26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Монологи. Діалоги. Полілоги.

Усне ділове мовлення – це спілкування людей під час виконання ними службових обов’язків (під час бесід, нарад, у години прийому відвідувача тощо). Усне спілкування - це форма реалізації мовної діяльності за допомоги звуків, що являє собою процес говоріння. Воно широко застосовується в різних сферах суспільної діяльності людей.Фахівці з проблем спілкування46 чітко визначають найважливіші особливості усного спілкування

1. Первинне

2. Монологічне, діалогічне, полілогічне

3. Розраховане на певних адресатів у конкретній ситуації

4. Непідготовлене заздалегідь (здебільшого)

5. Живе, без старанного мовного оформлювання

6. Імпровізоване

7. інтонація, міміка, жести (невербальні засоби)

8. Чітко індивідуалізоване

9. Емоційне й експресивне

10. Повтори, перебивання, повернення до вже сказаного тощо

11. Обмежене в часі

12. Особливості комунікативної ситуації

13. Отже, для усного спілкування визначальним є: безпосередня наявність адресата, замкнена цілісна комунікативна ситуація, складниками якої є комун іканти й текст, невербальні засоби спілкування, інтонація, емоційність та експресивність. Головна складність в оволодінні усним спілкуванням є необхідність і вміння визначити на слух (навіть інтуїтивно) доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мовлення в кожній конкретній ситуації.

14. Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:

15. 1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:

16. o монологічне (говорить один учасник спілкування);

17. o діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);

18. o полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).

19. 2. За кількістю учасників виокремлюють:

20. o індивідуальне (спілкуються двоє);

21. o колективне спілкування.

22. 3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:

23. o безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");

24. o опосередковане (телефон, радіо, телебачення).

25. 4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:

26. o побутове (обговорення щоденних проблем);

27. o наукове (обговорення наукових проблем);

28. o фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);

29. o естетичне (передавання естетичної інформації).