Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пр 1 метеорология.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
41.67 Кб
Скачать

2. Основні задачі вмо

Всесвітня Метеорологічна Організація (ВМО) є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй та авторитетним джерелом інформації системи ООН з питань стану та поведінки атмосфери Землі, її взаємодії з океанами, утвореного клімату і виникає розподілу водних ресурсів. Склад ВМО налічує 189 країн-членів і територій (станом на 4 грудня 2009 р.). ВМО бере свій початок від Міжнародної Метеорологічної Організації (ММО), яка була заснована в 1873 р. Заснована в 1950 р., ВМО стала спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй в області метеорології (погода і клімат), оперативної гідрології та суміжних геофізичних наук в 1951 р .

Всесвітня метеорологічна організація забезпечує прогнозами і завчасними попередженнями держави, галузі економіки та окремих осіб; що сприяє запобіганню небезпеки і пом'якшення наслідків катастроф, збереження життя людей і скорочення масштабів збитку майну і навколишньому середовищу завдяки більш ефективному врахуванню факторів ризику. ВМО робить значний внесок у збереження навколишнього середовища та глобального клімату для нинішнього і майбутнього поколінь людства.

У рамках науково-дослідних програм ВМО координується і інтегрується діяльність країн-членів, з тим щоб в повній мірі використовувати дані глобальних спостережень при аналізі погоди і клімату, розвивати комп'ютерні моделі, які відображають ключові утворюючі процеси, в цілях підвищення точності і збільшення терміну метеорологічних прогнозів . При цьому можуть бути зменшені невизначеності в прогнозах клімату про оцінці водних ресурсів.

Одним з найважливіших напрямків діяльності ВМО є моніторинг довгострокових змін у складі атмосфери, включаючи рівні вмісту парникових газів, ультрафіолетової радіації, аерозолів та озону, а також оцінка таких змін на людей, клімат і якість повітря і різних регіонах.

Потужні комп'ютери в центрах ВМО обробляють дані, зібрані з десятків тисяч наземних спостережних платформ і супутників. Вчені розробляють і використовують чисельні моделі, засновані на фізичних і математичних законах, випускаючи прогнози погоди, якості повітря, оцінки ризику та завчасні попередження про екстремальні явища.

Завдяки ВМО дані, інформація і отримана на їх основі продукція щодня широко поширюються і вільно обмінюються між центрами ВМО та метеорологічними службами всіх країн.

Наукові дослідження, виконані за останні 30 років при спонсорстві ВМО та її партнерів в значній мірі поглибили наше розуміння кліматичної системи і дозволили випускати прогнози строком від сезону до року з перспективною оцінкою наслідків в різних частинах світу. При цьому найбільш успішними є прогнози явища Ель-Ніньо. Сезонні прогнози клімату все більш широко використовуються в таких областях, як забезпечення готовності та ліквідація наслідків лих, охорона здоров'я, сільське, лісове та рибне господарства, туризм, транспорт і енергетика. [3]

3. Визначення щільності мережі метеостанцій по території України і пояснення закономірностей розміщення

3.1. За картою (що додається), було проведено межі областей та визначено кількість метеостанцій в кожній з них. Також згідно поставленого завдання було розраховано кількість станцій на 1 км2 площі кожної з областей, себто визначено їх щільність. Дані наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Область

К-сть станцій

Густота (на 1 км2)

1

АР Крим

24

0,92

2

Вінницька

6

0,23

3

Волинська

6

0,01

4

Дніпропетровська

10

0,31

5

Донецька

7

0,26

6

Житомирська

5

0,16

7

Закарпатська

9

0,70

8

Запорізька

7

0,26

9

Івано-Франківська

5

0,36

10

Київська

11

0,39

11

Кіровоградська

8

0,33

12

Луганська

5

0,19

13

Львівська

10

0,46

14

Миколаївська

5

0,20

15

Одеська

10

0,30

16

Полтавська

6

0,21

17

Рівненська

3

0,15

18

Сумська

5

0,21

19

Тернопільська

4

0,29

20

Харківська

10

0,32

21

Херсонська

7

0,25

22

Хмельницька

5

0,24

23

Черкаська

6

0,29

24

Чернівецька

2

0,25

25

Чернігівська

8

0,25

3.2. Середнє значення в цілому по Україні – 0,3. Найбільшу кількість метеорологічних станцій на 1 км2 площі мають такі області: АР Крим (0,92); Закарпатська (0,7) та Львівська (0,46). Найменшу: Рівненська (0,15); Житомирська (0,16); Миколаївська (0,20) та Сумська (0,21).

Як бачимо у розміщенні метеорологічної мережі України простежуються певні закономірності, так найбільше станцій на одиницю площі мають області, розташовані в гірських районах (Крим та Карпати). Чому так? По-перше Карпати відіграють певну «захисну роль» для Закарпатської області, затримуючи холодні повітряні маси з північного сходу. Тому, клімат цієї території порівняно м’якіший з кліматом сусідніх територій. А ПБК завдяки цьому взагалі має субтропічний середземноморський клімат на відміну від всієї іншої території України з помірно-континентальним типом клімату. По-друге, гірські райони цікаві тим, що зазвичай мають найбільшу кількість опадів (знов таки через те що, вологе повітря затримується в горах). Також, ці районі цікаві перепадом висот. Близькі географічно території будуть різнитися атмосферним тиском, температурою внаслідок зменшення обох показників на одиницю висоти (атмосферний тиск на кожні 100 м. висоти зменшується на 10 мм. рт.ст.; а температура на 0,65о кожні 100 м. висоти).

Найбільша щільність мережі метеорологічний станцій відповідає АР Крим, окрім цікавої своїми умовами гірської території та єдиною в Україні зоною субтропічного клімату (Південний берег Криму) це пов’язано з приморським розташуванням (взаємодія атмосфери, моря і суші; утворення бризів тощо).

Також цікавим є розміщення відносно великої кількості (у порівнянні з іншими областями) метеорологічних станцій в Харківській, Київській та Одеській областях. Ці території поєдную вже господарський фактор, зокрема розвиток метеорології і кліматології, як науки; а отже – розвиненої науково-дослідної бази, пунктів спостережень тощо. Так в Києві розміщена Центральна геофізична обсерваторія, УкрНДГМІ та відбувається підготовка кадрів гідрометеорологічного напрямку в КНУ ім. Шевченко. В Одеській області – це Гідрометеорологічний інститут в складі ОДЕКУ, що проводить дослідження з метеорології та кліматології, а також готує найбільше в Україні метеорологів, гідрологів, кліматологів тощо. Харківська область виокремилась дивовижним «науковим метеорологічним минулим», це й перші дослідження з метеорології засновника Харківського Національного Університету – Василя Назаровича Каразіна, й наукова робота Георгія Петровича Дубинського, а також створення саме в Харкові першого Інженерного Гідрометеорологічного Інституту (який згодом перевели до Ташкенту, а потім до Одеси).

Повернемось до областей з найменшими показниками – Рівненської, Житомирської, Сумської. Чому такі показники? Ці області по-перше розташовані на рівнинній території, мають невелику протяжність із сходу на захід (щоб ми могли казати про вплив континентальності клімату), області не приморські, поблизу немає значних водосховищ (які б суттєво могли впливати на клімат великої ділянки), метеорологія як наука не розвивається (тому необхідність потужної науково-дослідної бази відпадає) тощо. Умови на всій території приблизно однакові, тому значення всього з декількох метеостанцій можна легко інтерполювати та значні території.

Отже, метеорологічні станції намагаються розташувати на території де відмінні природні умови (надходження сонячної радіації, атмосферна циркуляція, особливості підстильної поверхні та інші чинники). Значення зі схожих природними умовами територій інтерполюють. Найцікавішими кліматично є гірські та приморські райони, саме тому ми бачимо там найбільший показник мережі метеорологічних станцій.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.