- •§1.1 10
- •§1.1 10
- •Передмова
- •Частина і
- •Формування перших технічних і технологічних знань, їх різновиди
- •Знання про природний світ
- •§ 1.3. Хімічні знання — ремесло чи мистецтво перетворення речовин?
- •§ 1.4. Виникнення перших історичних знань
- •VII — перша половина IV ст. До н.Е.)
- •§ 2.2. Елементарна математика Давньої Греції
- •§ 2.3. Хімічні знання в контексті давньогрецької натурфілософії
- •Розвиток уявлень про будову Землі та її надра
- •§ 2*4. Перехід від міфологічного до раціоналістичного тлумачення історії
- •§ 3.2. Систематизація математичних знань і становлення теоретичної математики
- •§ 3.3, Технохімічна практика та алхімія Олександрійського періоду
- •§ 3.4. Літописи як форма історіографічної творчості. Діяльність римських анналістів
- •Розвиток мовознавчих питань у працях олександрійських і римських граматиків
- •§ 4.2. Математичні досягнення Сходу
- •§ 4.3. Розквіт арабської алхімії
- •§ 4.4. Перегляд античної історіографії з християнських традицій
- •§ 5.2. Практичне і теоретичне спрямування розвитку математичних знань
- •Нові тенденції в розумінні механіки
- •§ 5.3. Розвиток західноєвропейської алхімії, розширення знань про речовини
- •§ 5.4. Формування нових напрямків в історіографії
- •Список додаткової літератури
- •Частина II
- •Формування нових центрів культури. Зміни в засадах освіти
- •§ 6.2. Новий етап в розвитку західноєвропейської математики
- •§ 6.3. Ятрохімічний напрямок досліджень
- •Нова анатомія людини
- •§ 6.4. Гуманістична історіографія: її поширення в країнах Європи
- •Класифікація наук ф. Бекона та т. Гоббса
- •§ 7.2. Вплив зміни характеру наукового пізнання на розвиток математики
- •Формування нових галузей науково-технічного і фізичного знання
- •§ 7.3. Нові досягнення хімії на грунті взаємодії хімічного ремесла та теоретизуючої алхімії
- •Опанування досягнень Великих географічних відкриттів
- •§ 7.4. Поглиблення інтересу до вивчення . Історичних джерел
- •Намагання створити раціоналістичну історію та соціологію
- •Диференціація мовних досліджень
- •§ 8.2. Створення аналізу нескінченно малих: диференціальне та інтегральне числення
- •Еволюція засад теоретичної та практичної механіки
- •Розробка проблем вазємодії тіл
- •8.3. Становлення науково? хімії
- •8.4, Скептицизм як реакція на нагромадження історіографічного матеріалу
- •Розділ 9
- •Нерівномірність розвитку науки в різних країнах
- •Освітянські реформи
- •Вихід Росії на світову наукову арену
- •9.2. Професіоналізація математичних досліджень
- •9.3. Започаткувати історичного підходу в космогонії і. Канта
- •§ 9.4. Всесвітня історія та прогрес людства як предмет теоретичних роздумів
- •§1.1 10
- •§1.1 10
- •Основи історії науки і техніки
- •252151, Київ, вул. Волинська, 60
§1.1 10
§1.3 10
§1.4 10
щттт-ттттт ' 30
§ 2.1 45
§ 2.2 45
§ 2.3 45
§ 2.4 45
§ 3.3, Технохімічна практика та алхімія Олександрійського періоду 134
§ 3.4. Літописи як форма історіографічної творчості. Діяльність римських анналістів 146
§ 4.1. Особливості засвоєння греко-римської культурної спадщини в ранньому середньовіччі 155
Медицина і знання про живе 179
Частина II 225
§ 6.1 225
§ 6.2 225
§7.2 267
§7.3 267
§ 7.4 268
Галілео Галілей — творець нового природознавства 273
§ 8.1 316
§ 8.2 317
9.3. Започаткувати історичного підходу в космогонії І. Канта 420
§ 9.4. Всесвітня історія та прогрес людства як предмет теоретичних роздумів 448
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО II ЧАСТИНИ 467
ПОКАЖЧИК ПЕРСОНАЛІЙ 474
Основи історії науки і техніки 487
Возникновение и развише химии. XVIII в. — М.гНаука, 1983. — 399 с.
Гордеев Д. И. История геологических наук. Ч. 1. От древности до конца XIX в. — М.: МГУ, 1967. — 316 с.
, 9. Григорьян А. Т. Механика от античности до наших дней. — М.: Наука, 1971. — 479 с.
Джеймс П., Мартин Дж. Все возможнне мири. История геог- рафических идей. —М.: Прогресе, 1988. — 672 с.
Джуа М. История химии. — М.: Мир, 1966. ■— 452 с.
Дорфман Я. Г. Всемирная история физики: С древнейших времен до конца XVIII в. — М.: Наука, 1974. — 351 с.
Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології від античності до початку XX ст. — К.: Либідь, 1993. — 214 с.
Исаченко А. Г. Развитие географических идей. — М.: Мьісль,
— 416 с.
История биологии: С древнейших времен до начала XX в. — М.: Наука, 1972. — 563 с.
История геологии: Учеб. пособие. — М.: Наука, 1973. — 388 с.
История лингвисгических учений: позднее средневековье. — СПб.: Наука, 1991. — 263 с.
История математики с древнейших времен до начала XIX ст. В 3-х т. — Т.2. — М.: Наука, 1970. — 300 с.; Т.З. — М.: Наука,
— 495 с.
История медицини. — М.: Медицина, 1981. —352 с.
История механики. С древнейших. времен до конца XVIII в. — М.: Наука, 1971. — 298 с.
Кнриллин В. А. Страницн истории науки и техники. — М.: Наука, 1986. — 493 с.
Колмогоров А. Н. Математика в ее исгорическом развигии. — М.: Наука, 1991. — 221 с.
Косминский Е. А. Историография Средних веков. V в. — середина ХЕХ в. Лекции. — М.: МГУ, 1963. — 430 с.
Кордун Г. Р. Історія фізики. Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1980. — 336 с.
Кудрявцев П. С. Курс истории физики. —■ М.: Просвещение, 1982. — 447 с.
Механика и цивилизация XVII—XIX в. — М.: Наука, 1979. — 527 с.
Павлюк М. В. Основні етапи розвитку українського мовознавства дожовтневого періоду. —■' К.; Одеса: Вшца шк., 1978. — 183 с.
" ' ” ~ зномии.
Наука,
592 с.
Роменець В. А. Історія психології епохи Відродження.
Вища шк., 1988. ■— 406 с.
Роменець В. А Історія психології. XVII ст.
1990. — 364 с,
Роменець В. А. Історія психології епохи Просвіт Вища шк., 1993. — 567 с.
Соловьев Ю. И История химии. —М.: Просвещение, 1983 368 с.
Спасений Б. И. История физики. 4.2. — М.: МГУ, 1964.
300 с.
Шатро А. Л. Историография с древнейших времен по XVIII в. / Курс лекций. — Л.: ЛГУ, 1982. — 239 с.
Шухардин С. В. История науки и техники. 4.2. С конца XVIII до начала XX в. — М.: / Б.и./, 1976. — 168 с.
Ярошевский М. Г. История психологам. — М.: Мьісль,
— 463 с.
Львів:
Каменяр, 199Ь, — 244 с.
Бородин
А. И.\Бугай А. С.
Биографический словарь деятелей в
области математики. V— К.: Рад. школа,
1979. — 607 с.
Бухарт
Н. И.
История и организация науки и техники.
— Л.: Наука, 1988. — 504 Ь.
Гайденко
П, П.
Зволюция понятия науки (XVII—XVIII вв.).
Формирование научньїх програми Нового
времени. — М.: НауїсаГ 1987. — 447 с. ч
Изд. 2. — М.: Наука, 1985. — 191 с.
Головжов Я. К. Світочі науки. Еподи про вчених. — К.: Веселка, 1970. — 215 с.
Дмитренко В. А. Введение в исгориографию и источникове- дение науки. — Томск: Томск. ун-т, 1988. — 191 с.
Зубов В. П. Леонардо да Винчи. — М., Л.: АН СССР, 1962. —
372 с.
Исторические ірадиции и опьіг развитая отечественной науки и техники (сб. материалов) / Храмов Ю. А. — К.: Наук, думка, 1988. — 120 с.
Ісаєвин Я. Д. Юрій Дрогобич. — К.: Молодь, 1972. — 122 с.
Кудрявцев П. С. Исаак Ньютон. Изд. 3-є. — М.: Учпедгиз, 1963. — 142 с.
Кудрявцев П. С., Конфедератов И. Я. История физики и техники. — М.: Просвещение, 1965. —- 571 с.
Кузаков В. К. Очерки развгаия естественнонаучннх и техни- ческих представлений на Руси X—XVII ст. •— М.: Наука, 1976. — 315 с.
Кузнецов Б. Г. Галилей. — М.: Наука, 1964. — 326 с.
Кузнецов Б. Г. Джордано Бруно и генезис классической науки. — М.: Наука, 1970. —212 с.
Кузнецов Б. Г. Идеи и образи Возрождения (наука XIV— XVI вв. в свете современной науки). — М.: Наука, 1979. — 290 с.
Микултский С. Р. Очерки развития историко-научной мьісли. — М.: Наука, 1988. — 384 с.
Мукитанов Н. К. От Страбона до наших дней (зволюция географических представлений и вдей). — М.: Мисль, 1985. —2313 с.
Огурцов А, П. Дисциплінарная структура науки: ее генезис и обоснование. — М.: Наука, 1988. — 255 с.
Соколовская 3. К 400 биоірафий ученнх. — М.: Наука, 1988. — 509 с.
Тюлина И. А. История механики. — М.: МГУ, 1962. — 228 с.
Тюлина И. А История и методология механики. — М.: МГУ, 1979. — 282 с.
*
Уткина Н. Ф. Михаил Васильевич Ломоносов: К 275-летию со дня рождения. — М.: Мьісль, 1986. —■ 223 с.
Федоровасий Г. Шеренга великих медиков. — Варшава: Наша
ПОКАЖЧИК ПЕРСОНАЛІЙ
Аарус Яків Мадсен 255 \Абу-аль-Вефа Мухаммед ібн-Мухаммед аль-Бузджані 139, 143 Абу-ар-Разі 145, 147
Авґустин Аврелій (Блаженний) 133, 137, 149 Агафархід 28
Агріккола (Бауер) Георгіус 203, 210 Агршпа,8б
алі-Гаданфар Абу Ісхан Ібрахим ат-ТабрйГ 164 Алкмеон Кротонський 42, 60 Альберт фон^Большгедт (Великий) 100, 173, 175 Альберті Леон Батіста 195 аль-Ашарі 134
аль-Баттані (Альбатеиій) Мухаммед ібн-Джабір 139, 143
ал-Біруні 148, 164
аль-Газалі 64
Альдрованді Уліссе 247
аль-Заркалі 140
аль-Каші Гійас ад Дін Джемшид Шн-Масуд 194 аль-Кінді Аба-Юсуф Якуб ібн-Ісхак 134 ' аль-Масуді 148
аль-Фарабі Абу Наср Мухаммед ібн Тархан 134, 164 аль-Хайсам (Альхазен) 142 аль-Хазіні Абд ар Рахман 169, 172
ал-Хорезмі Абу Абдаллах Мухаммед бен Муса ал-Маджусі 139
аль-Хуваріш 148
Амвросій 131
Амонтон Гільом 333
Анаксагор з Клазомен 43, 60
Анаксімандр з Мілета 41
Анаксімен з Мілета 41
Апіан Петро 197, 208
Апіан Філія 249
Алоллодор 90
Аполлоній Діскол 120
Аполлоній з Перги 97
Аполлоній Родосський 88
Арат 91
Аріабхата 138
Арістарх Самосський 104
Арістоксен Тарентський 87
Арістотель (Стагіріт) 44, 52, 58, 61, 65, 67, 73
Арістофан Візантійський 88
Арио Аніуан 300
ар-Разі Абу Бакр Мухаммед бен Закарія (Разес) 145, 147 Хрхімед з Сіракуз 96, 100, 101, 108 Архіт з Тарена 42, 46, 51
ат-Тусі Насір ад-Дін Абу Джафар Мухаммед ібн-Мухаммед 165, 171
Балюз Етьсн 296 Баренц Віллєм 249 Барроу Ісаак 265, 278 Бартез Поль-Жозеф 354 Бадгголін Еразм 295 Баугін Каспар245 Бейль П’ер 297 Л Беккаріа Джованні Батіста 329 Бекон Роджер 162, 169, 170, 173 Бекон Френсіс 224, 227 Беннет Абрахам 330 Бенедепі Джованні Батгіста 200 Бейтам Ієремі« 3б8 Бертан Торнберн 336 Берявда Памво 255 Бернуллі Данііл 314, 318 Бернуллі Йоган 318 Бернуллі Мнколай 314 Бернуллі Якоб 272, 318 Бехер Йоган Йоахім 286 Біант 40
Біо Жан Батіст 333 Бірініуччо Ванноччо 203, 210 Блек Джозеф 332, 338 Бове Венсан де 175 Богослов Григорій 131 Боден Жан 212, 249
Боецій Аніцій Манлій Торкват Северин 131 Бойль Роберт 276, 283
Бокаччо Джованні 189, 216
Волос з Мевдосу (Псевдо-Демокріт) 108
Болотов Андрій Тимофійович 353
Бомбеллі Рафаель 195
Бонавентура (Фіданца Джовані) 173
Бонне Шарль 350
Борде Теофіл 354
Бореллі Джованні 275
Боссює Жан-Бені 297
Ботеро Джованні 248
Боут Герард 248
Браге Тихо 225
Брадвардін Томас 167
Брахмагупта 138
Бросс Шарль де 371
Бруно Джордано 224
Бугенвіль Луі Антуан де 307
Бугер П’єр 279
Буке Мартін 252
Бургаве (Бурхава) Герман 287, 290
Бурідан Жан 162
Бхартріхарі 152
Бюаш Філін 359
Бюшинг Антон Фрідріх 358, 360
Бюффон (Леклерк) Жорж Луі 343, 345, 353, 356
Базарі Джордано 213 Валлізій Томас 290 Валентин Василь 201 Вальтуно Роберто 199
Ван-Сяо Тун 139 ' ^
Вареи (Вареніус, Вареній) Бернхард 292
Варрон Марк Теренцій 93, 121
Везалій Андреас 204
Венелас Алексіо 194
Вергілій Полідор 214
Вернер Авраам 357
Василь Великий 131
Вівес Хуан Луіс 194
Вієт Франсуа 23з\
Віко Джамбаттіста\?97 Вілла нова Арнальдо \да 173 Вінчі Леонардо да 1&9, 199, 210 Віттелій Еразм 170 Власик (Флаціус) Матвій 215 Вольта Алессандро 331 Вольтер (Аруе Франсуа Марі) 365 Вольф Каспар Фрідріх 353 Вольф Хрістіан фон 3\7
Гадлей Джон 292 Гален Клавдій 111, 261 Галілей Галілео 221, 2І5 Галлей Едмонд 276, 280 Галлер (Халлер) Альбрехт 354 Гальвані Луіджі 328 Гама Васко да 206у7 Ган Юхан 336 Гарвей Уільям 246 Гартлі (Хартлі) Дейвід 375 Гассенді ІГєр 227, 285 Гвіччардіні Людовік 248 Гвіччардіні Франческо 212 Гейлс Стівен 289, 352 Гекатей 64, 69 Гелланік Лесбосський 69 Геллібранд Генрі 242 Гельвецій Клод 310
Гельмонт (Ван-Гельмонт) Ян Баптист ван 243
Гемофрізіус 208
Геракліт з Ефесу 41
Гераклгг Тарентський 110
Герберт Ориланський 141
Гердер Йоган Готфрід 369
Геріке Отто фон 242, 276
Геродот з Галікарнассу 70
Герон Олександрійський 102, 103
Герофіл 109
Гершель Вільям (Фрідріх Вільгельм) 347
Гершель Джон Фредерік Вільям 347
Геттон (Хаттон) Джеймс 357
Гесіод 22, 45
Геснер Конрад 246
Гіббон Едуард 368
Плберт Уільям 242
Гільберт (Джілберт) Хемфрі 249
Ппагія 98
Ллпарх 104, 113
Ппподам 72
Гіппократ 63
Гіппократ з Хіоса 50
Глаубер Юган Рудольф 244
Гней Невій з Кампанії 118
Гоббс Томас 231, 253
Гомберг Вільгельм 284 ,
Гомер 22, 45 Горль Давід ван 285 Грей Стефан 279 Грек Максим 216, 255 Грен Марк 173
Гримальді Франческо Марія 277 Гроссетет Роберт 167, 169 Грот (Гроцій) 1>го де 253 Грю Неємій 288 Гук Роберт 275 Гульєльміні Домініко 285 Гундислін Домінік 162 іУгген фон Ульріх 214 іУїтенберг Йоган 192 Гюйгенс Хрістіан 275
д’Аламбер (Даламбер) Жан ле Рон 319
Дамаскіи Іоан 132
Дайте Аліг’єрі 181
Дарвін Еразм 351
д’Асколі Уекко 172
Дезарг Жерар 270
Декавдоль (де Кандоль) Опостен Пірам 350
Декарт Рене 224, 228, 256 Деліль ЖозефНікола 358 Деметрій Фалерський 87 Демокріт з Абдер 43, 51, 54, 58, 73 Дерхем Вільям 28 Джефферсон Томас 360 Дівіш Прокоп 328 Дідро Дені 350
Дікеарх з Мессени 87, 90, 112 Діоген Лаерцій 41 Діодор Сицилійський 28 Діонісій Галікарнасський 11 Діонісій Фракієць 120 Діоскорід 107 Діофант 98
Дітрих Фрейбурзький 170 Долловд Джок 326 Донат 121
Дреббель Корнеліус 222 Дюканж Шарль 296 Дюрер Альбрехт 199 Дюфе Шарль 328
Евдем Родосський 87 Євдокс 51, 57 Евклід 95, 103 Евріпщ 81 Еврпг 42
Ейлер Леопард 314, 318 Емілій Павло 213 Емпедокл з Агрігента 42, 60 Енесідем 86
Енній Квінт з Калабрії 118 Епікур 66, 82
Епінус Франц 314, 326, 329, 346 Еразістрат 110
Ератосфен Кнренський 88, 113
Євсевій Кесарійський 149 Євстахій (Еустакіо) Бартоломео 246 Євтокій 136
пуан 350 с’є Бернар 350
Зенодот Ефесський 88, 120 Зенон Елейський 42, 50 Зенон з Кітіона 84 Зеннерт Даніїл 244 Зізаній Лаврентій 255
Піксииова Г. Д, Шашкова Л. О. Основи історії науки і техніки: Навч. посібник. — К: ІЗМН, 1997. — 399 с. 1
За редакцією Т. Д. Пікашової Рецензенти: /. А Огородник, А / Онопрієнко, доктори філософських наук 1
© Т. Д. Пікашова, Л. О. Шашкова, 1997 1
ЗМІСТ 2
ПЕРЕДМОВА 5
Частина І 10