Med_inf / Заняття 13 / Теоретична частина 13

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ (№13)

НА ТЕМУ «ТИПИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. ГОСПІТАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТАЇХ РОЗВИТОК»

Конкретні цілі заняття

Інтерпретувати: типи інформаційнихта госпітальнихсистем в галузіохорониздоров’я. Класифікувати медичніінформаційнісистеми.

Базовий рівень підготовки

Елективний курс «Європейський стандарт компютерної грамотності. Володіти навичками роботи з програмним забезпеченням компютера: вміти завантажувати програми на виконання,володіти навичками роботи збазамиданих.

ЗМІСТНАВЧАЛЬНОГОМАТЕРІАЛУ

Громадське здоров’я та охорона здоров’я. Моделювання та моделі системи охорони здоров’я (СОЗ). Вимоги до інформації.

Інформаційні процеси присутні у всіх областях медицини і охорони здоров'я. Важливою складовою інформаційних процесів є інформаційні потоки. Від їх впорядкованості залежить чіткість функціонування галузі в цілому і ефективність управління нею. Потоки починаються в місцях виникнення інформації і забезпечують її доступ до місць прийняття рішень. Потоки складаються з окремих повідомлень, відображених у сигналах і документах, і рухаються в просторіічасівід джерела інформаціїдо одержувача.

Для роботизінформаційними потоками призначеніінформаційнісистеми (ІС). Інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів

документів) і інформаційних технологій, в тому числі з використанням засобів обчислювальноїтехніки ізв’язку, що реалізують інформаційніпроцеси.

Основною метою ІС медичного призначення є інформаційна підтримка різноманітних задач надання медичної допомоги населенню, управління медичними закладами і інформаційному забезпеченні системи охорони здоров'я .Самостійним завданням є інформаційна підтримка науковихдосліджень, навчальноїта атестаційноїроботи.

Обробка інформації в інформаційній системіможе здійснюватись ручним, механічним, автоматизованим і автоматичним способами. З появою комп’ютерів відбулась революція в процесах обробки інформації, і виникли нові інформаційні технології в медицині і системі охорони здоров'я.Процес залучення нових інформаційних технологій в систему охорони здоров'я імедицинузазвичай називаютьінформатизацією системиохорониздоров'я.

Інформатизація – це реалізація комплексу заходів, направлених на забезпечення повного і своєчасного використання достовірних знань у всіх видах людської діяльності. Інформатизація системи охорониздоров'я–однаіз складовихцього процесу. При цьомуціллю інформатизації є прогрес в системі охорони здоров'я в напрямках розвиткусамої служби так і контролю за станом здоров'я її пацієнтів. Технологічною і технічною основою інформатизації є створена досить потужна мережа інформаційних структур, орієнтованих як на медичних працівників так і на населення. Моніторинг здоров'я - це система оперативного стеження за станом ізмінами здоров'я населення, що представляє собою механізм отримання різнорівневої інформації для поглибленого оцінювання і прогнозування здоров'я населення за різні часові інтервали, що. Головною метою створення системи моніторингу здоров'я населення є організація на базі нових комп’ютерних технологій державної міжгалузевої системи збору, обробки, збереження і подання інформації, що забезпечує динамічну оцінку суспільного здоров'я таінформаційнупідтримкуприйняття рішень, направленихнаїх покращення.

Класифікація медичних інформаційних систем.

Ключовим поняттям інформатизації системи охорони здоров'я є інформаційна система. Томурозглянемо класифікацію медичних інформаційнихсистем запризначенням.

МІС – це програмно-технічний комплекс, що готує і забезпечує процеси збирання, зберігання і обробку інформації в медицині й галузі охорони здоров'я. Розглянемо їх докладніше.

Класифікація МІС основана на ієрархічному принципі і відповідає багаторівневій структурісистеми охорониздоров'я, якгалузі, що містить:

базовий(клінічний) рівень (лікарірізного профілю);

рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціонари, диспансери, швидка допомогатощо);

територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні служби і регіональні органиуправління);

державнийрівень (державніустанови іорганиуправління).

Зазвичай системи кожного рівня класифікують за функціональним принципом, тобто за цілями ізавданнями, якірозв’язуються системою.

Медичні інформаційні системибазового рівня

Представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медикотехнологічніІС). Системи цього класупризначенідля інформаційного забезпеченняприйняття рішень в професійній діяльностілікарів різнихспеціальностей. Основнаїхмета – комп’ютерна підтримка роботи лікаря денного стаціонару, гігієніста, лаборанта та ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально – діагностичної роботи, особливо в умовах масовогообслуговування при недостачічасуікваліфікованихспеціалістів.

За завданнями які розв’язуються, медико-технологічні ІС можна розділити на наступні

групи:

інформаційно-довідкові системи (призначені для пошуку і видачі медичної інформаціїза запитом користувача);

консультативно – діагностичні системи (призначені для діагностики паталогічних станів, включаючи прогноз і вироблення рекомендацій по способах лікування, при захворюванняхрізного профілю ідля різнихкатегорій хворих);

приладо – комп’ютерні системи (призначені для інформаційної підтримки та / або для автоматизації діагностичного і лікувального процесів, що здійснюються при безпосередньомуконтактізорганізмом хворого);

автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів (Це комп’ютерні інформаційні системи, призначені для автоматизації всього технологічного процесу (лікувально – профілактична і звітно – статистична діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації) лікаря відповідної спеціальності і які забезпечують інформаційну підтримку у прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційнихта ін.) рішень.

Розглянемо деякіз цихсистем докладніше.

Інформаційно довідкові системи.

Необхідність накопичення великих об’ємів професійно цінної інформації і оперування ними–однаіз проблем, зякою зіштовхуютьсялікарі.

Інформаційно-довідкові системи полегшують розв’язання цієї проблеми, виступаючи як засіб надійного збереження професійних знань, забезпечує зручний і швидкий пошук необхіднихвідомостей.

Медичні інформаційно-довідкові системи (бази і банки даних) призначені для вводу, збереження, пошуку і виведення медичної інформації по запиту користувача. Це

найпростіший вид медичних інформаційних систем, що використовується на всіх рівнях системиохорониздоров'я.

Системи цього класу не виконують обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до потрібних даних. Інформаційні масиви таких систем містить довідкову інформацію різноманітного характеру. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін, і довідкова статистична ітехнологічна інформація широкогопрофілю.

Зазвичай, інформаційно-довідковісистеми поділяють:

за видами збереженоїінформації(клінічна., наукова, нормативно-правова таін.);

за характером інформації (первинна, вторинна, оперативна, оглядово-аналітична, експертна, прогностична таін.);

заоб’єктивноюознакою (матеріально-технічна база, лікарськізасоби та ін.).

Крім того розрізняють документальні, документографічні, фактографічні і повнотекстові інформаційно-довідкові системи. Відповідно, види інформаційного пошуку, які можуть бути здійснені: документальний пошук, тобто пошук відомостей про той чи інший документ, його бібліографічний опис, анотації, реферату; фактографічний пошук, тобто пошук данихта інформації, вилученихз документу.

Важливе значення має інтеграція медичних інформаційно-довідкових систем в єдину інформаційну мережу Internet, що забезпечує доступ будь-якого лікаря – користувача до інформаціїіобмін цією інформацією.

Консультативно-діагностичні системи.

Історично консультативно-діагностичні системи (КДС)почали розвиватися одними з перших медичних діагностичних систем. В даний час консультативно-діагностичні системи представлені багато чисельними системами діагностики паталогічних станів (включаючи прогноз) призахворюванняхрізноманітного профілю ідля різнихкатегорій хворих.

Вхідною інформацією для таких систем слугують даніпро симптоми захворювань , які вводять в комп’ютер в діалоговому режимі, або в форматі спеціально розроблених інформаційнихкарт.

Діагностичні висновки крім власне діагнозу (або можливих діагнозів), як правило, містить також рекомендаціїпо виборутактичного рішення ілікувальнихзаходів.

За способом розв’язання задач діагностики розрізняють імовірнісні системи і експертні системи. В імовірнісних системах діагностика здійснюється реалізацією одного з методів розпізнавання образів чи статистичних методів прийняття рішень. В експертних системах – реалізується логіка прийняттядіагностичного рішення досвідченим лікарем.

В імовірнісних системах часто реалізується так званий байєсовський статистичний підхід, що дозволяє проводити обчислення ймовірності захворювання за його апріорною і умовною ймовірністю, які пов'язують процеси з їх характерними ознаками.. Апріорна ймовірність визначаєтьсяшляхомпідрахункучастотипоявитого чиіншого стануувибірці.

Експертні системи належать до класу систем “штучного інтелекту”, що містять базу знань з набором евристичних алгоритмів. Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем – невідкладніта загрозливістани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження і консультацій і нерідко малою клінічною симптоматикою при високому рівні загрози для життя хворого і швидких темпах розвиткупроцесу.

Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить суттєве підвищення якості діагностики, що не лише зменшує невиправдані втрати, але і дозволяє більш ефективно використовувати ресурси допомоги, регламентувати об’єм необхідних досліджень, і нарешті, підвищити професійний рівень лікарів , для яких така система слугує одночасно інавчальною

Поки консультативно-діагностичні системи не отримали широкого розповсюдження в практичній медицині і, в основному використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приборно - комп’ютерних систем. Це пов’язано в першу чергу зі

складністю задачі діагностики : в реальному житті число можливих ситуацій і, відповідно “діагностичних правил” виявилось таким великим, що система або починає вимагати велику кількість додатковоїінформаціїпро хворого, або різко знижується точність діагностики.

АРМ лікаря.

Створення АРМ лікаря є основою політики інформатизації базового рівня. Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря здійснює збір, збереження і аналіз медичної (і парамедичної) інформації, що використовується при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційнихта ін.) лікарськихрішень.

Всі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і мають входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, введення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації різного роду. За призначенням АРМи, що використовуються на базовомурівні, можнаподілитина тригрупи:

АРМи лікарів;

АРМи медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальнихпідрозділів);

АРМи для адміністративно-господарськихпідрозділів.

До АРМ лікаря (терапевта, хірурга, акушер-гінеколога, травматолога, офтальмолога та ін.) пред’являються вимоги, що відповідають лікарським функціям. Зокрема, АРМи спеціалістів стаціонаруможуть розв’язувати наступнізадачі:

ведення профільноїформалізованоїісторіїхвороби пацієнта;

формування діагностичноїгіпотези;

видачурекомендацій по плануобстеженьпацієнта;

диференціальнудіагностикуз формуванням клінічного діагнозу;

видачурекомендацій по виборулікувальноїтактики;

фіксацію рішень про назначеніметодирішення;

введеннящоденникав історіїхвороби, що відображає динамікустанів;

формування епікризу, карти вибувшого із стаціонару і розрахунок вартості лікування конкретного хворого.

АРМи застосовують не лише на базовому рівні в системі охорони здоров’я – клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні лікувально-профілактичної установи(ЛПУ), регіону, території.

АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня.

Вструктуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити наступні підсистеми: медичні приборно-комп'ютерні системи, інформаційнодовідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку

іаналізу роботи, блок ведення медичної документації, різноманітні сервісні програми (електронна поштата ін.).

Вданий час розроблені автоматизовані робочі місця для лікарів практично всіх спеціальностей.

Медичні інформаційні системи рівня лікувально – профілактичних установ

Представленінаступнимиосновнимигрупами:

Інформаційні системи консультаційних центрів (призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностицііприйняттірішень при невідкладнихстанах);

Банки інформації медичних установ і служб (містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін необхіднідані);

Персоніфіковані регістри (банки і бази даних) (це різновид інформаційнодовідковихсистем, що містять інформацію на основіформалізованоїісторії хвороби чи амбулаторної картки. Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувальнопрофілактичнихзаходів.

Скрінінгові системи. Призначені для проведення долі карського профілактичного огляду населення а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомогиспеціалістів.

Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи. Це інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: “Стаціонар”, “Поліклініка”, “Швидка допомога”. Вихідна інформація таких систем використовується як для розв’язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв’язаннязадач системамивищихрівнів.

Інформаційнісистеми для науково-дослідницьких інститутів та вузів. Розв’язуються три основні задачі: інформатизація технологічного процесу навчання, науководослідницької роботи та управлінської діяльності НДІ та вузів. Реалізація задач забезпечується відповідно інформаційними системами медико-біологічних досліджень, комп’ютерними системами навчання та інформаційними системами

НДІ тавузів. Розглянемо деякіз них.

Інформаційні системи консультативних центрів.

Інформаційні системи консультативних центрів відносяться до медичних інформаційних систем рівня лікувально-профілактичного закладу і призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційноїпідтримки лікарів при консультуванні, діагностицііприйняттірішень при невідкладнихстанах.

Інформаційнісистеми консультативнихцентрів поділяються на:

лікувальні консультативно-діагностичні системи для служб швидкої і невідкладної допомоги;

системи для дистанційного консультування і діагностики невідкладних станів в педіатріїта іншихклінічнихдисциплінах.

Скрінінгові системи.

Як відмічалось раніше, моніторинг здоров’я населення відноситься до пріоритетних напрямків інформатизаціїсистеми охорониздоров’я.

Задачі побудови системи моніторингу здоров’я населення розв’язуються на державному, територіальному та на рівні установи. Однією із задач моніторингу є збір інформації про стан здоров’я населення. Схожі задачі розв’язуються сьогодні з допомогою комп’ютернихтехнологій.

Одним із типів інформаційних систем, що забезпечують розв’язання задачі збору інформаціїпро станздоров’я населення, є скрінінговісистеми.

Скрінінгові системи представляють собою медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичного закладу. Скрінінгові системи призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення, а також для лікарського скрінінгу для формування груп ризику і виявлення хворих, які потребують допомоги спеціаліста. Скрінінг

здійснюється на основі розроблених анкетних карт чи прямого діалогу пацієнта з комп’ютером.

Задачі, що розв’язується подібними інформаційними системамина рівніамбулаторного закладу, формулюються наступним чином:

підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всім основним профілям патології (в 6-10 разів) і перехід від формальної звітності до реального кількісного контролю здоров’я.

Отримання спектру здоров’я не лише окремого пацієнта, а й колективів людей, і відповідно виявлення в інтегральних профілях негативних причин, безпосередньо пов’язанихзособливостямижиттяданого колективу;

Своєчасне виявлення захворівши (на ранніх стадіях захворювання), проведення і

реальнаоцінка якостіслідуючи лікувальних іреабілітаційнихзаходів. Найважливішим різновидом скрінінгових систем є автоматизовані системи

профілактичнихоглядів населення. Основним завданнямцихсистем є виявлення пацієнтів, що потребують направленнядо лікарів спеціалістів

Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи.

Особливостіорганізації інформаційного середовища ЛПУ.

Організація інформаційного середовища лікувально профілактичної установи (ЛПУ) визначається організацією лікувально-діагностичного процесу, який схематично можна представитинаступним чином.

Лікарі отримують дані про пацієнта з кількох основних джерел: при безпосередньому огляді, при проведеннілабораторнихтестів та інструментальнихдосліджень, із зовнішньоїабо раніше заповненої медичної документації. Отримані дані інтерпретуються та обговорюються, в результаті чого приймаються рішення про дію на пацієнта – і всі ці процеси можуть неодноразово повторюватися.

Основні типи даних.

Слідуючи цьому уявленню, можна виділити кілька типів даних, для роботи з якими необхідно використовувати різноманітні інформаційні технології. Ці типи виділяться у відповідностіз технологією їхвиникнення.

Дані, що генеруються людиною – це всізаписи, якілікарі роблять в ході здійснення лікувально-діагностичного процесу: результати оглядів, результати лабораторних тестів, інтерпретаціїрізноманітнихдосліджень ітестів та ін..

Дані лабораторних тестів - це дані, які отримуються в лабораторіях як результати тестів на автоматичниханалізаторах.

Дані інструментальних досліджень – це в основному результати візуалізації різних структур організмучи фіксація біологічнихсигналів.

Зовнішні документи – це паперові чи плівкові документи, які пацієнт приносить з собою в ЛПУ, або яківідновлюютьсяз архівів.

Однією з найважливіших задач процесу інформатизації є забезпечення представлення всіх наявних даних у вигляді, зручному для прийняття рішень, як лікарями, так і медичною адміністрацією. На виході інформаційноїсистеми виникає ще один вид даних– узагальнені чи аналітичнідані.

ІС ЛПУ – інформаційні системи, основані на об’єднанні всіх інформаційних потоків в єдинусистемуізабезпечують автоматизацію основнихвидів діяльностіустанови.

В своїй роботі інформаційна система ЛПУ повинна відображати фактично повний сценарій інформаційних подій, що відбуваються в лікувальній установі. Так, лікар, перед тим, як приступити до виконання своєї роботи, має бути прийнятим на роботу відділом кадрів відповідним наказом в штат конкретного підрозділу. Хворий при поступленні в лікувальний

забезпечується комп’ютеризацією робочих місць персоналу регістратури, диспетчерів, медстатистика. Оперативна інформація про рух хворих і ліжковому фонді в стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність розв’язання проблемочікування, черг, виборупріоритетів.

Фінансово-економічна і адміністративно-управлінська сторони діяльності ЛПУ охоплюються адміністративною підсистемою.. Підсистема дозволяє вирішувати такі задачі управління, як контроль за діяльністю різноманітних підрозділів, аналіз об’єму і якостіроботи лікарів, динаміку показників здоров'я закріпленого контингенту, контроль за плановими строками спостережень диспансерних груп і строками лікування в стаціонарі, завдання кадровоїіфінансово-економічноїполітики установи.

Інформаційні системи поліклінічного обслуговування.

Інформаційні системи поліклінічного обслуговування є різновидом ІС ЛПУ і призначенідля інформатизаціїдіяльностіамбулаторно-поліклінічноїустанови(АПУ).

Основною характерною відмінністю ІС амбулаторно-поліклінічної установи є опора на базуданихнаселення, приписаного до АПУ, іпереважно рішенняорганізаційних, фінансових і адміністративно-управлінськихзадач.

Комплекс інформаційної підсистеми ЛПУ може включати в себе три основні підсистеми:

Ще одним різновидом ІС ЛПУ є госпітальні інформаційні системи, які будуть розглянутіпізніше.

Медичні інформаційні системитериторіального рівня.

Це програмнікомплекси, що забезпечують управління спеціалізованими іпрофільними медичними службами, поліклінічною, стаціонарною і швидкою медичною допомогою населенню на рівнітериторії(міста, області, країни).

На цьому рівні медичні інформаційні системи представлені наступними основними групами:

інформаційні системи територіального органу системи охорони здоров'я, що включають в себе:

адміністративно-управлінські ІС, які створюють умови для вирішення комплексу організаційних задач керівниками територіальних медичних служб, головними фахівцями в організаційно-методичнихвідділах, бюро медичноїстатистикитощо.

статистичні ІС, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основнихмедико-соціальнихпоказникахвідповідно до територій.

Інформаційні системи для вирішення медико-технологічних задач забезпечують інформаційнупідтримкудіяльностімедичнихпрацівників спеціалізованихмедичнихслужб.

Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного просторуохорони здоров'я на рівнірегіону.

Медичні інформаційні системи державного рівня.

Серед ІС державного рівня, що призначені для інформаційної підтримки системи охорониздоров'я на рівнідержави, можна виділити наступнітипи:

1. Інформаційні системи державних органів системи охорони здоров'я, включають такі підсистеми:

ІС, що здійснюють інформаційнупідтримкуорганізаціїкерування міністерством; адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціонування комплексу

організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.

2. Статистичні інформаційні медичні системи (здійснюють збір, обробку й одержання зведенихданихпоосновнихмедико-соціальнихпоказниках).

3.Медико-технологічні ІС (здійснюють вирішення задач інформаційної підтримки діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб на державному рівні і передбачають забезпечення наступності на всіх етапах і рівнях діяльності, ведення державних реєстрів). У число ІС для вирішення медико-технологічних задач входять інформаційні системи для окремих напрямків: швидкої медичної допомоги; спеціалізованої медичної допомоги, включаючи державні реєстри (фтизіатрія, психіатрія, інфекційні хвороби тощо); лікарського забезпечення.

4.Галузеві медичні ІС, що здійснюють інформаційну підтримку галузевих медичних служб (Міністерства оборони, Міністерства знадзвичайнихситуацій тощо).

5.Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного просторуохорониздоров'я на рівнідержави.

Госпітальні інформаційні системи.

Госпітальні інформаційні системи (ГІС) також є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизаціїдіяльностімедичного стаціонару.

Як івсіІС ЛПУ, в своїй роботісистеми цісистеми відображають частково чи повністю сценарій інформаційнихподій, що виникаютьв лікувальній установі.

Типи систем.

В залежності від повноти відображень сценарію інформаційних подій в госпітальній інформаційній системі, тип системи змінюється від суто статистичного до цілком фактографічного , колисистемапрацюєв режиміреального часу.

Статистичні системи передбачають збір первинної інформації в об’ємі, необхідному для отримання конкретних звітів. Вони як правило працюють «заднім» числом –

вкомп’ютер вводиться інформація, записана в історію хвороби чи інші паперові документи. Часто для реалізації такої системи, достатньо кілька комп’ютерів, кілька операторів, однієї – двох прикладних програм. Фактографічні системи реєструють події, що відбуваються під час лікування пацієнта, по мірі їх виникнення. Впровадження таких систем потребує установки великоїкількостікомп’ютерів, об’єднанихв мережу, розробки багатьохприкладних програм, навчаннявеликоїкількостікористувачів істворенняслужби підтримки.

Фактографічнісистеми володіють багатьма перевагами.

По-перше, сама побудова системи більш логічна: статистика слідує із фактів, а не збираються факти, необхіднідля статистики.

По-друге, система дозволяє отримати оперативну інформацію: відомо, що відбувається

вклініців даниймомент, а нелише в ціломуза звітний період.

Іголовне – фактографічна система багатофункціональна, вона дозволяє одночасно, на основіоднієїітієїж інформації, розв’язувати кілька важливихзавдань.

Відображення сценарію інформаційних подій в лікувальній установі.

У всьому спектрі типів госпітальних інформаційних систем можна вказати ту мінімальну повноту відображення сценарію інформаційних подій в лікувальній установі, яка характеризує «логічну завершеність» інформаційної системи. В цих системах об’єм зареєстрованих даних має покривати технологічний процес клініки: створення медичних ресурсів – формування відносинз клієнтами– лікування пацієнтів – отриманняплати.

До ресурсів медичної установи відносяться списки відділень, служб, лікарів, розклад їх роботи, опис ліжкофондута ін..

Стосунки з клієнтами полягають у виконанні відповідних зобов’язань. Зобов’язання перед клієнтами відображенів умовахдоговорів з вищестоящимиорганізаціями, зістраховими компаніями, підприємствами, пацієнтами, в прейскурантізакладу.

Реєстрація пацієнтів зазвичай проводиться по правилах, описаних в договорах з платниками

Реєстрація ходу лікування пацієнтів. Зазвичай, лікування пацієнта представляють у

вигляді послідовності подій. Для кожної події складають досить змістовний опис, який може містити як формалізовані, так і дані, що вільно вводяться. На даному етапі здійснюється реєстрація подій, що відбуваються з пацієнтами в процесіїхлікування.

Нарешті, отримання плати полягає у пред’явленні рахунків і реєстрація оплати лікування.

Опираючись на раніше отриману інформацію, система такого типу може автоматично виставити в оплату проведене лікування. В них можна встановлювати «обернені зв’язки», що допомагаютьоперативно управляти роботою клініки.

Реалізувавши системутакого типу, установа може вирішувати з її допомогою широкий спектр управлінських задач: від підвищення якості лікування до скорочення втрат через недовантаженняпотужностей чиперевитратіресурсів.

Отриманий в таких ГІС «кістяк» інформації про лікування пацієнта можна потім нарощувати, наповнюючи все більш точними медичними даними. В подальшомусаме в таких системах буде плідною інтеграція лабораторних, діагностичних систем, формування повномасштабнихелектроннихісторій хвороб (рис. 13.2).

Рис. 0.2

Архітектура ГІС.

ПовнийкомплексГІСможевключатив себе наступніпідсистеми (модулі):

Автоматизованіробочімісця Головного лікаря та його замісників.

Регістратура;

Електроннамедична картка;

Поліклініка;

Стаціонар;

Лабораторнідослідження;

Операційна;

Облік лікарськихзасобів;

Звітність;

Адміністратор;

Облік медобладнання;

Пошук;