- •Розділ і
- •Загальна характеристика галузі
- •Конституційного права україни.
- •Наука конституційного права
- •Розділ III загальні засади конституційного ладу україни
- •Розділ IV основи правового статусу людини і громадянина
- •Розділ VI
- •Розділ IX
- •Розділ і
- •2. Система галузі конституційного права України. Конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути
- •3. Конституційно-правові відносини та їхні особливості
- •Конституціино-правові відносини
- •4. Відповідальність у конституційному праві
- •5. Джерела галузі конституційного права
- •6. Наука конституційного права
- •1. Поняття та функції конституції
- •2. Види конституцій
- •Види конституцій
- •3. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні
- •4. Властивості Конституції України. Охорона Конституції України
- •Розділ III
- •1. Поняття конституційного ладу та його засад
- •2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •3. Республіканська форма правління
- •4. Унітарний державний устрій
- •5. Характеристики України як конституційної держави
- •6. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- •7. Захист конституційного ладу України
- •Розділ IV основи правового статусу людини і громадянина
- •1. Сучасна концепція прав людини та її відображення в Конституції України
- •2. Громадянство України
- •Підстави набуття громадянства україни
- •За народженням громадянство України набуває особа:
- •3. Основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •5. Правовий статус іноземців в Україні
- •Розділ V народне волевиявлення (вибори, референдум
- •1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- •2. Виборча система України
- •3. Виборчий процес в Україні
- •4. Референдум
- •2 Види референдумів
- •Всеукраїнський референдум
- •Розділ VI
- •1. Поняття та ознаки органу державної влади
- •2. Система органів державної влади України
- •3. Принципи організації та діяльності органів державної влади
- •Розділ VII конституційно-правовий статус верховної ради україни
- •1. Місце Верховної Ради України в системі органів державної влади
- •2. Чисельний склад і структура Верховної Ради України
- •3. Статус народного депутата України
- •4. Компетенція Верховної Ради України
- •4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та
- •5. Акти Верховної Ради України
- •6. Організація Верховної Ради України
- •7. Порядок роботи Верховної Ради України
- •8. Законодавчий процес та його стадії
- •Розділ VIII конституційно-правовий статус президента україни
- •1. Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади
- •2. Порядок обрання Президента України та строк його повноважень
- •3. Функції та компетенція Президента України
- •4. Акти Президента України
- •5. Адміністрація Президента України
- •Розділ IX конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •1. Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади
- •2. Центральні органи виконавчої влади
- •3. Місцеві органи виконавчої влади
- •Розділ X конституційно-правові основи судової системи та органів прокуратури
- •1. Конституційні засади правосуддя в Україні
- •2. Конституційний Суд України
- •3. Конституційно-правовий статус прокуратури
- •Розділ XI територіальний устрій україни
- •1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України
- •2. Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •Розділ XII конституційно-правові основи місцевого самоврядування
- •1. Політико-правова природа та історико-теоретичні основи місцевого самоврядування
- •2. Сучасна законодавча концепція місцевого самоврядування
- •3. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- •4. Історія становлення місцевого самоврядування
- •5. Основи місцевого самоврядування в Україні
- •6. Система місцевого самоврядування
- •7. Сфера компетенції та повноваження місцевого самоврядування
- •8. Гарантії та захист прав місцевого самоврядування
- •Рекомендована література і. Нормативна література
- •II. Спеціальна література
- •Програма навчальної дисципліни «конституційне право україни»
- •Розділ III. Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •Розділ V. Народне волевиявлення: вибори, референдум
- •Розділ VI. Конституційна система органів державної влади України
- •Розділ VII. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •Розділ VIII. Конституційно-правовий статус Президента України
- •Розділ IX. Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •Розділ X. Конституційно-правові основи судової системи та органів прокуратури
- •Розділ XI. Територіальний устрій України
- •Розділ XII. Місцеве самоврядування в Україні
- •Мала енциклопедія конституційного права (глосарій основних понять і термінів, використаних у посібнику)
- •04060, Київ-60, вул. М. Берлинського, 9.
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
4. Референдум
Поняття і види референдумів; правова регламентація питань організації та проведення референдумів в Україні.
Референдум - важлива форма безпосередньої демократії, що полягає в голосуванні виборців (певної, визначеної законом групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь-яких питань державного або самоврядного характеру, за винятком тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на референдум. Ці рішення - обов'язкові до виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони мають імперативний характер.
Основна відмінність референдуму від виборів, процедура яких також передбачає голосування виборців, полягає в об'єкті та меті
волевиявлення виборців. Так, якщо на виборах таким об'єктом є кандидат або список кандидатів, то об'єктом референдуму може стати конституція, закон, законопроект, будь-яке питання зовнішньої чи внутрішньої політики. Метою виборів є обрання народних представників, що по суті являє собою делегування їм певної частини належних народові або територіальній громаді владних повноважень, тоді як мета референдуму - прийняття рішення за сутністю винесеного на нього питання, тобто воля народу знаходить свій вираз у формі референдуму чіткіше й конкретніше та передбачає подальшого делегування владних повноважень.
У спеціальній юридичній літературі прийнято вважати датою проведення першого в історії референдуму 1439 p., а його «батьківщиною» - Швейцарію (кантон Берн)1, хоча з цього приводу висловлюються й інші думки . А в Україні було проведено два референдуми - 1 грудня 1991 р. та 17 квітня 2000 р.
Поряд із терміном «референдум» у міжнародно-правових документах, законодавчих актах інших країн та в юридичній літературі використовується також термін «плебісцит». Хоча законодавство України і не використовує цього терміна, слід мати на увазі, що в деяких державах під плебісцитом розуміють усі види голосування (наприклад, ФРН) або лише голосування, за допомогою якого виборчий корпус висловлює свою підтримку окремій особі чи політиці, яку вона проводить (наприклад, Франція). У міжнародному праві плебісцит розглядається як один із видів народного голосування, що застосовується в опитуванні населення певної території щодо її належності тій чи іншій державі . Одночасно в літературі висловлюється позиція, що ніякої різниці між референдумом і плебісцитом у формально-юридичній площині немає4.
Класифікація референдумів здійснюється з використанням досить широкого кола критеріїв, а це, своєю чергою, обумовлює виділення великої кількості їхніх видів, що видно з таблиці 2.
1 Дмитриев Ю. А., Комаров В. В. Референдум в системе народовластия.-Смоленск, 1996.-С. 5.
2 Див., наприклад: В. М. Шаповал. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.- С. 62.
Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред.
B. И. Лафитского.- С. 111.
4 Див., наприклад: Троїщкий С. В. Институт референдума в освободив-шихся странах Южной Азии // Избирательное право и вьіборьі.- М., 1990.—
C. 30.
221
2 Види референдумів
Критерій класифікації
|
Види референдумів, що виділяються за цим критерієм
|
Юридична сила рішення, прийнятого референдумом
|
1) консультативний- проводиться з метою виявлення позиції виборців із питання, вирішення якого залишається за органом державної влади або органом місцевого самоврядування; 2) імперативний - його рішення мають вищий, обов'язковий, конкретний і остаточний характер
|
Територія проведення референдуму
|
)загальнодержавний— проводиться на всій території держави; 2) місцевий - проводиться на території суб'єкта федерації, автономного утворення або адміністративно-територіальної одиниці
|
Спосіб проведення референдуму
|
1)обов'язковий - проводиться з питання, яке згідно з законом може бути вирішене тільки референдумом; 2) факультативний - проводиться з питання, яке згідно з законом може бути вирішене як референдумом, так і в інший спосіб
|
Предмет (формула) референдуму
|
1) конституційний; 2)законодавчий; 3) міжнародно-правовий; 4) адміністративний
|
Час проведення референдуму
|
1)допарламентський - проводиться до прийняття закону парламентом з метою з'ясувати думку виборців із цього питання; 2) післяпарламентський - проводиться після прийняття закону парламентом із метою його затвердження; 3) позапарламентський - закон приймається на референдумі в обхід парламенту
|
Ініціатор проведення референдуму
|
1)з ініціативи органу державної влади або органу місцевого самоврядування; 2) петиційний - референдум, який проводиться на вимогу громадян
|
Характер рішення, прийнятого шляхом референдуму
|
1) затверджуючий (ратифікаційний)- референдумом виборці затверджують рішення парламенту (органу місцевого самоврядування); 2) скасовуючий - виборцям пропонується скасувати акт парламенту (органу місцевого самоврядування), який уже набув чинності.
|
Правова регламентація питань організації та проведення референдумів в Україні здійснюється Конституцією України (статті 72-74) та Законом України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. Окремі питання організації місцевих референдумів регламентуються також Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. (ст. 7).
Залежно від території проведення законодавство України виділяє три види референдумів: всеукраїнські, референдуми Автономної Республіки Крим і місцеві. Останні два види можна об'єднати в один, оскільки референдуми Автономної Республіки Крим за територією проведення також мають місцевий характер.
Всеукраїнський референдум (схема 25) може призначатися Президентом України, Верховною Радою України (ст. 72 Конституції України) абопроголошуватися за народною ініціативою Президентом України (п. 6 ст. 106 Конституції України).