skhemi / Пер_оди розвитку грецької м_фолог_ї

Періоди розвитку

Загальна характеристика

Історична

епоха

Стадії розвитку

Приклади

історії

міфології

Доолімпійський

(хтонічний², дофессалійський³)

Процес життя сприймається в хаотичному вигляді, оточуючий світ матеріалізований і одухотворений, населений сліпими силами, речі й явища диспропорційні і дисгармонійні

М

А

Т

Р

І

А

Р

Х

А

Т

Рання (збиральництво і мисливство)

Фетишизм⁴

Увесь світ був одухотворений і наділений магічною силою, а демонічна істота не відділялася від предмета, в якому вона жила

Зевс у давні часи сприймався в

м. Сікіон (Пелопоннес) у вигляді присвяченої йому кам’яної піраміди, а в Аркадії у вигляді поставленої йому на Лікейській горі колони; Лето на Делосі ототожнювалася з необробленим поліном; Діоніс з виноградною лозою, плющем і вином; дельфійський омфал (“пуп землі”)⁵

Розвиток виробничого господарства

А

Н

І

М

І

З

М¹

А

Н

І

М

І

З

М

Преанімізм².

Тісно пов’язаний з демонізмом. Спочатку демон – це миттєво діюча сила, яка вже не є фетишем, але ще не має закінченого образу. Пізніше з’являються демони окремих речей і подій, які з більшою чи меншою силою впливають на людське життя і природу.

Дух не відділявся від предмету і, коли знищували його предмет, гинув разом з ним.

Миттєво діючий неочікуваний і страшний демон без обличчя, який певним чином визначає долю (Гомер)

Гамадріади

(німфи дерев, які народжувалися і гинули разом з деревом).

Ранній анімізм Боги і демони мисляться як матеріальні і чутливі істоти. Вони мають звичайне тіло, яке, у залежності від рангу виникає з різних видів матерії: землі, води, повітря, вогню й ефіру. Для цього етапу характерні тератологічні¹ і міксантропічні² демони.

Титани (породжені землею Геєю і небом Ураном боги-велетні), циклоп (породжене землею велетенське чудовисько з одним оком), еринії (доньки Геї, заплідненої краплями крові Урана, богині помсти).

Сирени (напівптахи-напівжінки), кентаври (напівлюди-напівконі).

Розвинутий анімізм. Домінування антропоморфізму (олюднення), який саме в греків досягнув найвищого розвитку³. Олюднений образ бога, героя чи демона має риси фетишизму.

Амазонки, совоока Афіна, волоока Гера, Зевс (його перетворення на золотий дощ, бика, орла).

Олімпійський

(фессалійський, класичний, героїчний)

Світ упорядкований, умиротворений, поетизований і гармонійний, має чітку ієрархічну структуру, на чолі якої стоїть один верховний бог

П

А

Т

Р

І

А

Р

Х

А

Т

Перехід до повного продуктивного виробництва. Організоване землеробство, тваринництво, будівництво.

Розвиток мистецтва.

Рання класика

Перемога над тератологічними чудовиськами, які уособлюють сили землі. Переосмислення функцій давніших богів і поява божеств нового типу, естетизація їх зовнішнього вигляду.

Вивищення і героїзація людини, відтворення її трудової діяльності і підкорення нею природи.

Аполлон знищує Піфона, Персей вбиває Медузу, Зевс перемагає титанів, циклопів, гігантів і Тіфона і кидає їх в Тартар.

Гера стає покровителькою шлюбу і сім’ї, Деметра – землеробства, Гефест – ремісництва; Феміда перетворюється на богиню правосуддя, Афродита богиню краси і кохання.

Орфей підкорює чарами своїх співів усю природу, навіть підземне царство мертвих, Дедал споруджує різноманітні будівлі, знаменитий крітський лабіринт і злітає на саморобних крилах до неба. Геракл здійснює 12 подвигів, які є вершиною героїчної діяльності. Скелі Симплегади перестають сходитись після того, як між ними проплили аргонавти. Сфінкс гине, коли Едіп розгадує його загадку.

Розпад родових відносин і формування класової державності

Пізній героїзм.

Герої сміливіше поводяться з богами, вступають з ними у різноманітні змагання, хоча їх і карають за це. З’являються міфи про родове прокляття за порушення певних моральних норм

Тантал роздає нектар і амброзію смертним і пишається своєю дружбою з богами, Сізіф видає таємницю любовних зустрічей Зевса і Егіни, Диомед б’ється з Аресом і Афродитою, Арахна викликає на змагання Афіну.

Від прокляття гине рід Лая, потерпає рід Тантала і його сина Пелопа