- •2.За змістом і спеціалізацією:
- •8. За ступенем складності:
- •11. Загальні вимоги до укладання й оформлення документів. Оформлення сторінки та тексту документа.
- •12. Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах.
- •13. Прикметник та займенник у ділових паперах.
- •14. Особливості вживання дієслівних форм у ділових паперах
- •15. Числівник у ділових паперах
- •16. Мова і професія. Професійна лексика. Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах.
- •17. Терміни й канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
- •18. Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотів у науковому стилі.
- •24.Мовленнєвий етикет як феномен-виразник кожного народу
- •26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Монологи. Діалоги. Полілоги.
- •27. Іншомовні слова в діловій українській мові.
- •28. Колективні форми (нарада, дискусія) фахового спілкування
- •29. Різновиди наукових робіт, їх призначення, структура, вимоги до змісту, особливості оформлення (план, тези, конспект, анотація, реферат, курсова , бакалаврська та дипломна роботи).
- •Загальні вимоги до змісту кваліфікаційних робіт
- •Структура курсової роботи
- •30. Літературна вимова
- •4. Розвиток українського правопису. Основні зміни в написання слів, затверджених «Українським правописом» 1994 р.
- •6. Техніка ділового спілкування. Термінологічні словники за фахом.
- •7 Ведення дискусії (діалог, полілог). Інші форми фахового спілкування.
- •9. Лексичний склад сучасної української літературної мови.
- •11. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до змісту та оформлення наукової статті.
- •13. Структура і зміст наукового тексту.
- •15. Проблеми перекладу й редагування наукових та офіційно-ділових текстів.
26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Монологи. Діалоги. Полілоги.
Усне ділове мовлення – це спілкування людей під час виконання ними службових обов’язків (під час бесід, нарад, у години прийому відвідувача тощо). Усне спілкування - це форма реалізації мовної діяльності за допомоги звуків, що являє собою процес говоріння. Воно широко застосовується в різних сферах суспільної діяльності людей.Фахівці з проблем спілкування46 чітко визначають найважливіші особливості усного спілкування
Первинне
Монологічне, діалогічне, полілогічне
Розраховане на певних адресатів у конкретній ситуації
Непідготовлене заздалегідь (здебільшого)
Живе, без старанного мовного оформлювання
Імпровізоване
інтонація, міміка, жести (невербальні засоби)
Чітко індивідуалізоване
Емоційне й експресивне
Повтори, перебивання, повернення до вже сказаного тощо
Обмежене в часі
Особливості комунікативної ситуації
Отже, для усного спілкування визначальним є: безпосередня наявність адресата, замкнена цілісна комунікативна ситуація, складниками якої є комун іканти й текст, невербальні засоби спілкування, інтонація, емоційність та експресивність. Головна складність в оволодінні усним спілкуванням є необхідність і вміння визначити на слух (навіть інтуїтивно) доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мовлення в кожній конкретній ситуації.
Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:
1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
o монологічне (говорить один учасник спілкування);
o діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);
o полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).
2. За кількістю учасників виокремлюють:
o індивідуальне (спілкуються двоє);
o колективне спілкування.
3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:
o безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");
o опосередковане (телефон, радіо, телебачення).
4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:
o побутове (обговорення щоденних проблем);
o наукове (обговорення наукових проблем);
o фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);
o естетичне (передавання естетичної інформації).