29. Методи зниження від вібрації

Зниження вібрацій у джерелі їх виникнення проводиться як на етапі проектування, так і при експлуатації. При створенні машин слід віддавати перевагу кінематичним і технологічним схемам, які б усували або максимально знижували динамічні процеси.

У місцях поширення вібрацію можна знизити, використовуючи додаткові пристрої, які вбудовуються в конструкцію машини (віброізолятори, віброгасники), застосовуючи демпферні покриття, вібропрокладки з пружно-в’язких матеріалів, а також антифазову синхронізацію двох або кількох джерел збудження. В окремих засобах віброзахисту вказані методи можна поєднувати.

Для зниження вібрації можливе застосування віброгасників маятникового, пружинного або плаваючого, а також камерного типів. Вплив на джерело збудження зводиться до зміни конструктивних елементів джерела збудження та характеру вимушених сил та моментів, зумовлених робочим процесом у машині, а також до

зрівноваження окремих елементів машин та застосування методів налагодження для усунення режимів резонансу.

Особливо ефективними методами зниження вібрації в джерелі її виникнення є балансування обертових елементів обладнання, усунення резонансних режимів роботи зміною жорсткості його вузлів. Балансування обертових елементів дозволяє знизити рівень вібрації на 4—5 дБ.

30. Віброопори (що входить до складу)

Віброопора ОВ-ЗО:

І — нижня основа; 2 — гумовий пружний елемент; 3 — верхня кришка; 4 — кільцеві фрикційні виступи; 5 — регулятор висоти встановлення обладнання; 6 — станина обладнання

31. Які методи очистки відносять до фізичних, фізико-хімічних, механічних очисток.

Фізичні: Випаровування, виморожування, магнітна та електромагнітна обробка

Фізико-хімічні: Коагуляція, флокуляція, сорбція, екстракція, іонний обмін

Фізико-механічні: Флотація, зворотний осмос, ультрафільтрація, електроосмос.

Механічні: Подрібнення, розділення, дистиляція, усереднення, вилучення, відстоювання, фільтрація

32. Засоби колективного захисту від шуму – архітектурно-планувальні, акустичні, організаційно-технічні, звукоізоляції, звукопоглинання, глушники

33. Стан ґрунтів та заходи щодо поліпшення, в Україні

Найбільше природне багатство України — чорноземи. Вони складають майже 50% світового запасу чорноземів. Розорані землі в Україні становлять близько 85 % від площі степів і лісостепів. Посівні площі займають 33,5 млн га. Вже зіпсовано 60 % чорноземів, щорічно втрачається 100 тисяч гектарів родючих ґрунтів.

Майже 50 % урожаю сільськогосподарських культур вирощується на ґрунтах, оброблених хімічними добривами та отрутохімікатами. В Україні накопичено 12 тисяч тонн непридатних і заборонених для використання пестицидів.

Великої шкоди ґрунтам України завдала необгрунтована меліорація. Майже 50 тис. га орних земель підтоплені, 3,7 млн га землі знаходиться в Чорнобильській зоні.

Якщо узагальнити всі зміни, то 22 % території України можна характеризувати як сильно і дуже сильно уражені та непридатні для повного використання.

Унаслідок антропогенної діяльності промислових підприємств виникають знищені землі, тобто такі, що втратили свою господарську цінність або стали джерелом негативного впливу на природне середовище.

Найбільше знищених земель виникає внаслідок трелювання звалених дерев на гірських і рівнинних лісосіках, масового вирубування лісів, ерозії та перезбагачення ґрунтів хімікатами тощо. Згідно з існуючим законодавством такі землі підлягають рекультивації, тобто відновленню цінних властивостей. Проведення рекультиваційних робіт є обов’язком промислових підприємств, які ці землі знищили, причому вартість рекультивації повинна входити в собівартість готової продукції.

Основними заходами відновлення ґрунтів на оголених ділянках рельєфу є ділянкове лісонасадження і деревонасадження у вигляді лісозахисних смуг, екологічно обґрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, періодична консервація угідь, розроблення норм на вирубку лісу під час пошуково-розвідувальних робіт тощо.