Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_Microsoft_Word.docx
Скачиваний:
23
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
569.76 Кб
Скачать

36. Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія.

Елементи навколишнього природного середовища виступають як засоби виробництва, інші як - виробничі ресурси, що становить продуктивні сили та ресурсний потенціал території. Природні фактори можуть безпосередньо приймати участь в матеріальному виробництві і невиробничій діяльності або ті, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть впливати на виробництво, але не приймаючи безпосередньої участі в ньому.

Проходячи через процес праці, продукти природи втрачають первісний зв’язок із географічним середовищем і можуть бути використані у виробництві. Таким чином, природні ресурси набувають економічного змісту, можуть розглядатись не тільки як предмети праці, але як і засоби праці. Вони мають суспільну споживчу вартість не в потенціалі, а в дійсності. Природно-ресурсний потенціал тісно пов’язаний з певною територією. Його територіальна конкретність обумовлює його загальні і специфічні ознаки, надає йому якості системного утворення, певного цілого, що має практичне і теоретичне значення.

Таким чином, природно-ресурсний потенціал це сукупна продуктивність природних ресурсів території як засобів виробництва та предметів споживання, що визначається як їх суспільна споживча вартість.

Найбільш істотними характеристиками природно-ресурсного потенціалу є:

  • тісний координаційний і субординаційний зв’язок його окремих компонентів;

  • особлива єдність компонентів у взаємодії „людина  суспільство  виробництво”;

  • просторово-часова залежність природних ресурсів як елементів природно-ресурсного потенціалу.

Структурна організація природно-ресурсного потенціалу виявляє себе через взаємодію системоутворюючих відносин природних ресурсів.

Визначають наступні види структури природно-ресурсного потенціалу:

  • компонентну структуру, котра характеризує внутрішньовидові і міжвидові співвідношення природних ресурсів;

  • функціональну структуру, котра відображає ранжування природних ресурсів за їх комплексоутворюючими можливостями і участю в територіальному поділі праці;

  • територіальну структуру, котра є мірою внутрішньо районного розміщення основних форм територіальної організації комплексів природних ресурсів;

  • організаційну структуру, котра характеризує природні ресурси з точки зору самоорганізації та само відтворення..

Природно-ресурсний потенціал території впливає на розвиток суспільного виробництва, а через нього на природу, тобто на самого себе. Маючи безпосередній зв’язок з підвищенням ефективності всього суспільного виробництва і задоволенням потреб людей, природно-ресурсний потенціал з боку природи є потенціалом всього подальшого суспільного розвитку.

37.Природні умови, їхній вплив на формування територіальної структури суспільного виробництва (мінеральні корисні копалини України, паливні (горючі), рудні, нерудні корисні копалини)

Природні умовице тіла і сили природи, які на даному етапі розвитку продуктивних сил істотні для життя і функціонування людського суспільства, але не беруть безпосередньої участі у матеріальних сферах виробничої і невиробничої діяльності людей.

Головна ознака природних умов - збереження їхніх властивостей при використанні, у крайньому разі теоретично.

У будь-яких конкретних обставинах ці умови можуть прискорити чи затримати розвиток господарства, сприяти формуванню тих чи інших видів діяльності, чи гальмувати їх розвиток. Прямий вплив природні умови здійснюють на галузі господарства, спеціалізація яких безпосередньо пов’язана із багатством ґрунтів, кліматом, водним режимом (сільське господарство, лісове господарство, видобувна промисловість, комунальне господарство). Похідний вплив природні умови здійснюють на інші види економічної діяльності.

У характеристиці природних умов розрізняють наступні позиції:

  • географічне положення країни, розмір її території, ступінь освоєння території;

  • геологічна будова і рельєф, структура яких визначає основні напрями розвитку промисловості та специфіку виробничої інфраструктури;

  • клімат, що спричиняє значний вплив на формування спеціалізації сільського господарства та його ефективність та специфічність інших галузей виробництва;

  • річкова та озерна мережа, що забезпечує водопостачання наземних пунктів і промислових виробництв, визначає проблемні аспекти функціонування комунального господарства і будівництва;

  • зональна диференціація навколишнього середовища, визначена вище згаданими факторами. Саме зональна диференціація навколишнього середовища впливає на рівень різноманітності та ступінь спеціалізації галузевого виробництва на різних територіях.

Вплив рельєфу місцевості позначається на сільському господарстві, на транспорті та на рекреаційному господарстві (естетичні форми рельєфу, туризм, альпінізм).

Геологічна будова літосфери впливає на умови залягання шарів корисних копалин, їхню обводненість, запаси корисного компоненту. Від цього, в свою чергу, залежить ефективність видобутку мінеральних ресурсів.

Так, під впливом геологічної будови літосфери на території України сформувались певні регіони по видобутку мінеральних корисних копалин ,паливних,рудних, нерудних корисних копалин з відповідною до наявних ресурсів спеціалізацією промисловості.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ ТА ЇХ РОДОВИЩА В Україні розвідано 90 видів корисних копалин, які зосереджено майже у 8 тис. родовищ. При господарському аналізі корисних копалин прийнято класифікацію корисних копалин за походженням - паливні, рудні, нерудні.

Паливні (горючі) корисні копалини:

Донецький басейн є основним у вугільній промисловості країни. Запаси вугілля оцінюються в 109,0 млрд. тонн в шарах потужністю 0,6-1,2м.З 1949р. освоюється Західний Донбас, розташований на північному сході Дніпропетровської області і частково в Харківській області. Нині в Донбасі більш як сто ділянок, загальні запаси яких становлять близько 12 млрд. тонн.

Львівсько-Волинський басейн знаходиться на заході України, має площу близько 10 тис.км2. вугілля сірчисте, використовується як енергетична сировина і для коксування.

Дніпровський буровугільний басейн займає площу близько 150 тис. км2. Його родовища знаходяться в Кіровоградській, Дніпропетровській і Житомирській областях. Загальні розвідані запаси становлять 6 млрд. тонн. Родовища бурого вугілля відомі також в Полтавській і Харківській областях, в Придністров'ї, Передкарпатті і Закарпатті.

Родовища горючих сланців є в Карпатах, на Поділлі, в Кіровоградській області (найбільше Бовтиське родовище).

Торфові родовища знаходяться переважно на Поліській низовині, в річкових долинах.

Родовища нафти і газу зосереджено в трьох регіонах: Карпатському, Дніпровсько-донецькому, Причорноморсько-кримському.

Карпатський нафтогазоносний регіон охоплює родовища Передкарпаття, Українських Карпат і Закарпаття.

Більшість нафтових і газових родовищ знаходяться у Львівській та Івано-Франківській областях і приурочене до Передкарпатського прогину. Найбільшими нафтогазовими родовищами є Долинське, Бориславське, Волицьке, Битківське, Угерське, Залужанське, Дашавське. Промислове значення мають і нещодавно відкриті газові родовища Закарпаття.

Понад 80 % видобутку нафти і газу припадає на Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон.

Найбільшими газовими родовищами є Шебелинське, Західнохрестищенське і Єфремівське (сумарні запаси понад 970 млрд. м3), нафтовими – Леляківське, Глинсько-Розбишівське, нафтогазовими – Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське.

Причорноморський нафтогазоносний регіон займає територію Причорноморської низовини та степового рівнинного Криму. У ньому розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Найбільшими серед них є Джанкойське, Глібівське, Штормове, Казантипське. Вважаються перспективними щодо газу і нафти глибинні ділянки земної кори та підводні надра Чорного моря.

Рудні (металеві) корисні копалини. Україна має багаті поклади залізних і марганцевих руд (відповідно 5% і 20% запасів світу), на основі яких розвивається її чорна металургія. В Україні освоєно 35 родовищ залізних руд осадового і метаморфічного походження. Загальні запаси залізних руд складають 27 млрд. т. Багаті залізні руди зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому і Білозерському залізорудних районах, дещо бідніші – у Керченському басейні.

Криворізький залізорудний басейн – один з найбільших залізорудних басейнів світу. Криворізький басейн приурочений до центральної частини Українського щита і займає площу близько 300 км2 (Дніпропетровська і частково Кіровоградська області). Основне промислове значення мають магнетитові і залізисті кварцити, в результаті збагачення яких дістають концентрат з вмістом заліза до 65 %. У Кривбасі відомо понад 300 родовищ багатих залізних руд, їх розвідані запаси становлять 18 млрд. тонн.. Найперспективнішим районом на багаті залізні руди є Саксаганське рудне поле.

Кременчуцький залізорудний район приурочений до північно-східного схилу Українського щита (Полтавська область). Вміст заліза в рудах становить 27-40%. Розвідані задаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюються в 4 млрд. тонн.

Білозерський залізорудний район тягнеться смугою, що має 20 км завширшки і 65 км завдовжки південним схилом Українського щита (Запорізька область). Тут зосереджені родовища залізистих і магнетитових, кварцитів. У багатих рудах вміст заліза становить 58-61%. За запасами багатих руд цей район поступається тільки Кривбасу.

У Керченському залізорудному басейні залягає бурий залізняк із вмістом заліза до 40%.. Його запаси становлять 1,8 млрд. тонн. Геологи вважають, що перспективним на залізну руду є дно Азовського моря.

Нікопольський марганцевий басейн – один з найбільших у світі. Складається з Нікопольського і Великотокмацького родовищ, а також рудоносних площ на межиріччі Дніпро–Інгулець. Басейн розміщений на території Дніпропетровської і Запорізької областей. Вміст марганцю в окисних рудах в середньому 25-30%, а загальні запаси руди – понад 2 млрд. тонн.

В Україні є руди кольорових металів.

Кіровоградська область:родовища нікелевих руд (Побузьке, Деренюське і Липовеньківське)

Дніпропетровська:алюмінієві– глинозем (Малишівське і Вовчанське родовища),

Закарпаття: поліметалеві руди (Берегівське, Беганське і Мужієвське родовища).

Житомирська і Дніпропетровська області: родовища титанових руд

Кіровоградщина: уранові руди.

Донецька і Закарпатська області: ртутна руда За її розвіданими запасами (кіновар) наша країна посідає друге місце в світі.

За запасами нерудних (неметалеві) корисних копалин Україна посідає одне з провідних місць у світі.

родовища самородної сірки і озокериту в Передкарпатті – найбільші в світі. Озокерит використовується в парфумерії, легкій промисловості, медицині, а сірка – в хімічній промисловості.

Родовища кам'яної солі розробляються в Донбасі (Артемівське, Слов'янське) і в Закарпатті (Солотвинське).

Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей знаходяться в ПередкарпаттіКалуш-Голинське, Стебниківське.

Родовища нерудної сировини для металургійної промисловості є в різних районах України:

  • магнезит (вогнетрив) – в Запорізькій і Дніпропетровській областях,

  • вогнетривкі глини – в Донецькій області (Часовоярське родовище),

  • кварцити в Житомирській,

  • флюсові вапняки – в Донецькій області і Криму. азбест (Побужжя, Призов'я),

  • тальк, пірофілітові сланці (Житомирська область),

  • слюда, бентонітові глини (Черкаська область),

  • барит (Закарпатська область),

  • графіт (Кіровоградська область).

Значення географічного положення полягає у формуванні цілого комплексу умов господарювання, напрямків і характеру економічних зв'язків, транспортних витрат тощо.

Чітку межу між природними ресурсами та умовами встановити досить важко. Одні й ті самі природні об'єкти в одних випадках розглядаються як ресурси, в інших -як умови. Так, наприклад, водоймища, водотоки, моря й океани для морського транспорту є умовою. Атмосферне повітря слід розглядати як загальну умову. Водночас вода та повітря є об'єктами переробки в різних галузях промисловості, тобто виступають як ресурси. Сонячне випромінювання є умовою життя на Землі, але в геліоенергетичних пристроях воно також перетворюється на ресурс.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]