Lektsii_Rubleva_1 / Гл 07 _нтеграли залежн_ в_д параметра / Пар 7-1 Невласн_ _нтеграли
.doc
Глава 7
Інтеграли, залежні від параметра
1. Невласні інтеграли
Нехай і . Тоді визначено функцію , де
|
(1) |
Якщо існує , то називається інтегрованою за Ріманом на проміжку (в невласному розумінні), а число її невласним інтегралом першого ряду. При цьому позначають
|
(2) |
Якщо вказана границя не існує, або дорівнює нескінченності, то кажуть, що відповідний невласний не існує, чи розбігається.
Повністю аналогічно, для функції , якщо і існує
, то .
Приклад 1. |
. |
|
Розглянемо функцію (1) , при , а тому лише при (і при цьому ця границя дорівнює . Зрозуміло з означення, що не існує при , ну і при також інтеграл розбіжний, тому що . |
Теорема 1. |
(Еквівалентні умови збіжності) |
|
Нехай і , . Наступні умови еквівалентні: |
1) |
: ; |
2) |
: ; |
3) |
: і послідовність має скінчену границю; |
4) |
: і числовий ряд , де збігається. |
Доведення. 1) означає, що збігається для функції виконується критерій Коші 2) має границю у розумінні Гейне 3) через зв’язок між рядами та послідовностями 4). Якщо збігається ряд в умові 4) - збіжна, існує , тобто справджується 1).
Теорема доведена.
Приклад 2. |
Суттєва є довільність , бо , але не існує. |
Нехай невід’ємна обмежена функція, неперервна , за винятком можливо множини лебегової міри нуль. Це означає, що: 1) ; 2) неперервна для такої функції ; 3) неспадна функція існування еквівалентно її обмеженості (аналогічно теорії знакосталих рядів).
Теорема 2. |
(Ознака порівняння) |
|
Нехай функції , невід’ємні, неперервні на області визначення за винятком множин лебегової міри нуль. Якщо : виконується нерівність , то із збіжності слідує збіжність , і з розбіжності слідує розбіжність . |
Доведення. маємо: слідує все що треба.
Теорема доведена.
Наслідок 1. |
(Інтегральна ознака збіжності числового ряду) |
|
Нехай невід’ємна функція неперервна в кожній точці області визначення за виключенням множини лебегової міри нуль, то інтеграл збігається тоді і тільки тоді, коли : для якої ряд - збіжний. |
Доведення. З теореми 1 із збіжності інтегралу слідує збіжність ряду для будь-якої послідовності , таким чином необхідність доведена. Для доведення достатності використаємо умову невід’ємності функції . , а тому - монотонна й обмежена, з чого і слідує, що - збіжний.
Теорема доведена.
Наслідок 2. |
(Інтегральна ознака Коші збіжності числового ряду) |
|
Нехай невід’ємна не зростаюча функція неперервна в кожній точці області визначення за виключенням множини лебегової міри нуль, тоді ряд збігається одночасно з інтегралом . |
Доведення. Покладемо в умовах наслідку 1 послідовність . Тоді розглянемо такі часткові суми: та . Для них ми можемо записати такі співвідношення (з урахування неспадності функції ):
,
,
з яких слідує, що ряди збігаються чи розбігаються одночасно. А далі все слідує з першого наслідку.
Наслідок доведено.
Якщо для функції збігається інтеграл , то називається абсолютно збіжним. Не абсолютно збіжний інтеграл називається умовно збіжним.
Теорема 3. |
(Зв’язок абсолютної та умовної збіжності інтегралу) |
|
Якщо абсолютно збігається, то він збіжний. |
Доведення. Використаємо критерій Коші. Все слідує з умови та нерівності .
Теорема 4. |
(Інтегрування частинами невласного інтегралу) |
|
Нехай функції , диференційовані в кожній точці області визначення та їх похідні неперервні скрізь, за виключенням множини точок лебегової міри нуль, і крім того існує . За цих умов із збіжності одного з інтегралів , слідує збіжність іншого і при цьому виконується рівність , яку називають формулою інтегрування частинами для невласного інтегралу першого роду. |
Доведення. Все слідує з аналогічної формули для інтегралу Рімана (власного) інтегралу: . Далі граничний перехід при .
Теорема доведена.
Теорема 5. |
(Заміна змінної в невласному інтегралі) |
|
Нехай функція , функція диференційована, зростаюча, а її похідна неперервна в кожній точці , за виключенням множини лебегової міри нуль, а також , . Якщо - збігається, то і при цьому виконується рівність: , яку називають формулою заміни змінної в невласному інтегралі першого роду. |
Доведення. Ця теорема також є наслідком аналогічної властивості для інтегралу Рімана. : , де (внаслідок неперервності та монотонності функції )
, ну а далі граничний перехід при одночасному прямуванні до нескінченності.
Теорема доведена.
Теорема 6. |
(Лінійність невласного інтегралу) |
|
Якщо існують інтеграли та , то функція інтегрована у невласному розумінні на проміжку та виконується рівність: . |
Теорема 7. |
(Практична ознака збіжності) |
|
Нехай . Якщо існують такі сталі та , що , то - збіжний. Якщо існують такі сталі та , що , то - розбіжний. |
Все це слідує з порівняння відповідного інтегралу із степеневим.
Приклад 3. |
Дослідити на збіжність: . |
|
збігається при , тобто при ; інакше – розбігається. |
Теорема 8. |
(Ознака Абеля) |
|
Нехай функції , такі, що - збігається, а функція - монотонна й обмежена, то - збігається. |
Доведення. За другою теоремою про середнє внаслідок монотонності функції можемо записати рівність
. Якщо записати критерій Коші збіжності інтегралу , то , а тому .
Теорема доведена.
Теорема 9. |
(Ознака Діріхле) |
|
Нехай функції , такі, що - обмежений, а функція - монотонно прямує до нуля, то - збігається. |
Доведення. За другою теоремою про середнє внаслідок монотонності функції можемо записати рівність
. Якщо записати критерій Коші збіжності функції до нуля, то , а тому .
Теорема доведена.
Приклад 4. |
Дослідити на абсолютну та умовну збіжність: . |
|
1) абсолютно збіжний при . 2) а) збігається за Діріхле при , оскільки - обмежений, а монотонно прямує до нуля. 2) б) - сума збіжного та розбіжного інтегралів при - умовно збіжний. 3) При - розбіжний, що легко доводиться за критерієм Коші. |
Нехай і інтеграл - розбіжний. Якщо при цьому існує , то цю границю називають головним значенням у розумінні Коші розбіжного інтеграла і позначають
Приклад 5. |
Знайти головне значення у розумінні Коші інтеграла для функції . |
|
. |