Питання для обговорення

1. Що таке мова?

2. Що таке мовлення?

3. Назвіть спільне й відмінне між мовою і мовленням.

4. Що розуміють під мовленнєвою діяльністю?

5. Назвіть види мовленнєвої діяльності. Розкрийте їх особливості:

а) зовнішнє і внутрішнє мовлення;

б) характеристика слухання;

в) читання як вид мовленнєвої діяльності;

г) говоріння та його структура;

r) письмо та його різновиди.

6. Відмінності між усним і писемним мовленням.

Практичні завдання

1. Вивчіть напамять гімн України.

Ще не вмерла Україна

Ще не вмерла Україна,

І слава, і воля,

Ще нам, браття-українці,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

Станем, браття, всі за волю

Від Сяну до Дону.

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться,

І Дніпро зрадіє,

Ще на славній Україні

Доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу,

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

(П. Чубинський)

2. Прочитайте тексти згідно з правилами орфоепії.

Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і розпята на хресті історії, але свята.

Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і рідне небо хай пошле нам силу для життя.

Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса:“Не вмирає душа наша, не вмирає воля”.

Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведімо голови, як це одвіку було написано нам на роду.

Пречиста блакить ясніша у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменом, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо до сонця й зірок і гляньмо на трепетну Землю. І тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце - це Україна!

Малюю уявою з глибокої високості краї її володінь і бачу в самому центрі старої матінки-Європи воскреслу державу Україну - бачу землю, бережно обведену хвилястою, ламаною лінією, яка здається мені пуповиною, і думаю про те, що ця звивиста свята стрічка і справді з правіку вросла у нашу землю, кревно єднає нас з Україною, як звязує природа матір і дитину.

А через усю Україну, посеред щедротних степів і ланів широкополих бандурно пливе Дніпро-Славутич, мов та, оспівана народом голуба стрічка в русій косі, що спадає аж до пояса, - історичний символ і образ України (Я.Гоян).

Дайте відповідь на запитання до тексту.

1. Які почуття викликає прочитаний текст?

2. З чим порівнює автор дух українського народу?

3. Поясніть значення слів і словосполучень: святий німб, бандурно пливе, Дніпро-Славутич.

3. Вставте з або с .

Ро.пис, вро.сип, .кат, .цементувати, ро.чин, .формувати, .тискач, .чепити, ро.кис, .прожогу, .пад, бе.крилість, ро.сув, .чавити, .хов, ро.сіл, .шити, не.проста, ро.тин,бе.платно.

4. Відредагуйте дані висловлювання.

У який час ви обідаєте? У цій столовій смачно готують. Чотири блюда. Хлібна корочка смачна. Овощний суп. Костний відвар Пшонна каша. Гречнева каша. Дати вам дві катлети? Візьми два пиріжка. Картофельне пюре. Вкуснятина! Ячменева каша найдешевша. Блінчики тільки з грибами. Двійна порція. Смажені циплята. Печені індюки. Свекольний салат.

5. Поясніть розділові знаки, побудуйте схему речення.

Він став докладно розповідати про сьогоднішній бій, про втрати на батареї, про те, скільки снарядів було випущено, а Духнович, притулившись до нього, зігрітий вогким розпареним теплом його твердого плеча, вже ледве чув його крізь дрімоту, таку солодку після двох безсонних ночей (О.Гончар).

6. Напишіть довідку.

7. Чим різняться між собою адрес і адреса?

8. Складіть звязний текст (5-6 речень) на тему “Батьківський дім”, використавши у його структурі: а) однорідні означення; б) іменній складений присудок; в) відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом; г) складнопідрядне речення з підрядним мети.