терапія залік 2

Аміназин;

Барбітурати;+

інгаляційні наркотики; вітаміни групи В.+

189. Етіологія еклампсії:

патологія нирок; патологія печінки;

гіпокальціємія;

стрес.

190.У разі підозри на еклампсію в сироватці крові визначають:

вміст гормонів;

вміст неорганічного фосфору; вміст загального кальцію;

вміст сечовини;

191.Для лікування еклампсії застосовують:

серцеві препарати;

солі кальцію;

протисудомні препарати; етиловий спирт.

192. Зміна температури тіла за теплового перегрівання:

незначно підвищується;

різко підвищується;

різко знижується; залишається без змін.

193. Основні симптоми гострого перебігу гострої тимпанії рубця, це:

болючість у ділянці холки;

припинення відрижки;

переважно черевний тип дихання;

збільшення об’єму живота.

194. У собаки під час огляду відмічено зменшену реакцію на зовнішні подразники, малорухлива, у разі незначного навантаження виникає задишка.

Серцевий поштовх і тони серця послаблені, пульс частий, слабого наповнення. Ребра і хребет погано пальпуються. На спині утворюються складки. На шкірі – піодермія. Діагноз:

катаральна бронхопневмонія; гіпотиреоз; гіповітаміноз А;

ожиріння.

195. Основні симптоми післяродової гіпокальціємії:

гіпотермія;

температура тіла в межах норми; гіперестезія;

аналгезія.

196. Ґрунти і водні джерела геохімічної зони, що характеризуються найбільшою недостатністю засвоюваних форм життєво необхідних мікроелементів:

Західна;

Північно-східна; Центральна; Південна.

197.Для регуляції обміну кальцію і фосфору та процесу остеосинтезу в організмі найбільш необхідний вітамін:

А; В1;

Д;

Е.

198.До водорозчинних вітамінів відносимо:

Ретинол; Токоферол; Ергокальциферол;

Рибофлавін.

199. До жиророзчинних вітамінів відносимо:

Аскорбінову кислоту; Фолієву кислоту;

Токоферол;

Тіамін.

200. Препарати, які застосовують для лікування корів у разі післяродової гіпокальціємії:

Глюкоза; Кальцію хлорид;

Фосфосан; Кальфосет.

201. Основні симптоми за гострого перебігу кетозу:

гіперглікемія;

кетонурія;+

пригнічення;+ брадикардія.

202. Для профілактики післяродової гіпокальціємії необхідно в раціоні:

збільшити кількість кальцію;

зменшити кількість кальцію;+ збільшити кількість калію; зменшити кількість магнію.

203. Основні симптоми у разі підгострого і хронічного перебігу кетозу:

різко виражена кетонурія; збільшення і болючість печінки;+

гіпоглікемія;+ хронічна гіпотонія рубця і алотріофагія.

204. Кетоз у тварин виникає із-за:

недостатності білків; недостатності ліпідів;

порушення співвідношення між легкоферментованими вуглеводами і протеїном;

дефіциту енергії у раціоні.

205. Геморагічний діатез виникає за нестачі в організмі вітамінів:

В12;

К;

РР;

Д.

206. Типові симптоми післяродової гіпофосфатемії:

гіпотермія; анорексія; кома;

ступор.

207. Поділена територія України на біогеохімічні зони (кількість):

дві; три;

чотири;

п’ять.

208.Причини та фактори, що спричиняють розвиток кетозу в корів:

нестача протеїну в раціоні;

надмірна кількість протеїну в раціоні; ожиріння;

особливості травлення в рубці.

209.Назвіть кетогенні кислоти, що знаходяться в кормах:

-молочна кислота;

-оцтова кислота;

+ масляна кислота;

- нікотинова кислота.

210. Назвіть основну причину виникнення кетозу в корів:

надлишок енергії в раціоні;

дефіцит енергії в раціоні;+

знижений рівень білка в раціоні;

ожиріння.

211. Назвіть типові біохімічні зміни за гострого перебігу кетозу в корів:

гіперглікемія;

кетонолактія; гіпоглікемія;

глюкозурія.

212.Назвіть причини пасовищної тетанії корів:

нестача калію в ґрунтах і рослинах; нестача кальцію в кормах;

нестача магнію в раціоні;+

надмірна кількість калію в ґрунтах і кормах.+

213.Назвіть причину виникнення міоглобінурії у коней:

недостатність у раціоні протеїну; недостатність у раціоні вуглеводів; недостатність у раціоні жирів;

тривала перерва в роботі з наступним фізичним навантаженням.

214. Назвіть симптоми гіпокобальтозу в тварин:

алотріофагія;+

виснаження;+ анемічність кон’юнктиви;+

брадикардія.

215. Назвіть зміни крові за гіпокобальтозу:

олігоцитемія;+ гіперхромія;+

олігохромемія;+

гіперпротеїнемія.

216. Причини аліментарної остеодистрофії у тварин:

незбалансована фосфорно-кальцієва годівля; нестача вітаміну D в раціоні;

надмірне протеїнове живлення тварин; - надмірна кількість вітаміну D в раціоні.

217. Недостатність мікроелемента викликає у тварин білом’язову хворобу:

недостатність цинку; недостатність марганцю;

недостатність селену;

недостатність йоду.

218. Нестача в організмі тварин кобальту сприяє виникненню гіповітамінозу:

-В1;

-В12

-РР;

-В2.

219.Причини вторинної остеодистрофії у корів:

Патологія печінки і нирок;+

Гіпофункція щитоподібної залози;+

Нестача кальцію і фосфору в раціоні; Гіперфункція прищитоподібних залоз.

220.Остеопороз – це характерна ознака нестачі вітаміну:

Є;

Д;

В12;

К.

221. У ягнят розвивається ензоотична атаксія у разі дефіциту мікроелемента:

кобальту; мангану; цинку;

купруму.

222. Розвивається паракератоз у разі нестачі мікроелемента:

мангану; купруму; селену;

цинку.

223. У тварин виявляють функціональні і морфологічні зміни щитоподібної залози за

нестачі мікроелемента:

феруму; кобальту;

йоду;

купруму.

224.Симптоми, за якими диференціюють аліментарну диспепсію і колібактеріоз:

зневоднення; анорексія;

зміни температури тіла;

діарея.

225.Плацентарний бар’єр у корів, овець, свиней і коней проходять імуноглобуліни:

так;

ні;

лише у коней; лише у свиней.

226. Основні критерії високої якості молозива:

наявність трипсину; наявність лізоциму; висока кислотність;+

кількість імуноглобулінів.+

227. Тварини, у яких визначають вміст каротину в сироватці крові з метою діагностики А-гіповітамінозу:

свиноматки; вівцематки;

корови;

новонароджені телята.

228. Перерахувати шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят:

аліментарна диспепсія;+

сальмонельоз; колібактеріоз;+

казеїно-безоарна хвороба.+

229. За якої кількості імуноглобулінів (г/л) у сироватці крові діагностують імунодефіцитний стан у новонароджених телят:

менше 10;+

менше 15;+ менше 18;.+

20–22.

230.Після випоювання молозива з’являються імуноглобуліни в сироватці крові новонароджених телят:

2–4 год;

6–12 год;

12–24 год;

після першої доби.

231.Сприяють інтенсивному засвоєнню імуноглобулінів у кишечнику телят, фактори:

відсутність у шлунковому вмісті вільної соляної кислоти;

відсутність пепсину;

відсутність у молозиві інгібіторів і блокаторів трипсину; висока активність трипсину.

232. Основні симптоми В1-гіповітамінозу в телят і овець:

лихоманка; атаксія;

судоми;

гастроентерит.

233.Гормони, що утворюються в підшлунковій залозі:

інсулін; глюкагон;

альдостерон; кортизол.

234.Ендокринні органи, в яких утворюється гормон кальцитонін:

прищитоподібні залози;

гіпофіз; гіпоталамус;

щитоподібна залоза.

235. Ендокринні органи, в яких утворюється гормон інсулін:

наднирникові залози;

підшлункова залоза;

щитоподібна залоза; прищитоподібні залози.

236. Ендокринні органи, за патології яких розвивається синдром Кушинга:

гіпофіз;

епіфіз;

надниркові залози;

підшлункова залоза.

237. Частіше хворіють на цукровий діабет:

велика рогата худоба; кози;

коні;

собаки.

238. Типові симптоми у тварин, хворих на цукровий діабет:

глюкозурія;

полакіурія;

поліурія; спрага.

239.Основні показники для діагностики гіпотиреозу у тварин:

брадикардія;

тахікардія;

енофтальм;

екзофтальм.

240.Основні причини, що зумовлюють виникнення первинного гіпотиреозу у сільськогосподарських тварин:

йодна недостатність;+

недостатність марганцю в раціоні; надмірна кількість фтору в питній воді і кормах;+ недостатність фтору.

241. Основні симптоми ендемічного зобу у тварин:

тахікардія; брадикардія;

екзофтальм; мікседема.

242. Основна причина виникнення білом’язової хвороби у молодняку с.-г. тварин:

нестача токоферолу; порушення білкового обміну;

порушення вуглеводного обміну;

нестача селену.

243. Гіпоглікемія поросят виникає за:

переохолодження; перегрівання; глюкозурії;

гіпогалактії свиноматок.

244.Гіпоглікемія поросят характеризується:

гіпотермією;

гіпертермією;

судомами;

тахікардією.

245.Рахіт – це:

розлад Д-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;

розлад А-вітамінного обміну; розлад С-вітамінного обміну; розлад Е-вітамінного обміну.

246. Вітаміни, що не беруть участі у формуванні кістяка:

А;

В1;

D;

247. Вітамін D3 не синтезується у шкірі тварин:

лошат; телят; поросят;

цуценят.

248. Частіше хворіє на гіпопластичну анемію молодняк тварин:

лошата; телята;

поросята-сисуни;

ягнята.

249. Основна причина гіпопластичної анемії у поросят раннього віку, це:

нестача вітамінів В2, В12, ВС;

нестача феруму;

нестача купруму;

нестача кобальту.

250. Мікроелемент, який не враховують під час складання повноцінних раціонів для молодняку з метою профілактики гіпопластичної анемії:

вміст феруму;

вміст кобальту; вміст купруму; вміст селену.

251. Найважливіше значення в діагностиці хвороб підшлункової залози має визначення в крові:

аспартатамінотрансферази; аланінамінотрансферази;

α-амілази;

γ-глутамілтранспептидази.

253.Фактори, що сприяють розвитку паракератозу в поросят:

дефіцит кальцію в раціоні; надмірна кількість кальцію в раціоні;+

дефіцит вітаміну А в раціоні;+

дефіцит купруму в раціоні.

254.Гемофілія – це:

різке зменшення кількості тромбоцитів;

здатність до крововтрат навіть за незначних пошкоджень судин;

порушення утворення протромбіну; симетричні набряки і крововиливи.

255. Для профілактики гіпопластичної анемії найбільш важливо:

проводити заходи щодо запобігання травматизму; збалансувати раціон за вітамінами Вс, В12, В2, В6; + підбирати для парування сумісні батьківські пари;

включати до раціону премікси, до складу яких входять залізо, кобальт, купрум.+

256. Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:

проводити заходи щодо запобігання травматизму;

збалансувати раціон за мікроелементами (кобальт, купрум, ферум); підбирати для парування сумісні батьківські пари;

профілактувати виразковий гастрит, хронічну гематурію, уролітіаз.

257. Відноситься післяродова гемоглобінурія до виду анемій:

постгеморагічна; гіпопластична;

гемолітична;

дисгемопоетична.

258. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки може призвести до анемії:

гіпопластичної; гемолітичної;

постгеморагічної;

аутоімунної.

259.Основні зміни за гемолітичної анемії:

білірубінурія; білірубінемія;

олігоцитемія;

іктеричність кон’юнктиви.

260.Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:

утворенням антитіл проти еритроцитарних антигенів, одержаних за батьківською лінією, які викликають гемоліз еритроцитів;

несумісністю батьківських пар за еритроцитарними антигенами; дефіцитом вітаміну Е, що скорочує тривалість життя і осмотичну

резистентність еритроцитів; дефіцитом фосфору в крові, що знижує гліколіз і активність АТФ в

еритроцитах, а це спричиняє порушення їх структури і гемоліз.

261.Малокрів’я, що виникає внаслідок крововтрати називається:

гемолітична анемія;

постгеморагічна анемія;

токсична анемія; гіпопластична анемія.

262. Назвіть основний гуморальний фактор, що знаходиться в молозиві:

імуноглобуліни;

лізоцим; комплемент; інтерферон.

мієлотоксична;

постгеморагічна.

267. У діагностиці аутоімунних хвороб вирішальне значення має:

виявлення антитіл у сироватці крові;

аналіз раціону за вмістом протеїну; аналіз раціону за вмістом мікроелементів;

аналіз раціону за вмістом вітамінів В12, Вс, В2.

268.Краще засвоюються імуноглобуліни у разі випоювання телят:

примусового через зонд;

підсисного;

з відра; з поїлки.

269.Е-гіповітаміноз у птиці перебігає у формі:

ексудативного діатезу;

диспепсії;

енцефаломаляції; м’язової дистрофії.

270. Факторами виникнення Е-гіповітамінозу у птиці є:

згодовування жирів із високим перекисним числом;

надлишок протеїну у раціоні;

нестача селену у раціоні;

нестача кальцію у раціоні.

271. Оптимальне кальцій-фосфорне співвідношення у раціонах курей-несучок:

1,0 – 1,5;

1,5 –2,0;

2,5 – 3,0;

3,0 – 3,5.

272. Тканина організму, що використовується у несучок під час інтенсивної яйцекладки у разі зниження запасів Са, Р, і вітаміну D:

медулярна кісткова тканина з порожнини кісток тазу, кінцівок і ребер;

кісткова тканина черепа і шийних хребців; м’язова тканина; сполучна тканина.

273. Симптоми D-гіповітамінозу птиці:

нервові розлади;

викривлення і м’якість кісток; знесення яєць без шкаралупи;

анемічність слизових оболонок.

274. Для діагностики D-гіповітамінозу птиці застосовують:

визначення загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові;

рентгенофотометрію;

визначення активності лужної фосфатази;

визначення вмісту вітаміну D в жовтку.

275. Причини А-гіповітамінозу у добового молодняку птиці:

нестача каротину і вітаміну А в кормах;

нестача вітаміну А і каротиноїдів в жовтку яєць;