Хід виховного заходу:

Додаток 8

Схема психолого-педагогічного аналізу виховного заходу

Мета проведення аналізу

• наукове обґрунтування педагогічної доцільності методів і прийомів проведення виховних завдань;

• встановлення ступеню їх відповідності віковим особливостям, а також рівня розумового і морального розвитку учнів;

• визначення їх педагогічної ефективності, тобто сили впливу на розум, почуття, волю учнів.

Схема проведення аналізу

1. Чим був мотивований вибір теми виховного заходу?

2. Чи є план позакласного заходу, наскільки він відповідає поставленій меті?

3. Чи проводилась підготовка учнів до проведення позакласного заходу, як саме?

4. Чим досягався виховний вплив на учнів (словом, прикладом, діяльністю самих учнів і та ін.).

5. Активність школярів у виховному закладі і чим це пояснюється?

6. Відношення учнів до проведення виховного закладу, чи був проявлений інтерес та відповідальне відношення, в чому це виявилося?

7. Наскільки добре зрозуміли і засвоїли учні зміст виховного заходу, за якими ознаками можна про це дізнатися?

8. Які моменти позакласного заходу викликали в учнів помітні переживання, емоції? Які були ці емоції і під впливом чого вони виникли?

9. Яка роль виховного заходу щодо виховання учнів:

• правильних моральних уявлень і переконань;

• морально-вольових якостей;

• естетичних почуттів і нахилів;

• трудових навичок і свідомого відношення до праці?

10. Що було позитивного і негативного в діяльності студента-практиканта?

11. Які недоліки мали місце в проведенні заходу, як його можна було покращити, що слід було змінити?

Додаток 9

СХЕМА

Вивчення та характеристики класного колективу учнів старшого шкільного віку

I. Загальні відомості:

1. характеристика виховного середовища:

а) особливості мікрорайону та його виховні можливості;

б) вплив школи на життя мікрорайону;

в) взаємодія школи з іншими джерелами виховного впливу на учнів;

г) шкільні звичаї та традиції;

2. історія формування класу:

а) час формування і кількісні зміни;

б) зміна класних керівників і підходів у вихованні;

в) найяскравіші події в історії класу;

г) класні традиції та установлені норми поведінки;

д) особистість класного керівника і її вплив на клас.

II. Структура класу:

1. за віковою ознакою (кількість учнів різного віку);

2. за статевою ознакою (кількість дівчат та хлопців);

3. за характером сімей;

4. за матеріальним становищем;

5. за фахом батьків;

6. за навчальною діяльністю (успішність, розумовий розвиток, мовлення, здібності та ін.);

7. за дисципліною.

III. Згуртованість учнів класу:

1. чи є угрупування за цільовими інтересами або негативного характеру, як учні ставляться один до одного;

2. чи люблять разом проводити час в школі і поза нею;

3. чи дружать хлопці та дівчата;

4. чи немає в класі кругової поруки;

5. чи захищають членів свого класу на перервах і поза школою;

6. чи переживають учні перемоги та невдачі свого класу.

IV. Організованість учнів класу:

1. чи вміють учні самі організовуватися для виконання колективних справ та розподіляти доручення між собою;

2. чи вміють терпляче і уважно слухати один одного;

3. чи вміють підкорятися громадській думці.

V. Громадська думка в класі:

1. які вчинки своїх товаришів вони схвалюють, а які засуджують;

2. в яких формах виявляють своє схвалення чи осуд;

3. чи є різниця між тим, що говорять і обіцяють і тим, що роблять;

4. рівень справедливості (об’єктивної) оцінок і самокритики в класі.

VI. Характер товариських стосунків у класі:

1. чи уважні учні один до одного, чи прагнуть допомогти;

2. що об’єднує учнів (місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна робота тощо);

3. чи виявляють вимогливість один до одного, чи вміють бачити недоліки;

4. як клас ставиться до відмінників, активу, порушників;

5. характер ставлення учнів до однокласників з фізичними вадами.

VII. Характеристика лідерів класу:

1. склад лідерів (формальних і неформальних);

2. чи мають лідери класу авторитет, на чому він будується;

3. чи виконується розпорядження лідерів;

4. яке ставлення офіційних лідерів до однокласників.

VIII. Типові особливості окремих учнів:

1. характеристика активістів класу;

2. пасивні учні і ставлення до них;

3. дезорганізатори і їх взаємовідносини з класом;

4. відмінники і їх взаємовідносини з колективом;

5. негативні риси, що виявлені у окремих учнів (егоїзм, брехливість та ін.).

IX. Зв’язок класного колективу із загально шкільним:

1. чи знають в класі про те, що відбувається в школі та інших класах;

2. чи вносяться пропозиції в класі про покращення життя в школі;

3. як виконуються загальношкільні доручення;

4. яку участь бере клас у загальношкільних заходах.

X. Висновки:

1. які педагогічні заходи треба вживати для кращої організації класного колективу та його згуртованості;

2. як використовувати класний колектив для виховного впливу на окремих учнів.

Додаток 10

ЗВІТ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

1. Студент ____ курсу ____ групи _____________ форми навчання

Факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій

(прізвище, ім’я, по батькові)

Проходив практику в

(повна назва навчального закладу і юридична адреса)

з «___»___________ 20__ р. по «___»___________20__ р.

(вказати термін проходження педагогічної практики)

2. За термін проходження педагогічної практики виконав(ла) таку роботу:

Навчальна діяльність:

1. відвідано навчальних занять викладачів

2. проведено занять у присутності викладачів, методистів

3. індивідуальна робота з учнями

4. робота в предметних гуртках

Виховна діяльність:

1. проведено виховних заходів ____, на теми

2. участь у заходах навчального закладу

4. перевірено учнівських щоденників

Допомога керівникові:

1. виготовлено наочних і дидактичних матеріалів

3. виготовлено елементи електронно-дидактичного забезпечення

____________________________________________________________

3. Висновки про проходження педагогічної практики:

1. Які професійні знання, вміння і навички здобули в навчально- виховному процесі протягом практики?

2. У чому відчували труднощі, та як їх долали (у проведенні навчальних занять, у виховній роботі, у вивченні педагогічного досвіду і в самоосвіті тощо)?

3. позитивні моменти педагогічної практики та її недоліки.

4. пропозиції щодо удосконалення організації та проведення педагогічної практики.

Студент-практикант

(підпис)

41