- •Тема 1. Сутність, зміст процесу виховання
- •1. Теорія виховання як наукова і навчальна дисципліна
- •2. Процес виховання, його структура і рушійні сили
- •3. Мета і завдання виховання
- •Тема 2. Система національного виховання
- •Рекомендована література
- •1. Утвердження нового педагогічного мислення
- •2. Українська педагогіка й національне виховання
- •3. Сутність національного виховання (мета, завдання, принципи, зміст)
- •4. Оновлення змісту освіти, підвищення його виховного потенціалу
- •5. Українські виховні ідеали і традиції родинного, лицарського і козацького виховання
- •6. Природні та культурно-історичні чинники формування української душі, характеру, світогляду
- •7. Шляхи формування цілісної особистості громадянина України, реалізації Концепції національного виховання
- •8. Передовий досвід національного виховання школярів
- •Тема 3. Основні закони, закономірності та принципи виховання
- •Рекомендована література
- •Закони виховання та їх характеристика
- •2. Закономірності виховання
- •3. Принципи виховання
- •Тема 4. Основні напрями виховання
- •Рекомендована література
- •1. Громадянське виховання
- •2. Розумове виховання
- •3. Моральне виховання
- •4. Екологічне виховання
- •5. Статеве виховання
- •6. Правове виховання
- •7. Трудове виховання
- •8. Естетичне виховання
- •9. Фізичне виховання
- •Тема 5–6. Методи виховання
- •Методи, прийоми і засоби виховання.
- •Методи формування свідомості особистості.
- •Рекомендована література
- •1. Методи, прийоми і засоби виховання
- •2. Методи формування свідомості особистості
- •Дискусійні методи
- •Переконання, навіювання, метод прикладу
- •3. Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- •Педагогічна вимога
- •Громадська думка
- •Методи вправ і привчання
- •Метод прогнозування
- •Створення виховних ситуацій
- •4. Методи стимулювання діяльності й поведінки
- •Змагання
- •Заохочення
- •Покарання
- •5. Методи самовиховання
- •Самопізнання
- •Самоставлення
- •Саморегуляція
- •6. Генетико-моделювальний метод виховання
- •Педагогічні умови використання методів виховання
- •Класифікація методів виховання
- •Тема 7. Організаційні форми виховної роботи
- •Рекомендована література
- •1. Позакласна виховна робота
- •2. Колективні творчі справи (ктс)
- •3. Колективне планування виховної роботи
- •4. Позашкільні заклади в системі освіти і виховання
- •5. Участь сім'ї і громадськості в організації дозвілля школярів
- •Тема 8. Формування колективу, його вплив на виховання особистості
- •Рекомендована література
- •1. Колектив і його види
- •2. Сутність, зміст, функції виховного колективу
- •3. Діалектика розвитку колективу
- •4. Чинники розвитку колективу
- •5. Учнівське самоврядування в школі та класі
- •6. Формальні та неформальні групи
- •7. Дитячі та юнацькі громадські організації
- •8. Неформальний молодіжний рух
- •Тема 9. Класний керівник. Функції, напрями і форми роботи
- •Рекомендована література
- •1. Класний керівник у школі
- •2. Функції класного керівника
- •3. Напрями і форми роботи класного керівника
- •Робота класного керівника з вивчення учнів
- •Програма вивчення і структура характеристики учнів
- •Систематизація результатів вивчення особистості учнів
- •Програма вивчення і структура характеристики класного колективу
- •4. Критерії оцінювання ефективності виховного процесу
- •Тема 10. Виховна робота з особливими дітьми
- •Рекомендована література:
- •1. Робота з обдарованими дітьми
- •Особиста картка обдарованої дитини
- •2. Робота з важковиховуваними дітьми
- •3. Робота з педагогічно занедбаними дітьми
Тема 9. Класний керівник. Функції, напрями і форми роботи
Класний керівник у школі.
Функції класного керівника.
Напрями і форми роботи класного керівника.
Критерії оцінювання ефективності виховного процесу.
Рекомендована література
Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Академія, 2001. – С. 208–218.
Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / Світлана Григорівна Карпенчук. – К. : Вища шк., 2005. – С. 266–274.
Класному керівнику. Як організувати роботу? / [упоряд. Л. Шелестова, Н. Чиренко, Н. Адамчук]. – К. : Шк. світ, 2009. – 128 с.
Максимюк С. П. Педагогіка : навч. посіб. / Світлана Петрівна Максимюк. – К. : Кондор, 2009. – С. 250–270.
Омеляненко В. Л. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / Віталій Лукич Омеляненко, Анатолій Іванович Кузьмінський. – К. : Знання, 2008. – С. 319–364.
1. Класний керівник у школі
Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.
У XIX ст. цими питаннями займалися звільнені від уроків наглядачі, класні дами, вихователі. Після 1917 р. їх посади були скасовані (подекуди залишилися на громадських засадах), у 1935 р. поновлені як додаткові до основної учительської посади. У сучасній школі звільнення класного керівника від учительської роботи не передбачене, оскільки на уроках педагог має змогу вивчати дітей. Проте часто класні керівники вважають, що їхні функції обмежуються лише організаційно-педагогічними справами.
У своїй діяльності класний керівник тісно пов'язаний з іншими шкільними працівниками. Із заступником директора школи з виховної роботи він планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів. З учителем праці, викладачем організації виробництва з'ясовує питання профорієнтаційної виховної роботи; з бібліотекарем — проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання — участь у підготовці і проведенні спартакіад та ін. Тому класними керівниками призначають найдосвідченіших учителів-вихователів. Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в класі, особливо в колективі старшокласників, спрямовує її на диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв здібностей та уподобань школярів.
2. Функції класного керівника
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:
— забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців, їх самореалізації;
— у співдружності з батьками, вчителями, дитячими громадськими організаціями здійснювати всебічне виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за її межами;
— систематично аналізувати індивідуальні анатомофізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу; давати рекомендації іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати індивідуальні та вікові особливості розвитку кожного вихованця;
— здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу, всебічно вивчати динаміку його розвитку, координувати діяльність учителів, які працюють у класі;
— організовувати виховні та організаційні заходи для створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та збереженню здоров'я учнів;
— здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, батьками та учителями для формування в школярів старанності, дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їх індивідуальних можливостей;
— організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню їх до роботи позашкільних дитячих виховних закладів, дитячих громадських організацій;
— здійснювати цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками, забезпечувати системність у формуванні їх психолого-педагогічної культури;
— домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримувати зв'язок з вихователями груп подовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
— вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за веденням учнями щоденників.
Конкретні обов'язки класного керівника зазначені у Статуті середньої загальноосвітньої школи. Класний керівник має право відвідувати уроки всіх учителів у своєму класі, запрошувати до школи батьків або опікунів учнів класу, подавати клопотання до дирекції про заохочення або застосування стягнення до учнів.