6. Природні та культурно-історичні чинники формування української душі, характеру, світогляду

Українська душа — це внутрішній світ українця, його психологія. Це фундаментальне, інтегроване поняття, яке включає знання, ставлення, почуття, переживання, цілі тощо. На формування української душі впливає клімат, ландшафт, рельєф, географічне положення, флора, фауна місцевості, космогео чинники і національний характер. Український національний характер — це сплав провідних якостей усіх граней душевного і духовного життя. Національний характер має дві складові — природну і духовну, які формуються під впливом виховання і обставин. Ці компоненти не ізольовані, а взаємодіють один з одним. Український характер має сильні позитивні сторони і негативні слабкі сторони. Кращі якості: волелюбність, гідність, любов до життя, патріотизм, сила волі, сила духу, готовність захищати рідну землю. Типові якості українського характеру — це правдошукання, довіра, щедрість, музикальність, задушевність, ліризм, поетичність, працьовитість, пісенність, талановитість, глибока волелюбність. Нашарування і недоліки українського характеру: неповага до рідної мови, недостатнє відчуття єдності своєї нації, невміння розпізнавати недоброзичливих людей, ворогів народу, примиреність, довготерпеливість, почуття національної меншовартості, недостатня готовність захищати свою гідність і честь.

Завдання української педагогіки полягає в тому, щоб привнести в систему виховання ознаки національного характеру, творчо формувати їх у кожної дитини.

Український світогляд — це обумовлена культурно-історичними умовами система поглядів, переконань, ідеалів, яка складає основу нашої духовності і відображається в ідейній, моральній спадщині, традиціях і звичаях української нації. Світогляд розкриває народне ставлення до природи, людини, пояснює смисл життя, місце людини в ньому. Українському світогляду притаманне утвердження єдності, гармонійного злиття Людини, Природи, Народу і Космосу. На основі національного світогляду успішно формується науковий світогляд. Завдання педагогів — формувати цілісний світогляд патріота Батьківщини, громадянина незалежної України.

7. Шляхи формування цілісної особистості громадянина України, реалізації Концепції національного виховання

1. З раннього віку діти повинні виховуватися рідною мовою, міфологією, фольклором, мистецтвом, літературою.

2. Діти повинні виростати в культурному етнічному середовищі, разом із батьками, педагогами долучатися до національних традицій і звичаїв.

3. Діти повинні знати, що найбільша цінність — Бог і Батьківщина. Наш народ має стійкі релігійні традиції, і вони відіграють провідну роль у формуванні цілісної особистості.

4. Велике значення мають інтелектуальне, моральне, трудове, естетичне, ідейне, фізичне та інші види виховання. Нині значно активізувалося громадянське загартовування молоді.

5. Високу духовність формують національні символи України — герб, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна».

Цілісну особистість формує і козацько-лицарська символіка — Запорозька Січ, Хортиця, булава, бунчук, козацькі прапори, образи лицарів Байди, Мамая, Тараса Бульби.

Цілісна особистість виховується, коли виконуються заповіді предків: пізнавай і вдосконалюй себе; шануй себе; плекай і бережи свою гідність; захищай правду і волю; стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе; оволодівай наукою Добра; розпізнавай недоброзичливців, правильно стався до них; будь патріотом, домагайся, щоб Україна була рівноправною серед інших народів і держав; живи в гармонії з природою, довкіллям, людським оточенням, самим собою.

Батьки і педагоги повинні допомогти кожному усвідомити перспективи свого розвитку, оволодіти науковими основами самопізнання, самовиховання, самоорганізації і самореалізації.

Основні шляхи реалізації концепції національного виховання

1. Утвердження нового педагогічного мислення, теоретичних і практичних підходів до проблеми національної освіти і виховання.

2. Вивчення в навчально-виховних закладах українознавства як провідного інтегративного курсу, системи наукових знань, ідей про Україну. Громадянська освіта школярів.

3. Виявлення і розвиток задатків, здібностей, нахилів, талантів кожної особистості.

4. Забезпечення пріоритетності родинних цінностей, національної свідомості та самосвідомості.

1. Розробка нових технологій, методик навчання і виховання.

5. Надання постійної допомоги дитячим і молодіжним об’єднанням і організаціям.

6. Узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду вчителів і вихователів з проблем національного виховання.

7. Створення в кожному навчально-виховному закладі системи виховної роботи.

8. Підготовка педагогічних кадрів для використання педагогіки народного календаря, козацької педагогіки, лицарського виховання, українознавства.

10. Підготовка в системі вищої школи патріотів-професіоналів високого класу. У процесі атестації надавання пріоритетного значення виховній роботі вчителів.

11. Стимулювання кожної особистості до самовиховання.