Глава 11. Міра лебега.
11.3. Міра. Зовнішня міра.
Вимірні множини.
Теорія.
Нехай в деякому просторі визначена алгебра множин , на якій задана дійсна функція множин . Ця функція називається мірою, якщо виконуються умови:
1) ;
2) для будь-якої диз’юнктної послідовності множин (злічена адитивність, або -адитивність).
При цьому міра називається скінченою, якщо .
Міра називається -скінченою, якщо існує монотонно зростаюча послідовність множин : і .
Властивості |
Міри: |
1. |
(Монотонність) |
|
Якщо і , то . |
2. |
(Субтрактивність) |
|
Якщо і , то . |
3. |
(Злічена напівадитивність) |
|
. |
Нехай на деякій алгебрі множин визначена міра . Тоді визначимо функцію , де інфінум береться по всіх таких послідовностях множин , що покривають задану множину (очевидно, що такі послідовності існують, в якості однієї можливої можемо покласти , ). Функцію , що визначена на назвемо зовнішньою мірою.
Властивості |
Зовнішньої міри: |
|
1. |
(зовнішня міра на алгебрі) |
|
|
Якщо , то . |
|
2. |
(невід’ємність зовнішньої міри) |
|
|
, а також . |
|
3. |
(монотонність зовнішньої міри) |
|
|
. |
|
4. |
(напівадитивність зовнішньої міри) |
|
|
. |
|
Зауваження. |
Інколи буває зручним визначати зовнішню міру аксіоматично. Дійсна функція , що визначена на -алгебрі множин називається зовнішньою мірою, якщо вона задовольняє умови: |
|
1. |
(невід’ємна); |
|
2. |
; |
|
3. |
- монотонна; |
|
4. |
- злічено-напівадитивна. |
Якщо на алгебрі множин визначено за формулою (1) зовнішню міру, при цьому (міра усього простору скінчена), то можна визначити внутрішню міру , за формулою: .
Більшість з наведених далі тверджень справджуються для будь-яких мір, для доведення інших треба звузити клас мір -скінченними.
Множина називається вимірною (вимірною за Каратеодорі), якщо виконується рівність:
.
Сукупність усіх вимірних множин позначимо , а звуження зовнішньої міри на позначимо .
Теорема 1. |
(Сукупність вимірних множин) |
|
Сукупність вимірних множин утворює -алгебру множин, що містить в собі алгебру . Звуження зовнішньої міри на є мірою на (для -скінченої міри). |
Теорема 2. |
(Існування продовження міри) |
|
Нехай - деяка алгебра, - міра на . Тоді існує -алгебра і міра на , така що її звуження на співпадає з (для -скінченої міри). |
Нехай - деяка алгебра, - міра на . Позначимо породжену цією алгеброю -алгебру (мінімальну), побудуємо продовження міри на . Таке продовження називають мінімальним продовженням.
Зауваження. |
Якщо - аксіоматично визначена зовнішня міра, то для неї можна визначити аналогічним чином поняття вимірності та вимірної множини. При цьому залишається чинною теорема 1. |
Міра , що задана на алгебрі , називається повною, якщо з умов слідує, що . Зрозуміло, з монотонності міри, що при цьому .
Теорема 3. |
(Про множини нульової міри) |
|
|
Нехай - міра на алгебрі , - її зовнішня міра. Якщо , то множина вимірна й . |
|
Наслідок. |
(Повнота ) |
|
|
Міра , що одержана як звуження зовнішньої міри на -алгебру вимірних множин є повною. |
|
Теорема 4. |
(Неперервність для об’єднання) |
|
|
Нехай - міра на -алгебрі , якщо задана монотонно зростаюча послідовність множин , то . |
|
Теорема 5. |
(Неперервність для перетину) |
|
|
Нехай - міра на -алгебрі , якщо задана монотонно спадна послідовність множин , і , то . |
|
Теорема 6. |
(Критерій вимірності) |
|
|
Нехай - -скінчена міра на алгебрі множин , - продовження цієї міри на -алгебру вимірних множин . Тоді множина - вимірна () тоді і тільки тоді, коли : . |
Система підмножин простору називається монотонним класом, якщо разом з будь-якою монотонною послідовністю множин вона містить також її границю .
Лема 1. |
(Кільце - монотонний клас) |
|
|
Якщо кільце множин є монотонним класом, то - -кільце. |
|
Теорема 7. |
(Про мінімальний монотонний клас) |
|
|
Нехай - деяке кільце. Позначимо через породжене кільцем -кільце, а через - мінімальний монотонний клас, що містить . Тоді . |
|
Теорема 8. |
(Про єдиність мінімального продовження міри) |
|
|
Нехай - деяка алгебра, - -алгебра, породжена алгеброю . Нехай на визначені дві міри - . Якщо ці міри співпадають на , то . |