночих консультацій, в дошкільних дитячих закладах, у школах, ПТУ, в стоматологічних поліклініках, що обслуговують перераховані вище контингенти населення.

Програма профілактики стоматологічних захворювань узгоджується із завідуючим обласним відділенням народної освіти, який зобов'язує брати участь у виконанні програми дошкільний і шкільний сектори обласного відділу народної освіти, директорів шкіл і завідуючих дошкільними закладами.

Програма узгоджується також з обласним управлінням громадського харчування.

При розробці програми передбачаються такі аспекти:

1.Ситуаційний аналіз.

2.Цілі і задачі програми.

3.Методи і засоби профілактики.

4.Забезпечення персоналом.

5.Метеріальне і фінансове забезпечення.

6.Впровадження і оцінка ефективності.

1.Ситуаційний аналіз – лікарський логічний аналіз стоматологічної захворюваності і чинників або сфер населення, що мають до неї відношення.

3

Включає епідеміологічні дані, дані про стоматологічну допомогу населенню, демографічні дані та інші дані, що стосуються здоров’я населення.

Етапи ситуаційного аналізу:

-визначення цілей і узгодження основних етапів роботи з місцевою владою;

-збір демографічних і загальних даних

-детальне планування і проведення епідеміологічного дослідження

-отримання інформації щодо стоматологічної допомоги

-отримання статистичних даних про стоматологічний персонал, обладнання, стоматологічні матеріали, засоби профілактики

-виявлення факторів ризику стоматологічних захворювань

-статистичний аналіз отриманих епідеміологічних даних

-лікарський логічний аналіз усіх матеріалів і заключення (рівень захворюваності і тенденції, фактори ризику, забезпечення персоналом, матеріальне і фінансове забезпечення, перелік найважливіших проблем стоматологічного здоров”я).

1.1Демографічні дані.

1.1.1.Всього населення: міського, сільського

1.1.2.Щорічний приріст населення.

1.1.3.Діти:

всього:

школярі (в тому числі учні 9-11 класів), дошкільнята, підлітки

1.1.4.Кількість вагітних жінок (щорічно).

1.1.5.Кількість дитячих садків

ПТУ

технікумів

ВУЗів

1.2.Епідеміологічна ситуація – за картою ВООЗ (визначення індексів КПВ і CPI у віці 6, 12, 15 і 35-44 роки).

1.3.Характеристика мережі стоматологічної служби:

-Консультативні центри

-Стоматологічні поліклініки

-Стоматологічні відділення

-Стоматологічні кабінети

-Дитячі стоматологічні поліклініки

-Дитячі стоматологічні відділення

-Дитячі стоматологічні кабінети

-Загальна кількість крісел для дорослих

-Загальна кількість крісел для дітей

-Забезпеченість шкіл стоматологічними кабінетами

-Кабінети профілактики

4

- Приватні кабінети.

1.4.Характеристика кадрів стоматологічного профілю 1.4.1.Загальна кількість лікарів-стоматологів. 1.4.2.Кількість зубних лікарів.

1.4.3.Із загальної кількості таких, що працюють на дитячому

прийомі.

1.4.4.Кількість середніх медичних працівників.

1.5.Стоматологічна допомога населенню:

-планова допомога

-допомога за звертанням

-затрати на стоматологічну допомогу

-профілактика

-визначення рівня стоматологічної допомоги (Леус П.А., 2000):

РСД = 100% - (100 х (К+А)/КПВ)

РСД - рівень стоматологічної допомоги 100 % - умовний максимальний рівень забезпечення потреби населення в стоматологічній допомозі

К– каріозні неліковані зуби

А– відсутні зуби, не відновлені протезами КПВ – інтенсивність карієсу.

Визначається як середній груповий показник.

Значення РСД (%)

Оцінка

0-9

Поганий

10-49

Недостатній

50-79

Задовільний

80 і вище

хороший

1.6.Фактори ризику стоматологічних захворювань 1.6.1.Водозабезпечення централізоване (%),

децентралізоване (%), вміст фтору,

вміст мінеральних компонентів.

1.6.2.Харчування: визначення спільно з дієтологами, педіатрами, санітарними лікарями. Визначаються різноманітність продуктів, особливості харчування, переважання певних продуктів у раціоні, кількість цукру на душу населення,

1.6.3.Шкідливі звички (анкетування) 1.6.4.Забруднення довкілля і професійні шкідливості 1.6.5.Клімато-географічні особливості.

2. Цілі і задачі програми.

Визначаються для кожного регіону, виходячи з місцевих умов. Орієнтиром мають служити глобальні цілі ВООЗ до 2020 року:

Діти віком 6 років:

- У 80 % і більше дітей не буде карієсу.

5

-Середня інтенсивність карієсу тимчасових зубів не буде перевищувати 2,0

Діти віком 12 років:

-Середня інтенсивність карієсу постійних зубів не перевищить 1,5, зі значеня КПВ компонент “К” буде меншим за 0,5.

-Середня кількість секстантів зі здоровим пародонтом буде не менше

за 5,5.

Підлітки віком 15 років:

-Середня інтенсивність карієсу не перевищить 2,3, зі значенням КПВ компонент “К” буде меншим за 0,5.

-Не буде видалених зубів з приводу карієсу.

-Середня кількість секстантів зі здоровим пародонтом буде не менше

за 5,0.

Молоді люди віком 18 років:

-Не буде видалених зубів з приводу карієсу або хвороб пародонта.

-Середня кількість секстантів зі здоровим пародонтом буде не менше

за 4,0.

Населення віком 35-44 роки:

-Не більше за 1 % беззубих.

-90 % пацієнтів збережуть 20 або більше природних функціонуючих

зубв

-Середня інтенсивність карієсу не перевищить 10, з яких не більше 4 буде видалено з приводу карієсу

-Середня кількість секстантів зі здоровим пародонтом буде 2 і більше. Населення віком 65-74 роки:

-Не більше за 10 % беззубих.

-90 % або більше матимуть функціонально повноцінний прикус (природний або відновлений)

-Середня кількість секстантів з глибокими кишенями не перевищить

0,5.

3.Організація:

-затвердження плану місцевою владою відповідного рівня

-виділення бюджету

-організація навчання персоналу

-складення графіка впровадження програми

-забезпечення засобами профілактики

-моніторинг реалізації програми

4.Методи і засоби профілактики

4.1.Системне застосування фторидів:

-Фторування питної води

-Фтористі таблетки

-Фторування солі

-Фторування молока

-Вітафтор

4.2.Місцеве застосування фторидів:

6

-Фтористі лаки

-Фтористі розчини

-Фторовмісні зубні пасти

4.3.Застосування мінералізуючих розчинів:

-Ремодент

-Мінералізуючі гелі

4.4.Корекція дієти, обмеження цукру в дієті. 4.5.Навчання гігієні рота 4.6.Виховання і забезпечення здорового стилю життя.

4.7.Санітарна просвіта, включаючи поради з харчування.

Ефективність основних методів профілактики карієсу зубів за даними ВООЗ

(1984)

Методи профілактики

Вміст фтору

Частота і

Відсоток

 

 

 

тривалість

зниження

 

 

 

 

застосування

карієсу

Фторування питної води

0,7-1,2 мг/л

все життя

50-65

Фтористі таблетки вдома

0,25-1 мг

6 міс. (3 роки)-14

50-80

 

 

 

 

років

 

Фтористі таблетки у

1,5-1 мг

шкільні роки

25-40

школі

 

 

 

 

 

Фторування солі

250 мг/кг

все життя

60

Місцеві

 

аплікації

12-80 г/кг

2-3 рази на місяць

30-40

фторидів (розчини, гелі,

 

у шкільні і молоді

 

лаки)

 

 

 

роки

 

Полоскання

 

рота

0,05-0,2 %

0,05 % - щоденно,

20-50

фторовмісними

 

 

0,2 % - 2-4 рази в

 

препаратами

 

 

 

місяць

 

Фторовмісні зубні пасти

1-2,5 г/кг

все життя

20-30

Герметизація фісур

 

6-7 і 12-13 років

14-90

Обмеження

кількості і

 

все життя

пропорційно

частоти

 

вживання

 

 

зменшенню

солодких

 

продуктів

 

 

солодощів

харчування

 

 

 

 

 

Контрольована

чистка

 

шкільні роки

невизначений

зубів у школі

 

 

 

Самостійна

чистка зубів

 

все життя

невизначений

вдома

 

 

 

 

 

4.Забезпечення персоналом.

4.1Завідуючі профілактичним відділенням планують і контролюють

роботу.

7

4.2Лікар-стоматолог навчає персонал, інструктує педагогів, проводить санітарну просвіту.

4.3Медичні шкільні сестри навчають дітей чищенню зубів, роздають таблетки, проводять полоскання порожнини рота разчинами фтору.

4.4Дитячі стоматологи проводять санацію порожнини рота і диспансеризацію дітей у залежності від активності карієсу.

4.5Вчителі шкіл і вихователі дитячих садків роздають таблетки фтору, контролють чищення зубів, здійснюють санітарно-просвітницьку роботу.

4.6Батьки навчають і контролюють чистку зубів, обмежують прийом вуглеводів.

Приблизні розрахунки персоналу за ВООЗ (1987)

Профілактичні

Вид персоналу

Розрахунки

Примітки

заходи

 

потреби

 

 

 

Виховання

Стоматолог,

Один на 100 тис.

Застосовуються

здорового

Помічник

населення

 

засоби

масової

способу життя

стоматолога,

 

 

 

інформації

 

(просвіта)

Гігієніст

 

 

 

 

 

 

Шкільна медсестра

 

 

 

 

 

Навчання

Гігієніст, Вчитель

Один

на

2400

6хв. на групу 30

чищенню зубів

вихователь

чоловік

 

чоловік

 

Полоскання рота

Середній

Один

на 14

тис

1 раз на тиждень 5

розчином

медперсонал

чоловік

 

хв. на 30 чоловік

фториду

гігієніст

 

 

 

 

 

Видалення

Стоматолог, гігієніст

Один

на

3000

30хв. на одну

зубних

 

пацієнтів

 

молоду

людину,

відкладень

 

 

 

 

45хв. на дорослу

Витяг з Наказу №33 від 23.02.2000 р. “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров”я” Для поліклінік, розташованих у містах з населенням понад 25 тис. чоловік:

Посади лікарів-стоматологів і лікарів-стоматологів-хірургів – 4 посади сумарно на 10 тис. чоловік Посади медичних сестер лікарських кабінетів:

1 посада на 1 посаду лікаря-стоматолога-хірурга, лікаря-стоматолога Для дитячих стоматологічних поліклінік:

0,6 посади на 1000 дітей у місті

0,25 посади на 1000 дітей сільських населених пунктів

0,27 посади на 1000 дітей інших населених пунктів.

5.Матеріальне забезпечення.

-Препарати для фторування питної води, солі, молока

-Фтористі таблетки

-Вітафтор

-Фтористі лаки

-Фтористі гелі

-Розчини натрію фториду

8

-Фторовмісні зубні пасти

-Ремодент

-Мінералізуючі гелі

-література

Розрахунки вартості програми:

-кількість людей, охоплених програмою

-профілактичні заходи

-вартість засобів, застосовуваних в програмі профілактики

-зарплата персоналу

-вартість обладнання і приміщень

-транспорт, відрядження

-інші супутні затрати

-

Приклади вартості деяких методів профілактики (за даними США)

Метод

Вартість на 1

 

людину на рік (дол

 

США)

Фторування питної води

0,20

Призначення фтористих таблеток школярам

0,40

Полоскання рота 0,2 % розчином фтористого

0,50

натрію раз на тиждень

 

Аплікація фторовмісного гелю 1 раз на рік

3,60

Регулярне чищення зубів фторовмісною зубною

4,00

пастою вдома

 

Фторування солі (розрахунок Т.Н.Тєрєхової, 1999)

0,04

Вартість деяких засобів профілактики:

-ремодент – 10 пакетиків по 3 г – 13 гр.

-Фторовмісний гель – 40 г – 13,25 Гр, на 1 аплікацію – до 2,5 г.

-Фторлак – 20 г – 12,4 Гр. – 3 мл на процедуру

-Фісурний герметик – 2,5 г – 42 Гр – 0,2 г на зуб

6.Оцінка ефективності програми Оцінка ефективності програми комплексної профілактики

стоматологічних захворювань проводиться через 5 років. З метою корекції програми можна вивчити її ефективність через 3 роки від початку запровадження.

Правила проведення оцінки:

-огляд аналогічних вікових груп

-обстеження контрольних груп в місцевостях, де профілактика не проводилась

-проведення обстеження тими самими лікарями, що проводили базовий огляд

-застосування тих самих діагностичних критеріїв або індексів

9

Критерії оцінки:

1.Кількість дітей з інтактними зубами, що свідчить про ефективність первинної профілактики карієсу.

2.Стабілізація каріозного процесу:

а) річний приріст інтенсивності карієсу за показниками КПВ, КПВ+кп, вираховується як різниця двох показників: КПВ (КПВ+кп) та КПВ (КПВ+кп) через рік;

б) редукція річного приросту інтенсивності карієсу, вираховується у відсотках: на скільки відсотків приріст інтенсивності карієсу в певній групі більший від приросту інтенсивності карієсу в групі, де проводилась програма первинної профілактики; вираховується за формулою:

ÀÀ Â ×100

А– річний приріст інтенсивності карієсу в групі, де не проводилась профілактика В - річний приріст інтенсивності карієсу в групі, де проводилась профілактика

в) редукція інтенсивності карієсу через 5 років; вираховується за формулою:

ÊÏÂ Ê ÊÏÂ Ä ×100

ÊÏÂ Ê

КПВк – інтенсивність карієсу в групі, де не проводилась профілактика КПВд - – інтенсивність карієсу в групі, де проводилась профілактика г) кількість рецидивів карієсу (переробка пломб); д) кількість ускладнень каріозного процесу постійних і тимчасових

зубів;

е) кількість видалених постійних зубів; є) зниження кількості таких, що потребують лікування тимчасових і

постійних зубів; ж) збільшення кількості дітей з І та ІІ ступенем активності (компенсованою та

субкомпенсованою формами) карієсу і зменшення кількості дітей з ІІІ ступенем активності (декомпенсована форма) карієсу.

3. Зниження числа ускладнених форм карієсу, а, отже, вогнищ одонтогенної інфекції, інтоксикації та алергізації організму.

Оцінка ефективності гігієнічного виховання:

1.Кількість лекцій, буклетів та інших інформаційних матеріалів, наданих населенню.

2.Кількість осіб, залучених до програму навчання гігієні порожнини рота на різних рівнях.

3.Кількість зубних щіток, зубних паст та інших засобів гігієни, проданих в середньому одній людині в даному регіоні (за даними торгівлі).

4.Тенденції динаміки стоматологічного здоров’я у зв’язку з покращанням гігієни.

10

Соседние файлы в папке metod