Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
63.docx
Скачиваний:
59
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
188.96 Кб
Скачать

45.Основні риси та історія розвитку словенської мови.

Територію Словенії південнослов’янські племена заселили ще наприкінці 6 ст.Ще остаточно не сформовані словенські культура , релігія і мова зазнавали відчутної германізації.Зародження словенської літературної мови пов’язане з поширенням протестантизму. Літературно-мовна діяльність словенських просвітителів 16ст. ґрунтувалась на рідному для них наріччі Нижньої Крайни, у зв’язку з чим основою старословенської літературної мови став доленський діалект. Наприкінці 18- на поч. 19ст. активізація національно-демократичних сил у Словевії зумовила формування словенської літературної мови: М.Похлін видав «Крайську граматику»4;поет В.Водник започаткував своєю творчістю нову словенську літературну мову кн.. 18-поч.19ст. Літературний почин В.Водник підтримали Я.Жупан й Е.Равнікар. У цей час спостерігався розквіту мовознавчої діяльності одного із засновників славістики Е.Копітара,який 1808р. видав першу науково граматику словенської мови і разом з чехом Й.Добровським активно популяризував словянську філологію в Європі, хоч і вважав можливим розвиток словянських культур у межах Австрії. Фундатором сучасної словенської літературної мови вважають поета першої пол.. 19ст. засновника нових жанрів і літературних форм у словенській поезії Франце Прешерна. У др. Пол.. 19 ст. формування словенської літературної мови завершилося, а в 20 ст. вона збагатилася завдяки творчості І. Цанкара, О. Жупанчича. У цей період розвивається і словенське мовознавство. Історично в словенській мові використовували два види графіки: словянську глаголицю і латиницю. Основні наріччя словенської мови:1.Доленське наріччя, поширене на південний схід від Любляни. 2.Горенське наріччя,яке охоплює, яке охоплює Любляну і землі від неї на північний захід.3.Ровтарське наріччя.4.Приморське, або крашиське, наріччя, до якого належить резьянський і бенеський діалекти на теренах Італії.5.Штирійське наріччя6.Паннонське наріччя з прекмурським, або замурським7.Західноштаєрське наріччя8.Нотранські говори 9.Каринтійське наріччя Словенські діалекти мають ознаки словенської літературної мови і західнослов’янських мов, які до угорської міграції тісно взаємодіяли з південнослов’янськими.

8. Найдавніші лексичні запозичення. ( СТР.148-155 В.В Лучик)За походженням у лексиці української мови розрізня¬ють слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови, власне українські та запозичені з інших мов. Серед успад¬кованих виділяють слова індоєвропейського, спільносло-в’янського та спільносхіднослов’янського походження.Слова, засвоєні з індоєвропейського лексичного фонду, є найдавнішими. Це назви:•родинних стосунків (мати, син, дочка, брат, сестра);•частин тіла й органів людини (серце, череп, брова, язик, лікоть, око, ніс, зуб)•рослин (дерево, дуб, береза, жолудь, льон, мак);•птахів, тварин (гуска, вовк, теля, тур, видра, оса);•явищ природи, небесних світил (вода, зем¬ля, вогонь, день, ніч, сонце);•побутові найменування (дім, двері, колесо, жорна, віз, м’ясо, сіль, мед);•назви дій, процесів, станів (жити, везти, іти, молоти, їсти, сидіти, стояти, пити);•якостей і ознак (білий, довгий, темний, жовтий, ма¬лий, глухий, кривий) тощо.Слова, успадковані зі спільнослов’янського лексично¬го фонду, значно поповнили вже названі групи лексики. З деякими фонетичними змінами ці слова вживаються в усіх слов’янських мовах: мачуха, вітчим, побратим, прадід, внук, жінка, чоловік; тіло, хребет, палець, ніготь; цвіт, зілля, пшениця, малина, овочі, верба, сосна; скотина, птиця, коби¬ла, кінь, лисиця; місяць, вітер, дощ, буря, гроза; посуд, сково¬рода, чашка, ложка, корито; хліб, масло, сало, пиво, кутя, тісто; місто, село, двір, стовп; камінь, долото, вапно, лопа¬та; конопля, полотно, веретено, нитка; дрімати, плакати, розуміти, думати, любити; великий, тонкий, солодкий, круг¬лий, теплий, веселий та ін. У спільнослов’янський період оформилися й назви багатьох абстрактних понять: віра, воля, надія, радість, правда, кривда, слава, ненависть та ін., а також числівників: один, два, десять, сто, двісті тощо.

Спільносхіднослов’янськими за походженням є слова, спільні для української, російської та білоруської мов:дядько, племінник, урожай, гречка, смородина, собака, галка, снігур, відважний, хороший, дешевий, сьогодні, спасибі, сорок, дев’яносто та ін.До власне українських належать слова, які виникли в українській мові в період її формування та розвитку і ви¬ражають її національну специфіку: бублик, галявина, го¬дина, щодня, повітря, віхола, мрія, вареники, галушки, паля¬ниця, сніданок, чоботи, свита, хустина, коханий, чарівний, яскравий, бентежити, линути, гартувати, вщерть, навпро-стець та ін.У систему української лексики органічно входить і лек¬сика, запозичена з інших мов. Вона становить близько 10 відсотків слів української мови. Іншомовні слова засвою¬валися прямо або через мову-посередницю усним і писем¬ним шляхами в різні часи. Найдавнішими є запозичення з грецької (горизонт, планета, комета, лиман, вапно, кора¬бель, океан, левада, кипарис, пізніше – граматика, гармо¬нія, логіка, математика, література, драма, діалект, бібліо¬тека, філософія, філологія), латини (матерія, форма, школа, ректор, аудиторія, клас, студент, диспут, екзамен, дисцип¬ліна, комедія, сентенція, медицина, лінія, квадрат, культура, персона), старослов’янської(врата, град, прах, брань, злато, благо, благодать, учитель, супостат, приязнь), тюркських мов (базар, сарай, аркан, халат, халва, кавун, товар, яруга, качан, вежа, батіг).У сучасній українській мові багато слів німецького (па¬пір, дах, верстат, масштаб, ранг, шнур, цегла, крейда, ланд-шафт, курорт, бутерброд, лейтмотив, лінза, фарба, по¬штамт, кучер, клапан, пломба, кокс, ґрунт, штраф, штрек, штрих), французького (гараж, амплуа, асамблея, бюро, ве¬стибюль, контраст, комюніке, пляж, сюжет, режим, журнал, рагу, майонез, жакет, партер, кашне, пенсне), англійського (джем, кекс, крос, клоун, лідер, пікнік, джентльмен, комбайн, екскаватор, футбол, гандбол, аут, нокаут, трест, марке¬тинг, менеджер, менеджмент, спонсор, комфорт) походжен¬ня. Є також слова, запозичені з голландської (гавань, лоц¬ман, крейсер, люк, каюта, трап, трос, яхта, краби, макрель), італійської (галера, корсар, кортик, лагуна, лотерея, акорд, дует, сопрано, тенор, піаніно, віолончель, мандоліна, мафія), іспанської (кокос, корида, мантилья, пікадор, сомбреро, тан¬го, фієста), польської (таблиця, тлумачити, ґудзик, повидло, кунтуш, краков’як, мазурка, гайдук)та інших мов.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]