Культура як соціологічне явище

1.поняття культури та особливості її дослідження в соціології

2. види та функції культури

3. елементи культури та культурні універсалії

1)Феномен культури лише як одна з категорій

У сучасному світі соціо-гуманітарного знання поняття культура займає одну з ключових позицій. Часто поняття культура та суспільство навіть не розводяться.

Термін культура прийшов до нас з древнього Риму та означав обробку землі.

Соціологи почали цікавитися цим феноменом з кінця 19 століття та під впливом культурологічних, антропологічних і тд досліджень ввійшов до науки.

Культура может мати певні риси:

1 під культурою розуміють те що відрізняє людину від тварини

2це те що створено людиною як соціальною істотою. Тут йде мова про протиставлення культури та природи.

(Єфєндіїв)

Культура не предається на генетичному рівні а передається через виховання та навчання. Тут мова може йти про соціалізацію. Культури від людини до людини передається за допомогою знаків, символів…

Не існує якоїсь еталонної культури з якою можна було б порівнювати інші культури.

Культура – це специфічний спосіб організаціі розвитку людської життєдіяльності представленний у продуктах матеріальної і духовної праці в системі матеріальних норм, цінностей, у сукупності відносин людей до природи між собою і самих до себе.

Культура – це явище, властивості, елементи людського життя, що якісно відрізняють людину від природи. Ця відмінність пов’язана зі свідомою перетворюючою діяльністю людини.

Під культурою розуміємо певні зразки поведінки, відмінну від природи якість людини, показник розвину тості суспільства.

Поняття культура використовується:

1для характеристики особливостей поведінки, свідомості та діяльності людей у певних сферах життя.

2культура може фіксувати спосіб життєдіяльності окремого суб’єкта.( особиста культура, культура групи чи суспільства)

Існує дофіна різних класифікацій та підходів до поняття культури.

Основні концепції культури в сучасній соціології:

Ідеалістична концепція. Шпенглер. Для нього культура – певна сукупність ідей що циркулюють в суспільстві. Це пене абстрактне визначення всієї інтелектуальної та духовної діяльності людини.

Реалістичний підхід. Тайлор. Вважалось що культура це атрибут людської поведінки що виражений в інститутах, людській праці, традиціях та звичках. Культура охоплює матеріальні та нематеріальні артефакти а не лише ідеї.

Матеріалістичний(Марксистський). В основі суспільства – базис, культура це певні продуктивні сили та відносини, це продукт історії та народжується в суспільно-історичній практиці. Функція культури – вироблення матеріальних артефактів. Матеріальні предмети, ідеї все це має сенс лише з практичною діяльністю людини та перетворення природи.

Функціоналізм. Малиновський, Ратко-Ліффі-Браун. В основі лежить поняття функція . Сутність будь-якого артефакту пов’язана з її функцією. Ми повинні розуміти що кожен елемент культури функціонально-необхідний для задоволення людських потреб.

Фрейдим(психоаналітичний напрямок). Фрейд, Юнг. Культура визначаж всю сумму досягнень що відрізняють життя людини від тварин. Також культура слугує захистом людини від природи та врегулювання відносин між людьми. Сама культура та суспільство це сублімовані біологічні інстинкти. Становлення культури пов’язане з едіповим комплексом. Культура – це сукупність норм та заборон що пригнічують людські інстинкти, з цього випливає що культура є репресивною та деформує особистість. Чим більше придушення і сублімація тим вищий рівень культури.

Символічний напрямок. Кліфорд Гірц, Парсонс. Основними елементами культури є символи.

Аксеологічний(ціннісний) підхід. Сорокін. Центр дослідження соціології – цінності та ціннісні орієнтації.

Метою соціологічного вивчення культури є встановлення виробників культурних цінностей, каналів та засобів їх поширення, оцінити вплив ідей на соціальні дії, на формування соціальних груп та їх розпад. Соціологи можуть підходити до культури з її предметної сторони (культура як статичне утворення), з ціннісної сторони(увага творчим початкам людини), діяльнісної сторони(певні динаміка змін культури), символічної сторони, з ігрової сторони (культура як певні правила гри), культура з текстової сторони (увага мові) як способу передачі інформації, культурних символів, цінностей .

Рівні дослідження культури (Зборовський)

1 емпіричний. Норми, вироблення норм та цінностей

2 теоретичний. Форми культури в суспільстві. Тут виходимо на високу, народну та масову культуру і тд.

3 дослідження якостей та характеристик культури в різних сферах суспільного життя. Найрозповсюдженіший рівень.

Соціологів цікавлять конфлікти в культурі:

-Аномія (Дюркгейм),

-культурне запізнення(Огборн). Зміни в матеріальній культурі випереджають зміни в духовному житті.

-теорія стороннього вплиу. Малиновський казав про конфлікти в культурі спричинені внесенням нової культури в певне середовище та їх взаємодією з вже існуючою культурою.(читати Штомпку).